Спадщина, на яку можна сподіватись

«ЯКЩО у своїй поштовій скриньці ви знайшли повідомлення про те, що на вас чекає спадщина, стережіться. Можливо, на вас полюють шахраї».

Таке попередження вмістила на своїй сторінці в Інтернеті Поштова інспекційна служба США. Чому? Тому що тисячі людей отримали поштою повідомлення, в якому говорилося: «Ваш родич помер, і ви стаєте його спадкоємцем». У відповідь чимало людей вислало по 30 і більше доларів, щоб отримати інформацію про місцезнаходження успадкованої власності і порядок оформлення документів на отримання спадщини. Усі ці люди були гірко розчаровані. Їм вислали однакові повідомлення, і одержати щось у них не було жодних шансів.

Подібні махінації розраховані на притаманне людині бажання отримати спадщину. Однак зверніть увагу, що Біблія схвально говорить про людей, які залишають спадщину: «Добрий лишає спадок і онукам» (Приповістей 13:22). Самому Ісусу Христу належать відомі і дорогі багатьом слова з Нагірної проповіді: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони» (Матвія 5:5).

Слова Ісуса нагадують те, про що сотні років до нього написав під натхненням Давид, цар стародавнього Ізраїлю: «Покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим» (Псалом 37:11).

«Вспадкують землю» — це чудова перспектива! Але чи можна вірити, що це не черговий обман? Так, можна. Земля належить до творив Єгови. І оскільки він її створив і володіє нею, то має законне право заповідати її, кому захоче. Через царя Давида Єгова проголосив пророчу обіцянку своєму Синові, Ісусу Христу: «Жадай Ти від Мене,— і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє — аж по кінці землі» (Псалом 2:8). Згідно з цими словами апостол Павло написав, що Бог «настановив [Ісуса] за Наслідника всього» (Євреїв 1:2). Тому можна не сумніватися: коли Ісус говорив, що лагідні «землю вспадкують», він не обманював. Ісус має відповідну владу для виконання цієї обіцянки (Матвія 28:18).

Отже, виникає важливе питання: як ця обіцянка буде сповнена? Що дістанеться лагідним, якщо сьогодні повсюдно перевагу мають горді й зухвалі, які захоплюють, що тільки їм заманеться? До того ж земля сильно забруднена, а жадібні і недалекоглядні люди нещадно експлуатують природні ресурси. Чи за таких обставин земля стане достойною спадщиною? Пропонуємо вам ознайомитися з відповідями на ці та інші важливі питання у наступній статті.

«Лагідні... землю вспадкують». Як це можливо?

«ВИ, МАБУТЬ, знайомі зі зворушливими словами Ісуса: «Лагідні... землю вспадкують». Однак з огляду на те, як люди ставляться один до одного і до природи, виникає питання: що залишиться у спадок лагідним? (Матвія 5:5; Псалом 37:11).

Таким запитанням Міріам, Свідок Єгови, почала розмову на біблійну тему. Чоловік, з яким вона розмовляла, відповів, що якщо Ісус це пообіцяв, то земля не стане руїною, де неможливо жити, а обов’язково буде достойною спадщиною.

Це дуже оптимістична відповідь. Але чи є підстави для такого оптимізму? Так, звичайно, адже Біблія вказує вагомі причини для впевненості у виконанні згаданої обіцянки. Її виконання тісно пов’язане з Божим наміром щодо людства і землі. Святе Письмо запевняє нас, що Бог втілює в життя усі свої наміри (Ісаї 55:11). Отже, яким був початковий намір Бога стосовно людства і як він виконається?

Божий відвічний намір для землі

Бог Єгова створив землю з конкретною метою. «Так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив,— на проживання на ній Він її вформував. Я — Господь, і нема більше іншого Бога» (Ісаї 45:18). Тож, земля була створена спеціально для проживання людей. Більше того, Бог хоче, щоб земля була оселею для людей вічно. «Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась» (Псалом 104:5; 119:90).

Про Божий намір щодо землі також свідчить завдання, поставлене Богом перед першою парою людей. Єгова сказав Адаму і Єві: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі» (Буття 1:28). Земля, яку Єгова довірив Адаму і Єві, повинна була навічно стати помешканням для них та їхніх нащадків. Через сотні років псалмоспівець написав: «Небо,— небо для Господа, а землю віддав синам людським» (Псалом 115:16).

