Що мені треба знати про сексуальне насильство? Частина 2. Загоєння емоційних ран

Коли мучить почуття вини

Багато жертв сексуальної наруги відчувають глибокий сором через те, що сталося. Вони навіть можуть вважати себе винними. Ось приклад 19-річної Карен, яка у віці від 6 до 13 років зазнавала статевої наруги. Вона говорить: «Найважче давати собі раду з почуттям вини. Я кажу собі: “Чому ж я допустила, щоб це тривало так довго?”»

Якщо ти почуваєшся подібно, поміркуй над такими фактами:

• Діти не готові до сексу ні фізично, ні емоційно. Вони не розуміють суті й наслідків сексу і тому не в стані свідомо на нього погодитись. Отже, дитина аж ніяк не винна в тому, що над нею вчинили статеву наругу.

• Діти схильні довіряти дорослим. Вони не мають уявлення про хитрощі збоченців, тож можуть стати легкою здобиччю. В одній книжці, присвяченій питанню сексуального насилля над дітьми, говориться: «Насильники дуже підступні, і діти не в змозі розпізнати їхню хитру тактику» («The Right to Innocence»).

• Під час наруги дитина може відчувати статеве збудження. Якщо так було і з тобою, то пам’ятай: збудження — мимовільна реакція організму на певні дотики. Така реакція не свідчить про твою свідому згоду на секс і не є доказом твоєї вини.

Порада. Чи ти знаєш дитину, якій стільки ж років, скільки було тобі, коли над тобою вчинили наругу? Запитай себе: «Чи було б справедливо вважати цю дитину винною, якби над нею вчинили сексуальну наругу?»

Над цим замислилась Карен, коли певний час доглядала за трьома дітьми. Одній дитині було майже шість років — саме в такому віці над Карен почали вчиняти наругу. Карен говорить: «Я зрозуміла, якою незахищеною є дитина такого віку і якою незахищеною була я».

Факт. У нарузі над тобою винен тільки кривдник. Біблія каже: «Лише грішному [зарахується] його гріх» (Єзекіїля 18:20).

Чому важливо комусь звіритись

Відчути полегшення тобі може допомогти розмова з дорослою людиною, якій ти довіряєш. У Біблії сказано: «Справжній друг любить повсякчас і в нещасті стає рідним братом» (Прислів’я 17:17).

Можливо, ти думаєш, що краще не говорити про те, що трапилося. Мовчання стало для тебе, так би мовити, стіною, зведеною для захисту від ще більших страждань. Але поміркуй: стіна мовчання може бути не тільки захистом від болю, а й перешкодою, що заважає тобі отримати допомогу.

Молода жінка, на ім’я Джанет, переконалася, що розмова про пережиту наругу приносить велике полегшення. «Коли я була ще зовсім малою, мене скривдила людина, яку я знала і якій довіряла. Я мовчала багато років,— пригадує вона,— але зрештою знайшла в собі сили звіритися мамі. Тоді з моїх плечей наче впав важкий тягар».

Оглядаючись у минуле, Джанет пояснює, чому дехто не наважується розповідати про пережите насилля. «Наруга — це тема, про яку зовсім не хочеться говорити,— каже вона.— Але я зрозуміла, що носити біль у собі — не вихід. Добре, що я про все розповіла і не зволікала ще довше».

«Час лікувати»

Через наругу в тебе могла сформуватися хибна думка про себе. Наприклад, у тебе може з’явитися почуття неповноцінності або нікчемності. Або ж ти можеш думати, що єдине твоє призначення — це задовольняти сексуальні бажання інших. Але тепер настав «час лікувати» свої емоційні рани і виправляти неправильний погляд на себе (Екклезіаста 3:3). Що тобі в цьому допоможе?

Вивчення Біблії. Біблія містить Божі думки, котрі здатні «повалити будь-яку твердиню», в тому числі хибний погляд на себе (2 Коринфян 10:4, 5). Поміркуй, наприклад, над такими біблійними уривками: Ісаї 41:10; Єремії 31:3; Малахії 3:16, 17; Луки 12:6, 7; 1 Івана 3:19, 20.

Молитва. Коли на тебе навалюється почуття нікчемності й вини, «поклади [цей тягар] на Єгову» в молитві (Псалом 55:22). Бог завжди поруч!

Старійшини збору. Ці чоловіки підготовлені, щоб бути «як укриття від вітру і сховок від зливи» (Ісаї 32:2). Вони можуть допомогти тобі розвинути зрівноважений погляд на себе і йти вперед.

Добре товариство. Спостерігай за чоловіками й жінками, котрі подають хороший приклад у християнському житті. Звертай увагу на те, як вони ставляться одне до одного. З часом ти переконаєшся, що не всі люди зловживають довірою та кривдять своїх близьких.

Цю важливу істину зрозуміла молода жінка, на ім’я Таня. З раннього дитинства вона зазнавала сексуальної наруги від кількох чоловіків. «Усі чоловіки, які були мені близькі, кривдили мене»,— каже вона. Але згодом Таня пересвідчилася, що є чоловіки, які виявляють справжню любов. Що запевнило її в цьому?

Таня почала товаришувати з подружжям зразкових християн. Тоді її погляд на чоловіків змінився. «На прикладі цієї сім’ї я побачила, що не всі чоловіки є кривдниками,— розповідає вона.— Цей чоловік захищав свою дружину. Саме так і має бути згідно з Божим наміром»a (Ефесян 5:28, 29).