Запитання читачів

Який дух повинен виявлятися під час християнського хрещення?

Це досить цікаве запитання, бо, хоча багато наших читачів уже охрещені, воно стосується їх так само, як і тих, хто хреститься. Зосередьмо спершу свою увагу на тих, хто хреститься через повне занурення у воду. Яким повинен бути їхній склад розуму?

У Матвія 28:19, 20 Ісус сказав своїм послідовникам іти і робити учнями людей, навчаючи їх і хрестячи. Він не представив хрещення як момент великого емоційного пориву, вчинок, до котрого людину підштовхує миттєве внутрішнє збудження. Як бачимо з Ісусового прикладу, це серйозний крок. У Луки 3:21 говориться: «Як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо». Так, наш Взірець ставився до хрещення серйозно, з молитвою. Неможливо собі уявити, що після хрещення він показував якісь знаки, котрі символізують перемогу, вигукував чи махав руками, однак дехто останнім часом робив щось подібне. Ні, Ісус звернувся до свого небесного Отця в молитві, і присутнім там був лише Іван Хреститель.

Біблія, однак, не говорить про те, що хрещення має бути понурою або сумною подією, під час якої необхідно набувати якоїсь особливої пози або щось декламувати, як цього вимагається в декотрих церквах загальновизнаного християнства. Подумайте про день П’ятидесятниці, коли для тисяч євреїв і прозелітів було проведено християнське хрещення. Вони вже вивчили Божий Закон і вже давно встановили взаємини з Богом. Тому їм лише потрібно було навчитися про Месію Ісуса і прийняти його. Після цього вони могли охреститися.

У Дії 2:41 (Деркач) повідомляється: «Ті, що охоче прийняли слово його, охрестилися». В англійському перекладі Веймута ми читаємо: «Хто ж з радістю прийняв його слово, охрестився». Вони знайшли радість у захопливій новині про Месію, і, безумовно, ця радість поширювалася на саме хрещення — хрещення, яке відбувалося перед сотнями радісних спостерігачів. Навіть ангели у небі спостерігали за цим і раділи. Пригадайте собі Ісусові слова: «Кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається» (Луки 15:10).

Існує чимало способів, в які кожен з нас може виявляти як серйозність, так і радість з приводу хрещення. У деяких церквах люди хрестяться в білому або чорному вбранні. Біблія не підтримує таких вимог. Все ж таки дуже відкриті купальні костюми не були б відповідними ні для чоловіків, ні для жінок. І, як уже зазначалося, виходячи з води, новий християнин не повинен робити якихось особливих жестів або поводитися так, нібито він здобув велику перемогу. Все християнське братство радіє тому, що він охрестився. Але йому потрібно зрозуміти, що цей вияв його віри є всього-на-всього першим кроком на довгому шляху бездоганності і зусиль, докладених для того, аби здобути Боже схвалення (Матвія 16:24).

Ми, спостерігачі прилюдного хрещення, поділяємо цю радість, зокрема якщо охрещений є нашим родичем або ж людиною, з котрою ми вивчали Біблію. Однак щоб відчути цю радість сповна, ми повинні вислухати цілу промову, звернену до кандидатів на хрещення, почути прилюдні відповіді на запитання і приєднатися до спільної молитви. Усе це допоможе нам бачити хрещення у правильному світлі і мати Божий погляд на цю подію. Одразу після хрещення не потрібно виливати свою радість, влаштовуючи парад перемоги, даруючи букет квітів чи проводячи вечірку на честь охрещеного. Однак ми можемо підійти до нового брата чи сестри, щоб висловити свою радість з приводу зробленого ним чи нею важливого кроку і тепло привітати цю людину як нового члена нашого християнського братства.

Таким чином: усі ми, в тому числі й новоохрещені, повинні ставитись до хрещення з усією серйозністю. Це не час для нестриманого вияву почуттів, вечірок чи бучних веселощів. Але поряд з тим це не понурий чи похмурий час. Ми маємо всі підстави тішитися тим, що нові люди приєдналися до нас на шляху, який веде до вічного життя. І ми можемо радісно вітати наших нових братів і сестер.

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 31]