Духовне визволення для тих, хто у в’язниці

«МИ НА вас чекали». «Кілька останніх ночей я снив про ваш прихід». «Спасибі вам за те, що ви призначили когось регулярно відвідувати нас». «Хочемо висловити свою вдячність за всі благословення, які ми незаслужено отримали від Єгови та його організації, за надання нам своєчасної духовної поживи».

Чому було висказано усі ці подяки? То лише декілька висловлювань в’язнів різних в’язниць Мексики. Вони вдячні за увагу, виявлену до них Свідками Єгови, які принесли їм духовну свободу навіть сюди, у в’язницю. У Мексиці є 42 в’язниці, куди регулярно приходять Свідки Єгови, щоб задовольняти духовні потреби в’язнів. Такі місця називаються Centro Readaptación Social (Центри соціальної реабілітації). У деяких з цих в’язниць навіть проводяться регулярно християнські зібрання, які приносять дуже добрі результати. Наприклад, за недавніми підрахунками, зібрання у таких місцях відвідувало біля 380 осіб. У той самий час проводилось у середньому 350 біблійних вивчень. Тридцять сім осіб змінились настільки, що змогли стати проповідниками, а 32 особи присвятили своє життя Єгові, символізувавши це водним хрещенням.

Як виконується робота

Як Свідки Єгови проводять свою проповідницьку роботу в таких місцях? Спочатку вони йдуть до відповідальних офіційних осіб і просять письмового дозволу на відвідини в’язниці, пояснюючи при цьому свою мету: навчати в’язнів, як поліпшити своє життя і служити Богові в приємний йому спосіб.

Адміністрація завжди дає дозвіл. Ці посадові особи цінують біблійні настанови, які отримують в’язні. В’язничні влади переконалися, що Свідки Єгови дотримуються вимог безпеки, котрі запроваджені в таких установах. Вони дозволили цим відвідувачам-служителям користуватися офісами, їдальнями та майстернями для проведення зібрань. В одній в’язниці, як про це повідомив роз’їзний наглядач з Південно-Східної Мексики, Свідкам навіть дозволили побудувати невеличкий Зал Царства. Ось його розповідь:

«На початку 1991 року ми стали відвідувати в’язницю в Теуантепеку (штат Оахака) і виявили там великий духовний голод. Невдовзі було розпочато 27 біблійних вивчень. Беручи до уваги таке зацікавлення серед в’язнів, ми вирішили проводити там п’ять зборових зібрань. Один в’язень, який виявив велику любов до Єгови, вирішив побудувати на території в’язниці невеличкий Зал Царства, щоб можна було проводити зібрання. Він пішов до начальника в’язниці й попросив дозволу, і адміністрація виявила готовність допомогти. На початку грудня 1992 року шестеро в’язнів уже відповідали вимогам, щоб стати вісниками доброї новини. З огляду на такий чудовий прогрес було заплановано провести Спомин на території в’язниці. У начальника в’язниці ми попросили дозволу принести символи, хліб та вино, і після чотиригодинної розмови отримали цей дозвіл.

Сталося так, що 3 квітня 1993 року (за три дні до Спомину) деякі в’язні були звільнені з в’язниці. Один з них, який вже став вісником, отримавши документ про звільнення, попросив начальника в’язниці дозволу залишитися аж до відзначання Спомину. Це дуже здивувало начальника, бо такі прохання бувають нечасто; але з огляду на те, що в’язень дуже хотів відзначати Спомин тут, у в’язниці, начальник погодився. На Спомині були присутні 53 особи, під кінець програми вони плакали від радості. Ми погодились назвати цю групу «Свобода Сересо», тому що ця група в духовному розумінні уже має свободу».

Праця Свідків Єгови в таких місцях дуже цінується. В одному з подібних виправних закладів певна відповідальна особа відкрито рекомендує зібрання Свідків Єгови як «терапію» для швидшої реабілітації в’язнів.

Успішна програма реабілітації

У результаті діяльності Свідків Єгови багато в’язнів пройшли повну реабілітацію. Часто буває так, що колишні в’язні, повернувшись на волю, знову починають вести злочинне життя. Але ті, хто щиро прийняв Боже Слово, міняються повністю. Їхня переміна нагадує нам слова апостола Павла: «Ні розпусники... ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони! І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога» (1 Коринтян 6:9—11).

