Світанок у Країні вранішнього сонця

ШОСТОГО вересня 1926 року пілігрим (роз’їзний наглядач) з США, японець за походженням, повернувся в Японію, щоб служити місіонером. Його зустрічав єдиний передплатник «Вартової башти», котрий започаткував у Кобе групу вивчення Біблії. У цьому місті 2 січня 1927 року Дослідники Біблії провели свій перший конгрес. На ньому було 36 присутніх і 8 охрестилось. Це був гарний початок. Але як ця групка могла допомогти 60 мільйонам жителів Японії побачити світло біблійної правди?

У травні 1927 року ініціативні Дослідники Біблії розпочали кампанію з розповсюдження запрошень на біблійні промови, яку проводили в громадських місцях. В Осаці перед першою промовою брати встановили по всьому місті виносні рекламні щити й бігборди та розіслали 3000 запрошень відомим людям. Загалом вони розповсюдили 150 000 запрошень. Крім того, оголошення було надруковане в центральних газетах Осаки, а також на 400 000 залізничних квитків. У день виголошення промови з двох літаків розкидали над містом 100 000 рекламних листівок. Щоб вислухати промову за назвою «Царство Боже близько», в «Асахі Холл» в Осаці зібралося аж 2300 присутніх. А приблизно 1000 осіб не мали нагоди послухати її, оскільки в залі вже не було місця. Після промови понад 600 присутніх залишилося на обговоренні у формі запитань і відповідей. Упродовж наступних місяців біблійні промови були виголошені в Кіото й інших містах на заході Японії.

У жовтні 1927 року Дослідники Біблії виголосили промови в Токіо. І знову запрошення розіслали знаним людям, у тому числі прем’єр-​міністру, членам парламенту, релігійним провідникам і військовим керівникам. Були використані плакати, оголошення в газетах і 710 000 запрошень. В японській столиці на три промови загалом прийшло 4800 осіб.

РЕВНІ КОЛПОРТЕРИ

Колпортери (піонери) відігравали провідну роль у тому, щоб проголошувати звістку про Царство від дому до дому. Мацуе Іші, одна з перших колпортерів в Японії, і її чоловік, Дзізо, опрацювали три четвертих країни: від Саппоро на далекій півночі до Сендаю, Токіо, Йокогами, Нагої, Осаки, Кіото, Окаями і Токусіми. Сестра Іші зі старшою християнською сестрою Сакіко Танака одягали кімоно, щоб відвідувати державних високопосадовців. Один з них попросив для тюремних бібліотек 300 комплектів книжок «Гарфа Божа» і «Визволеннє».

Кацуо і Хагіно Міура взяли книжки від сестри Іші та зрозуміли, що знайшли правду. Вони охрестилися 1931 року і стали колпортерами. Харуічі і Тане Ямада й чимало їхніх родичів прийняли звістку про Царство ще до 1930 року. Подружжя Ямада розпочало колпортерське служіння, а їхню доньку Юкіко запросили служити в токійському Бетелі.

«ЄГУ» — ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ

У той час автомобілі були дуже дорогі, а дороги — погані. Казумі Міноура та інші молоді колпортери використовували доми на колесах, які не мали двигунів. Вони прозвали їх «Єгу» на честь чоловіка, який шалено їздив в колісниці і став царем Ізраїлю (2 Цар. 10:15, 16). Було три «Великих Єгу», кожен з яких мав 2,2 метра завдовжки, 1,9 метра завширшки і 1,9 заввишки і міг помістити шість піонерів. Крім того, Бетель в Японії сконструював 11 двомісних «Малих Єгу», які були велосипедними причепами. Кіічі Івасакі, котрий допомагав створювати «Єгу», пригадував: «Кожен “Єгу” мав тент і акумулятор для освітлення». Колпортери поширювали світло правди в Японії, пхаючи і тягнучи «Єгу» гористими місцевостями і долинами від північного Хоккайдо до південного Кюсю.

Колпортер Ікумацу Ота зазначив: «Коли ми приїжджали в містечко, то зупинялися на березі річки чи в полі. Спочатку ми відвідували відомих чоловіків міста, наприклад мера, а потім пропонували нашу літературу від дому до дому. Опрацювавши одне місто, ми переїжджали в інше».

Коли група з 36 Дослідників Біблії провела в Кобе свій перший конгрес, це був «день скромних починань» (Зах. 4:10). Усього-на-всього через п’ять років, у 1932 році, 103 колпортери і вісники в Японії звітували, що розповсюдили понад 14 000 книжок. Нині добре організоване проповідування проходить у громадських місцях великих міст Японії, і майже 220 000 вісників дають своєму світлу світити по всій Країні вранішнього сонця. (З нашого архіву в Японії).