Єремії
Юдин гріх
17 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним,
діяма́нтовим вı́стрям він ви́ритий
на табли́ці їхнього серця,
і на ро́гах жерто́вників їхніх.
на високих підгı́рках,
3 про го́ру на полі.
Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам,
пагірки жерто́вні твої —
за гріх по всіляких границях твоїх.
4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі.
І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам
у тім кра́ї, якого не знаєш,
бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм,
й аж навіки пала́тиме він!
5 Так говорить Господь:
Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну,
6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́,
і не побачить, щоб добре прийшло́,
і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині,
у кра́ї солоному та незаме́шканому.
7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа,
що Господь — то надія його!
8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене,
що над пото́ком пускає корı́ння своє,
і не боїться, як при́йде спеко́та, —
і його листя зелене,
і в році посу́хи не буде жури́тись,
і не перестане прино́сити пло́ду!
9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне,
хто пізнає його?
щоб кожному дати згідно з пу́ттю його,
за пло́дом учи́нків його́.
11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, —
це той, хто багатство набув, та неправдою:
він покине його в половині днів своїх,
і стане безу́мним при своєму кінцı́.
12 Трон слави, висо́кий від віку, —
це місце нашої святині!
13 Надіє Ізраїлева, Господи,
— посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є!
Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані,
бо вони поки́нули Господа,
джерело живої води.
14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я,
спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, —
бо Ти слава моя!
15 Ось вони мені кажуть:
„Де слово Господнє?
Нехай воно при́йде!“
16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе,
не жада́в злого дня, Ти це знаєш, —
що вихо́дило з уст моїх,
те перед лицем Твоїм явне було́.
17 Не будь Ти для мене страхı́ттям, —
на день зла Ти моє пристано́вище!
18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслı́дує,
а я щоб не був посоро́млений,
нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений,
день злого на них наведи́
та зламай їх подвı́йним злама́нням!
Святкуйте суботу
19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.
20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.
21 Так говорить Господь:
Стережіться за ду́ші свої,
і не носіть тягару́ за субо́тнього дня,
і не носіть його бра́мами Єрусалиму.
22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня,
і жо́дної праці робити не бу́дете,
і день субо́тній освя́тите,
як Я вашим батька́м наказав був!
23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли,
і вчинили себе тугоши́їми,
щоб не слухатися та не брати навча́ння.
24 І буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, —
щоб тягару́ не носити
в брами міста цього́ за субо́тнього дня,
і щоб освяти́ти день суботній,
і щоб жодної праці в цей день не робити, —
25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князı́,
що будуть сидіти на троні Давидовім,
що їздити будуть колесни́цями й кı́ньми,
вони й їхні прави́телі,
юдеї та ме́шканці Єрусалиму,
і це місто стоятиме вічно!
26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму,
і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни,
і з гір, і з пı́вдня,
і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть,
та жертву хлı́бну, і ла́дан,
і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.
27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь,
щоб святити день субо́тній
і щоб тягару́ не носити,
і щоб бра́мами Єрусалиму
субо́тнього дня не ходити,
то огонь підпалю́ в їхніх брамах,
і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!