Що таке хрещення?
Відповідь з Біблії
Хрещення — це повне занурення у водуa. У Біблії згадується багато випадків хрещення (Дії 2:41). Серед них хрещення Ісуса, який був занурений у річці Йордан (Матвія 3:13, 16). Також згадується хрещення ефіопського вельможі у водоймі біля дороги (Дії 8:36—40).
Ісус навчав, що хрещення — це важлива вимога для його послідовників (Матвія 28:19, 20). Про це також говорив апостол Петро (1 Петра 3:21).
У цій статті:
Що означає хрещення?
Хрещення — це символ або публічний вияв того, що людина розкаялася у своїх гріхах і пообіцяла Богу завжди виконувати його волю, що б не сталося у її житті. Вона погоджується все життя слухатися Бога та Ісуса. Хрещення відкриває перед людиною можливість отримати вічне життя.
Занурення у воду доречно підходить, щоб описати зміни, які людина робить у житті. Чому? Біблія порівнює хрещення з похованням (Римлян 6:4; Колоссян 2:12). Занурюючись під воду, людина показує, що померла для колишнього способу життя. А виринаючи з води, вона, так би мовити, починає нове життя як присвячений Богу християнин.
Що Біблія говорить про хрещення немовлят, або хрестини?
У Біблії нічого не згадується про хрестиниb. Також вона не вчить, що немовлят слід охрещувати.
Такий обряд суперечить тому, що вчить Біблія. У ній сказано, що людина, яка хоче охреститися, спершу має відповідати певним вимогам. Вона повинна розуміти основні біблійні вчення і дотримуватись їх у житті. Також вона має розкаятися у своїх гріхах і у молитві присвятити своє життя Богу (Дії 2:38, 41; 8:12). Немовлята не здатні зробити всього цього.
Що означає охреститися в ім’я Отця, і Сина, і святого духу?
Ісус наказав своїм послідовникам: «Ідіть та робіть учнями людей... хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу, навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав» (Матвія 28:19, 20). Фраза «в ім’я» означає, що людина визнає владу і становище Батька і Сина, а також роль святого духу. Наприклад, апостол Петро сказав кульгавому від народження чоловіку: «В ім’я назарянина Ісуса Христа кажу тобі: встань і ходи!» (Дії 3:6). Цими словами Петро показав, що визнає владу Ісуса і виконує це чудо завдяки йому.
«Отець», або «Батько» — це Бог Єговаc. Він наш Творець, Життєдавець і Всемогутній Бог, тому має найвищу владу (Буття 17:1; Об’явлення 4:11).
«Син» — це Ісус Христос, який віддав за нас своє життя (Римлян 6:23). Ісус відіграє ключову роль у виконанні Божого наміру щодо людей. Людина, яка в це не вірить і не виявляє вдячності за це, не зможе отримати спасіння (Івана 14:6; 20:31; Дії 4:8—12).
«Святий дух» — це Божа сила в діїd. Біблія показує, що Бог використовував свій дух, щоб створювати, давати життя, передавати звістки через пророків чи інших людей і наділяти людей силою виконувати його волю (Буття 1:2; Йова 33:4; Римлян 15:18, 19). Також Бог за допомогою святого духу передавав свої думки біблійним письменникам, щоб ті їх записали (2 Петра 1:21).
Чи перехрещуватись — це гріх?
Багато людей змінюють свою релігію. А що, якщо вони вже були охрещені? Чи повторне хрещення — це гріх? Дехто, посилаючись на Ефесян 4:5, скаже, що так. Там написано: «Один Господь, одна віра, одне хрещення». Але цей вірш зовсім не означає, що перехрещуватись не можна. Чому?
Контекст Ефесян 4:5 показує, що Павло насправді говорив про те, що правдиві християни повинні бути однодумними у своїх вченнях і переконаннях (Ефесян 4:1—3, 16). Щоб досягти такої єдності, вони мали наслідувати одного Господа Ісуса, мати одну віру, тобто однакове розуміння того, що вчить Біблія, і дотримуватись однакових вимог щодо хрещення.
Апостол Павло радив декому, хто вже був охрещеним, охреститися повторно. Адже коли вони охрещувались перший раз, то ще не мали повного розуміння вчень Ісуса Христа (Дії 19:1—5).
