1. Які обставини можуть розділяти сім’ю?

ЩАСЛИВІ ті сім’ї, в яких панує любов, розуміння і мир. Надіємося, що ваша родина належить до таких. Але, на жаль, надзвичайно багато сімей не відповідають цьому опису і є розділеними. Чому так стається? У цьому розділі ми обговоримо три причини. У деяких сім’ях не всі мають одну й ту ж релігію. В інших діти можуть бути від різних батьків. Ще в інші сім’ї розділення вносять намагання зводити кінці з кінцями або бажання мати більше матеріальних речей. Проте обставини, які розділяють одну сім’ю, часто зовсім не впливають на іншу. У чому причина такої відмінності?

2. Де люди шукають порад для сімейного життя, але що є найкращим джерелом керівництва?

² Одним фактором є точка зору. Щиро намагаючись зрозуміти погляд одне одного, ви маєте більше шансів зберегти єдність своєї сім’ї. Другим фактором є ваше джерело керівництва. Багато людей слухаються порад, які вони отримують від співробітників, сусідів, а також з газет та інших людських джерел. Однак деякі, довідавшись, що́ Боже Слово говорить про їхню ситуацію, почали застосовувати його поради. Як це може допомогти сім’ї зберегти в домі мир? (2 Тимофія 3:16, 17).

КОЛИ ЧОЛОВІК МАЄ ІНШУ ВІРУ

3. а) Яку пораду дає Біблія стосовно одруження з людиною іншої віри? б) Які основні принципи стосуються ситуації, коли один подружній партнер віруючий, а другий — ні?

³ Біблія настійно радить не одружуватися з людиною іншої релігії (Повторення Закону 7:3, 4; 1 Коринтян 7:39). Однак може бути, що вже після одруження ви навчилися біблійної правди, а ваш чоловік — ні. Що ж тоді? Звичайно, шлюбні обіцянки залишаються в силі (1 Коринтян 7:10). Біблія наголошує на незмінності подружніх уз і заохочує одружених людей залагоджувати свої розбіжності, а не втікати від них (Ефесян 5:28—31; Тита 2:4, 5). Але як бути, коли ваш чоловік сильно противиться тому, що ви практикуєте релігію Біблії? Можливо, він старається перешкоджати вам відвідувати християнські зібрання або каже, що не хоче бачити, як його дружина ходить від дому до дому і розмовляє про релігію. Що вам робити?

4. Як дружина може виявляти розуміння, коли чоловік не поділяє її віри?

⁴ Запитайте себе: «Чому мій чоловік так реагує?» (Приповістей 16:20, 23). Якщо він не дуже добре розуміє суть вашого заняття, то може турбуватися про вас. Або на нього можуть тиснути родичі, оскільки ви не берете участі у певних звичаях, які вони вважають важливими. «Залишаючись у домі сам, я почувався покинутим»,— каже один чоловік. Йому здавалося, що дружина проміняла його на релігію. Проте гордість не дозволяла йому признатися, що він почувався самотнім. Чоловікові також потрібно запевнення, що ваша любов до Єгови не означає, що ви тепер менше любите чоловіка. Обов’язково проводьте з ним час.

5. Яку рівновагу повинна підтримувати дружина, яка має чоловіка іншої віри?

⁵ Однак щоб мудро поводитись у такій ситуації, до уваги слід взяти щось більш важливе. Боже Слово заохочує дружин: «Коріться чоловікам, як воно в Господі личить» (Колосян 3:18, Хом.). Так, Біблія остерігає перед духом незалежності. До того ж виразом «як воно в Господі личить» у вірші натякається, що, виявляючи покірність чоловікові, дружина повинна брати до уваги покірність Господеві. Тут потрібна рівновага.

6. Які принципи слід пам’ятати християнській дружині?

⁶ Для християнина відвідування християнських зібрань і свідчення іншим про свою біблійну віру є важливими гранями правдивого поклоніння, яких не можна занедбувати (Римлян 10:9, 10, 14; Євреїв 10:24, 25). Що б ви робили, коли б людина прямо наказала вам не підкорятися якійсь конкретній вимозі Бога? Апостоли Ісуса Христа заявили: «Бога повинно слухатися більш, як людей!» (Дії 5:29). Їхній приклад служить прецедентом для багатьох життєвих ситуацій. Чи любов до Єгови спонукуватиме вас поклонятися йому належним чином? Разом з тим, чи з любові й поваги до чоловіка ви будете намагатися робити це у прийнятний для нього спосіб? (Матвія 4:10; 1 Івана 5:3).

7. Якої рішучості потрібно християнським дружинам?

⁷ Ісус зауважив, що це не завжди можливо. Він попереджував, що через опір правдивому поклонінню віруючі члени деяких сімей будуть почуватися відрізаними, ніби мечем, від решти сім’ї (Матвія 10:34—36). В Японії одна жінка пережила щось подібне. Протягом 11 років її чоловік був противником. Він жорстоко обходився з нею і часто виганяв її з дому. Але вона не здавалася. Друзі з християнського збору допомагали їй. Вона безперестанку молилася і черпала велике підбадьорення в 1 Петра 2:20. Ця християнка була переконана: якщо вона залишиться непохитною, колись її чоловік приєднається до неї у служінні Єгові. І так сталося.

8, 9. Як слід поводитися дружині, щоб не створювати своєму чоловікові зайвих перешкод?

⁸ Існує багато практичних способів, як можна вплинути на погляди вашого партнера. Наприклад, якщо чоловік противиться вашій релігії, не давайте йому інших причин бути незадоволеним. Підтримуйте в домі чистоту. Піклуйтеся своїм особистим виглядом. Будьте щедрі на вирази любові та вдячності. Замість критикувати, допомагайте. Давайте йому зрозуміти, що вам потрібне його головування. Не мстіться, коли вважаєте, що він погано повівся з вами (1 Петра 2:21, 23). Робіть знижку на людську недосконалість і, якщо виникає суперечка, покірно просіть пробачення першою (Ефесян 4:26).

⁹ Не допускайте, щоб через зібрання ви не встигали готувати йому їсти. Для християнського служіння можна використовувати час, коли чоловіка немає вдома. Християнській дружині мудро стримуватися від проповідування своєму чоловікові, коли йому це не до вподоби. Краще дотримуватися поради апостола Петра: «Дружини,— коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин, як побачать ваше поводження чисте в страху» (1 Петра 3:1, 2). Християнські дружини працюють над тим, щоб розвивати в собі плоди Божого духу (Галатів 5:22, 23).

КОЛИ ДРУЖИНА НЕ ПРАКТИКУЄ ХРИСТИЯНСТВА

10. Як віруючий чоловік повинен обходитися з дружиною, що має іншу релігію?

¹⁰ Що, коли чоловік практикує християнство, а дружина — ні? Біблія дає керівництво і для такої ситуації. Вона каже: «Коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним,— нехай він не лишає її» (1 Коринтян 7:12). Біблія також нагадує чоловікам: «Любіть дружин своїх» (Колосян 3:19).

