Надія. Чи вона справді допомагає в житті?

ДЕНІЕЛУ було лише десять, але він уже рік боровся з раком. Лікарі, родичі та друзі втратили всяку надію. Однак Деніел не здавався. Він вірив, що виросте, стане науковцем і обов’язково знайде ліки від раку. Хлопчик з нетерпінням чекав на візит фахівця, який лікував власне таку форму раку, як у нього. Проте коли довгоочікуваний день настав, через погану погоду лікар не приїхав. Оптимізм хлопчика згас. Вперше за весь час хвороби він повністю збайдужів. А через кілька днів його не стало.

Історію Деніела розказав медик, який вивчав вплив надії й безнадійності на здоров’я людини. Можливо, ви чули подібні розповіді. Наприклад, про те, як старенька особа, будучи при смерті, з нетерпінням чекала чогось дуже важливого — чи то приїзду близьких, чи просто якоїсь річниці. І таки дочекалася, а відразу після того померла. Яка ж сила діє у таких випадках? Чи надія справді настільки впливова, як дехто вважає?

Дедалі більше дослідників у галузі медицини кажуть, що оптимізм, надія та позитивні емоції таки мають величезне значення для нашого життя й здоров’я. Однак науковцям бракує одностайності. Деякі з них ставляться до таких поглядів як до байок. На їхню думку, фізичні хвороби мають суто фізичні причини.

Скептичне ставлення до надії не є чимось новим. Понад дві тисячі років тому грецького філософа Арістотеля попросили дати визначення слову «надія» і він сказав: «Це сон наяву». А ближче до наших часів американський політичний діяч Бенджамін Франклін ущипливо зауважив: «Хто живе надією, той помре з голоду».

Що ж таке надія насправді? Чи завжди надія — це лише нереалістичне сподівання, спроба знайти потіху в порожніх мріях? Чи, може, існують вагомі підстави вважати надію чимось більшим — тим, що потрібне всім нам для доброго самопочуття і щастя, тим, що має міцне підґрунтя і приносить справжню користь?

Чому ми потребуємо надії?

ЩО Б сталося, якби хворий на рак Деніел, згаданий у першій статті, не втратив надії на одужання? Чи зміг би він перемогти страшну недугу? Чи жив би він сьогодні? Навіть ті, хто свято вірить у силу надії, мабуть, не насміляться відповісти ствердно. І в цьому вся суть. Силу надії не варто переоцінювати. Це не панацея, не ліки від усіх хвороб.

В інтерв’ю у новинах Сі-Бі-Ес лікар Нейтан Черне застеріг, що, маючи справу з серйозно хворими особами, небезпечно перебільшувати силу надії. «У нас були випадки, коли чоловіки звинувачували своїх хворих дружин у тому, що ті недостатньо зосереджуються на позитивному і що їм бракує оптимізму,— сказав Черне й додав:— Ідея про силу надії породила оманливий погляд, ніби рак можна контролювати. Тож коли хвороба прогресує, декому здається, ніби хворий не зумів стримати ріст пухлини. А думати так несправедливо».

Хворі на невиліковні недуги ведуть важку виснажливу боротьбу. Тому близькі й рідні, безперечно, не повинні обтяжувати їх ще й почуттям вини. Однак чи слушно вважати, що надія не має жодної вартості?

Звичайно ж ні. Вищезгаданий лікар є фахівцем паліативного догляду, мета якого не побороти хворобу чи продовжити життя хворого, а просто зробити його життя легшим і приємнішим, поки триває боротьба. Спеціалісти в цій галузі медицини твердо переконані: все, що позитивно впливає на душевний стан пацієнтів — навіть серйозно хворих,— має велику цінність. І є багато доказів, що надія власне цьому і сприяє.

Цінність надії

«Надія — могутні ліки»,— твердить лікар В. Ґіффорд-Джонс, автор медичних статей. Він проаналізував результати багатьох вивчень, під час яких з’ясовували значення моральної підтримки для невиліковно хворих. Така підтримка, як гадають, допомагає хворим зберігати позитивний погляд на життя і не втрачати надії. Згідно з вивченням 1989 року, пацієнти, які мали моральну підтримку, жили довше. Але нещодавнє дослідження не виявило суттєвої різниці у виживанні хворих. Усе ж фахівці переконані: пацієнти, яких підтримують морально, менше страждають від депресії і болю.

