«Сповнилися святого духу»

1. Опиши атмосферу, яка панувала під час свята П’ятидесятниці.

НА ВУЛИЦЯХ Єрусалима радісне пожвавленняa. Над храмом піднімається дим з жертовника, левіти співають хвалебні гімни (Псалом 113—118). Ці гімни виконували, мабуть, антифоном, тобто почергово співали різні хори або солісти і хор. Місто переповнене людьми, які прибули з Еламу, Месопотамії, Каппадокії, Понту, Єгипту та Римаb. Надійшов день П’ятидесятниці, який ще називали «днем перших стиглих плодів» (Чис. 28:26). Цим радісним святом закінчувалося збирання ячменю і починалося збирання пшениці.

2. Які надзвичайні події відбулися в день П’ятидесятниці 33 року н. е.?

² Приблизно о дев’ятій ранку цього погожого весняного дня 33 року н. е. сталася дивовижна подія, яка викликає захоплення і досі. Несподівано «з неба донісся шум, наче від сильного пориву вітру», або «ніби буря раптова зірвалася» (Дії 2:2; переклад І. Огієнка). Шум наповнив дім, в якому зібралось 120 учнів Ісуса. Раптом відбулося щось неймовірне — з’явились немовби вогняні язики і по одному опустилися на кожного з учнівc. Усі «сповнилися святого духу» і почали говорити різними мовами. Люди, яких вони зустрічали на вулицях Єрусалима, надзвичайно дивувались, почувши, що учні розмовляють з ними їхніми мовами (Дії 2:1—6).

3. а) Чому П’ятидесятницю 33 року н. е. можна назвати поворотним пунктом в історії правдивого поклоніння? б) Як промова апостола Петра пов’язана з використанням «ключів від небесного Царства»?

³ Цей особливий день став поворотним пунктом в історії правдивого поклоніння, адже саме тоді з’явився новий народ — духовний Ізраїль, збір помазаних духом християн (Гал. 6:16). Але це ще не все. Коли того ж дня апостол Петро звернувся до величезної кількості слухачів, він використав перший з трьох «ключів від небесного Царства», кожний з яких відкривав шлях до особливих благословень окремій групі людей (Матв. 16:18, 19). Перший ключ відкрив можливість прийняти добру новину й отримати Божий святий дух євреям і прозелітамd. Завдяки цьому вони могли стати частиною духовного Ізраїля, а в майбутньому — царями і священиками в Месіанському Царстві (Об’яв. 5:9, 10). Згодом таку ж честь мали отримати самаряни, а потім і язичники. Яке значення події П’ятидесятниці 33 року н. е. мають для сучасних християн?

«Вони були в одному домі» (Дії 2:1—4)

4. Чому можна сказати, що сучасний християнський збір продовжує справу збору, який сформувався 33 року н. е.?

⁴ Приблизно 120 учнів, які «були в одному домі» — в горішній кімнаті, отримали святий дух і стали першими членами християнського збору (Дії 2:1). Наприкінці дня збір уже налічував тисячі охрещених братів і сестер. І це був лише початок росту організації, яка продовжує зростати аж дотепер. Сучасний християнський збір — громада богобоязливих людей — напередодні кінця цього світу поширює «добру новину про Царство», проповідуючи «по цілій населеній землі на свідчення всім народам» (Матв. 24:14).

5. Яку користь отримували від зібрань християни в I столітті і яку користь зібрання приносять нам?

⁵ Християнський збір мав стати джерелом підбадьорення для помазаних духом християн, а згодом і для «інших овець» (Ів. 10:16). Апостол Павло дуже цінував підтримку братів і сестер. Про це свідчать його слова, які він написав християнам у Римі: «Я прагну побачити вас, щоб поділитися з вами духовним даром і цим вас зміцнити, а точніше, щоб ми підбадьорились взаємно — я вашою вірою, а ви моєю» (Рим. 1:11, 12).

6, 7. Як християнський збір у наш час виконує доручення Ісуса проповідувати всім народам?

