Перший лист до коринфян
4 Люди мають вважати нас слугами* Христа й управителями, яким довірені священні таємниці Бога.+ 2 А чого очікують від управителів? Щоб вони були вірними. 3 Для мене не так важливо, чи будете мене судити ви або якийсь людський суд. Навіть я сам не суджу себе, 4 бо не відчуваю за собою жодної провини. Але це не означає, що я праведний; мене судить Єгова*.+ 5 Тож не судіть+ нічого до відповідного часу, поки не прийде Господь. Він виведе на світло таємні справи темряви й виявить наміри серця, і тоді кожен отримає свою похвалу від Бога.+
6 Брати, усе це я показав на собі* та Аполло́сі+ задля вашого блага, щоб на нашому прикладі ви засвоїли правило: «Не виходьте за рамки написаного» — і щоб ніхто з вас не загордився,+ вважаючи одну людину ліпшою від іншої. 7 Бо чим ти відрізняєшся від інших? І що ти маєш, чого не отримав?+ Якщо ж ти це отримав, то чому вихваляєшся, ніби не отримав?
8 Ви вже задоволені? Вже багаті? Вже зацарювали+ без нас? Я дійсно хотів би, щоб ви вже зацарювали і щоб з вами царювали й ми.+ 9 Бо мені здається, що нас, апостолів, Бог виставив напоказ останніми, як тих, що засуджені на смерть,+ оскільки ми стали театральним видовищем для світу,+ для ангелів і для людей. 10 Ми безглузді+ з огляду на Христа, а ви розсудливі, йдучи за Христом; ми слабкі, а ви сильні; вас шанують, а нас зневажають. 11 І ми досі зносимо голод+ і спрагу,+ ходимо бідно вдягнені*, зносимо побої*,+ не маємо даху над головою 12 і при цьому важко трудимось, працюючи власними руками.+ Коли нас ображають, ми благословляємо,+ коли переслідують — терпимо,+ 13 коли на нас зводять наклепи — відповідаємо лагідно*.+ Світ дотепер вважає нас сміттям* та непотребом.
14 Я пишу це не для того, щоб засоромити вас, а щоб дати настанови, як улюбленим дітям. 15 Бо ви як учні Христа можете мати хоч 10 000 опікунів*, а батьків у вас небагато; через проповідування доброї новини я став вашим батьком,+ маючи єдність з Христом Ісусом. 16 Тож дуже прошу вас: наслідуйте мене.+ 17 Саме тому я посилаю до вас Тимофія, бо цей служитель Господа став моєю улюбленою і вірною дитиною. Він нагадає вам ті принципи*, якими я керуюсь у служінні Христу Ісусу+ і яких навчаю всюди, в усіх зборах.
18 Дехто з вас загордився, ніби я не прийду. 19 Проте незабаром, якщо на це буде воля Єгови*, я прийду і не лише почую слова цих людей, але й побачу їхню силу. 20 Бо Царство Боже — це не тільки слова, але й сила. 21 Тож чого ви хочете? Щоб я прийшов до вас з різкою+ чи з любов’ю та лагідним духом?