Розгляньмо інше дослідження, під час якого вивчали зв’язок оптимізму і песимізму з ішемічною хворобою серця. Після ретельних спостережень фахівці розділили групу з більш як 1300 чоловіків на оптимістів і песимістів. Через десять років з’ясувалося, що понад 12 відсотків з цієї групи страждають від ішемічної хвороби серця. І песимістів серед них було майже вдвічі більше, ніж оптимістів. Лора Кубзанскі, доцент кафедри охорони здоров’я і соціальної поведінки з Гарвардської школи охорони здоров’я, каже: «Раніше доказом того, що позитивне мислення добре впливає на здоров’я, служили різні історії. А це дослідження постачило на підтвердження тієї ідеї перші медичні доводи».

Деякі вивчення виявили: ті, хто вважає своє здоров’я поганим, одужують після операції повільніше, ніж ті, хто вважає його чудовим. Оптимізм впливає навіть на тривалість життя. Під час одного дослідження намагались прослідкувати, як на людях похилого віку відображається позитивне й негативне ставлення до старіння. Коли на екранах комп’ютерів, за якими сиділи старенькі, миготіли фрази, що пов’язували старість з мудрістю і досвідом, то після такого сеансу ті відчували приплив сили й енергії. Їхній фізичний стан був таким, як після 12 тижнів занять фізичними вправами!

Чому ж надія, оптимізм і позитивне мислення зміцнюють здоров’я? Мабуть, вчені й лікарі ще недостатньо дослідили людський розум і тіло, щоб дати вичерпну відповідь. Але фахівці, які вивчають це питання, принаймні в стані зробити наукові припущення. Наприклад, один професор неврології каже: «Людина добре почувається, коли вона щаслива і на щось надіється. У такому стані вона майже не відчуває стресу, що благотворно впливає на цілий організм. Це ще один простий спосіб, як дбати про своє здоров’я».

Деяким лікарям і психологам такий погляд може видатися новим, але для дослідників Біблії він давно відомий. Майже 3000 років тому мудрий цар Соломон під натхненням написав: «Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості» (Приповістей 17:22). Зверніть увагу на розсудливість цих слів. У вірші не говориться, що радісне серце лікує від усіх хвороб, а просто «добре лікує», або добре впливає на загальний стан людини.

Тож можна запитати: якби надія була ліками, хто б з медиків не приписував їх? До того ж надія впливає благотворно не лише на здоров’я.

Оптимізм, песимізм і ваше життя

Фахівці виявили, що оптимізм позитивно впливає на ціле життя людини. Часто оптимісти ліпше вчаться й працюють і навіть досягають кращих результатів у спорті. Як приклад можна навести вивчення, в якому брала участь жіноча команда легкоатлеток. Спочатку попросили тренерів команди оцінити атлетичні можливості спортсменок. А тоді самих легкоатлеток запитали, яких результатів вони сподіваються досягти. Зрештою виявилось, що їхні передбачення були набагато ближчі до правди, ніж оцінки тренерів. Але чому надія справляє такий могутній вплив?

Науковці дізналися багато цікавого, коли досліджували протилежне почуття — песимізм. У 1960-х роках, спостерігаючи за поведінкою тварин, фахівці отримали несподівані результати, які породили новий термін — «набута безпорадність». З’ясувалось, що люди теж можуть страждати від подібного синдрому. Провели такий експеримент: одну групу людей завели в приміщення з неприємним шумом і сказали, що його можна усунути, натиснувши ряд кнопок у певній послідовності. І цій групі вдалось припинити шум.

Другій групі сказали те саме, але натискання кнопок не дало ніякого результату. Як можна здогадатись, у багатьох осіб другої групи розвинулось почуття безпорадності. У наступних експериментах вони взагалі відмовлялися щось робити, будучи переконані, що й так нічого не змінять. Але навіть у другій групі залишалися оптимісти, які не піддавались почуттю безпорадності.

Д-р Мартін Селігман, який допомагав підготувати декотрі з тих експериментів, зрештою присвятив дослідженню оптимізму й песимізму цілу свою кар’єру. Він глибоко вивчав мислення людей, які вважали себе безпорадними в житті. Селігман дійшов висновку, що песимізм заважає людям майже у всьому і може призвести до цілковитої пасивності. Ось як він підсумовує песимістичне мислення і його наслідки: «Після 25 років досліджень я переконався: якщо хтось зазвичай думає, що у всіх невдачах винен він сам, що їх ніяк не уникнути і вони супроводжуватимуть його скрізь,— а саме так і роблять песимісти,— то тим прирікає себе на ще більші невдачі».