⁶ Сьогодні християнський збір має таку ж мету, що й у I столітті. Ісус дав своїм учням нелегке, але важливе завдання. Він сказав їм: «Робіть учнями людей з усіх народів, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу, навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав» (Матв. 28:19, 20).

⁷ У наш час це доручення виконує християнський збір Свідків Єгови. Безумовно, проповідувати людям, які розмовляють багатьма мовами,— справа непроста. Все ж Свідки Єгови випускають біблійний матеріал понад 1000 мов. Якщо ти регулярно ходиш на зібрання і береш участь у праці проповідування та навчання, то належиш до порівняно невеликої кількості людей, які мають честь ґрунтовно свідчити про ім’я Єгови. Хіба щось може приносити більшу радість?

8. Яку допомогу ми отримуємо через християнський збір?

⁸ Бог Єгова дав нам всесвітнє братство, щоб у ці важкі часи ми залишались витривалими і були радісними. Павло написав у Листі до євреїв: «Зважаймо одне на одного, щоб спонукувати до любові й добрих діл, і не переставаймо збиратися разом, як у декого ввійшло у звичку, а підбадьорюймо одне одного, і робімо так дедалі більше, оскільки бачимо наближення цього дня» (Євр. 10:24, 25). Наші зібрання — це дар від Єгови; на них ти можеш отримати підбадьорення і підбадьорити інших. Нізащо не віддаляйся від своїх духовних братів і сестер та ніколи не покидай християнських зібрань!

«Кожен чув, що учні розмовляють його мовою» (Дії 2:5—13)

9, 10. Що роблять деякі вісники, аби проповідувати людям, які розмовляють іншою мовою?

⁹ Уявімо, яке хвилювання охопило євреїв та прозелітів, що зібралися в Єрусалимі на свято П’ятидесятниці 33 року н. е. Мабуть, більшість з них могли розмовляти поширеними на той час грецькою або єврейською мовою. Але в той день «кожен чув, що учні розмовляють його мовою» (Дії 2:6). Звістка рідною мовою не залишила їх байдужими. Звичайно, християни сьогодні не мають дару розмовляти іншими мовами. Все ж багато братів і сестер прагнуть проповідувати звістку про Царство людям з різних народів. Як вони це роблять? Дехто вивчив мову, аби служити в іншомовному зборі, а хтось навіть переїхав до іншої країни. Це дуже зворушує людей.

¹⁰ Наприклад, Крістін разом із сімома іншими Свідками пройшла курс вивчення мови гуджараті. Якось вона привіталася цією мовою зі співробітницею, для якої гуджараті рідна. Жінка була приємно здивована і запитала в Крістін, чому вона вивчає цю складну мову. Так у Крістін з’явилась чудова нагода дати свідчення. Співробітниця сказала: «Напевно, ви хочете розповісти щось дуже важливе».

11. Як доносити звістку про Царство людям, що розмовляють різними мовами?

¹¹ Не кожен може вивчити іншу мову. Однак донести звістку про Царство людям, що розмовляють різними мовами, під силу всім нам. Як це зробити? Наприклад, за допомогою програми JW Language^® можна вивчити просте привітання іноземною мовою, якою розмовляють люди у вашій місцевості. Також можна запам’ятати кілька речень, щоб зацікавити людину. Тоді зверніть її увагу на сайт jw.org і покажіть, які відео і публікації доступні її мовою. Якщо ми будемо використовувати в служінні ці знаряддя, то відчуємо таку ж радість, яку мали християни в I столітті, коли люди з різних народів почули добру новину рідною мовою.

«Тоді Петро встав... і голосно промовив» (Дії 2:14—37)

12. а) Як пророцтво Йоіла стосується незвичайної події, яка сталася в день П’ятидесятниці 33 року н. е.? б) Чому можна було сподіватись, що пророцтво Йоіла сповниться в I столітті?

¹² «Тоді Петро встав», аби звернутися до багатонаціонального натовпу (Дії 2:14). Він пояснив, що учні заговорили різними мовами завдяки дару від Бога. Так виконалось пророцтво Йоіла: «Я виллю свій дух на всіляких людей» (Йоіла 2:28). Ісус, перед тим як зійти на небо, сказав своїм учням: «Я попрошу Батька, і він дасть вам іншого помічника» — і додав, що цим помічником є «дух» (Ів. 14:16, 17).

