Вірно служіть Єгові
«З вірними, ти [Єгова] будеш поводитися вірно» (2 Самуїлова 22:26, НС).
1. Як Єгова поводиться з тими, хто вірний йому?
МИ НЕ можемо віддячитися Єгові за все, що він робить для свого народу (Псалом 116:12). Наскільки ж чудовими є його духовні та матеріальні дари і милість! Давид, цар стародавнього Ізраїлю, знав, що Бог із вірними йому поводиться вірно. Давид висловив це у пісні, яку він склав «того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні [царя Саула]» (2 Самуїлова 22:1).
2. Які є деякі основні думки в Давидовій пісні, записаній у 2 Самуїловій, 22 розділі?
2 Давид почав свою пісню (аналогічну тій, що в псалмі 18) прославленням Єгови як «Спасителя» у відповідь на молитви (2 Самуїлова 22:2-7). Бог зі свого небесного храму визволяв своїх вірних слуг від сильних ворогів (вірші 8-19). Давид отримав нагороду за прагнення праведності та дотримування шляху Єгови (вірші 20-27). Далі він перелічує вчинки, виконані завдяки Божій силі (вірші 28-43). В кінці Давид вказав на визволення від бунту його народу та від ворогів за межами країни і висловив вдячність Єгові як тому, хто «да[є] великі перемоги своєму цареві, [робить] ласку своєму помазаникові» (вірші 44-51, Хоменко). Єгова і нас може визволяти, якщо прагнемо праведності і твердо віримо у те, що він нас зміцнить.
Що означає бути вірним?
3. Що означає бути вірним з біблійного погляду?
3 Давидова пісня про визволення втішає нас: «З вірними ти [Єгово] будеш поводитися вірно» (2 Самуїлова 22:26, НС). Єврейський прикметник ча·сı́д означає «вірний», або «з сердечною доброзичливістю» (Псалом 18:24, примітка у НС). Іменник че́·сед має на увазі доброзичливість, яку любляче проявляють до когось, аж поки не досягнуть наміченої мети. Єгова проявляє цього роду доброзичливість до своїх слуг, рівно ж і вони проявляють її до нього. Ця праведна, свята вірність означає «сердечну доброзичливість» та «вірну любов» (Буття 20:13; 21:23, НС). У Святому грецькому Письмі «вірність» містить у собі поняття святості та благоговіння і виражається іменником хо·сі·о́·тес і прикметником хо́·сі·ос. У таку вірність входить відданість; вона означає бути вірним та старанно виконувати всі обов’язки щодо Бога. Бути вірним Єгові означає бути настільки відданим йому, що вірність діятиме, наче міцний магніт.
4. Яким чином Єгова проявляє вірність?
4 Єгова проявляє свою вірність різними способами. Наприклад, він здійснює правосуддя над злими людьми через вірну любов до свого народу і вірність правосуддю та праведності (Об’явлення 15:3, 4; 16:5). Вірність складеному заповіту з Авраамом спонукала його бути довготерпеливим до ізраїльтян (2 Царів 13:23). Ті, хто вірний Богові, можуть надіятися на його допомогу в довершенні їхнього шляху вірності і можуть не вагатися, що він пам’ятатиме їх (Псалом 37:27, 28; 97:10). Ісуса, як особливо «відданого» Богові, підбадьорювала думка про те, що його душа не позоставиться в шеолі (Псалом 16:10; Дії 2:25, 27).
5. Оскільки сам Єгова є вірним, чого він вимагає від своїх слуг і яке запитання буде обговорюватись?
5 Оскільки Бог Єгова сам є вірним, він вимагає вірності від своїх слуг (Ефесян 4:24). Наприклад, чоловіки повинні бути вірними, щоб отримати кваліфікацію, щоб їх призначили на старійшин у зборі (Тита 1:8). Які фактори повинні спонукати народ Єгови до відданого служіння йому?
Вдячність за те, про що дізнались
6. Як ми повинні почувати себе відносно біблійних думок, про котрі дізналися, і що ми повинні пам’ятати щодо цього знання?
6 Вдячність за біблійні думки, про які ми дізналися, повинна спонукати нас вірно служити Єгові. Апостол Павло заохочував Тимофія: «А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчилися був ти. І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса» (2 Тимофія 3:14, 15). Пам’ятайте, що це знання ми отримали від Бога через «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45-47).