І знову ж, хоча такі висновки можуть здаватися сьогодні новими, але вони зовсім не дивують тих, хто вивчає Біблію. Зверніть увагу на цю приповістку: «Як ти в біді піддався, то мала сила в тебе» (Приповістей 24:10, Хом.). Біблія чітко говорить, що знеохочення й негативні думки роблять нас безсилими. Але як боротися з песимізмом? Як навчитись більш оптимістично дивитися на життя й не втрачати надії?

[Ілюстрація на сторінках 4, 5]

Надія має велику силу.

Ви можете подолати песимізм

ЯК ВИ ставитесь до своїх невдач? Сьогодні багато фахівців вважає, що відповідь на це запитання виявить, чи ви оптиміст, чи песиміст. Кожен з нас бореться у житті з різними проблемами, і в когось їх більше, а в когось менше. Проте чому одні після невдачі знову стають на ноги і ще раз пробують досягти своєї мети, а інші відступають при найменших труднощах?

Уявіть собі, що ви шукаєте роботу. Ви йдете на співбесіду, але вас не приймають на роботу. Як ви почуваєтесь після цього? Відмову можна сприйняти дуже особисто, як вирок на все життя: «Кому потрібні такі працівники? Я ніколи не знайду роботи». Або ще гірше: ви можете дозволити, щоб ця невдача вплинула на ваше ставлення до себе і змусила думати: «Мені ніколи нічого не вдається. І навіщо я живу на світі?» Таке мислення свідчить про песимістичний погляд на життя.

Не піддавайтесь песимізму!

Як боротися з цією проблемою? Насамперед навчіться розпізнавати негативні думки, а тоді намагайтесь не піддаватися їм. Шукайте логічних пояснень своїх невдач. Наприклад, чи справді вам відмовили у роботі тому, що такі працівники нікому не потрібні? Чи, може, роботодавець просто шукав працівника іншої кваліфікації?

Факти покажуть, що ваші песимістичні думки — це тільки емоції. Чи після однієї невдачі варто доходити висновку, що вам ніколи нічого не вдається? Подумайте про інші сфери життя, в яких маєте успіх: духовні справи, стосунки в сім’ї чи з друзями. Навчіться проганяти думки про неминучий провал, бо часто це лише безпідставний страх. Зрештою, звідки ви можете знати, що ніколи не знайдете роботи? Але існують ще інші способи, як позбутися негативних думок.

Позитивне мислення і цілеспрямованість

В останні роки дослідники сформулювали цікаве, хоча й трохи вузьке визначення слова «надія». На їхню думку, надія — це віра в те, що людині вдасться досягти своїх цілей. З наступної статті ми дізнаємося, що насправді надія означає набагато більше, але вищезгадане визначення добре підходить у багатьох випадках. Зосереджуючись на цьому вузькому значенні надії — вірі в досягнення особистих цілей, можна розвинути більш позитивне мислення і цілеспрямованість.

Людина більш впевнена, що зможе досягти своїх цілей, коли їй уже вдавалося це в минулому. Якщо ж вам здається, що ви нічого не досягли в житті, тоді серйозно задумайтесь, які саме цілі ви ставите перед собою. Насамперед з’ясуйте, чи ви взагалі маєте якусь мету? Життєві клопоти й проблеми можуть цілком поглинути нас, так що ми навіть не матимемо часу подумати, чого насправді хочемо досягти і що для нас найважливіше. Вміння чітко визначати свої пріоритети дуже допомагає в житті, і цікаво, що Біблія вже віддавна радить ‘упевнятися в тому, що важливіше’ (Филип’ян 1:10, НС).

Коли визначимо пріоритети, нам буде легше намітити основні цілі, наприклад у духовному і сімейному житті, а також цілі, пов’язані з нашою освітою чи роботою. Але пильнуймо, щоб не ставити перед собою спочатку надто багато завдань і щоб кожне з них було нам під силу. Якщо мету важко втілити в життя, це лише знеохотить нас і ми здамося. Тому найкраще розділити великі цілі, досягнення яких вимагає багато часу, на менші.

