Живучи у світі, не належати світу

«Ви не належите світу... тому світ вас ненавидить» (ІВАНА 15:19, СМ).

1. Який зв’язок існує між християнами і світом, однак як світ ставиться до них?

У СВОЮ останню ніч з учнями Ісус сказав їм: «Ви не належите світу». Який світ він мав на увазі? Хіба він не говорив перед тим: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне»? (Івана 3:16). Учні явно належали до цього світу, тому що вони були першими, хто виявив віру в Ісуса і завдяки цьому отримав надію на вічне життя. Чому ж Ісус тепер каже, що його учні відокремлені від світу? І чому він також сказав: «Ви не належите світу... тому світ вас ненавидить»? (Івана 15:19, СМ).

2, 3. а) Який «світ» мається на увазі, коли говориться, що християни не належать світу? б) Що Біблія каже про цей світ?

² Відповідь на ці питання полягає в тому, що Біблія вживає слово «світ» (по-грецьки ко́смос) у різних значеннях. Як пояснювалось у попередній статті, деколи в Біблії слово «світ» стосується людства взагалі. Це той світ, який Бог полюбив і за який помер Ісус. Однак в «Оксфордській історії християнства» (англ.) говориться: «Слово «світ» є також терміном, що в християнському вжитку визначає щось відчужене від Бога і вороже до нього». Чому це так? Католицький письменник Ролан Міннерат у своїй книжці «Les chrétiens et le monde» («Християни і світ») пояснює: «У негативному розумінні слово «світ» сприймається як... сфера, в якій ведуть свою діяльність сили, ворожі до Бога, і яка через протистояння Христовому переможному правлінню являє собою ворожу імперію під контролем Сатани». Цей «світ» — то людські маси, відчужені від Бога. Правдиві християни не є частиною цього світу, і він ненавидить їх.

³ Іван мав на увазі цей світ, коли писав у кінці першого століття: «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва,— це не від Отця, а від світу» (1 Івана 2:15, 16). Він також писав: «Знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у владі лукавого» (1 Івана 5:19, УКУ). Ісус сам назвав Сатану «князем цього світу» (Івана 12:31; 16:11).

Ріст світових держав

4. Як з’являлися світові держави?

⁴ Сьогоднішній світ людства, відчужений від Бога, почав розвиватись невдовзі після Потопу часу Ноя, коли багато Ноєвих нащадків перестали поклонятись Богу Єгові. У ті ранні дні видатним чоловіком був Німрод — будівник міста і «дужий мисливець перед Господнім лицем [«наперекір Єгові», НС]» (Буття 10:8—12). У ті часи велика частина цього світу була організована в малі міста-царства, котрі час від часу об’єднувались у коаліції і воювали одні з одними (Буття 14:1—9). Деякі міста-царства здобували владу над іншими і ставали регіональними державами. Деякі регіональні держави з часом переростали у світові держави.

5, 6. а) Які сім світових держав фігурують у біблійній історії? б) Як символічно представлені ці світові держави і від кого походить їхня влада?

⁵ За прикладом Німрода правителі світових держав не поклонялись Єгові, і це відображувалось в їхніх жорстоких, насильницьких діях. Ці світові держави у Святому Письмі символічно представлені дикими тваринами, і Біблія визначає шість із них, які протягом століть мали вплив на людей Єгови. Це Єгипет, Ассирія, Вавилон, Мідо-Персія, Греція і Рим. Було передречено, що після Риму повстане сьома світова держава (Даниїла 7:3—7; 8:3—7, 20, 21; Об’явлення 17:9, 10). Нею виявилась Англо-американська світова імперія, що складалася з Британської імперії та її союзника — Сполучених Штатів Америки, які з часом затьмарили Великобританію в силі. Британська імперія почала розвиватись після того, як остаточно зникли рештки Римської імперіїa.

⁶ Сім світових держав, що послідовно змінювали одна одну, в книзі Об’явлення символічно зображені як голови семиголової звірини, що виходить з моря неспокійного людства (Ісаї 17:12, 13; 57:20, 21; Об’явлення 13:1). Хто дає владу звірині, що править? Біблія відповідає: «Змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику» (Об’явлення 13:2). Змій — це не хто інший, як Сатана Диявол (Луки 4:5, 6; Об’явлення 12:9).

Прийдешнє правління Божого Царства

7. На що надіються християни і як це впливає на їхні взаємини з урядами світу?

⁷ Вже близько 2000 років християни моляться: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10). Свідки Єгови знають, що тільки Боже Царство може встановити на землі реальний мир. Вони уважно спостерігають за біблійними пророцтвами і є переконані, що скоро буде дана відповідь на цю молитву і що Царство невдовзі почне керувати справами землі (Даниїла 2:44). Через вірність цьому Царству вони залишаються нейтральними стосовно урядів цього світу.

8. Як уряди ставляться до правління Божого Царства згідно з передбаченням у другому Псалмі?