7. Як старійшини повинні ставитися до духовної їжі, яку Бог постачає через вірного раба?
7 Призначені старійшини особливо повинні цінувати духовну їжу, яка забезпечується Богом через вірного раба. Колись декільком старійшинам бракувало такого цінування. Один спостерігач зауважує, що ті чоловіки «критично ставилися до статей у «Вартовій Башті» і не приймали їх за... Божий канал правди, а завжди намагалися нав’язати свій спосіб мислення іншим». Проте вірні старійшини ніколи не намагатимуться впливати на інших, щоб ті відхиляли духовну їжу, яку постачає нам Бог через вірного раба.
8. Що робити, коли ми до кінця не визнаємо деяких біблійних пунктів, які представляє вірний раб?
8 Ми всі як присвячені Свідки Єгови повинні бути вірними йому і його організації. Ми ніколи не повинні навіть допускати думки про те, щоб відвернутися від Божого чудового світла та тягтися відступницьким шляхом, який може тепер привести до духовної смерті, а в кінцевому результаті — до знищення (Єремії 17:13). А що коли нам важко прийняти або до кінця визнати деякі біблійні пункти, що представляє вірний раб? Тож покірно признаймося, де ми навчилися правди, і молімося за мудрістю, щоб справитися з цим випробовуванням, аж поки не буде опубліковано роз’яснення цього питання (Якова 1:5-8).
Цінування християнського братерства
9. Як у 1 Івана 1:3-6 показано, що християни повинні мати товариський дух?
9 Щиросердне цінування товариського духу, що існує в християнському братерстві, також дає стимул вірно служити Єгові. По суті, наші взаємини з Богом та Христом без цього духу не можуть бути повноцінними. Апостол Іван сказав помазаним християнам: «Що ми бачили й чули — про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність [«товариство», Діаглот, англ.] із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом... Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо!» (1 Івана 1:3-6). Цей принцип стосується всіх християн — без різниці, чи вони мають небесну, чи земну надію.
10. Хоча Еводії та Синтихії, очевидно, було важко розв’язати проблему між собою, та як відносився до них Павло?
10 Для того щоб утримувати товариський дух, потрібно докладати зусиль. Наприклад, християнським жінкам Еводії та Синтихії, очевидно, було важко розв’язати проблему між собою. Отже, Павло благав їх «думати однаково в Господі». Він додав: «Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя» (Филип’ян 4:2, 3). Ці побожні жінки тісно співпрацювали з Павлом та іншими в боротьбі «за Євангелію», і Павло був упевненим, що вони були серед тих, «яких імення записані в Книзі Життя».
11. Якщо один із вірних християн зіткнеться з духовною проблемою, то про що добре було б пам’ятати?
11 Християни не носять відзнак честі, аби показати, що вони мають привілей діяти в організації Єгови і наскільки віддано вони служать йому. Якщо вони мають проблему в духовному плані, то як же бездушно було б не зважати на кількість років, проведених ними у вірному служінні Єгові! Мабуть, брат, якого називали «товаришом вірним», вірно та ревно допомагав іншим. Якщо ти старійшина, то чи ти «товариш вірний» і чи охоче допомагаєш іншим у співчутливий спосіб? Нехай кожен із нас розгляне все добре, що зробили наші співвіруючі, так само як це робить Бог, та й люблячо допоможе їм зносити їхні тягарі (Галатів 6:2; Євреїв 6:10).
Не існує іншого шляху
12. Коли Ісусові слова спричинили те, що «відпали багато хто з учнів Його», яку позицію зайняв Петро?
12 Якщо ми пам’ятатимемо, що іншого шляху до вічного життя не існує, то це буде нас спонукувати вірно служити Єгові. Коли Ісусові слова спричинили те, що «відпали багато хто з учнів Його», він запитав своїх апостолів: «Чи не хочете й ви відійти?» Петро відповів: «До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного. Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!» (Івана 6:66-69).
13, 14. (а) Чому на іудаїзмі першого століття не було Божого схвалення? (б) Що сказав про видиму організацію Єгови один Свідок Єгови, який вже довгий час є її членом?
