Справлятися з тугою за домом у служінні Богові

ІСУС ХРИСТОС наказав своїм послідовникам: «Ідіть, і навчіть всі народи» (Матвія 28:19). Для багатьох християн виконання цього завдання означало погодитися на важкі обставини далеко від дому. Роз’їзні наглядачі, їхні дружини та інші Свідки Єгови відмовляються від багато чого заради служіння Богові. Туга за домом може бути справжнім випробуванням для всіх них.

Туга за домом з’являється тоді, коли спогади переносять твої думки у безпечне, затишне, приємне минуле. Вона може стати настільки сильною, що ти почуватимешся пригніченим і не матимеш сили продовжувати служіння. До речі, деякі, продавши навіть всі маєтки і здійснивши коштовну подорож в іншу країну, відмовилися від своїх планів і повернулися додому. Туга за домом взяла над ними верх.

Такі емоційні зриви часто наступають після першого переїзду, але деяких людей вони не залишають усе життя. Після 20 років вдалині від дому Яків «сильно затужив за домом батька свого» (Буття 31:30). Хто є вразливим до туги за домом? Що викликає її? Як можна справлятися з такими почуттями?

Що викликає смуток?

Туга за домом може вплинути на кожного. Амитис, дочка мідійського царя Астіага, мала все, щоб бути щасливою: багатство, престиж, чудовий дім. Однак вона так скучала за мідійськими горами, що її чоловік, цар Навуходоносор, побудував у Вавилоні висячі сади, щоб потішити її.

Туга за домом може бути особливо сильною, коли життя людини здається їй важчим, ніж воно було до переїзду. Коли люди Юдеї стали вигнанцями, вони голосили: «Над річками Вавилонськими,— там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона! Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?» (Псалом 137:1, 4).

Багато що може викликати смуток чи тугу за домом. Террі, яка виїхала з Канади, каже: «Одного дня з якоїсь книжки випала сімейна фотографія. Коли я підняла її, мене раптом охопила сильна туга за домом і я заплакала». Кріс, який переїхав з Англії у набагато біднішу країну, визнає: «Навіть мелодія старої пісні або запах знайомої страви викликали у мене тугу за всім, що я залишив позаду». (Порівняйте Числа 11:5).

У цьому часто відіграють роль тісні родинні зв’язки. Розелі, яка переїхала з Бразилії у сусідню країну, коментує: «Я відчуваю пригнічення, коли отримую погану новину з дому і не можу поїхати, щоб допомогти. Деколи я почуваюся гірше, якщо нічого не знаю і починаю фантазувати». Яніс переїхала з Північної Америки в маленьке місто серед тропіків Амазонії. Вона каже: «Я скучаю за домом, коли отримую звідти добрі новини. Я чую, як вони веселяться, і мені хочеться бути з ними».

Але тугу за домом спричиняє не тільки те, що ми залишаємо позаду близьких людей. Лінда пояснює: «Я розстроювалася, коли не знала, де можна купити необхідні мені речі. Я не знала цін і не вміла торгуватися. Утримувати машину було занадто дорого, і мене завжди штовхали, коли я намагалася ввійти у громадський транспорт. Через це я часто скучала за домом». Обговорюючи культурні та економічні відмінності, Жанет зауважує: «Мене пригнічувала бідність. Я ніколи до того не бачила людей, що просили б хліба, або великі сім’ї, які б жили в одній кімнаті без водопроводу... Це настільки пригнічувало мене, що я думала, вже не витримаю більше».

З почуттями можна справитися

Ми не повинні соромитися сильних почуттів до людей, яких любимо, або до оточення, знайомого нам з дитинства. Бог Єгова дав нам емоції, щоб ми втішалися близькими особистими взаєминами. Християнські наглядачі з ефеського збору були емоційно зрілими чоловіками. Але що сталося, коли апостол Павло від’їжджав від них? «Знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували» (Дії 20:37). Звичайно, у тому випадку не було туги за домом. Однак він чогось нас вчить. Мати почуття — нормально, але ми не повинні дозволити їм керувати нами. Проте як можна успішно справлятися з тугою за домом?

Щоб почувати себе як вдома, перш за все треба вивчити місцеву мову. Туга за домом підсилюється, коли через незнайому мову твоє спілкування з іншими обмежене. Тому, якщо можливо, ще до від’їзду навчися читати і розмовляти мовою країни, куди ти їдеш. Якщо це неможливо, зосередься на вивченні мови під час перших кількох тижнів після прибуття. Власне тоді ти маєш найсильнішу спонуку і тому найкращі перспективи вивчити мову. Якщо ти присвятиш ці тижні в основному вивченню мови, то дуже скоро зможеш отримувати радість від розмов, а це допомагає побороти тугу за домом.

