Перший лист до коринфян

2 Брати, коли я прийшов до вас, то, звіщаючи священну таємницю+ Бога, не намагався вразити вас своєю мовою+ чи мудрістю, 2 бо вирішив, що звертатиму вашу увагу тільки на Ісуса Христа, причому страченого на стовпі.+ 3 Крім того, я прийшов до вас слабий, зі страхом і сильним тремтінням. 4 І коли я говорив та проповідував, то не вживав переконливих мудрих слів, я підтверджував сказане духом і силою Бога,+ 5 щоб ваша віра ґрунтувалася не на людській мудрості, а на Божій силі.

6 Однак зі зрілими+ ми ділимося мудрістю, але не мудрістю цього світу* або його правителів, на яких чекає кінець.+ 7 Ми ділимося мудрістю Божою, що виявляється у священній таємниці,+ мудрістю прихованою — говоримо про те, що́ Бог наперед визначив для нашої слави ще до заснування віків*. 8 І цю мудрість не пізнав жоден з правителів цього світу*,+ бо якби вони пізнали її, то не стратили б* нашого славного Господа. 9 Адже написано: «Око не бачило, вухо не чуло і в серці людському не зароджувалась думка про те, що́ Бог приготував для тих, хто любить його».+ 10 Нам же Бог виявив це+ через свій дух,+ бо дух досліджує все, навіть Божі глибини.+

11 Бо хто з людей знає, що́ в людині, як не її дух? Так само ніхто не пізнав, що́ в Богові, крім духу Бога. 12 Ми ж отримали не дух світу, а дух, що походить від Бога,+ аби розуміти все те, чим він нас великодушно обдарував. 13 Про це ми і говоримо, причому не словами, яких навчає людська мудрість,+ а словами, яких навчає дух,+ бо пояснюємо духовні речі духовними словами*.

14 А плотська людина не приймає* того, що від Божого духу, бо для неї це безглуздя; і вона не може пізнати цього, тому що про це потрібно судити з духовного погляду. 15 Натомість духовна людина має свої судження про все,+ а про неї ніхто з людей не судить. 16 «Хто пізнав розум Єгови* і міг би повчати його?»+ Ми ж маємо розум Христа.+