13 «Слова життя вічного» не знаходились в іудаїзмі першого століття н. е. Основний гріх іудаїзму — це відкинення Ісуса як Месії. Жодна з форм іудаїзму не основувалася виключно на Святому єврейському Письмі. Саддукеї відкидали існування ангелів і не вірили у воскресіння. Хоча фарисеї не погоджувалися з ними в цьому, вони через свої небіблійні традиції грішили, роблячи Боже Слово недійсним (Матвія 15:1-11; Дії 23:6-9). Ці традиції уярмлювали євреїв і утруднювали багатьом визнання Ісуса Христа (Колосян 2:8). Те, що Савло (Павло) через незнання був «запеклим прихильником... отцівських передань», спонукало його стати злісним переслідувачем Христових послідовників (Галатів 1:13, 14, 23).
14 На іудаїзмі не було Божого схвалення, однак Єгова благословив організацію, що складалася з послідовників його Сина — «людей..., у добрих ділах запопадливих» (Тита 2:14). Та організація все ще існує, і один Свідок Єгови, що вже довгий час є членом тієї організації, сказав: «Якщо запитати, що найважливіше в моєму житті, то я відповім: залишатися в тісних зв’язках із видимою організацією Єгови. Мій попередній життєвий досвід навчив мене, наскільки нерозумно покладатися на людське міркування. Оскільки я прийняв таке рішення, то вирішив залишатися вірним організації. Яким ще іншим шляхом можна отримати схвалення Єгови?» Не існує іншого шляху, щоб отримати божественне схвалення та вічне життя.
15. Чому слід співпрацювати з видимою організацією Бога та з тими, хто в ній виконує відповідальні обов’язки?
15 Наші серця повинні спонукувати нас співпрацювати з організацією Єгови, бо ми знаємо, що тільки вона керується його духом і звіщає його ім’я та наміри. Звичайно, що ті, хто виконує відповідальні обов’язки, не є досконалими людьми (Римлян 5:12). Але «запалав гнів Господній» на Аарона і Маріям, коли вони нарікали на Мойсея, забуваючи, що йому, а не їм, була доручена відповідальність від Бога (Числа 12:7-9). Сьогодні вірні християни співпрацюють із «наставниками», тому що так вимагає Бог (Євреїв 13:7, 17). За допомогою регулярного відвідування християнських зібрань і коментування, яке існує «для заохоти до любови й до добрих учинків», ми доказуємо свою вірність (Євреїв 10:24, 25).
Бути підбадьоренням
16. Що ми повинні прагнути робити для інших, що у свою чергу повинно також спонукати нас вірно служити Єгові?
16 Прагнення бути підбадьоренням іншим також повинно мотивувати нас вірно служити Єгові. Павло писав: «Знання ж надимає, любов же будує» (1 Коринтян 8:1). Оскільки певні знання надимають їх власників, то Павло розумів, що любов також підбадьорює тих, що проявляють цю рису. В одній книжці професорів Уайса і Інґліша говориться: «Особи, що здатні любити, звичайно самі стають любимими. Ця здатність поширює добру волю і люб’язність на всі аспекти життя,.. відзначаючись конструктивним впливом на осіб, які поширюють такі почуття, і на осіб, які отримують їх, і, таким чином, обом сторонам вона приносить радість». Проявляючи любов, ми підбадьорюємо як інших, так і самих себе, до чого і заохочував Ісус: «Блаженніше давати, ніж брати» (Дії 20:35).
17. Як любов підбадьорює і від яких вчинків вона вберігатиме нас?
17 Павло в 1 Коринтян 8:1, вказуючи на особливу любов, використовує грецьке слово а·ґа́·пе. Вона зміцняє, оскільки є довготерпеливою, зносить все і ніколи не перестає. Ця любов позбавляє нас таких нищівних емоцій, як гордість та ревнощі (1 Коринтян 13:4-8). Така любов стримуватиме нас від нарікання на наших братів, які є недосконалими, як і ми. Вона не дозволить нам стати «безбожними», як ті, що серед правдивих християн першого століття «повходили». Ті чоловіки «погорджують владами, зневажають слави», очевидно, обмовляють помазаних християнських наглядачів, яким надано певної слави (Юди 3, 4, 8). Нумо у вірності до Єгови ніколи не піддаватися спокусам чинити щось подібне.
Протидія Дияволові
18. Що Сатана бажав би зробити народові Єгови, але чому він не в стані зробити це?