11. Як чоловік може виявляти розуміння і тактовно головувати над своєю дружиною, котра не практикує християнства?

¹¹ Якщо ви маєте дружину іншої віри, то особливо старайтеся виявляти їй повагу і бути уважними до її почуттів. Як доросла людина, вона заслуговує певної свободи практикувати свої релігійні погляди, навіть якщо ви не погоджуєтеся з ними. Не сподівайтеся, що після першої розмови про вашу віру ви переконаєте її змінити свої давні вірування на нові. Замість різко говорити, що погляди, яких вона та її сім’я дотримувалися довгий час, є неправильними, намагайтеся терпеливо розмовляти з нею на основі Святого Письма. Можливо, вона почувається знехтуваною, якщо ви присвячуєте багато часу справам збору. Вона може противитися вашим зусиллям служити Єгові, однак, хоче цим сказати лише те, що потребує більше вашого часу. Будьте терпеливі. Любов’ю і розумінням ви, можливо, з часом допоможете їй прийняти правдиве поклоніння (Колосян 3:12—14; 1 Петра 3:8, 9).

НАВЧАННЯ ДІТЕЙ

12. Навіть коли чоловік і дружина не поділяють віри, як біблійні принципи слід застосовувати у навчанні дітей?

¹² У домі, який не є об’єднаним у поклонінні, релігійне виховання дітей деколи стає проблемою. Як слід застосовувати біблійні принципи? Біблія призначає батькові головну відповідальність за навчання дітей, але мати також відіграє важливу роль. (Приповістей 1:8; порівняйте Буття 18:19; Повторення Закону 11:18, 19). Навіть якщо батько не приймає головування Христа, він далі залишається головою сім’ї.

13, 14. Якщо чоловік забороняє дружині брати дітей на християнські зібрання або проводити з ними вивчення, що вона може робити?

¹³ Деякі невіруючі батьки не противляться, коли мати навчає дітей релігії. Інші — противляться. Що, коли ваш чоловік не дозволяє вам брати дітей на зібрання чи навіть вивчати з ними Біблію вдома? Тут вам треба врівноважити кілька обов’язків: свій обов’язок перед Богом Єговою, перед своїм головою — чоловіком і перед своїми дорогими дітьми. Як це можна зробити?

¹⁴ Безумовно, ви будете молитися про цю справу (Филип’ян 4:6, 7; 1 Івана 5:14). Але вирішувати, який вам обрати спосіб дій, мусите самі. Якщо ви будете поводитись тактовно, показуючи чоловікові, що не заперечуєте його головування, його опір може з часом ослабнути. Навіть якщо чоловік забороняє вам брати на зібрання дітей чи проводити з ними біблійне вивчення, ви все-таки можете їх навчати. Щоденними розмовами і своїм добрим прикладом намагайтеся прищепити їм любов до Єгови, віру в його Слово, повагу до батьків — у тому числі до батька, турботу про інших людей і цінування сумлінної праці. З часом чоловік може помітити добрі результати цього й почне цінувати ваші зусилля (Приповістей 23:24).

15. Яку відповідальність стосовно виховання дітей має віруючий батько?

¹⁵ Якщо ви віруючий, а ваша дружина ні, ви мусите брати на себе відповідальність за виховання дітей «у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.). При цьому обходьтеся з дружиною доброзичливо, з любов’ю і помірковано.

КОЛИ БАТЬКИ МАЮТЬ ІНШУ ВІРУ

16, 17. Про які біблійні принципи мусять пам’ятати діти, якщо вони приймають віру, відмінну від віри своїх батьків?

¹⁶ Сьогодні немає нічого незвичайного в тому, що навіть неповнолітні діти приймають релігійні погляди, відмінні від переконань їхніх батьків. Чи у тебе така ситуація? Якщо так, у Біблії є для тебе поради.

¹⁷ Боже Слово каже: «Слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! «Шануй свого батька та матір» (Ефесян 6:1, 2). Це включає в себе глибоку повагу до батьків. Однак хоча слухатися батьків важливо, при цьому не слід забувати про правдивого Бога. Доростаючи до віку, коли можна вже приймати деякі власні рішення, дитина отримує більшу відповідальність за свої вчинки. Це стосується світського закону, але особливо Божого. «Кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові»,— каже Біблія (Римлян 14:12).

18, 19. Як діти можуть краще пояснити свою віру батькам, коли вони мають інакшу релігію?

¹⁸ Якщо твої вірування спонукують тебе зробити певні зміни у житті, намагайся зрозуміти погляд своїх батьків. Їм, мабуть, сподобається, коли, навчившись біблійних принципів і почавши застосовувати їх, ти станеш ввічливішим, слухнянішим і стараннішим у виконанні їхніх вимог. Але якщо твоя нова віра спонукує тебе відкидати вірування та звичаї, якими вони особисто дорожать, їм може здаватися, що ти нехтуєш батьківським спадком. Вони також можуть переживати за твоє благополуччя, якщо твоє заняття непопулярне у вашій місцевості або якщо, на їхню думку, воно відволікає тебе від піклування про свій матеріальний добробут. На перешкоді деколи стоїть гордість. Їм може здаватися, що ти хочеш показати їм: «Я правий, а ви помиляєтесь».

¹⁹ Тому якнайшвидше організуй своїм батькам зустріч зі старійшинами чи іншими зрілими Свідками з місцевого збору. Заохоть батьків відвідати Зал Царства й самим почути, про що там говориться, і побачити на свої очі, якими людьми є Свідки Єгови. З часом батьки можуть пом’якшитися. Навіть коли вони невблаганні, знищують біблійну літературу і забороняють дітям відвідувати християнські зібрання, то, як правило, знаходяться можливості читати в інших місцях, розмовляти зі співхристиянами та свідчити й допомагати іншим людям неформально. Ти також можеш молитися до Єгови. Деяким дітям, щоб робити більше, доводиться чекати, поки вони виростуть і зможуть жити самостійно. Але якою б не була ситуація в домі, «шануй свого батька та матір». Наскільки це залежить від тебе, старайся підтримувати мир у домі (Римлян 12:17, 18). А понад усе, шукай миру з Богом.

НЕЛЕГКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕРІДНИХ БАТЬКІВ

20. Які почуття можуть мати діти, коли вони живуть з вітчимом або мачухою?

²⁰ Найбільшою проблемою багатьох родин є не релігія, а бар’єр між нерідними членами сім’ї. Немало подружніх пар мають дітей зі своїх попередніх шлюбів. У таких сім’ях у дітей можуть розвиватися заздрощі, обра́зи або внутрішній конфлікт вірності. Через це вони можуть зводити нанівець щирі зусилля вітчима або мачухи бути добрим батьком чи матір’ю. Як же такій сім’ї досягти успіху?

21. Хоча ситуація нерідних батьків особлива, чому їм корисно дотримуватися біблійних принципів?

