Молоді люди запитують...
Що поганого в музиці, яку я слухаю?
«Мій тато завжди говорить: «Ти вимкнеш цей шум чи ні! Бо вже голова від нього болить!» (Хлопець-підліток).
«Деякі пісні реп-музики дуже і дуже огидні» (Дівчина-підліток).
«НА ЦЕ немає жодної причини,— скаржиться Джоді.— Чому вони роблять з мухи слона, коли йдеться про музику?» Тринадцятилітня Лізет подібної думки. «Але це ж просто пісня»,— відбороняється вона.
Чи ти також постійно воюєш за музику з батьками. Якщо так, то ти вже, можливо, чув скарги, погрози і накази з боку батьків, коли вмикав свій улюблений диск чи касету. («Мій тато говорить: «Ти вимкнеш цей шум чи ні! Бо вже голова від нього болить!»— сказав один хлопець-підліток). Ти, мабуть втомившись їм щось доводити, вважаєш, що вони роблять з мухи слона. «А що сказати про батьків, коли вони були молодими?— обурено говорить одна дівчина-підліток.— Чи ж їхні батьки не вважали також, що вони слухають погану музику?»
І вона має рацію. Протягом усієї історії молодше і старше покоління схильні розходитись у смаках. Тож, чи ти повинен не слухати музику лише тому, що вона не подобається твоїм батькам? І все ж таки, що поганого у музиці, яку ти слухаєш?
Музика і її місце в житті
Ніхто не говорить, що не можна насолоджуватися музикою. Навіть деякі частини Біблії — головним чином псалми — клали на музику. У біблійні часи музика відігравала важливу роль у поклонінні Богові (Псалом 149:3; 150:4). Музика також служила для того, щоб виразити радість, захоплення, а також смуток (Буття 31:27; Суддів 11:34; 1 Самуїла 18:6, 7; Матвія 9:23, 24). За часів Ісуса на бенкетах завжди була музика, вона додавала радощів на цих оказіях (Луки 15:25).
Нині музика також багато важить — особливо для молодих людей. «Журнал Американської медичної асоціації» (англ.) зазначає: «У середньому підлітки від 12 до 18 років слухають рок-музику 10 500 годин — це лише трохи менше всієї кількості годин, які вони проводять на заняттях, від садочку і до закінчення школи».
Опитування показали, що більша частина американської молоді слухає виключно рок- і поп-музику. (Для зручності ми вживатимемо терміни «рок» і «поп», маючи на увазі, по суті, всі стилі музики, популярної серед молодих людей — від негритянської музики і музики «нової хвилі» до репу і «хеві металу»). Згідно з «Уорлд бук енсайклопідія», «рок-музика вже перестала були музикою виключно молодих американців. Вона стала музикою цілого світу».
Привабливість рок-музики
Чому рок-музика така популярна? Згідно з книжкою «Тенденція молоді» (англ.), рок служить «спільною мовою всіх молодих людей». Деякі молоді думають, що бути на рівні у музичному світі — знати про останні групи та пісні — допоможе їм йти в ногу з іншими. Музика об’єднує молодих людей і служить їм темою для безконечних розмов.
Проте багато молодих уважає, що краще слухати музику на самоті. Чи в тебе був важкий день у школі? Ти, мабуть, скажеш, як Брі, дівчина-підліток: «Я сідаю у своїй кімнаті, вмикаю апаратуру на всю котушку і просто слухаю. Це якось знімає мою напруженість і перевтому». Тоді як рок-музику часто критикують за її шумне і різке звучання, багато популярних пісень досить милозвучні і мають приємне аранжування.
Інших приваблює ритм. «Під цю музику найлегше танцювати»,— пояснила одна дівчина, коли в неї запитали, чому вона захоплюється реп-музикою. Проте багатьох приваблюють слова. Слова поп-музики, розраховані, головним чином, на молодих людей, змальовують найрізноманітніші почуття і захоплення підлітків. Реп-музика особливо відзначається своєю орієнтованістю на такі актуальні теми, як расизм і соціальна несправедливість. «Коли я вмикаю радіо, то бачу, що більшість пісень примітивні, вони виводять мене зі себе,— скаржиться підліток на ім’я Ден, слова якого цитуються з журналу «Ньюсуїк».— Реп — це реальні історії, реальні події. Його цікаво слухати».
Однак, мабуть, найбільше, що турбує твоїх батьків у цій музиці,— це зміст.
Зміст реп-музики
Розгляньмо, наприклад, реп-музику. Її слова — вуличний сленг, написаний у риму — не співаються, а говоряться у супроводі чіткого ритму. Звичайно, в цій ідеї нічого поганого немає. Протягом десятиліть у багатьох популярних піснях були фрагменти, які співак виконував речитативом. Проте реп-музика перевернула цю ідею з ніг на голову.