Вимоги до хрещення. Щоб хрещення було прийнятним у Божих очах, людина має мати точні знання з Біблії (1 Тимофія 2:3, 4). Але якщо те, в що вірить людина, суперечить біблійним вченням, її хрещення Бог не визнає (Івана 4:23, 24). Вона може мати щирі спонуки, але не має точного знання про Бога (Римлян 10:2). Тож щоб отримати схвалення Бога, такій людині потрібно дізнатись правду з Біблії, жити відповідно до неї, присвятити життя Богу і охреститися знову. Тоді повторне хрещення не буде гріхом. Навпаки, це якраз буде правильним рішенням.
Різні хрещення, про які розповідає Біблія.
У Біблії згадуються хрещення, які своєю метою відрізняються від водного хрещення Ісусових послідовників. Розгляньмо кілька прикладів.
Хрещення, яке здійснював Іван Хрестительe. Іван хрестив юдеїв і прозелітів на знак каяття у гріхах проти Мойсеєвого закону. Іванове хрещення готувало людей до приходу обіцяного Месії, Ісуса з Назарета (Луки 1:13—17; 3:2, 3; Дії 19:4).
Хрещення Ісуса. Іван Хреститель охрестив Ісуса, і це хрещення було унікальним. Ісус був досконалий і не вчинив жодного гріха (1 Петра 2:21, 22). Тож його хрещення не означало розкаяння в гріхах і «прохання до Бога про чисте сумління» (1 Петра 3:21). Воно було символом того, що він присвячує себе виконанню волі Єгови, готовий стати Месією і віддати своє життя як викуп (Євреїв 10:7—10).
Хрещення святим духом. Іван Хреститель та Ісус Христос говорили про хрещення святим духом (Матвія 3:11; Луки 3:16; Дії 1:1—5). Це не те саме, що хрещення в ім’я святого духу (Матвія 28:19). У чому різниця?
Лише обмежена кількість Ісусових послідовників охрещується святим духом. Це помазанці, які будуть царями і священиками з Христом у небі і правитимуть над землеюf (1 Петра 1:3, 4; Об’явлення 5:9, 10). Їхніми підданими будуть мільйони Ісусових послідовників, які мають надію вічно жити в раю на землі (Матвія 5:5; Луки 23:43).
Хрещення в Христа Ісуса і його смерть. Ті, хто охрестився святим духом, також «охрестився у Христа Ісуса» (Римлян 6:3). Тож це хрещення стосується помазаних християн, які будуть правити з Ісусом у небі. Охрещуючись в Ісуса Христа, вони стають частиною збору помазаних християн. Він є головою, а вони — тілом (1 Коринфян 12:12, 13, 27; Колоссян 1:18).
Помазані християни також охрещуються у смерть Ісуса (Римлян 6:3, 4). Подібно до Ісуса, вони ведуть саможертовне життя, в усьому слухаються Бога і відмовляються від надії жити вічно на землі. Це хрещення завершується, коли вони помирають і воскресають як духовні особи до життя на небі (Римлян 6:5; 1 Коринфян 15:42—44).
Хрещення вогнем. Одного разу Іван Хреститель сказав: «Він [Ісус] хреститиме вас святим духом і вогнем. В його руці віяльна лопата. Він повністю вичистить свій тік і позбирає пшеницю до комори, а полову спалить у невгасимому вогні» (Матвія 3:11, 12). Зауважте, між хрещенням вогнем і хрещенням святим духом є різниця. Що Іван мав на увазі прикладом, який навів?
Пшениця — це ті, хто вчився від Ісуса і слухався його. Перед ними відкривалася можливість бути охрещеними святим духом. Полова — це ті, хто відкинув навчання Ісуса. Їх чекало хрещення вогнем, яке символізує знищення назавжди (Матвія 3:7—12; Луки 3:16, 17).
a Грецьке слово, перекладене як «хрещення», стосується «процесу занурення і підняття на поверхню». Дивіться «Vine’s Complete Expository Dictionary of Old and New Testament Words», «Давньогрецько-український словник» О. В. Сучалкіна, О. Ю. Ярко, сторінка 25.
b Хрестини — це церковний обряд, під час якого немовлят охрещують, покропивши або поливши їхню голівку невеликою кількістю води, і дають їм ім’я.
c Єгова — це ім’я Бога (Псалом 83:18; Вихід 6:3; 15:3). Дивіться також статтю «Ким є Єгова?».
d Дивіться статтю «Що таке святий дух?»
e Дивіться статтю «Хто такий Іван Хреститель?»
f Дивіться статтю «Хто йде до неба?»
g Слово «хрещення» також вживається у Біблії у контексті церемоніальних обмивань, наприклад, коли говориться про занурення у воду різного посуду (Марка 7:4; Євреїв 9:10). Звичайно, це не має нічого спільного з повним зануренням у воду Ісуса або його учнів.