²¹ Слід усвідомити, що, незважаючи на особливість такої ситуації, також у ній застосовні біблійні принципи, які сприяють успіхові інших родин. Може здаватися, що ігнорування цих принципів приносить полегшення, але пізніше це, мабуть, завдасть душевного болю (Псалом 127:1; Приповістей 29:15). Розвивайте мудрість і проникливість: мудрість — щоб застосовувати побожні принципи для довготривалої користі сім’ї, і проникливість — щоб розрізняти причини, чому члени сім’ї кажуть чи роблять певні речі. Слід також пам’ятати про вміння поставити себе на місце іншого (Приповістей 16:21; 24:3; 1 Петра 3:8).

22. Чому багатьом дітям важко прийняти нерідного батька чи матір?

²² Нерідні батьки можуть пригадати собі, як щиро діти приймали їх, коли вони були тільки друзями сім’ї. Але, ставши вітчимом чи мачухою, вони відчули зміну у ставленні з боку дітей. Пам’ятаючи рідних батьків, які з ними вже не живуть, діти, можливо, відчувають внутрішній конфлікт вірності, думаючи, що ви хочете забрати любов, яку вони мають до рідних батьків. Деколи вони, можливо, грубо нагадують вам, що ви не їхній батько або не їхня мати. Такі нагадування ображають. І все-таки «не спіши в своїм дусі, щоб гніватися» (Екклезіяста 7:9). Дитячі емоції вимагають від дорослих проникливості та співчуття.

23. Як слід підходити до справи покарання у сім’ях з нерідними дітьми?

²³ Ці риси є необхідними, що стосується покарання. Важливо, щоб батьки були послідовними у покаранні (Приповістей 6:20; 13:1). А оскільки всі діти різні, методи покарання також можуть бути різними. Деякі нерідні батьки виявили, що краще, принаймні на початку, коли цим аспектом виховання займається рідний батько чи мати. Однак важливо, щоб обоє батьків вважали покарання необхідним, підтримували його й не віддавали переваги рідним дітям перед названими (Приповістей 24:23). Слухняність є важливою, але деколи слід робити знижку на недосконалість. Не реагуйте загостро. Дисциплінуйте з любов’ю (Колосян 3:21).

24. Що допоможе запобігти моральним проблемам між особами протилежної статі у сім’ях із зведеними дітьми?

²⁴ Обговорення у сімейному колі можуть сильно посприяти запобіганню клопотам. Такі обговорення допоможуть сім’ї зосереджуватися на найважливіших сторонах життя. (Порівняйте Филип’ян 1:9—11). Вони також допоможуть кожному побачити, як він чи вона може посприяти досягненню цілей родини. Крім того, відверті обговорення в колі сім’ї можуть запобігти моральним проблемам. Дівчата повинні розуміти, як слід одягатися і поводитися в присутності вітчима та зведених братів, а хлопці потребують поради про належне обходження з названою матір’ю та зведеними сестрами (1 Солунян 4:3—8).

25. Які риси допоможуть зберігати мир у сім’ях з нерідними батьками?

²⁵ Сповняючи свою особливу роль нерідного батька чи матері, будьте терпеливими. Для розвитку нових взаємин потрібен час. Завоювати любов і повагу дітей, з якими ви не маєте кровного споріднення, буває дуже важко. Але це можливо. Мудре і проникливе серце разом із сильним бажанням задовольняти Єгову є ключем до миру в сім’ях з нерідними батьками (Приповістей 16:20). Ці риси допоможуть вам також в інших ситуаціях.

ЧИ ВАШУ СІМ’Ю РОЗДІЛЯЄ ПРАГНЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕЧЕЙ?

26. Як проблеми, пов’язані з матеріальними речами і ставленням до них, можуть розділяти сім’ї?

²⁶ Проблеми, пов’язані з матеріальними речами і ставленням до них, можуть по-різному розділяти сім’ї. На жаль, деякі родини розривають суперечки про гроші, а також бажання розбагатіти або принаймні стати трохи багатшими. Розділення можуть виникати, коли обидва партнери працюють на світській роботі й починають говорити про «твої гроші і мої гроші». Навіть якщо до суперечок не доходить, подружнім партнерам, коли вони обоє працюють, може залишатися дуже мало часу одне на одного. По цілому світі росте кількість батьків, які на довгий час — місяці або навіть роки — залишають дім, щоб заробити більше грошей, ніж вони заробили б удома. Це може довести до дуже серйозних проблем.

27. Які принципи допоможуть сім’ї, що має матеріальні труднощі?

²⁷ Для цих ситуацій неможливо встановити якихось правил, оскільки різні сім’ї мають різні труднощі й потреби. І все-таки біблійні поради можуть допомогти. Наприклад, у Приповістей 13:10 показано, що деколи можна уникнути зайвої сварки, просто попередньо порадившись. Це означає не тільки говорити про свої погляди, але й просити у партнера поради, дізнаватися, як він дивиться на справу. Крім того, реалістичний бюджет допоможе об’єднати зусилля сім’ї. Інколи буває необхідно, щоб обоє у подружжі працювали, можливо тимчасово, аби отримати достатньо коштів на додаткові витрати, особливо коли є діти або інші утриманці. У такому випадку чоловік повинен запевнити дружину, що він і далі знаходитиме для неї час. Він разом з дітьми може виявити свою любов, допомагаючи їй справлятися з хатніми обов’язками, які вона раніше виконувала сама (Филип’ян 2:1—4).

28. Які нагадування допоможуть сім’ї досягти єдності?

²⁸ Однак пам’ятайте, що, хоча гроші необхідні у цій системі речей, вони не приносять щастя. Вони не можуть дати життя (Екклезіяста 7:12). По суті, якщо відводити матеріальним речам надто важливу роль, це може призвести до духовного та морального краху (1 Тимофія 6:9—12). Наскільки ж ліпше шукати перше Божого Царства і Його праведності, маючи запевнення, що наші намагання здобути необхідні речі будуть поблагословлені! (Матвія 6:25—33; Євреїв 13:5). Якщо ви поставите духовні справи на перше місце і будете над усе шукати миру з Богом, то, мабуть, побачите, що у вашій сім’ї, хоч, можливо, і розділеній через певні обставини, процвітатиме єдність у найважливіших аспектах життя.

1. Які приховані проблеми існують у деяких сім’ях?

УЯВІТЬ собі стару машину, яку щойно помили й відполірували. Дивлячись на її блиск, перехожі можуть подумати, що вона майже нова. Але зсередини машину роз’їдає іржа. Подібно буває і з сім’ями. Хоча зовні все виглядає добре, усміхнені обличчя ховають страх і біль. За закритими дверима родинний мир роз’їдають проблеми. Дві такі проблеми — це алкоголізм і насилля.

ЗГУБНІ НАСЛІДКИ АЛКОГОЛІЗМУ

2. а) Який біблійний погляд на вживання алкогольних напоїв? б) Що таке алкоголізм?