«Де хотіння — там і вміння»,— каже стародавнє прислів’я. І в ньому є зерно правди. Коли ми визначили основні цілі, потрібно сили волі — бажання і рішучості,— щоб досягти їх. Наша рішучість зросте, якщо роздумувати про важливість цілей і про користь, яку вони принесуть. Звичайно ж, на нашому шляху траплятимуться труднощі, але це лише перешкоди, які можна подолати і далі йти до своєї мети.

Потрібно обдумати і спосіб досягнення цілей. К. Снайдер, автор наукових статей, який поглиблено вивчав важливість надії, радить розробити кілька шляхів досягнення якоїсь цілі. Тоді, якщо один з них не принесе успіху, можна спробувати другий, третій і так далі.

Пан Снайдер також заохочує навчитись змінювати цілі. Якщо нам ніяк не вдається досягти певної мети, то подальші спроби лише знеохотять нас. Коли ж ми замінимо її більш реалістичною, то матимемо до чого прагнути.

Біблія містить щодо цього дуже повчальний приклад. Цар Давид мав заповітну мету побудувати храм Богу Єгові. Але Бог сказав Давиду, що цей привілей отримає його син, Соломон. Тоді Давид не став обурюватися чи добиватися свого, а просто змінив ціль. Він зосередив усі свої сили на збиранні коштів і матеріалів, що будуть потрібні його сину для спорудження тієї величної будівлі (1 Царів 8:17—19; 1 Хронік 29:3—7).

Справді, якщо ми будемо боротися з песимізмом і розвивати позитивне мислення та цілеспрямованість, нам вдасться зміцнити віру в себе. Але навіть тоді ми можемо почуватися не до кінця впевненими у завтрашньому дні. Чому? Тому що безнадію у цьому світі часто породжують незалежні від нас чинники. Як зберегти позитивний погляд на життя, коли бачимо, що люди страждають від бідності, війн, несправедливості і неминучої загрози різних захворювань та смерті?

[Ілюстрація на сторінці 7]

Чи після однієї невдачі з працевлаштуванням ви думаєте, що ніколи не знайдете роботи?

[Ілюстрація на сторінці 8]

Цар Давид умів замінювати недосяжні цілі досяжними.

Де можна знайти справжню надію?

ВАШ годинник зупинився і, здається, взагалі поламався. Ви починаєте шукати, де його можна відремонтувати. До ваших послуг багато годинникових майстерень. І у всіх вас запевняють, що чудово виконають свою роботу, а в деяких навіть дають суперечливі обіцянки. Однак ви дізнаєтеся, що ваш сусід — власне той майстер, який колись сконструював цей годинник. До того ж він готовий допомогти і не хоче за свою роботу ані копійки. Не важко здогадатися, кому ви доручите свій годинник, чи ж не так?

А тепер порівняйте цей годинник із вашою здатністю надіятись на краще. Якщо ви бачите, що втрачаєте надію,— а це стається з багатьма людьми у наші неспокійні часи,— то куди звернетеся за допомогою? Сьогодні є чимало радників, які твердять, що можуть вирішити ваші проблеми. Але їхні незліченні поради лише спантеличують вас і суперечать одна одній. Чому ж тоді не звернутися до Того, хто створив людей і наділив їх здатністю надіятись? Біблія каже, що «Він недалеко від кожного з нас» і щиро прагне допомогти (Дії 17:27; 1 Петра 5:7).

Глибше визначення надії

У Біблії слово «надія» має глибше й ширше значення, ніж те, яке сьогодні використовують лікарі, науковці й психологи. Біблійні слова, перекладені з мов оригіналу як «надія», означають «чекати з нетерпінням» і «сподіватися добра». По суті, це поняття складається з двох елементів. Воно включає в себе бажання досягти чогось доброго, а також підставу для віри, що це бажання здійсниться. Надія, яку пропонує Біблія,— не просто нереалістичне сподівання. Вона ґрунтується на фактах та доказах і тому має міцну основу.

І цим надія подібна до віри, яка повинна базуватися на певних доводах, а не бути просто легковірністю (Євреїв 11:1). Все ж з Біблії видно, що віра й надія — різні поняття (1 Коринтян 13:13).

Проілюструймо це так: коли ви просите близького друга допомогти вам, то надієтесь, що він відгукнеться на ваше прохання. І ця надія небезпідставна, бо ви вірите у свого друга. Ви добре його знаєте й пам’ятаєте, що в минулому він охоче виручав вас. Ваша надія пов’язана з вірою, вона навіть залежить від неї, але це різні поняття. Як можна розвинути таку ж надію на Бога?