18 Знання того, що Сатана хоче зруйнувати нашу єдність як Божих людей, повинно зміцнити наше рішення вірно служити Єгові. Сатана навіть бажав би винищити весь Божий народ, й інколи земні слуги Диявола вбивають правдивих поклонників. Але Бог не дозволить Сатані винищити їх усіх. Ісус помер, щоб «знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола» (Євреїв 2:14). Особливо обмежилась сфера впливу Сатани після його скинення з небес, коли зацарював у 1914 році Христос. І в призначений Єговою час Ісус покінчить зі Сатаною та його земною організацією.
19. (а) Яке застереження подавав колись цей журнал щодо намагань Сатани? (б) Про що ми повинні турбуватися, коли маємо справи зі співвіруючими, щоб уникнути пасток Сатани?
19 Цей журнал колись застерігав: «Якщо Сатана Диявол зможе спричинити розлад серед народу Бога, зможе спричинити серед них суперечки і боротьбу або прояви і розвиток самолюбного нахилу, який зміг би довести до зруйнування братньої любові, то він доб’ється успіху в їхньому знищенні» («Вартова Башта», англ., за 1 травня 1921 року, сторінка 134). Тож не дозволяймо Сатані зруйнувати нашу єдність, можливо, через втягнення нас у плітки або в боротьбу один з одним (Левит 19:16). Нехай Сатана ніколи не перехитрить нас у такий спосіб, щоб особисто ми шкодили вірним слугам Єгови або утруднювали їхнє життя (Порівняйте 2 Коринтян 2:10, 11). Краще застосовуймо Петрові слова: «Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник — диявол — ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого. Противтесь йому, тверді в вірі» (1 Петра 5:8, 9). Якщо ми рішуче протидіємо Сатані, то зможемо залишатися в нашій благословенній єдності як народ Єгови (Псалом 133:1-3).
У молитві покладайтеся на Єгову
20, 21. Яким чином покладання у молитві на Єгову пов’язане з вірним служінням йому?
20 Покладання у молитві на Божу волю допомагатиме нам продовжувати вірно служити Єгові. Коли ми бачимо, що він відповідає на наші молитви, то це зближає нас із ним. Апостол Павло заохочував покладатись у молитві на Бога Єгову: «Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву» (1 Тимофія 2:8). Наприклад, наскільки важливо, щоб старійшини в молитві покладалися на Єгову! Такий прояв вірності Єгові, коли обговорюються справи збору, допоможе запобігти безконечним дебатам і можливим спалахам гніву.
21 Покладання у молитві на Бога Єгову допомагає нам піклуватися привілеями в служінні. Один чоловік, що вже десятиліттями вірно служить Єгові, сказав: «Наше бажання прийняти будь-яке призначення від Божої всесвітньої організації і наше виконання цього призначення, безсумнівно, приведе до Божого схвалення наших ревних зусиль. Навіть коли здається, що нас призначили виконувати принизливі роботи, то таке відчуття можна усунути, подумавши про те, що без вірного виконання таких робіт багато інших дуже важливих форм служіння неможливо було б виконати. Отже, якщо ми покірні і безпосередньо зацікавлені в прославленні імені Єгови, а не нашого власного, то можемо не вагатися в тому, що будемо «міцні, непохитні, збагач[ені] завжди в Господньому ділі» (1 Коринтян 15:58).
22. Як велика кількість благословень від Єгови повинна впливати на нашу вірність?
22 Незалежно від того, що ми робимо в служінні Єгові, звичайно, ми не в стані віддячитися йому за те, що він чинить для нас. Як же безпечно ми себе почуваємо в Божій організації в оточенні його друзів! (Якова 2:23). Єгова благословляє нас єдністю, яка поширюється через так глибоко вкорінену братерську любов, що сам Сатана не в стані викоренити її. Нумо за це триматися нашого вірного небесного Отця і співпрацювати як його народ. Сьогодні і на вічні віки вірно служімо Єгові.
Як би ви відповіли?
◻ Що означає бути вірним?
◻ Які є фактори, що повинні спонукати нас вірно служити Єгові?
◻ Чому ми повинні чинити опір Дияволові?
◻ Як молитва може допомогти нам бути вірними слугами Єгови?
[Ілюстрація на сторінці 23]
Вірні слуги Єгови не дозволяють своєму левоподібному супротивнику Дияволові зруйнувати свою єдність.