² Біблія не засуджує помірного вживання алкогольних напоїв, але вона засуджує пияцтво (Приповістей 23:20, 21; 1 Коринтян 6:9, 10; 1 Тимофія 5:23; Тита 2:2, 3). Проте алкоголізм — це більше, ніж тільки пияцтво; це хронічна пристрасть до алкогольних напоїв і втрата контролю над їх вживанням. Алкоголіками можуть бути дорослі. На жаль, ними бувають також діти.

3, 4. Опишіть вплив алкоголізму на подружнього партнера та дітей алкоголіка.

³ Біблія вже давно вказує на те, що зловживання алкоголем може руйнувати мир у сім’ї (Повторення Закону 21:18—21). Від згубних наслідків алкоголізму страждає ціла сім’я. Дружина алкоголіка може повністю поринути у намагання зупинити його пияцтво або принаймні справитися з його непередбаченою поведінкоюa. Вона ховає напої, викидає їх, ховає гроші, апелює до його любові до сім’ї, до життя, навіть до Бога — але алкоголік п’є далі. Зазнаючи постійних невдач у намаганні взяти під контроль пияцтво чоловіка, вона впадає у відчай і почувається безпорадною. Її можуть мучити страх, гнів, почуття вини, нервозність, розпач і брак самоповаги.

⁴ Діти теж страждають через алкоголізм батька. Деякі зазнають фізичного насильства. Інші — статевого. Вони навіть можуть звинувачувати себе в тому, що батько — алкоголік. Часто у них підірване довір’я до інших через непослідовну поведінку алкоголіка. Оскільки таким дітям важко спокійно розмовляти про те, що відбувається вдома, вони можуть навчитися придушувати свої почуття, часто із шкідливими наслідками для здоров’я (Приповістей 17:22). Брак самоповаги та впевненості в собі може залишатися у таких дітей навіть у дорослому віці.

ЩО МОЖЕ РОБИТИ СІМ’Я?

5. Як можна справитися з впливом алкоголізму і чому це важко?

⁵ Тоді як багато спеціалістів вважають алкоголізм невиліковним, більшість погоджується, що від нього можна до деякої міри видужати за допомогою програми повної відмови від спиртного. (Порівняйте Матвія 5:29). Однак спонукати алкоголіка прийняти допомогу — легше сказати, ніж зробити, оскільки він, як правило, заперечує свою проблему. Проте коли члени сім’ї стараються справитися з впливом алкоголізму на їхнє життя, алкоголік може усвідомити свою проблему. Один лікар, досвідчений у роботі з алкоголіками та їхніми сім’ями, сказав: «По-моєму, для сім’ї найважливіше продовжувати жити якомога повноціннішим життям. Алкоголік ставиться перед фактом, що існує велика відмінність між ним і його сім’єю».

6. Що є найкращим джерелом порад для сімей, в яких є алкоголік?

⁶ Якщо у вашій сім’ї є алкоголік, біблійні натхнені поради можуть допомогти вам жити якомога повноцінніше (Ісаї 48:17; 2 Тимофія 3:16, 17). Розгляньмо деякі принципи, що допомогли іншим сім’ям успішно справитися з алкоголізмом.

7. Хто відповідальний за те, що у сім’ї є алкоголік?

⁷ Перестаньте у всьому звинувачувати себе. Біблія каже: «Кожен нестиме свій власний тягар» і «кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові» (Галатів 6:5; Римлян 14:12). Алкоголік може натякати, що у всьому винні члени сім’ї. Наприклад, він може казати: «Якщо б ви краще до мене ставилися, я б не пив». Коли інші погоджуються з ним, вони заохочують його пити. Але навіть коли ми стаємо жертвою обставин чи інших людей, кожен з нас — включаючи алкоголіків — відповідальний за свої вчинки. (Порівняйте Филип’ян 2:12).

8. Як можна допомогти алкоголіку відчути наслідки його проблеми?

⁸ Не думайте, що ви мусите постійно захищати алкоголіка від наслідків його пияцтва. Біблійну приповість про гнівливу людину можна застосувати також до алкоголіка: «Як пощадиш його, то прийдеться тобі чинити це знов» (Приповістей 19:19, Дерк.). Хай алкоголік відчує наслідки свого пияцтва. Хай він сам миє за собою і сам розмовляє зі своїм начальником на наступний ранок після пиятики.

9, 10. Чому сім’ям алкоголіків слід приймати допомогу і зокрема чиєї допомоги їм треба шукати?

⁹ Приймайте допомогу від інших. У Приповістей 17:17 говориться: «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом». Якщо у вашій сім’ї є алкоголік — є також горе. Вам потрібна допомога. Не вагайтеся звернутись до ‘правдивих друзів’ за підтримкою (Приповістей 18:24). Під час розмови з кимось, хто розуміє проблему або хто був у подібній ситуації, ви можете отримати практичні поради про те, що вам робити, а що ні. Але будьте врівноважені. Говоріть з тими, кому ви довіряєте, з тими, хто не виявить вашої «таємниці» (Приповістей 11:13, Хом.).

¹⁰ Навчіться довіряти християнським старійшинам. Старійшини християнського збору можуть стати джерелом великої підтримки. Ці зрілі чоловіки знають Боже Слово і є досвідченими у застосуванні його принципів. Вони можуть бути для вас, «як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі» (Ісаї 32:2, Ог., 1988). Християнські старійшини не тільки захищають збір в цілому від шкідливого впливу, але вони теж потішають та підбадьорюють тих осіб, які мають проблеми, і виявляють до них особистий інтерес. Повністю користайте з їхньої допомоги.

11, 12. Хто дає найбільшу допомогу сім’ям, в котрих є алкоголік, і яким чином дається та підтримка?

¹¹ Понад усе черпайте силу в Єгови. Біблія тепло запевняє нас: «Близький Господь до тих, у кого розбите серце; прибитих духом він спасає» (Псалом 34:19, Хом.). Якщо ви відчуваєте, що у вас розбите серце чи прибитий дух через проблеми життя з алкоголіком, знайте, що «близький Господь». Єгова розуміє, якою складною є ваша сімейна ситуація (1 Петра 5:6, 7).

¹² Віра в те, що́ Єгова говорить у своєму Слові, може допомогти вам подолати відчай (Псалом 130:3, 4; Матвія 6:25—34; 1 Івана 3:19, 20). Вивчення Божого Слова і застосування його принципів у своєму житті дадуть вам можливість отримувати допомогу Божого святого духу, а він може дати вам «велич сили», щоб день у день справлятися з труднощами (2 Коринтян 4:7)b.

13. Яка інша проблема руйнує багато родин?

¹³ Зловживання алкоголем може довести до іншої проблеми, яка руйнує багато родин,— насилля у сім’ї.

ЗГУБНІ НАСЛІДКИ НАСИЛЛЯ У СІМ’Ї

14. Коли стався перший випадок насилля у сім’ї і якою ситуація є сьогодні?

¹⁴ Першим в історії людства насильницьким актом було насилля у сім’ї — між братами Каїном та Авелем (Буття 4:8). З того часу людство страждає від різного роду насилля у сім’ї. Чоловіки б’ють дружин, дружини нападають на чоловіків, батьки жорстоко б’ють малих дітей, а дорослі діти піднімають руку на постарілих батьків.