13, 14. Завдяки чому Петро зворушив серця своїх слухачів і як нам наслідувати його?

¹³ Закінчуючи свою промову, Петро рішуче сказав: «Нехай весь ізраїльський народ буде впевнений: Ісуса, котрого ви стратили на стовпі, Бог зробив Господом і Христом» (Дії 2:36). Безумовно, більшості присутніх не було під час страти Ісуса на стовпі мук. Але вина за його смерть лягала на весь народ. Все ж Петро звертався до євреїв з повагою, промовляючи до їхніх сердець. Він прагнув спонукати слухачів до каяття, а не засуджувати їх. Чи євреї образились на Петра? Ні, навпаки, «ці слова вразили їх у саме серце», і вони запитали: «Що ж нам тепер робити?» Завдяки правильному підходу Петро зворушив серця багатьох людей, і вони розкаялись (Дії 2:37).

¹⁴ Нам варто наслідувати підхід Петра до слухачів. Проповідуючи, не слід заперечувати кожну неправильну думку, висловлену співрозмовником. Ліпше поговорити про те, в чому наші погляди збігаються. Знайшовши спільну мову, ми зможемо тактовно навести аргументи з Божого Слова. Коли ми розмовляємо доброзичливо, щирі люди більш схильні прийняти біблійну звістку.

«Нехай кожен з вас охреститься» (Дії 2:38—47)

15. а) Що сказав Петро і яким був відгук на його слова? б) Чому тисячі людей, які почули добру новину в день П’ятидесятниці, могли охреститися того ж дня?

¹⁵ У цей особливий день П’ятидесятниці 33 року н. е. Петро сказав юдеям і прозелітам, які відгукнулися на його промову: «Покайтесь, і нехай кожен з вас охреститься» (Дії 2:38). Тоді приблизно 3000 людей охрестилося, мабуть, у водоймах Єрусалима або неподалік від ньогоe. Чи це був необдуманий крок з їхнього боку? Може, ця оповідь показує, що ті, хто вивчає Біблію, і діти християн можуть охрещуватися без підготовки? Зовсім ні. Слід взяти до уваги, що євреї і прозеліти, які охрестилися в той день, глибоко вивчали Боже Слово і належали до народу, присвяченого Єгові. Більше того, вони вже довели свою ревність, адже дехто з них подолав величезну відстань, щоб потрапити на свято. Прийнявши основоположні істини про роль Ісуса Христа у виконанні Божого наміру, вони були готові далі служити Богові, але вже як охрещені послідовники Христа.

16. Як християни в I столітті н. е. виявили саможертовний дух?

¹⁶ Єгова, безсумнівно, благословив цих людей. Ось що розповідається в Біблії: «Усі люди, які ставали віруючими, перебували разом, і в них усе було спільне. Вони продавали своє майно, все, що мали, й ділили виручені гроші між усіма — кожному згідно з потребою»f (Дії 2:44, 45). Усім правдивим християнам варто наслідувати їх у любові і саможертовності.

17. Що необхідно зробити перед хрещенням?

¹⁷ Перед християнським присвяченням і хрещенням треба зробити кілька кроків, про які говориться в Біблії. Насамперед учню слід набути знань з Божого Слова (Ів. 17:3). Вони допоможуть йому розвинути віру і, виявивши жаль щодо колишнього способу життя, розкаятися у своїх вчинках (Дії 3:19). Також необхідно навернутися, тобто змінити поведінку, і узгодити своє життя з Божою волею (Рим. 12:2; Еф. 4:23, 24). Після цього потрібно присвятитися Богові в молитві, а потім охреститися (Матв. 16:24; 1 Пет. 3:21).

18. Яку честь мають охрещені учні Христа?

¹⁸ Якщо ти присвячений і охрещений учень Ісуса Христа, то, без сумніву, дуже вдячний за честь, яку отримав. Адже, як і перші учні, що були сповнені святого духу, ти можеш ґрунтовно проповідувати і виконувати волю Єгови.