Основа для надії

Бог є джерелом справжньої надії. У біблійні часи Єгову називали «надією Ізраїлевою» (Єремії 14:8). Все, на що надіялись ізраїльтяни, пов’язувалось з Богом, тому він сам був їхньою надією. Отож вони не просто бажали чогось. Єгова постачив їм непохитну підставу для надії. Підтримуючи протягом багатьох століть близькі взаємини з ізраїльтянами, Бог дав їм чимало обіцянок, і всі вони сповнились. Ісус Навин, провідник ізраїльтян, сказав: «Признайте... що з добрих обітниць, які Господь, Бог ваш, дав вам, усі вони для вас справдились» (Ісуса Навина 23:14, Хом.).

З того часу минули тисячі років, а інформація про ці сповнені обітниці далі залишається достовірною. Біблія містить дуже багато дивовижних Божих обітниць, а також точний історичний запис про їхнє сповнення. Пророчі обітниці Єгови настільки надійні, що іноді записувалися як уже виконані, коли Бог їх тільки давав.

Тому Біблію можна назвати книгою надії. Вивчаючи історію стосунків Бога з людьми, ви будете все більше переконуватись, що на нього можна цілковито покладатися. Апостол Павло написав: «Все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію» (Римлян 15:4).

Яку надію дає нам Бог?

Коли надія потрібна нам найбільше? Чи ж не тоді, як помирає хтось із наших близьких? Однак саме у цей час багато людей взагалі втрачають надію. Адже перед лицем смерті ми почуваємось найбільш безпорадними. Вона безжалісно переслідує кожного з нас. Її можна уникати певний час, але цілковито перемогти неможливо. Біблія слушно називає смерть «ворогом останнім» (1 Коринтян 15:26).

Як же не втратити надії перед лицем смерті? У біблійному вірші, в якому смерть названо останнім ворогом, також сказано, що цей ворог «знищиться». Бог Єгова сильніший за смерть. І він неодноразово це засвідчував. Як? Воскрешаючи померлих. Біблія розповідає дев’ять випадків, коли Бог використав свою силу, щоб повернути мертвих до життя.

Одного разу Єгова наділив силою свого Сина, Ісуса, і той воскресив Лазаря, який був мертвим уже чотири дні. Ісус повернув життя своєму другові не тайкома, а відкрито, на очах цілого натовпу (Івана 11:38—48, 53; 12:9, 10).

Можливо, у вас виникає запитання: «Навіщо було воскрешати цих людей? Адже згодом вони все одно постаріли й померли». Це правда. Проте завдяки таким достовірним розповідям про воскресіння ми можемо не лише бажати, щоб дорогі нам особи повернулися до життя, але й мати підставу вірити, що так дійсно буде. Іншими словами, ми маємо справжню надію.

Ісус сказав: «Я воскресення й життя» (Івана 11:25). Власне його Єгова уповноважить здійснити воскресіння по цілій землі. Як говорив Ісус, «надходить година, коли всі, хто в гробах,— Його голос почують, і повиходять» (Івана 5:28, 29). Всі, хто спить у могилі смертним сном, воскреснуть до життя на райській землі.

Зворушливу картину того воскресіння описав пророк Ісая: «Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло, тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя — це роса зцілень, і земля викине мертвих» (Ісаї 26:19).

Чи ж не потішає нас така обітниця? Подібно до дитини у материнській утробі, мертві перебувають у повній безпеці. Всемогутній Бог надійно тримає їх у своїй необмеженій пам’яті (Луки 20:37, 38). Незабаром померлі повернуться до життя й увійдуть у щасливий світ, де їх радо вітатимуть, так само як турботлива сім’я вітає новонароджене немовлятко! Отож, навіть смерть не може позбавити нас надії.

Чим надія цінна для вас

З послань Павла можна дізнатись багато повчального про цінність надії. Він назвав її шоломом — важливою частиною духовної зброї (1 Солунян 5:8). Що Павло мав на увазі? У біблійні часи воїни вирушали в бій у металевих шоломах, які зазвичай одягали поверх повстяних або шкіряних шапочок. Тому часто меч противника лише ковзав по шоломі, не завдаючи воїну смертельної рани. Що Павло хотів цим сказати? Подібно як шолом захищає голову, так надія захищає наш розум і мислення. Якщо ви маєте міцну надію, що ґрунтується на Божих обітницях, то у час нещастя паніка або розпач не похитнуть вашого душевного миру. Хто ж з нас не потребує такого шолома?