15. Який емоційний вплив на членів родини має насилля у сім’ї?

¹⁵ Згубні наслідки, які приносить насилля у сім’ї, не обмежуються лише рубцями на тілі. Одна жінка, яка зазнавала побоїв, сказала: «Доводиться боротися із сильним почуттям вини й сорому. У більшості випадків хочеться вранці не вставати з ліжка і надіятись, що це був просто поганий сон». Діти, які бачать насилля у сім’ї або самі стають його жертвами, теж можуть стати брутальними, коли виростуть і матимуть власні сім’ї.

16, 17. Що таке насилля над емоціями і як члени сім’ї страждають від нього?

¹⁶ Насилля в сім’ї буває не лише фізичним. Часто напад буває словесним. У Приповістей 12:18 (Кул.) говориться: «Інший пустослов ранить язиком, мов мечем». Серед того, що «ранить», для домашнього насилля характерні обзивання, крики, а також постійне критикування, принизливі образи та погрози застосувати фізичну силу. Рани від насилля над емоціями невидимі, і часто вони непомітні для інших.

¹⁷ Особливо жахливим є насилля над емоціями дітей — постійне критикування і принижування рис дитини, її розумових здібностей та особистої гідності. Таке словесне насилля може зруйнувати дух дитини. Правда, всі діти потребують дисциплінування. Але Біблія повчає батьків: «Не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!» (Колосян 3:21).

ЯК УНИКНУТИ НАСИЛЛЯ У СІМ’Ї

18. Де починається насилля в сім’ї і який спосіб припинити його пропонує Біблія?

¹⁸ Насилля у сім’ї починається в серці й розумі; спосіб дій визначається способом мислення (Якова 1:14, 15). Щоб припинити насилля, насильник мусить змінити свій спосіб мислення (Римлян 12:2). Чи це можливо? Так. Боже Слово має силу змінювати людей. Воно може викоренити навіть згубні погляди, що є міцні, як «твердині» (2 Коринтян 10:4; Євреїв 4:12). Точне знання Біблії допомагає викликати такі докорінні зміни в людях, що про них сказано, ніби вони одягаються в нову особистість (Ефесян 4:22—24; Колосян 3:8—10).

19. Як християнам слід ставитися до подружнього партнера і поводитися з ним?

¹⁹ Ставлення до подружнього партнера. Боже Слово каже: «Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе» (Ефесян 5:28). Біблія також каже, що чоловік повинен поводитися з дружиною, «як з немічною посудиною, віддаючи [їй] честь» (1 Петра 3:7, Дерк.). Дружинам нагадується «любити своїх чоловіків» і глибоко ‘поважати’ їх (Тита 2:4; Ефесян 5:33, Хом.). Безумовно, жодний богобійний чоловік не може по правді сказати, що віддає своїй дружині честь, якщо чинить над нею фізичне чи словесне насилля. Також жодна дружина, яка кричить на свого чоловіка, робить йому саркастичні зауваження або постійно свариться з ним, не може сказати, що вона справді любить і поважає його.

20. Перед ким батьки несуть відповідальність за своїх дітей і чому батьки не повинні ставити перед своїми дітьми нереалістичних вимог?

²⁰ Належне ставлення до дітей. Діти заслуговують і потребують любові та уваги батьків. Боже Слово каже, що діти — «спадщина Господня» і «нагорода» (Псалом 127:3). Батьки відповідальні перед Єговою за піклування про цю спадщину. Біблія говорить про ‘дитячі’ риси і про «глупоту» дитячого віку (1 Коринтян 13:11; Приповістей 22:15, Дерк.). Батькам не слід дивуватися, коли вони помічають у дитині глупоту. З дітьми не можна поводитися, як з дорослими. Батьки не повинні вимагати від дитини більше, ніж належить відповідно до віку і здібностей дитини, а також обставин у сім’ї. (Дивіться Буття 33:12—14).

21. Як побожні люди ставляться до своїх постарілих батьків і поводяться з ними?

²¹ Ставлення до постарілих батьків. У Левит 19:32 сказано: «Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого». Отже, Божий Закон прищеплював повагу і добре ставлення до літніх. Дотримуватися цього може бути важко, коли постарілі батьки є занадто вимогливими або хворими і не можуть швидко пересуватися чи мислити. Однак дітям усе-таки нагадується про потребу «віддячуватися батькам» (1 Тимофія 5:4). Це означає поважати їхню гідність, а також, можливо, допомагати їм у фінансовому плані. Фізичне чи якесь інше знущання над постарілими батьками повністю суперечить біблійним нормам поведінки.

22. Яка риса є ключовою для переборення насилля у сім’ї і як її можна виявляти?

²² Розвивайте самовладання. У Приповістей 29:11 сказано: «Глупак увесь свій гнів виявляє, а мудрий назад його стримує». Як вам стримувати свій гнів? Замість накопичувати гіркоту, швидко залагоджуйте розбіжності (Ефесян 4:26, 27). Коли відчуваєте, що втрачаєте самовладання,— вийдіть. Моліться, щоб Божий святий дух розвивав у вас самовладання (Галатів 5:22, 23). Аби легше було взяти під контроль свої емоції, корисно прогулятися або зайнятися фізичними вправами (Приповістей 17:14, 27). Намагайтеся бути ‘повільними до гніву’ (Приповістей 14:29, Дерк.).

РОЗ’ЇХАТИСЯ ЧИ ЗАЛИШИТИСЯ РАЗОМ?

23. Що може статися, коли член християнського збору повторно піддається приступам буйного гніву, можливо застосовує фізичне насилля до членів сім’ї, і не кається?

²³ Біблія каже, що до справ, які засуджує Бог, належать «ворожнечі, сварка... гнів», і додає, що, «хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого» (Галатів 5:19—21). Тому, якщо хтось вважає себе християнином, але повторно піддається приступам буйного гніву, можливо застосовує фізичне насилля до подружнього партнера або дітей, і не кається, він може бути позбавлений спілкування з християнським збором. (Порівняйте 2 Івана 9, 10). Таким чином збір підтримується чистим від осіб, які погано поводяться з іншими (1 Коринтян 5:6, 7; Галатів 5:9).

24. а) Який вибір має людина, що зазнає насилля з боку шлюбного партнера? б) Як турботливі друзі та старійшини можуть підтримати жертву насилля у сім’ї, але чого їм не слід робити?

²⁴ А як з християнами, що зазнають побоїв від свого партнера, котрий не подає жодних ознак змін? Одні постановили з тієї чи іншої причини залишатися з ним. Інші вирішили роз’їхатися, відчуваючи, що їхнє фізичне, розумове та духовне здоров’я, можливо навіть їхнє життя, у небезпеці. Що за таких обставин робити жертві насилля у сім’ї — це її особисте рішення перед Єговою (1 Коринтян 7:10, 11). Доброзичливі друзі, родичі або християнські старійшини можуть запропонувати допомогу чи пораду, але вони не повинні створювати тиску на жертву, щоб вона обрала той чи інший спосіб дій. У цій ситуації він чи вона приймає власне рішення (Римлян 14:4; Галатів 6:5).

