Примітка
f Ми наводимо Професора Моуле: “В Йоана 20:28 Го киріос мов кай Теос мов [що є, Господь мій і Бог мій], щоб завважити, що вираження [як Бог] в Називнім відмінку вживається в кличній формі [як звертатися до Ісуса] і слідуючи з присвійним [мені] не може бути без звязку [то є Означеного вказівника зе] . . . ; вказівник [зе] перед Теос може, для того не бути визначним . . . . вживання вказівника [зе] з дійсним Кличним (порівняйте Йоана 20:28 в зверненню до повищого, і 1 Петра 2:18, Колосян 3:18 фф.) може бути щодо семітського ідіому.”— Сторони 116, 117, Книжка-Ідіому Грецького Нового Завіту, через С. Ф. Д. Моуле, Професор Божества в Камбрідж Університету, видання, 1953 р. Англія.
Напримір, щоб показати, що кличний в грецькій мові звичайно має означений вказівник перед словом, ми завважуємо, що в 1 Петра 2:18; 3:1, 7 переклад літерально в слово-в-слово читається: “Слуги, коріться. . . Так само жінки, . . . Чоловіки, таксамо живіть.” В Колосян 3:18 до 4:1: “Жінки. . . Чоловіки, . . . Діти. . . Батьки. . . Слуги. . . Пани.”