Описуючи надію, яка узгоджується з Божою волею, Павло вжив ще одну яскраву ілюстрацію. Він написав, що надія «для душі неначе якір, безпечний і міцний» (Євреїв 6:19, Дерк.). Переживши не одну корабельну аварію, Павло добре знав, наскільки якір важливий для судна. Коли надходив шторм, моряки поспішали опустити якір. І якщо він, досягнувши морського дна, міцно тримав корабель, судно мало шанс пережити шторм. Інакше ж хвилі могли пригнати його до берега й розбити об скелі.

Так само й з Божими обітницями. Завдяки їм ми можемо розвинути ‘безпечну і міцну’ надію, яка допоможе нам вистояти у ці буремні часи. Єгова обіцяє, що незабаром прийде час, коли люди вже не страждатимуть від воєн, злочинів, горя і навіть смерті. (Дивіться інформацію на 10-й сторінці). Тримаючись цієї надії, ми зможемо уникнути лиха, оскільки вона спонукуватиме нас жити згідно з Божими вимогами й не піддаватися неморальності й духу розбрату, що панує в сьогоднішньому світі.

Ви теж можете мати надію, яку дає Єгова. Бог хоче, щоб ви насолоджувалися життям, яке він задумав ще від самого початку. Бог бажає, щоб «усі люди спаслися». Але що для цього слід робити? Насамперед кожен повинен прийти «до пізнання правди» (1 Тимофія 2:4). Видавці цього журналу заохочують вас набути знань з Божого Слова, тієї життєдайної правди. Таким чином ви отримаєте від Бога надію, що цінніша за будь-яку надію, котру можна знайти в сьогоднішньому світі.

Маючи її, ви ніколи не почуватиметесь безпорадними. Бог даватиме вам силу, необхідну для досягнення усіх ваших цілей, що узгоджуються з його волею (2 Коринтян 4:7; Филип’ян 4:13). Чи ж не такої надії ви потребуєте? Отож, якщо вам справді потрібна надія, якщо ви шукаєте її, то не опускайте рук. Вона доступна для вас. Ви можете знайти її!

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 10]

Підстави для надії

Ці біблійні думки допоможуть вам зміцнити свою надію.

◼ Бог обіцяє щасливе майбутнє.

У його Слові сказано, що вся земля стане раєм і її населятиме щасливий об’єднаний народ (Псалом 37:11, 29; Ісаї 25:8; Об’явлення 21:3, 4).

◼ Бог ніколи не обманює.

Він ненавидить обман в усіх його проявах. Єгова абсолютно святий та чистий і ніколи не обманює (Приповістей 6:16—19; Ісаї 6:2, 3; Тита 1:2; Євреїв 6:18).

◼ Бог володіє безмежною силою.

Лише Єгова є всемогутнім. І ніщо у всесвіті не може перешкодити йому виконати свої обітниці (Вихід 15:11; Ісаї 40:25, 26).

◼ Бог хоче, щоб ви жили вічно.

(Івана 3:16; 1 Тимофія 2:3, 4).

◼ Бог дивиться на нас з надією.

Він зосереджує увагу не на помилках і вадах, а на наших позитивних рисах і зусиллях (Псалом 103:12—14; 130:3; Євреїв 6:10). Він надіється, що ми будемо чинити те, що правильне, і радіє, коли ми так робимо (Приповістей 27:11).

◼ Бог обіцяє допомогти вам досягти цілей, які узгоджуються з його волею.

Його слугам ніколи не треба почуватись безпомічними. Бог щедро дає свій святий дух — наймогутнішу силу у всесвіті,— щоб допомогти нам (Филип’ян 4:13).

◼ Ті, хто надіється на Бога, ніколи не розчаруються.

Він цілком надійний та гідний довір’я і ніколи вас не зрадить (Псалом 25:3).

[Ілюстрація на сторінці 12]

Як шолом захищає голову, так надія захищає розум.

[Ілюстрація на сторінці 12]

Міцна надія, подібно до якоря, надає життю стабільності.

[Відомості про джерело]

Courtesy René Seindal/Su concessione del Museo Archeologico Regionale A. Salinas di Palermo