⁸ Деякі держави заявляють, що додержуються релігійних принципів. Але на практиці вони ігнорують факт, що Єгова є Всесвітнім Сувереном і що він посадив Ісуса на престол як небесного Царя і дав йому владу над землею (Даниїла 4:14; Об’явлення 11:15). Пророчий псалом каже: «Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця [Ісуса]: «Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!» (Псалом 2:2, 3). Уряди не приймають Божих «кайданів» чи «пут», які обмежували б здійснення їхнього національного суверенітету. Отже Єгова каже Ісусові, своєму вибраному Цареві: «Жадай Ти від Мене,— і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє — аж по кінці землі! Ти їх повбиваєш [«розіб’єш», Хом.] залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський» (Псалом 2:8, 9). Проте світ людства, за який помер Ісус, не буде повністю «розбитий» (Івана 3:17).

Уникнення «знамена звірини»

9, 10. а) Про що нас попереджує книга Об’явлення? б) Що символізується тим, що люди носять «знамено звірини»? в) Який знак приймають Божі слуги?

⁹ Об’явлення, отримане апостолом Іваном, попереджує, що світ людства, відчужений від Бога, перед самим кінцем буде ставити щораз більші вимоги до людей, «щоб усім — малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам — було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола, щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена» (Об’явлення 13:16, 17). Що це значить? Знамено на правиці є влучним символом дієвої підтримки. А що сказати про знамено на чолах? У «Тлумачному словнику Грецького Завіту» (англ.) говориться: «Цей символ натякає на звичай татуювати, або таврувати воїнів та рабів... а то й, навіть більше, на релігійний звичай носити ім’я бога як талісман». Багато людей своїми діями і словами виявляють, що символічно носять це знамено, визначаючи себе «рабами» або «воїнами» «звірини» (Об’явлення 13:3, 4). Стосовно їхнього майбутнього «Теологічний словник Нового Завіту» (англ.) говорить: «Божі вороги дозволяють, щоб [знамено] звірини — таємниче число, яке містить її ім’я,— було поставлене на їхніх чолах і правицях. Це дає їм великі можливості економічного й комерційного успіху, але наводить на них гнів Бога і виключає їх з тисячолітнього царства (Об’явл. 13:16; 14:9; 20:4)».

¹⁰ Потрібно щораз більше мужності і витривалості, щоб не піддаватись тиску отримати «знамено» (Об’явлення 14:9—12). Але Божі слуги мають силу робити це, і тому їх часто ненавидять і обмовляють (Івана 15:18—20; 17:14, 15). Ісая сказав, що замість носити знамено звірини, вони символічно пишуть собі на руці: «Належний Єгові» (Ісаї 44:5, НС). Крім того, оскільки вони «зідхають та стогнуть» над гидотами, які творяться відступницькою релігією, то отримують символічний знак на чолах, який визначає їх як достойних порятунку, коли виконуватимуться вироки Єгови (Єзекіїля 9:1—7).

11. Хто дає дозвіл людським урядам правити до часу, поки Боже Царство перебере правління над землею?

¹¹ Бог дозволяє людським урядам правити до часу, коли Христове небесне Царство повністю перебере правління над землею. Про цю божественну терпимість до політичних держав пише професор Оскар Кульман у своїй книжці «Держава в Новому Завіті» (англ.): «Складне поняття «тимчасовості» держави як такої є причиною того, чому ставлення перших християн до держави не було послідовним, натомість виглядає суперечливим. Наголошую: виглядає. Достатньо лише згадати Римлян 13:1: «Нехай кожна людина кориться вищій владі» поряд з Об’явлення 13, де та ж держава представлена звіриною з безодні».

«Звірина» і «кесар»

12. У чому полягає врівноважене ставлення, яке Свідки Єгови мають до людських урядів?

¹² Було б неправильно зробити висновок, що всі люди в урядовій владі є знаряддями Сатани. Багато виявились принциповими особами, як-от проконсул Сергій Павло, котрого Біблія називає «чоловіком розумним» (Дії 13:7). Деякі правителі хоча й не знали Єгови та його принципів, та, керуючись своїм даним Богом сумлінням, мужньо захищали права меншостей (Римлян 2:14, 15). Пам’ятайте, Біблія використовує слово «світ» у двох різних значеннях: світ людства, який Бог любить і який повинні любити ми, і світ людства, відчужений від Єгови, богом якого є Сатана і від якого нам слід бути відокремленими (Івана 1:9, 10; 17:14; 2 Коринтян 4:4; Якова 4:4). Отже слуги Єгови мають врівноважене ставлення до людського правління. Ми нейтральні в політичних справах, оскільки служимо послами або посланниками Божого Царства, і наше життя присвячене Богові (2 Коринтян 5:20). З іншого боку, ми сумлінно підкоряємось тим, хто має владу.

13. а) Як Єгова ставиться до людських урядів? б) До якої міри християни коряться людським урядам?

