Лист до галатів
3 О нерозумні галати! Хто так погано вплинув на вас?+ Адже свого часу вам так добре все пояснили про Ісуса Христа, прибитого до стовпа!+ 2 Хочу запитати* вас лише одне. Як ви отримали дух: завдяки вчинкам, яких вимагає закон, чи завдяки вірі в почуте?+ 3 Невже ви настільки нерозумні? Почавши з духовного*, тепер закінчуєте плотським*?+ 4 Невже ви знесли стільки страждань даремно? Якщо так, то це дійсно було б даремно! 5 Коли ж говорити про того, через кого ви отримуєте дух і хто здійснює серед вас могутні діла,+ то чому він це робить: через ваші вчинки, яких вимагає закон, чи через вашу віру в почуте? 6 З Авраамом було так: він «повірив Єгові*, і це зарахувалося йому як праведність».+
7 Ви, безперечно, знаєте: синами Авраама є ті, хто тримається віри.+ 8 Писання, яке передбачало, що Бог ви́знає праведними людей з інших народів завдяки вірі, заздалегідь звістило добру новину Авраамові: «Через тебе всі народи отримають благословення».+ 9 Отже, ті, хто тримається віри, одержують благословення разом з Авраамом, який мав віру.+
10 Усі, хто покладається на вчинки закону, є під прокляттям, бо написано: «Про́клятий кожен, хто не тримається всіх вказівок, записаних у сувої із Законом, і не виконує їх».+ 11 Крім того, очевидно, що Бог нікого не визнає́ праведним на підставі закону,+ бо «праведний буде жити завдяки своїй вірі».+ 12 А Закон не вимагає віри, оскільки «кожен, хто виконує їх, завдяки їм житиме».+ 13 Христос же викупив нас+ і звільнив+ від прокляття Закону, оскільки став прокляттям замість нас, адже написано: «Про́клятий кожен, хто висить на стовпі».+ 14 Усе це було для того, щоб через Христа Ісуса Авраамові благословення зійшли на інші народи+ і щоб завдяки своїй вірі ми отримали обіцяний дух.+
15 Брати, наведу вам приклад із життя: як тільки угода стає чинною, навіть якщо вона укладена людиною, її ніхто не скасовує і до неї більше не вносять доповнень. 16 Аврааму ж і його потомству* були дані обіцянки.+ Не говориться: «І твоїм нащадкам*», як про багатьох. Натомість сказано: «І твоєму потомству*», як про одного, а ним є Христос.+ 17 Скажу вам ще таке: Закон, який з’явився через 430 років+ після того, як Бог уклав угоду, не скасовує її, а отже, не скасовує і обіцянки. 18 Бо якщо спадщина дається за законом, то це вже робиться не за обіцянкою, а Бог великодушно обдарував нею Авраама через обіцянку.+
19 Навіщо тоді Закон? Він був доданий, щоб виявляти переступи+ до приходу потомства*,+ яке отримало обіцянку. І цей Закон було передано через ангелів+ рукою посередника.+ 20 Однак там, де є тільки одна сторона, посередника не треба, а Бог лише один. 21 Тож чи Закон суперечить Божим обіцянкам? Звичайно, ні! Бо якби був даний закон, котрий міг би дарувати життя, то праведності, по суті, досягали б саме завдяки закону. 22 А так Писання віддало все під варту гріха, щоб обіцянку могли отримати ті, хто вірить в Ісуса Христа.
23 Однак до приходу віри закон стеріг нас, і ми були віддані під варту, чекаючи часу, коли віра мала виявитися.+ 24 Отже, Закон став нашим опікуном*, який вів до Христа,+ щоб ми були визнані праведними завдяки вірі.+ 25 А тепер, коли віра прийшла,+ ми вже не перебуваємо під наглядом опікуна*.+
26 Тож, оскільки всі ви маєте віру в Христа Ісуса, ви є Божими синами.+ 27 Бо всі ви, хто охрестився в Христа, одягнулися в нього.+ 28 Тепер немає ні юдея, ні грека,+ ні раба, ні вільного,+ ні чоловіка, ні жінки,+ бо, перебуваючи в єдності з Христом Ісусом, ви всі — одне.+ 29 Більш того, якщо ви належите Христу, то ви справді потомство* Авраама,+— спадкоємці+ з огляду на обіцянку.+