Християнська родина допомагає старшим особам

«Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене» (ПСАЛОМ 71:9).

1. Як поводяться зі старшими в багатьох культурах?

«ДОСЛІДЖЕННЯ показують, що майже шестеро старших людей з тих семи (86%), що зазнають поганого поводження, зазнають його з боку власних родин»,— сказано в газеті «Уолл-стріт джорнел». А журнал «Модерн матюріті» повідомив: «Погане поводження із старшими особами є лише останнім різновидом [родинного насилля], який виплив на поверхню і потрапив на сторінки національних газет». Так, старші особи в багатьох культурах стають жертвами дуже жорстокого поводження і зневаги. Наші часи справді характеризуються тим, що багато людей «самолюбні... невдячні, непобожні, нелюбовні» (2 Тимофія 3:1—3).

2. Як Єгова дивиться на старших, згідно зі Святим єврейським Письмом?

² Проте зовсім не так слід було обходитися зі старшими людьми в стародавньому Ізраїлі. У Законі говорилось: «Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я — Господь!» Книга натхнених мудрих приповістей радить нам: «Слухай батька свого,— він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя». Вона наказує: «Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї». Мойсеїв Закон учив поваги й уважності до старших осіб обох ста́тей. Ясно, що Єгова бажає, щоб старші були в пошані (Левит 19:32; Приповістей 1:8; 23:22).

Турбота про старших у біблійні часи

3. Як Йосип проявив співчуття до свого батька?

³ Повага повинна була проявлятись не тільки на словах, але й у турботливих учинках. Йосип виявив до свого старенького батька велике співчуття. Він хотів, щоб Яків прийшов з Ханаану до Єгипту, подолавши відстань понад 300 кілометрів. Тому Йосип послав Якову «десять ослів, нав’ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав’ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу». Коли Яків прибув у Ґошен, Йосип вирушив йому назустріч і «впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його». Він виявив до свого батька велику любов. Який же чудовий приклад уважності до старших! (Буття 45:23; 46:5, 29).

4. Чому Рут є чудовим прикладом для наслідування?

⁴ Іншим чудесним зразком для наслідування в прояві доброти до старших є Рут. Те, що вона не була єврейкою, не заважало їй підтримувати тісні стосунки зі своєю літньою овдовілою свекрухою Ноомі. Вона залишила свій народ і пішла на ризик ніколи більше не знайти собі чоловіка. Коли Ноомі переконувала її повернутись до свого народу, Рут відповіла одними з найчарівніших слів у Біблії: «Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог. Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою» (Рут 1:16, 17). Рут також виявила чудові якості, коли висловила бажання вийти заміж за немолодого Боаза на умовах левірату (Рут, розділи 2—4).

5. Які якості проявляв Ісус у поводженні з людьми?

⁵ Ісус дав подібний приклад у своєму поводженні з людьми. Він був терпеливим, співчутливим, добрим, він надихав інших. Він проявив особисту зацікавленість бідним чоловіком, який був недужим, неспроможним ходити протягом 38 років. Він був уважним до вдів (Луки 7:11—15; Івана 5:1—9). Навіть під час агонії перед своєю болісною смертю на стовпі мук він подбав про те, щоб його матір, котрій було тоді, можливо, за 50, була взята під опіку. Ісус для всіх був приємним товариством, за винятком своїх лицемірних ворогів. Таким чином, він міг сказати: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,— і «знайдете спокій душам своїм» (Матвія 9:36; 11:28, 29; Івана 19:25—27).

Хто заслуговує уваги?

6. а) Хто заслуговує особливої турботи? б) Які запитання ми можемо собі поставити?