КІНЕЦЬ ЗГУБНИХ ПРОБЛЕМ

25. Який намір Єгови стосовно сім’ї?

²⁵ Коли Єгова з’єднав Адама і Єву подружніми узами, він не мав наміру, щоб сім’ї руйнувалися такими згубними проблемами, як алкоголізм чи насилля (Ефесян 3:14, 15). Сім’я мала бути осередком любові й миру, де кожен знаходив би задоволення своїх душевних, емоційних та духовних потреб. Але після появи гріха сімейне життя почало швидко псуватися. (Порівняйте Екклезіяста 8:9).

26. Яке майбутнє чекає на тих, хто намагається жити в гармонії з вимогами Єгови?

²⁶ На щастя, Єгова не покинув свого наміру стосовно сім’ї. Він обіцяє встановити мирний новий світ, у якому люди житимуть «безпечно, і не буде нікого, хто б їх настрашив» (Єзекіїля 34:28). У той час алкоголізм, насилля та всі інші проблеми, які руйнують родини сьогодні, будуть справою минулого. Люди будуть усміхатися не для того, щоб приховати страх і біль, а тому, що вони «зарозкошують миром великим» (Псалом 37:11).

1, 2. Яке питання слід поставити, коли у подружжі є проблеми?

У 1988 році італійка на ім’я Лючія була дуже пригніченаa. Після десяти років її подружжя розпадалося. Вона багато разів намагалась помиритися з чоловіком, але без успіху. Отже, вона пішла від нього через несумісність характерів і тепер мусила сама виховувати двох дочок. Оглядаючись назад, Лючія пригадує: «Я була впевнена: ніщо не могло врятувати нашого подружжя».

² Якщо ви маєте проблеми у подружжі, то, мабуть, розумієте Лючію. Можливо, і ви через ці проблеми задумуєтеся, чи можна ще врятувати ваше подружжя. У такому випадку вам буде корисно поставити собі наступне питання: чи я дотримуюсь усіх даних Богом добрих біблійних порад, які допомагають досягнути успіху в подружньому житті? (Псалом 119:105).

3. Хоча розлучення набуло популярності, що відчувають багато розлучених осіб та їхні сім’ї?

³ Коли між чоловіком і дружиною дуже натягнуті стосунки, найлегшим виходом може здаватися розірвання шлюбу. А втім, хоча в багатьох країнах останнім часом і спостерігається разючий стрибок кількості родин, які розпалися, недавні дослідження показують, що немало розлучених чоловіків і жінок шкодують за вчиненим. У деяких з’являється більше проблем з фізичним та емоційним здоров’ям, ніж у тих, які не розлучилися. Діти часто на багато років залишаються збентеженими та нещасливими. Страждають також батьки і друзі розлучених шлюбних партнерів. А як на ситуацію дивиться Бог, Творець подружжя?

4. Як слід вирішувати подружні проблеми?

⁴ Як уже зауважувалося в попередніх розділах, Бог мав намір, щоб подружжя було зв’язком на ціле життя (Буття 2:24). Чому ж тоді стільки сімей розпадаються? Це не стається в одну мить. Як правило, є попереджальні сигнали. Малі проблеми у подружжі можуть ставати все більшими й більшими, аж поки не почнуть виглядати непереборними. Але якщо їх відразу вирішувати з допомогою Біблії, розпаду багатьох сімей можна запобігти.

БУДЬТЕ РЕАЛІСТИЧНИМИ

5. До якої реалістичної ситуації слід бути готовими у будь-якому подружжі?

⁵ Деколи проблеми з’являються через нереалістичні сподівання одного чи обох партнерів. Любовні романи, популярні журнали, телевізійні програми й фільми можуть породити надії та мрії, дуже далекі від реального життя. Коли такі мрії не здійснюються, людина почувається обманеною, незадоволеною, навіть озлобленою. Як же двом недосконалим людям знайти щастя у подружжі? Над розвитком щасливих взаємин треба працювати.

6. а) Який врівноважений погляд на подружжя дає Біблія? б) Які бувають причини розбіжностей у подружжі?

⁶ Біблія — практична книга. Вона визнає радощі подружнього життя, але також попереджує, що одружені матимуть «муку тілесну» (1 Коринтян 7:28). Як уже раніше зауважувалося, обидва партнери недосконалі й схильні до гріха. Їх розумовий та емоційний склад і виховання — різні. Часом розбіжності виникають через гроші або ставлення до дітей та родичів. Недостатня кількість часу, проведеного разом, та статеві проблеми також можуть стати джерелом конфліктуb. Для залагодження таких справ потрібен час, але не падайте духом! Більшість подружжів здатні вирішити такі проблеми і знайти рішення, прийнятні для обох партнерів.

ОБГОВОРЮЙТЕ РОЗБІЖНОСТІ

7, 8. Який спосіб дій радить Біблія, коли у партнерів є ображені почуття чи з’являються непорозуміння?

⁷ Багатьом важко залишатися спокійними, обговорюючи ображені почуття, непорозуміння чи власні слабкості. Замість того щоб прямо сказати: «Це непорозуміння», вони починають хвилюватися і перебільшувати проблему. Деякі кажуть: «Ти тільки про себе думаєш» або «ти не любиш мене». Не бажаючи вв’язуватися у суперечку, інший партнер може відповісти мовчанкою.

⁸ Набагато краще діяти згідно з біблійною порадою: «Гнівайтеся, та не грішіть,— сонце нехай не заходить у вашому гніві» (Ефесян 4:26). Одну щасливу подружню пару на 60-й річниці їхнього шлюбу запитали про секрет успіху їхнього подружнього життя. Чоловік сказав: «Ми навчилися не лягати спати, доки не залагодимо розбіжностей, хоч би якими маленькими вони були».

9. а) На що Біблія вказує як на важливу частину спілкування? б) Що подружнім партнерам часто слід робити, навіть коли для цього потрібно мужності й смиренності?

⁹ Коли чоловік і дружина розходяться в поглядах, обом слід бути ‘швидкими послухати, забарними говорити, повільними на гнів’ (Якова 1:19). Уважно вислухавши одне одного, обидва партнери можуть побачити потребу попросити пробачення (Якова 5:16). Аби щиро сказати: «Вибач, що я завдав тобі болю», потрібно смиренності й мужності. Але залагоджування розбіжностей таким чином дуже допоможе подружній парі не лише розв’язувати проблеми, але й розвинути теплоту й близькість, які зроблять їхнє спілкування приємнішим.

СПОВНЕННЯ ПОДРУЖНЬОЇ ПОВИННОСТІ

10. Яка рекомендація, що її Павло дав для захисту коринтським християнам, може стосуватися християн сьогодні?

