Біблійна книга 32. Йони

Письменник: Йона

Написання закінчено: бл. 844 року до н. е.

ЙОНА є справжнім місіонером IX століття до н. е.! Як він ставився до свого призначення від Єгови? Яких нових вражень зазнав завдяки цьому? Чи люди, яких він зустрів у новому призначенні, відгукувались на звістку? Наскільки успішним було його проповідування? Вражаюча оповідь з книги Йони дає відповіді на ці запитання. Його книга написана у час, коли вибраний народ Єгови порушив угоду з Ним і віддався язичницькому ідолопоклонству. Вона підтверджує, що Боже милосердя не поширюється на якийсь один народ, навіть якщо це вибраний Ізраїль. Більш того, вона прославляє велике милосердя Єгови та його сердечну доброзичливість, а це є повною протилежністю браку милосердя, терпіння і віри, що можна помітити у недосконалій людині.

² Ім’я Йона (єврейською Йона́г) означає «голуб». Він був сином пророка Аміттая з Ґат-Гахефера в Галілеї, у місцевості Завулона. У 2 Царів 14:23—25 ми читаємо, що цар Ізраїлю Єровоам розширив межі царства за словом Єгови, яке було дано через Йону. Тому логічно припустити, що час пророкування Йони припадає приблизно на 844 рік до н. е.— час, коли в Ізраїлі зацарював Єровоам II, і задовго до того, як над Ізраїлем почала панувати Ассирія зі столицею Ніневією.

³ Немає жодного сумніву щодо достовірності цілої розповіді Йони. Ісус, «Удосконалювач нашої віри», згадував Йону як реальну особу. Під натхненням Ісус пояснив також дві пророчі події з книги Йони і таким чином показав, що ця книга містить правдиве пророцтво (Євр. 12:2; Матв. 12:39—41; 16:4; Луки 11:29—32). Євреї завжди зараховували книгу Йони до канонічних книг, і вони вважають її історичною. Йона описує свої помилки та слабкості без жодних спроб замовчувати їх, і така відвертість також підтверджує, що опис — непідробний.

⁴ А що сказати про «велику рибу», яка проковтнула Йону? Існувало чимало припущень, яка риба могла б це зробити. Проковтнути людину цілою може кашалот, а також велика біла акула. Однак Біблія просто зазначає: «Призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону» (Йони 2:1). Вид риби не уточнюється. Не можна сказати з упевненістю, чи це був кашалот, велика біла акула чи якесь інше невідоме морське створінняa. Нам достатньо знати, що це була «велика риба», як говориться в Біблії.

ЧОМУ КОРИСНА

⁵ Поведінка Йони й те, до чого вона привела, має послужити нам пересторогою. Йона втік від даного Богом призначення; він повинен був узятися за доручене йому завдання і покластися на Бога, який би його підтримав (Йони 1:3; Луки 9:62; Прип. 14:26; Ісаї 6:8). Зробивши хибний крок, Йона виявив негативний склад розуму, коли не розповів морякам, що є поклонником «Господа [«Єгови», НС], Небесного Бога». Він втратив сміливість (Йони 1:7—9; Еф. 6:19, 20). Егоїзм Йони допровадив його до того, що він почав сприймати вияв милосердя Єгови до ніневітян як особисту образу. Цей пророк намагався врятувати свою репутацію, коли сказав Єгові, що давно знав, чим це все закінчиться, і тому, мовляв, не потрібно було посилати його пророкувати. Йона отримав докір за своє нешанобливе ставлення і нарікання, тому нам слід почерпнути для себе багато цінного з цього випадку та не критикувати Єгову за милосердя та за спосіб його дій (Йони 4:1—4, 7—9; Фил. 2:13, 14; 1 Кор. 10:10).

⁶ А втім, найбільший наголос у книзі Йони зроблено на таких чудових рисах Єгови, як сердечна доброзичливість і милосердя. Єгова виявив сердечну доброзичливість до ніневітян, пославши свого пророка, аби той попередив про неминуче знищення. І, коли жителі міста покаялись, Єгова був готовий виявити милосердя — милосердя, завдяки якому Ніневія змогла проіснувати ще понад 200 років до знищення мідянами та вавилонянами приблизно у 632 році до н. е. Він показав милосердя до Йони, коли визволив його з розбурханого моря і виростив рослину з родини гарбузових, щоб «урятувати його від його досади». Давши цю рослину, а потім знищивши її, Єгова допоміг Йоні зрозуміти, що Він за своїм бажанням виявлятиме милосердя і сердечну доброзичливість (Йони 1:2; 3:2—4, 10; 2:11; 4:6, 10, 11).

⁷ У Матвія 12:38—41 Ісус сказав релігійним провідникам, що їм буде дано єдиний знак — «знак пророка Йони». Після того як Йона провів три дні й три ночі у «нутрі шеолу», він пішов проповідувати ніневітянам, таким чином ставши «знаком» для них (Йони 2:1, 3; 3:1—4). Так само Ісус провів у могилі неповні три дні, а потім воскрес. Коли Ісусові учні подали на це докази, він став знаком для того покоління. Беручи до уваги юдейський метод лічення часу, а також сповнення подій, пов’язаних зі смертю Ісуса, ми доходимо висновку, що цей період «три дні та три ночі» міг тривати менше, ніж три добиb.

⁸ Під час тієї ж розмови Ісус протиставив каяття ніневітян затверділості сердець і відвертій протидії юдеїв за часу його служіння. Він сказав: «Ніневітяни встануть на суд із цим поколінням і засудять його, бо вони покаялися, почувши те, що́ проповідував Йона, а тут — хтось більший від Йони». (Дивіться також Матвія 16:4 і Луки 11:30, 32). «Більший від Йони». Що Ісус мав на увазі? Він говорив про себе як про найбільшого пророка, якого Єгова послав, щоб проповідувати: «Покайтесь, бо наблизилося царство небесне» (Матв. 4:17). Незважаючи на це, значна частина юдеїв, які належали до того покоління, відкинула «знак пророка Йони». А що сказати про наш час? Хоча більшість не звертає уваги на звістку перестороги від Єгови, тисячі й тисячі людей по цілому світі мають чудову нагоду чути добру новину про Боже Царство, яку спочатку проповідував Ісус, «Син людський». Подібно до розкаяних ніневітян, що отримали благословення завдяки проповідуванню Йони, ці люди теж можуть скористатися щедрим і милосердним даром Бога, який здатний продовжити життя, бо справді «спасіння — у Господа» (Йони 2:10).

[Примітки]