⁶ Оскільки Єгова та його Син Ісус Христос дали такі чудові приклади турботливості, охрещеним християнам правильним є наслідувати їхній зразок. Серед нас є деякі, що тяжко працювали і були переобтяжені різними клопотами багато років,— старші брати і сестри, які ввійшли в осінню пору свого життя. Серед них, можливо, наші батьки або дідусь з бабусею. Чи ми розцінюємо їх як недостойних нашої уваги? Ставимось до них звисока і ведемо себе з ними поблажливо? Чи, може, навпаки, високо цінуємо їхній багатий життєвий досвід і мудрість? Це правда, що деякі з них можуть випробовувати наше терпіння своїми дивними звичками та слабкостями, які не такі вже й рідкісні в старому віці. Але запитайте себе: «Чи був би я на їхньому місці іншим?»

7. Як можна проілюструвати потребу мати співчуття до старших людей?

⁷ Ось, наприклад, що розповідає зворушлива історія із Середнього Сходу про те, як одна дівчинка проявила співчуття до старшої особи. Бабуся допомагала на кухні і випадково упустила і розбила порцелянову тарілку. Вона розстроїлась через власну незграбність, а її дочка неабияк розсердилась. Вона закликала свою малу дочку і послала її в магазин неподалік купити небитку дерев’яну тарілку для бабусі. Дівчинка повернулася з двома дерев’яними тарілками. Мати запитала: «Навіщо ти купила дві тарілки?», на що дівчинка затинаючись відповіла: «Одна для бабусі, а друга для тебе, коли ти постарієш». Так, у цьому світі всіх нас у перспективі чекає старіння. Чи не були б ми вдячні, якби з нами поводилися з терпеливістю і добротою? (Псалом 71:9).

8, 9. а) Як ми повинні обходитись зі старшими особами, що серед нас? б) Що слід пам’ятати тим, які недавно стали християнами?

⁸ Ніколи не забувайте, що в багатьох старших братів та сестер за плечима довгі роки вірної християнської діяльності. Вони, безперечно, заслуговують нашої пошани й уваги, допомоги та підбадьорення. Один мудрий чоловік сказав правильно: «Сивизна — то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности». І сива голова, чи то чоловіка, чи жінки, повинна поважатись. Деякі з цих старших чоловіків та жінок все ще вірно служать піонерами, багато чоловіків далі вірно служать старійшинами у зборах, а декотрі зразково виконують роботу роз’їзних наглядачів (Приповістей 16:31).

⁹ Павло радив Тимофію: «Старшого не докоряй, але вмовляй, немов батька, а молодших — як братів, старших жінок — немов матірок, молодших — як сестер, зо всякою чистістю» (1 Тимофія 5:1, 2). Ті, хто недавно прийшов у християнський збір зі світу, де панує неповага та неввічливість, повинні особливо прислухатись до Павлових слів, що основані на любові. Ви, молоді, не наслідуйте поганого складу думок, який ви могли бачити в дітей у школі. Не обурюйтесь, коли якийсь старший Свідок сердечно дає вам пораду (1 Коринтян 13:4—8; Євреїв 12:5, 6, 11). Однак, коли старші особи у зв’язку зі слабим здоров’ям або фінансовими труднощами потребують допомоги, на кому лежить основна відповідальність надавати її?

Роль родин у піклуванні про старших

10, 11. а) Хто, згідно з Біблією, повинен брати на себе ініціативу в піклуванні про старших? б) Чому доглядати старших не завжди легко?

¹⁰ У ранньому християнському зборі виникла проблема, пов’язана з піклуванням про вдів. Яким чином апостол Павло показав, що такі потреби слід задовольняти? «Шануй вдів, удів правдивих. А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно. Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного» (1 Тимофія 5:3, 4, 8).

¹¹ Коли в старшої особи виникає якась потреба, першими її помічниками повинні стати близькі родичіa. Таким чином дорослі діти можуть виразити вдячність за багато років любові, праці й опіки, присвячених їм батьками. Це може бути непросто. У міру того як люди старіють, вони, природно, стають повільнішими, а дехто навіть стає абсолютно непрацездатним. Інші можуть стати егоцентричними і надміру вимогливими, можливо, навіть не усвідомлюючи цього. Але чи не були ми також егоцентричними і надміру вимогливими в дитячі літа? І хіба наші батьки не кидались з усіх ніг нам на допомогу? Тепер, коли вони постаріли, все змінилось. Тож чого потрібно в такій ситуації? Співчуття і терпіння. (Порівняйте 1 Солунян 2:7, 8).