Якомога швидше знайди нових друзів, тому що це допоможе тобі почувати себе як вдома. Бери на себе ініціативу і цікався іншими. Постарайся дізнатися більше про них, про їхню сім’ю, їхні проблеми та інтереси. Запрошуй до себе співвіруючих. І ти побачиш, що інші, у свою чергу, теж цікавляться тобою.

Серед Божих людей дружба може бути такою ж близькою, як родинні узи. Ісус говорив: «Хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати» (Марка 3:35). Христос також запевнив своїх послідовників: «Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії, і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань,— домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному — вічне життя» (Марка 10:29, 30). З таким чудовим духовним братерством ми не одні навіть у чужій країні.

Підтримування дружби з особами, які залишилися вдома, також допоможе справитися з тугою за домом. Ти, можливо, здивуєшся, що тепер, далеко від дому, спілкування в листах набрало особливого значення, оскільки ти добре думаєш над словами. Буде багато чого цікавого розповісти. Жанет, згадана раніше, радить: «Телефонні розмови на далеку відстань досить дорогі, але вислати поштою записану касету відносно дешево. На початку трохи дивно розмовляти з апаратом. Але якщо ти розмовляєш з людиною за допомогою мікрофона, це досить легко і цікаво». Можна попросити друга також надіслати записану касету.

Шерлі, яка 25 років тому переїхала зі Сполучених Штатів у Латинську Америку, каже: «Я завжди описую підбадьорюючі випадки зі служіння, а не проблеми. Це заохочує інших писати мені». Але будь обережним. Якщо витрачати забагато часу на переписку, це може перешкодити тобі знайти нових друзів. Дел, який переїхав до іншої країни з Канади, каже: «Старайся не залишатися вдома і не думати про те, за чим скучаєш. Замість цього, виходь на вулицю і втішайся місцевістю, в якій живеш тепер».

Ознайомся з місцевими звичаями, історією, гумором та цікавими і красивими місцями. Це допоможе тобі не зосереджуватися на негативних факторах. І якщо ти збираєшся залишитися там, куди переїхав, було б найкраще не приїздити на батьківщину занадто рано і занадто часто. Щоб знайти нових друзів і звикнути до нового оточення, потрібен час. А довгі відпустки у колишньому домі перешкоджають цьому процесу. Пустивши коріння на новому місці, ти можеш поїхати додому в гості — а тоді повернутися. Але до того старайся полюбити свій новий дім.

Сміливо дивися в майбутнє

Єгова дав нам цілу землю як дім (Псалом 115:16). З радісним християнським духом життя може бути приємним у будь-якій країні. Якщо ти переїхав кудись, щоб служити справам Царства і проповідувати добру новину в іншій країні або в іншій місцевості своєї країни — роби це з радістю. Ти знайдеш нових друзів, навчишся різних звичаїв, робитимеш учнів або займатимешся іншими чудовими справами у служінні Єгові.

Бог Єгова є Другом, який скрізь і завжди буде з тобою (Псалом 94:14; 145:14, 18). Тому залишайся з ним у близьких взаєминах за допомогою молитви (Римлян 12:12). Це допоможе тобі пам’ятати про смисл твого життя як Божого слуги. Авраам і Сарра пам’ятали про смисл свого життя, коли залишили зручний дім у місті Ур. Послухавшись Божого наказу, вони залишили друзів та родичів (Дії 7:2—4). Якщо б вони постійно пригадували місце, яке залишили, і скучали б за ним, то могли б повернутися. Але вони прямували до кращого — до майбутнього життя на райській землі під Божим небесним Царством (Євреїв 11:15, 16).

Проповідування в інших країнах або в тих місцевостях твоєї країни, де є більша потреба у вісниках Царства, може бути досить нелегкою справою. Але це також плодотворна і задовольняюча праця (Івана 15:8). І якщо негативні думки на якийсь час захоплять тебе, їх можна побороти, пам’ятаючи про свою ціль і дивлячись у майбутнє. Одна неодружена місіонерка сказала: «Коли мене огортає смуток, я намагаюся думати про новий світ і про те, як ціле людство буде одною сім’єю». Такі приємні думки можуть допомогти тобі зберігати радість і не дозволити, щоб туга за домом перемогла тебе.

[Ілюстрація на сторінці 29]

Туга за домом не повинна перешкоджати християнському служінню.