¹⁰ Коли апостол Павло писав до коринтян, він рекомендував шлюб «з уваги на розпусту» (1 Коринтян 7:2, Хом.). Сьогоднішній світ однаково поганий або навіть гірший від світу часів стародавнього Коринта. Неморальні теми, які люди у світі відкрито обговорюють, нескромна манера одягатися, еротичний матеріал у журналах та книжках, по телебаченню та у фільмах — все це розпалює бажання до незаконного сексу. Коринтянам, які жили у подібному оточенні, апостол Павло сказав: «Краще женитися, ніж розпалятися» (1 Коринтян 7:9).

11, 12. а) Яку повинність мають чоловік і дружина одне перед одним і як їм ставитися до її сповнення? б) Як слід підходити до справи, коли сповнення подружньої повинності треба тимчасово припинити?

¹¹ Тому Біблія наказує одруженим християнам: «Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов [«повинність любови», Бач.], так же само й чоловікові дружина» (1 Коринтян 7:3). Зауважте, що підкреслюється давання, а не вимагання. Фізична близькість у подружжі приносить справжнє задоволення тоді, коли кожен партнер бажає зробити приємність іншому. Наприклад, Біблія наказує чоловікам поводитися з дружинами «за розумом» (1 Петра 3:7). Це особливо стосується сповнення подружньої повинності. Якщо чоловік не поводиться з дружиною ніжно, їй буде важко отримувати втіху від цієї сторони подружнього життя.

¹² Бувають часи, коли подружні партнери змушені відмовляти одне одному в подружній повинності. Так може робити дружина у відповідні дні місяця або коли вона почувається дуже змученою. (Порівняйте Левит 18:19). Так може робити чоловік, коли він займається серйозною проблемою на роботі або почувається емоційно виснаженим. Такі перерви у сповненні подружньої повинності проходять найкраще, коли обидва партнери відкрито обговорюють ситуацію і досягають «взаємної згоди» (1 Коринтян 7:5, Хом.). Це допоможе обом партнерам не робити поспішних неправильних висновків. Але якщо дружина свідомо відмовляє чоловікові в подружній повинності або чоловік умисно відмовляється з любов’ю сповняти цей подружній обов’язок, вони роблять свого партнера менш захищеним від спокуси. У такій ситуації в подружжі можуть виникнути проблеми.

13. Як християнам берегти своє мислення чистим?

¹³ Як і всі християни, одружені служителі Бога мусять уникати порнографії, бо вона може викликати нечисті й неприродні бажання (Колосян 3:5). Вони також мусять контролювати свої думки і дії, коли мають справу з усіма представниками протилежної статі. Ісус застерігав: «Кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Матвія 5:28). Застосовуючи біблійні поради відносно статевого життя, подружні пари зможуть уникати пасток перелюбу. Вони можуть і далі втішатися чудовою близькістю подружнього життя, в якому статеві зносини є цінним подарунком від Творця подружжя — Єгови (Приповістей 5:15—19).

БІБЛІЙНА ПІДСТАВА ДЛЯ РОЗЛУЧЕННЯ

14. Яка безрадісна ситуація деколи виникає? Чому?

¹⁴ Приємно, що більшість християнських подружжів можуть справлятися з будь-якими проблемами. Але буває і по-іншому. Через те що люди недосконалі й живуть у грішному світі, контрольованому Сатаною, деякі подружжя стоять на межі розпаду (1 Івана 5:19). Як християнам поводитися у такій складній ситуації?

15. а) Яку Біблія дає єдину підставу для розлучення з можливістю знову одружитися? б) Чому деякі вирішили не розлучатися з невірним подружнім партнером?

¹⁵ Як уже згадувалося у 2-му розділі цієї книжки, розпуста є єдиною біблійною підставою для розлучення з можливістю знову одружитисяc (Матвія 19:9, Хом.). Якщо ви маєте незаперечні докази невірності свого партнера, перед вами стоїть складний вибір. Чи ви далі будете жити у подружжі, чи розлучитеся? Правила тут немає. Деякі християни повністю пробачили щиро розкаяному партнеру, і врятоване подружжя досягло успіху. Інші вирішили не розлучатися заради дітей.

16. а) Які обставини спонукали декого розлучитися зі своїм партнером, що згрішив? б) Чому ніхто не повинен критикувати невинного партнера, коли він приймає рішення, розлучатися йому чи ні?

¹⁶ З другого боку, внаслідок гріха могла наступити вагітність або партнер міг заразитися хворобою, яка передається статевим шляхом. Може статись також, що потрібно захистити дітей від статевих домагань одного з батьків. Безперечно, перш ніж прийняти рішення, слід багато чого зважити. Але якщо ви дізналися про невірність свого подружнього партнера і після цього поновили з ним статеві зносини, цим ви показуєте, що простили йому і бажаєте далі жити з ним у подружжі. З того часу вже не існує біблійної підстави на розлучення з можливістю знову одружитися. Ніхто не повинен втручатись і намагатися вплинути на ваше рішення, нікому також не слід критикувати вас за нього. Вам жити з наслідками свого рішення. «Кожен нестиме свій власний тягар» (Галатів 6:5).

ПІДСТАВИ ДЛЯ ОКРЕМОГО ПРОЖИВАННЯ

17. Коли немає розпусти, яку умову Біблія ставить особі, котра прийняла рішення про окреме проживання або розлучення?

¹⁷ Чи існують ситуації, які оправдують окреме проживання або навіть розлучення з подружнім партнером, коли той не вчинив розпусти? Так, але тоді християнин не є вільним знову одружитися з якоюсь іншою особою (Матвія 5:32). Хоча Біблія і дозволяє таке окреме проживання, вона ставить умову: особа, яка залишає свого партнера, «хай зостається незаміжня, або... хай помириться» (1 Коринтян 7:11). Які ж критичні ситуації роблять окреме проживання доцільним?

18, 19. В яких критичних ситуаціях партнер може обдумувати, наскільки доцільним є окреме проживання за рішенням суду чи розлучення, хоча й без можливості знову одружитися?

¹⁸ Наприклад, сім’я може терпіти нужду через велике ледарство або погані звички чоловікаd. Він може програвати гроші сім’ї в азартних іграх або витрачати їх на свою пристрасть до наркотиків чи алкоголю. Біблія каже: «Коли ж хто... про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного» (1 Тимофія 5:8). Коли такий чоловік відмовляється змінитись і, можливо, навіть витрачає на свої пороки гроші, зароблені дружиною, вона може захистити своє благополуччя і благополуччя своїх дітей, отримавши право на окреме проживання за рішенням суду, якщо це дозволяє закон країни, в якій вони живуть.

¹⁹ Про такий юридичний крок можна думати і тоді, коли партнер застосовує насилля, можливо, повторно б’є своє подружжя так, що його здоров’я чи навіть життя є в небезпеці. Крім того, коли хтось із подружжя постійно намагається змусити свого партнера порушити якимось чином Божі накази, то партнер, який у небезпеці, також може розглянути можливість окремого проживання, особливо коли під загрозою його духовне життя. Він може зробити висновок, що єдиний спосіб «Бога... слухатися більш, як людей» — це отримати право на окреме проживання за рішенням суду (Дії 5:29).