Про виняткові зміни їхньої особистості засвідчують їхні розповіді про пережиті почуття. Міґель з в’язниці міста Кампече висловився так: «Нині я можу з радістю сказати: «Я є в числі інших овець, котрі мають надію, про яку написано в 2 Петра 3:13 і Матвія 5:5». Хосе з в’язниці міста Кобен (штат Кампече) пояснює: «Хоча я в’язень і мій злочин, напевно, дуже важкий, я знаю, що Єгова вельми милосердний і він вислуховує мої молитви та благання. Він може простити мої провини й дати мені можливість решту життя проповідувати добру новину про Боже Царство. Дякуємо нашим старійшинам за те, що вони не шкодують свого часу і відвідують нас у в’язниці, тож тепер ми маємо надію на сповнення обіцянок про Боже Царство. Які чудові благословення! Чи ж можна сказати, що я в’язень? Ні, бо Єгова дав мені духовну свободу, якої я так бажав».

Що спонукує убивць, ґвалтівників, паліїв, злодіїв та інших змінюватись настільки, що вони починають жити правильним християнським життям? З вищенаведених прикладів видно, що цих людей змінює сила Божого Слова й добре товариство насправді побожних людей. Випадок з Тібурсіо, в’язнем виправного закладу в Масатлані (штат Сіналоа),— це приклад успішності такої програми реабілітації. Він був у в’язниці в місті Конкордіа (штат Сіналоа) і мав там чимало проблем через свій агресивний характер. Його дружина, Свідок Єгови, відвідувала його у в’язниці, але навіть там він жахливо з нею поводився. Однак вона була терпеливою і продовжувала відвідувати його; згодом він попросив її принести книжку «Ви можете жити вічно в Раю на землі», яку почав вивчати самостійноa. Потім він попросив, щоб хтось приходив до нього у в’язницю навчати його. Він почав духовно прогресувати, і його стосунки з іншими змінились на краще. Його перевели у масатланську в’язницю, де існує група, що вивчає Біблію, і тепер він є вісником. Він розповідає: «Я разом з дружиною, дітьми та моїми товаришами по в’язниці дуже вдячний, що нині можу чути біблійні істини в цьому місці, і сподіваюсь, що невдовзі мене випустять звідси і я зможу відвідувати всі конгреси й зборові зібрання».

Також Конрадо дуже вдячний за зміни, які він зміг зробити у своєму житті. Він мав такі серйозні проблеми в подружжі, що його дружина не витримала й пішла від нього. Тому він почав шукати розраду в наркотиках. З часом він став торговцем наркотиків. За перевезення партії марихуани та кокаїну його заарештували й засудили до ув’язнення. У в’язниці була група, яка вивчала Біблію зі Свідками Єгови, і йому запропонували долучитися до неї. Про свої почуття він розповідає: «Я був вражений тим, наскільки організовано проводяться зібрання, як вивчають Біблію за допомогою публікацій, і тим, що все базується на Біблії. Я зразу ж попросив про біблійне вивчення і почав відвідувати зібрання». Це було в січні 1993 року. Тепер Конрадо вже є на волі й продовжує прогресувати у християнському зборі.

Острови Лас-Трес-Маріас

У Мексиці є страшна в’язниця, розташована на чотирьох островах за назвою Лас-Трес-Маріас. В’язні можуть вільно пересуватися по цих островах, де вони відбувають покарання. Дехто живе там зі своєю дружиною та дітьми.

Там було організовано невеликий збір, і тепер щомісяця туди приїжджає троє братів з Масатлана. Вони допомагають проводити зібрання, привозять літературу і дають підбадьорення. Інколи приїздить районний наглядач. На зібрання в середньому приходить 20—25 осіб. Там є чотири охрещених і два неохрещених вісники. Роз’їзний наглядач повідомляє, що «дехто йде пішки 17 кілометрів, аби в неділю бути на зібранні, і відразу ж після зібрання спішить назад, бо треба встигнути на перекличку. Дорога назад забирає більше двох годин, і то коли йти швидко». Один брат, який пізнав правду в тій в’язниці, недавно сказав: «Спочатку я хотів швидше вийти з в’язниці, але тепер нехай це станеться тоді, коли забажає Єгова, бо і на свободі, і тут у мене є багато роботи».

Нам приємно бачити, що правда має силу звільняти щирих людей, котрі на ділі бажають задовольняти Єгову. Більше дванадцяти із тих, хто пізнав правду у в’язниці, отримали звільнення, охрестились і тепер ведуть чесне життя як Божі служителі, а деякі з них навіть стали старійшинами збору. Було наочно продемонстровано, що Біблія має силу зціляти серця і виправляти людей. Люди, котрі були ув’язненими за злочини, ставши на стежку світла Божого Слова, отримують справжню волю, як обіцяв Ісус: «Пізнаєте правду,— а правда вас вільними зробить!» (Івана 8:32; Псалом 119:105).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Чимало людей взяли для себе багато корисного, навчаючись у в’язниці християнських істин.