Для того щоб ця перспектива стала реальністю, Адам з Євою та їхні нащадки, кожен зокрема, повинні були визнавати, що Бог Єгова, який створив усе і дав їм життя, є Вседержителем, а також вони мали охоче слухатися його. Єгова дав це чітко зрозуміти, наказавши людині: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Буття 2:16, 17). Адам і Єва могли б жити в Едемському саду, якщо б виконували цей простий і чіткий наказ. Виконання його виражало б їхню вдячність за все, що небесний Отець зробив для них.

Тим, що Адам і Єва свідомо не послухалися Бога і порушили його наказ, вони відвернулися від того, хто дав їм усе, що вони мали (Буття 3:6). Через це вони не тільки самі втратили чудову райську домівку, але й не могли передати її своїм нащадкам (Римлян 5:12). Чи непокора першої людської пари перекреслила намір Бога щодо землі?

Бог не змінився

Устами пророка Малахії Бог проголосив: «Я, Господь, не змінююся» (Малахії 3:6). Французький біблеїст Луї Фійон, коментуючи цей вірш, зазначив, що ці слова Бога тісно пов’язані з виконанням Божих обітниць. «Єгова міг знищити свій бунтівливий народ,— пише Фійон,— але оскільки Бог не змінює своїх обітниць, він попри все залишається вірним тому, що пообіцяв». Те, що Бог обіцяє, чи то окремій людині, чи певному народу або всьому людству, він не забуде, а виконає у належний час. «Він пам’ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів» (Псалом 105:8).

Але чому ми можемо бути впевнені, що Єгова не змінив свого наміру стосовно землі? Тому що в багатьох місцях натхненого Богом Слова, Біблії, ми читаємо про його намір дати землю покірним людям (Псалом 25:13; 37:9, 22, 29, 34). Крім того, у Святому Письмі говориться, що Єгова благословлятиме людей і вони житимуть безпечно. Кожен сидітиме «під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4; Єзекіїля 34:28). Обрані Єговою люди «доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати». Їм не загрожуватимуть навіть дикі звірі, які стануть мирними (Ісаї 11:6—9; 65:21, 25).

Біблія допомагає уявити життя під Божим благословенням ще таким чином. Під час правління царя Соломона ізраїльський народ жив у мирі і достатку. У той період «безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона» (1 Царів 5:5). У Біблії сказано, що Ісус — «більший, аніж Соломон». Про Ісусове царювання псалмоспівець записав таке пророцтво: «Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — аж поки світитиме місяць». У цей час «на землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід» (Луки 11:31; Псалом 72:7, 16).

Вірний своєму слову, Єгова не тільки обов’язково зробить так, щоб люди отримали землю у спадщину, але й відновить всю її красу. В Об’явлення 21:4 говориться, що в обіцяному новому світі Бог «кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде». Це дійсно буде Рай (Луки 23:43).

Як отримати обіцяний спадок

Переміна землі на рай відбуватиметься у час правління небесного уряду. Це буде Царство на чолі з царем Ісусом Христом (Матвія 6:9, 10). Перш за все те Царство знищить «тих, хто нищить землю» (Об’явлення 11:18; Даниїла 2:44). Потім Ісус як «Князь миру» сповнить таке пророцтво: «Без кінця буде множитися панування та мир» (Ісаї 9:5, 6). Під правлінням цього Царства мільйони людей, у тому числі воскреслі, матимуть можливість успадкувати землю (Івана 5:28, 29; Дії 24:15).

Хто зможе отримати цю чудову спадщину? Зверніть увагу на слова Ісуса: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони» (Матвія 5:5). Що значить бути лагідним? За словниками, «лагідний» означає «спокійний, сумирний, тихий, ніжний». Але використане в Біблії грецьке слово означає набагато більше. Вільям Барклей у «Словнику Нового Завіту» (англ.) відзначає, що у цьому слові «є місце м’якості, але за м’якістю стоїть міцність сталі». Це слово передає умонастрій, завдяки якому людина терпить кривду і не ображається, не думає про помсту. Це можливо тоді, коли людина має хороші стосунки з Богом, і ці стосунки стають для неї джерелом сили (Ісаї 12:2; Филип’ян 4:13).

Лагідна людина смиренно дотримується Божих норм у всіх сферах свого життя. Вона не керується власними уявленнями або поглядами інших людей. Така людина охоче навчається в Єгови. Псалмоспівець Давид написав: «[Єгова] провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї» (Псалом 25:9; Приповістей 3:5, 6).

Чи будете ви серед лагідних, які успадкують землю? Набуваючи з Біблії знань про Єгову і його волю та застосовуючи ці знання в житті, ви теж можете чекати на час, коли успадкуєте земний рай і житимете в ньому вічно (Івана 17:3).