Реп (чи хіп-хоп), кажуть, набув популярності в 1970-х роках у маленьких нью-йоркських танцювальних клубах, до яких учащала міська молодь. Коли диск жокеї починали наспівувати слова (чи вигукувати їх) під заздалегідь записаний ритм ударних інструментів, танцюристи реагували на це мало не з істеричним захопленням. Незабаром реп перебрався з вулиці і підвальних клубів на музичну арену. Реп-співаки вибирають собі такі зухвалі назви, як і сама їхня музика, наприклад, «Ворог народу», «Церемонімейстер-вбивця», «Ванільний наркотик», і вони за короткий час забили ефір своєю громовою музикою.
Цікаво, що коли кореспондент журналу «Пробудись!» запитав у групи приміської християнської молоді, яка складалась з представників різних рас: «Чи хтось з вас слухає реп?», більшість відповіла, що так. «Що вам у ньому подобається?» — задав він наступне запитання. «Ритм»,— відповіла дівчина-підліток. «Ця музика плинна і її легко слухати», «Під неї можна танцювати»,— відповіли інші. Проте на наступне запитання вони чомусь відповіли з меншим ентузіазмом: «Чи деякі пісні реп-музики не спричиняють проблему для християнина?»
Після паузи зніяковіння одна дівчина зауважила: «Деякі пісні реп-музики дуже і дуже огидні». Інші неохоче погодились з нею. Звичайно, виявилось, що багато молодих людей були добре ознайомлені з довгим списком непристойних пісень, які під’юджують до випадкових статевих зносин і містять у собі надзвичайно грубі слова. Дехто визнає, що в багатьох цих піснях без жодного приховування вживаються лихослів’я.
Більшість пісень реп-музики, здається, містять у собі ідею непокори, насилля, расизму та сексуального геройства. Пропагандист реп-музики Деніел Кодайрон, президент Канадської асоціації негритянської музики, який хвалив реп-музику як «майже завжди позитивну», зауважує, що здебільшого реп є «женоненависницьким, сексуальним, а інколи навіть містить у собі лихослів’я» («Маклінз» за 12 листопада 1990 року).
Реп-музика і стиль життя
Щоправда, не всі пісні реп-музики містять аморальність чи оспівують насилля. Згідно з однією статтею в газеті «Нью-Йорк таймс», деякі з цих пісень присвячені таким добрим справам, як освіта, відмова від зловживання наркотиками і лікування хвороб суспільства. Але пристойні слова пісень — це рідкісні винятки, а не правило. Коли журнал «Ньюсуїк» покласифікував десять найпопулярніших альбомів реп-музики щодо непристойності їхнього змісту, користуючись тими нормами, за допомогою яких класифікують фільми, то лише два альбоми увійшли в категорію «G», яку може слухати широка аудиторія. Цей журнал відніс чотири інших альбоми до категорії «R» (тільки для дорослих), а два навіть увійшли в категорію «X» через свою «вульгарну мову» і чітко виражену сексуальну спрямованість.
Більш того, у реп-музиці не тільки слова мають зміст. Реп виродив культурну революцію. Мільйони підлітків носять завеликий одяг, розшнуровані баскетбольні кросовки, джинси-«помпи», золоті ланцюжки, бейсбольні кепки і темні окуляри — все це атрибути поклонників реп-музики. Багато підлітків також наслідують колоритні жести і стиль мислення реп-виконавців. І, на превеликий жах батьків і вчителів, такі вигуки, як «йо!» і «діс»,— типовий вуличний сленг, вживаний у реп-музиці, проникли в побутову мову.
Щоправда, реп віддзеркалює дух бунтівничості проти несправедливості. Але якщо реп розглядати в цілому, він також віддзеркалює дух бунтівничості проти Божих норм стосовно поведінки, одягу і мови. Чи варто християнину через свої смаки щодо музики наражатись на небезпеку, втягаючись у такий сумнівний стиль життя?
Звичайно, реп — не лише єдиний стиль музики, де перевернуто все з ніг на голову. У журналі «Тайм» писалось: «Майже у кожній галузі сьогоднішньої американської поп-культури відчувається щось бридке. Професіонали «хеві металу» «Мотлі Кру» пропагують сатанізм, а «Бісті Бойс» показують на сцені у пантомімі акти онанізму. Біблія передвістила, що «останніми днями... люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши» (2 Тимофія 3:1, 13). Чи тебе дивує, що більша частина нинішньої музики прищеплює християнській молоді неправильне уявлення про стиль життя?
Все-таки батьки мають рацію, якщо турбуються, коли ти починаєш цікавитись реп-музикою чи якимись іншими крайніми формами рок-музики. Вони можуть думати, що регулярне слухання такої музики шкодитиме тобі. Чи їхні побоювання мають підставу? Ці питання будуть обговорюватися в нашому наступному номері.
[Ілюстрації на сторінці 17]
Багато хто з молоді тепер починає наслідувати стиль одягу та мислення реп-виконавців.