¹³ Цей врівноважений підхід відображає погляд Бога Єгови. Коли світові держави, чи навіть маленькі країни, зловживають своєю владою, гноблять своїх людей чи переслідують поклонників Бога, вони, безумовно, заслуговують пророчого зображення у вигляді лютих звірів (Даниїла 7:19—21; Об’явлення 11:7). Однак коли державні уряди служать Божому наміру, справедливо підтримуючи законність і порядок, він вважає їх своїми «служителями» (Римлян 13:6). Єгова сподівається від своїх людей поваги до людських урядів і покірності їм, але ця покірність не є безмежною. Коли люди вимагають чогось забороненого Божим законом або забороняють щось, чого Бог вимагає, його слуги займають позицію апостолів: «Бога повинно слухатися більш, як людей» (Дії 5:29).

14. Як Ісус пояснив християнську покору людським урядам? Як це пояснив Павло?

¹⁴ Ісус сказав, що його послідовники матимуть зобов’язання і перед урядами, і перед Богом: «Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже» (Матвія 22:21). Апостол Павло писав під натхненням: «Нехай кожна людина кориться вищій владі... А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві! Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління. Через це ви й податки даєте» (Римлян 13:1, 4—6). Як і в першому столітті н. е., сьогоднішні християни повинні зважати на вимоги держави. Їм треба вирішувати, чи підкорення цим вимогам доведе до компромісу з поклонінням, чи, може, ці вимоги законні і їх слід з чистим сумлінням виконувати.

Сумлінні громадяни

15. В який спосіб Свідки Єгови сумлінно віддають кесареві те, що зобов’язані?

¹⁵ Політична «вища влада» є Божим «служителем», коли вона сповнює схвалені Богом функції, до яких входить влада для «карання злочинців та для похвали доброчинців» (1 Петра 2:13, 14). Слуги Єгови сумлінно віддають кесарю те, що він законно вимагає, як-от податки, і настільки, наскільки навчене Біблією сумління дозволяє їм, вони «послушні правителям і владі... готові до всякого доброго діла» (Тита 3:1). «Добрим ділом» є зокрема допомога іншим, як, наприклад, у час катастроф. Багато людей засвідчили доброзичливість Свідків Єгови до інших у таких ситуаціях (Галатів 6:10).

16. Які добрі діла Свідки Єгови сумлінно роблять для урядів та своїх ближніх?

¹⁶ Свідки Єгови люблять своїх ближніх і відчувають, що найліпше «добре діло», яке вони можуть зробити для них — це допомогти їм отримати точне знання про Божий намір встановити «небо нове й нову землю» (2 Петра 3:13). Оскільки Свідки навчають високих біблійних моральних норм і живуть згідно з ними, вони є цінними членами людського суспільства, до того ж вони рятують багатьох людей від злочинного шляху. Слуги Єгови слухаються закону і поважають членів уряду, посадових осіб, суддів та представників місцевих органів влади, віддаючи честь ‘кому належна честь’ (Римлян 13:7). Свідки, які мають дітей, охоче співпрацюють з учителями в школі і допомагають дітям добре вчитись, так щоб пізніше вони могли заробляти собі на життя і не були тягарем для суспільства (1 Солунян 4:11, 12). У своїх зборах Свідки противляться расовому упередженню і класовим поділенням, надають великого значення зміцненню сімейних уз (Дії 10:34, 35; Колосян 3:18—21). Своїми діями вони виявляють фальшивість звинувачень, що вони є противниками сім’ї і що не приносять жодної користі суспільству. Таким чином сповнюються слова апостола Петра: «Така Божа воля, щоб ви, роблячи добро, примушували мовчати неуцтво нерозумних людей» (1 Петра 2:15, Дерк.).

17. Як християни можуть ‘поводитися мудро з тими, що назовні’?

¹⁷ Отже, хоча Христові справжні послідовники «не належать світу», вони залишаються у світі людського суспільства і повинні ‘поводитися мудро з тими, що назовні’ (Івана 17:16; Колосян 4:5, Хом.). Доки Єгова дозволяє вищій владі діяти в ролі його служителя, доти ми виявлятимемо їй належну повагу (Римлян 13:1—4). Залишаючись нейтральними щодо політики, ми молимось «за царів та за всіх, хто при владі», особливо коли вони повинні приймати рішення, які можуть вплинути на свободу поклоніння. Ми надалі будемо робити це, «щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості», так щоб «усі [«усякі», НС] люди спаслися» (1 Тимофія 2:1—4).

[Примітка]

Питання для повторення

◻ До якого «світу» християни належать, а до якого ні?

◻ Що символізує «знамено звірини» на правиці й на чолі і який «знак» мають вірні слуги Єгови?

◻ У чому полягає врівноважений погляд, який правдиві християни мають на людські уряди?

◻ В які способи Свідки Єгови сприяють добробуту людського суспільства?

[Ілюстрації на сторінці 16]

Біблія називає людський уряд і звіриною, і Божим служителем.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Свідки Єгови виявляють любов і турботу іншим людям і тому є цінними членами суспільства.