Чи всяка війна — колись закінчиться?
„АРМАГЕДДОН” — що представляє ця біблійна назва? Захоплюючим малюнком на обкладинці кожного номера Вартової Башти від червня до жовтня 1985 р., будуть поміщатись інформуючі статті на цю тему. Ми віримо, що ці біблійні дискусії потішать вас знанням того, що дійсний АРМАГЕДДОН є.
„ІДІТЬ, оглядайте Господні діла [Єгови, НС],— які руйнування вчинив на землі! Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці”.— Псалом 45 (46):9, 10 [46:8, 9, Переклад Куліша].
Вищесказані слова натхненного псалмописьменника погоджуються з сердечним бажанням людей всіх ер. Дійсно, хто вже не прагнув того дня, щоб побачити кінець усякої війни? Але, хоч ми дуже прагнемо закінчення всіх війн, то досі жодними людськими зусиллями неможливо добитись цього бажання. Нації не тільки ще воюють одні з одними, але війна стала такою руйнівною й смертельною, що перший раз у людській історії загрожує продовженню цивілізації, а навіть самому життю.
Беручи до уваги цю серйозну загрозливу небезпеку, ми не можемо не питати: Чому людські зусилля припинити війну кінчаться цими дуже страшенними невдачами? Чи війна дійсно є неминуча? Чому нації виступають війною одна проти одної?
Чому людські зусилля не мають успіху
„Коли б у вашому сусідстві не було поліції, а всі люди мали вогнепальну зброю, і жили в постійному страху атаки, то там було б багато стрілянини”, пише журналіст і військовий історик Гвин Дайр. „Це є сусідство в якому всі країни світу живуть”, він продовжує. „У світі немає міжнародної поліції, отже кожна країна озброюється,— готова для насильства; але насильство в яке країни втягаються має спеціальну назву. Ми кажемо, що це — війна”.
Це дещо просте пояснення таки звертає увагу на кілька основних факторів, які сприяють війні. Мусять бути засоби, щоб ними воювати війну, як також схильність до війни. Разом з цим, ми теж зауважуємо брак правопорядку в „сусідстві”, яке в цьому випадку є світ.
Славетні історики Вілл і Аріел Дюрант звертають увагу на ці самі основні фактори в їхній книжці Уроки історії: „Через недоліки теперішнього міжнародного закону й почуття, нація завжди мусить бути готова обороняти себе; і коли це загрожує її головним інтересам, то вона мусить звертатись до яких-небудь засобів, які вона вважає бути потрібними для свойого виживання. Коли на карті стоїть самозбереження, то Десять Заповідей мусять замовкнути”.
Отже, успіх чи невдача яких-небудь зусиль покінчити з війною буде головно залежати від того, як нація поводиться з цими основними факторами. Чи ж яка-небудь людська програма, байдуже яка благородна, вже мала успіх у цьому? Давайте дослідимо факти.
Брак міжнародного порядку
Чимало зусиль уже було зроблено в минулому, щоб створити якусь світову агентуру з владою забезпечити народи поліцією й підтримувати міжнародний правопорядок. Наприклад, Лігу Націй створено при кінці Першої Світової Війни, щоб нею забезпечити світ від війни. В дійсності з вибухом Другої Світової Війни ця організація доказалась бути безрезультатною. Тоді, в 1945 році, сформовано Організацію Об’єднаних Націй, яку священики так званого Християнства вихваляли бути надією людства на мир. Який же був її рекорд? Історія знову відповідає. „Більше як чотири мільйони людей тепер є втягнено в 42 різні війни, обурень і цивільних повстань... У цих боротьбах згинуло від одного до п’ять мільйонів людей”, заявив Нью-Йоркський час у 1984 році. Сьогодні мало людей вірять, що ООН має спроможність відвернути війну й вибухаючі конфлікти. Існування цієї організації не полегшує страх третьої світової війни або ядерної загибелі.
Зростаюча загроза й напруга
Одна причина чому такі організації, як ООН не мають успіху заздалегідь відвернути війну є, що всі нації світу зовсім присвятились національному суверенітетові й праву. Вони мало турбуються про міжнародну відповідальність або правила поведінки. Щоб добитись їхніх мет, декотрі нації вірять, що вони є зовсім оправдані, коли звертаються до яких-небудь засобів, яких вони вважають бути потрібними — масового й зрадницького вбивства, насильного вимагання, бомбування тощо — яких то випадків невинні люди часто стають жертвами. Навіть головні держави світу часто гранично виставляють свої вимоги в імені самозбереження й національних інтересів. Як довго нації будуть терпіти одні одним такою безглуздою й безвідповідальною поведінкою? Скільки конфліктів, подібних до війн на Фолклендських островах, у Афганістані, Гренаді, Кореї 007 тощо, світ може витримати без головної конфронтації? Легко бачити чому націоналізм і самовизначення стали головними перепонами, щоб покінчити з війною.
Озброєні й готові
Всім відомо, що арсенали великих держав уже так запасені ядерною зброєю, що можна багато разів винищити все людство на землі. Але що ж сказати про інші нації? Згідно з рапортом від уряду США, країни кругом світу, які розвиваються, хоч знаходяться в скрутному становищі економічно, витратили більше як 230 більйонів доларів протягом минулих десять років на літаки, ракети й танки підвищеного типу. З яким же наслідком? „Уже дійшло до того, що багато цих купців не можуть уживати цієї нової зброї”. Дійсно ці нації вже озброєні до зубів, так би мовити. Тому що в них є тільки так звана звичайна зброя, то через це вони є більш охочі, і готові, вживати її.
Чи є якась причина на надію?
Повторні невдачі людських зусиль, щоб покінчити з війною, тільки підкреслюють правду в Біблії, що „не в волі людини дороги її”. (Єремії 10:23) Хоч люди дуже прагнуть закінчення всякої війни, то самі собою вони таки не знають, як добитись цієї мети. Що ж сказати про обіцянку, що ,аж до краю землі припиняє Він війни’? Чи ж цю обіцянку зроблено, щоб тільки збудити в нас надію або щоб насміхатись з нас? Певно що ні. Єгова запевняє нас, що жодне слово або обіцянка Його уст: „Порожнім до Мене воно не вертається”. (Ісаї 55:11) Як же здійснеться ця обіцянка? Яка ж є здорова основа для нас вірити, що Бог матиме успіх зробити те, що людина повторно не могла?