12. Які якості потрібні в піклуванні про старших та інших у християнському зборі?

¹² Апостол Павло дав наступну практичну пораду: «Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння. Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос [Єгова, НС] вам простив, робіть так і ви! А над усім тим — зодягніться в любов, що вона — союз досконалости!» Якщо ми повинні проявляти таке співчуття і таку любов у зборі, то чи не слід нам тим більше проявляти їх у родині? (Колосян 3:12—14).

13. Хто, окрім старших батьків чи дідуся з бабусею, може потребувати допомоги?

¹³ Часами такої допомоги можуть потребувати не тільки батьки чи дідусь з бабусею, але й інші старенькі родичі. Дехто зі старших осіб, у кого немає дітей, провів багато років у місіонерському, роз’їзному та інших видах повночасного служіння. Вони щиро ставили Царство на перше місце ціле своє життя (Матвія 6:33). Чи не було б правильно проявити стосовно них дух турботливості? У нас є, безперечно, чудовий приклад того, як Товариство Вартової башти піклується про стареньких членів Бетелів. У Бетелі всесвітнього центру в Брукліні й у ряді інших філіалів декільком стареньким братам і сестрам щоденно приділяють увагу підготовлені члени родини Бетелю, призначені виконувати такі обов’язки. Вони з радістю піклуються про цих старших осіб, так неначе б ті були їхніми власними батьками чи дідусями і бабусями. У той же час вони багато чого вчаться від цих старших осіб з багатим життєвим досвідом (Приповістей 22:17).

Роль збору в піклуванні про старших

14. Яким чином про старших піклувалися в ранньому християнському зборі?

¹⁴ У багатьох країнах тепер є системи закладів для пристарілих, а також оплачуваний державою медичний догляд за старенькими. Християни можуть до повної міри користуватися такими засобами, якщо їм дається на це право. Проте в першому столітті таких можливостей не було. Тому християнський збір вжив певних заходів для надання допомоги нужденним вдовам. Павло дав наступну вказівку: «А вдову вносити до списку [щоб збір надав їй допомогу] не менше, як шістдесятлітню, що була за дружину одному чоловікові, засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала». Таким чином, Павло показав, що збір теж мав відігравати певну роль у допомаганні старшим. Така допомога могла надаватися жінкам з духовним складом розуму, які не мали віруючих дітей (1 Тимофія 5:9, 10).

15. Чому може бути потрібною допомога в тому, щоб одержати державну допомогу?

¹⁵ Там, де певну допомогу надає старшим особам держава, звичайно є багато канцелярської роботи, яка може здаватись нескінченною і тому лякати. У таких випадках було б добре, якби наглядачі у зборі організували допомогу, щоб старша особа могла звернутися з проханням одержувати грошову допомогу або навіть збільшити її розмір. Іноді зміна життєвих обставин може привести до підвищення пенсії. Але є також багато інших практичних моментів, про які можуть подбати наглядачі для того, щоб забезпечити старшим належний догляд. Що можна назвати серед цих моментів?

16, 17. Якими різними способами можна проявити до старших у зборі гостинність?

¹⁶ Гостинність — це звичай, який сягає своїм корінням у біблійні часи. До наших днів у багатьох країнах Середнього Сходу до чужинців виявляється гостинність: щонайменше їм пропонують чашку чаю або кави. Отже, нічого дивного немає в тому, що Павло написав: «Беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців» (Римлян 12:13). Грецький відповідник до слова гостинність, фі·ло·ксе·нı́·а, буквально означає «любов (доброта) до чужинців». Якщо християни повинні бути гостинні до чужинців, то чи не повинні вони бути ще гостиннішими до тих, хто зв’язаний з ними узами віри? Запрошення на обід часто може стати для старшої особи приємною перервою в заведеному порядку буднів. Якщо ви хочете почути на своїй дружній вечірці голос мудрості і життєвого досвіду, запросіть і старших. (Порівняйте Луки 14:12—14).

¹⁷ Існує багато способів того, як можна підтримати старших людей. Якщо ми формуємо групу, щоб добратись якимось видом транспорту в Зал Царства або на конгрес, то подумаймо, чи є старші особи, які б зраділи такій можливості? Не чекайте, поки вони попросять вас. Запропонуйте самі. Інший вид практичної допомоги полягає в тому, щоб зробити для них покупки. Або ж якщо їхнє здоров’я в досить-таки непоганому стані, то чи можемо ми взяти їх з собою, коли йдемо за покупками? Але впевніться, що їм буде де відпочити і підкріпитися у разі, якщо виникне така потреба. Поза сумнівом, тут вимагаються терпіння і доброта, але винагородою за це може бути щира вдячність старшої особи (2 Коринтян 1:11).

Цінний скарб збору

18. Чому старші особи є благословенням для збору?

¹⁸ Яке благословення бачити в зборі сріблисту та цілком білу сивину (а також голови, що полисіли з віком)! Це означає, що серед жвавих, енергійних молодих людей ми маємо коштовні перлини мудрості і життєвого досвіду — справжній скарб будь-якого збору. Їхні знання — неначе освіжна вода, яку треба зачерпнути з джерела. У Приповістей 18:4 це висловлено так: «Слова уст людини — глибока вода, джерело премудрости — бризкотливий потік». Як підбадьорює старших, коли їм дають знати, що вони потрібні й ціновані! (Порівняйте Псалом 92:15).

19. Як дехто зробив жертву заради своїх стареньких батьків?

¹⁹ Дехто у повночасному служінні побачив необхідність відмови од своїх привілеїв для того, щоб повернутись додому й опікуватися старенькими, хворими батьками. Вони зробили жертву заради тих, хто колись жертвував заради них. Чоловік і дружина, які колись були місіонерами і все ще перебувають у повночасному служінні, повернулись додому, щоб доглядати своїх стареньких батьків. І робили вони це понад 20 років. Чотири роки тому чоловікову матір треба було покласти в приватну лікарню. Чоловік, якому тепер за 60 років, відвідує свою 93-літню матір щодня. Це він пояснює так: «Як я можу покинути її? Це ж моя мати!» В інших випадках бувало так, що збори та окремі особи відгукувались і пропонували доглядати стареньких, щоб їхні діти могли залишатись на місцях свого призначення. Така самовіддана любов також гідна великої похвали. У кожній ситуації треба сумлінно шукати вихід, бо нехтувати старшими особами не годиться. Покажіть, що ви любите своїх стареньких батьків (Вихід 20:12; Ефесян 6:2, 3).

20. Який приклад дав нам Єгова у піклуванні про старших?

²⁰ Так, наші старші брати та сестри справді пишна корона для своїх родин і зборів. Єгова сказав: «І Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я двигатиму й порятую!» Проявляймо ж таке саме терпіння і турботу до наших старших братів і сестер у християнській родині (Ісаї 46:4; Приповістей 16:31).

[Примітка]

Чи ви пам’ятаєте?

◻ Які у нас є біблійні приклади піклування про старших?

◻ Як ми повинні обходитися зі старшими?

◻ Як члени родини можуть дбати про любимих стареньких осіб?

◻ Що може зробити збір, щоб допомогти старшим?

◻ Чому старші особи є благословенням для всіх нас?

[Ілюстрація на сторінці 23]

Рут проявила до літньої Ноомі доброту і повагу.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Старші особи — цінні члени збору.