20. а) Що можуть запропонувати зрілі друзі й старійшини, коли подружжя розпадається, але чого вони не повинні пропонувати? б) Виправданням чого для одружених християн не повинні служити посилання в Біблії на окреме проживання і розлучення?

²⁰ В усіх випадках крайнього насилля ніхто не повинен створювати тиску на невинного партнера, ані щоб він пішов від свого подружжя, ані щоб залишався з ним. Хоча зрілі друзі й старійшини можуть запропонувати підтримку та біблійні поради, вони не знають усіх деталей про взаємини між чоловіком і дружиною. Тільки Єгова може бачити це. Звичайно, християнська дружина не виявляла б пошани до Божого шлюбного розпорядку, коли б використовувала сумнівні виправдання, аби тільки звільнитися від подружжя. Але коли надзвичайно небезпечна ситуація не змінюється, нікому не слід критикувати жінку, яка вирішила жити окремо. Те ж саме можна сказати про християнського чоловіка, який вибирає окреме проживання. «Всі станемо перед судним престолом Божим» (Римлян 14:10).

ЯК БУЛО ВРЯТОВАНЕ ПОЛАМАНЕ ПОДРУЖЖЯ

21. Який випадок показує, що біблійні поради стосовно подружжя мають практичну цінність?

²¹ Через три місяці після того, як Лючія, згадана раніше, пішла від свого чоловіка, вона зустріла Свідків Єгови і почала вивчати з ними Біблію. «На моє превелике здивування,— каже вона,— Біблія показала практичне вирішення моєї проблеми. Вже через тиждень після початку вивчення мені захотілось помиритися з чоловіком. Сьогодні я можу сказати, що Єгова знає, як рятувати подружжя у критичній ситуації, тому що його вчення допомагають партнерам вчитися поважати одне одного. Твердження, що Свідки Єгови розділяють сім’ї,— неправда. У моєму випадку сталося якраз протилежне». Лючія навчилася застосовувати біблійні принципи у своєму житті.

22. На що слід покладатися усім подружнім парам?

²² Випадок Лючії не виняток. Подружнє життя повинне бути благословенням, а не тягарем. Для цього Єгова попіклувався про найкраще джерело порад для сімей — дав своє дорогоцінне Слово. Біблія «недосвідченого умудряє» (Псалом 19:8—12). Вона врятувала багато сімей, що були на межі розпаду, і поліпшила життя інших, які мали серйозні проблеми. Хай же всі подружні пари повністю довіряють порадам, які Бог Єгова дає для подружнього життя. Вони справді приносять неоціниму користь!

1, 2. а) Які зміни приносить із собою похилий вік? б) Яке задоволення побожні чоловіки біблійних часів знаходили на схилку літ?

ЗВІКОМ ми дуже змінюємося. Фізичні немочі підривають наші сили. Глянувши в дзеркало, помічаємо, що з’являються нові зморшки, що сивіє волосся, можливо, що й самого волосся стає менше. Часом може зраджувати пам’ять. Коли діти одружуються, а також коли з’являються внуки, ми розвиваємо нові взаємини. Для декого вихід на пенсію означає зміну ритму життя.

² Фактично похилий вік може принести з собою багато випробувань (Екклезіяста 12:1—8). Однак розгляньмо приклад Божих слуг у біблійні часи. Хоча смерть зрештою забрала їх, вони набули знання і розуміння, які принесли їм багато задоволення у старості (Буття 25:8; 35:29; Йова 12:12; 42:17). Як їм вдалося залишатися щасливими, незважаючи на старіння? Безумовно, завдяки тому, що вони жили згідно з принципами, які сьогодні записані для нас у Біблії (Псалом 119:105; 2 Тимофія 3:16, 17).

3. Яку пораду Павло дав старшим чоловікам і жінкам?

³ У своєму посланні до Тита апостол Павло дав добрі вказівки людям похилого віку. Він писав: «Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості. Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим,— не обмовниці, не віддані п’янству, навчали добра» (Тита 2:2, 3). Ці слова можуть допомогти вам зустріти труднощі, які несе з собою похилий вік.

ПРИСТОСУЙТЕСЯ ДО САМОСТІЙНОСТІ СВОЇХ ДІТЕЙ

4, 5. Як реагує багато батьків, коли їхні діти залишають дім, і як декотрі пристосовуються до цієї нової ситуації?

⁴ До змінених ролей у сім’ї потрібно пристосовуватися. Наскільки ж правдиві ці слова, коли дорослі діти залишають дім і одружуються! Для багатьох батьків це стає першим нагадуванням, що вони старіють. Хоча батьки й раді, що їхні діти досягли повноліття, вони часто турбуються, чи зробили все можливе для приготування своїх дітей до самостійності. До того ж вони скучають за своїми дітьми.

⁵ Зрозуміло, батьки продовжують турбуватися благополуччям своїх дітей навіть після того, як ті залишають дім. «Я би так тішилася, коли б вони частіше давали про себе знати, коли б я була впевнена, що у них все в порядку»,— каже одна мати. Один батько розповідає: «Коли дочка залишила дім, нам було нелегко. Нашій сім’ї дуже не вистачало її, тому що ми завжди робили все разом». Як ці батьки звиклися з відсутністю своїх дітей? У багатьох випадках завдяки тому, що допомагали іншим людям.

6. Що допомагає правильно дивитися на сімейні взаємини?

⁶ Коли діти створюють власні сім’ї, роль батьків міняється. У Буття 2:24 сказано: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом». Визнання Божого принципу головування і належного порядку допоможе батькам правильно дивитися на речі (1 Коринтян 11:3; 14:33, 40).

7. Яку гарну позицію зайняв один чоловік, коли його дочки одружилися і залишили дім?

⁷ Одна подружня пара відчула пустку у житті, коли обидві дочки одружилися й виїхали з дому. Спершу чоловік ображався на зятів. Але, роздумуючи над принципом головування, він усвідомив, що тепер дочки мають чоловіків, які відповідають за свої сім’ї. Тому, коли його дочки просили в нього поради, він питав їх, що думають їхні чоловіки, і тоді намагався підтримувати їхні рішення. Зараз зяті вважають його своїм другом і з радістю приймають від нього поради.

8, 9. Як декотрі батьки пристосувалися до самостійності своїх дорослих дітей?

⁸ А що, коли молодята, хоча й не роблять чогось небіблійного, все ж не чинять так, як, на думку батьків, було б найкраще? «Ми завжди стараємося допомогти їм зрозуміти погляд Єгови,— пояснює одна пара, яка має одружених дітей,— але коли ми не погоджуємося з якимось їхнім рішенням, ми все одно приймаємо його і даємо дітям свою підтримку й підбадьорення».

⁹ У деяких азіатських країнах матерям буває особливо тяжко змиритися із самостійністю своїх синів. Проте ті жінки, які поважають християнський порядок і головування, відчувають, що розходжень між ними та їхніми невістками не так багато. Одна християнка каже, що самостійність її синів стала для неї «джерелом щораз більшої вдячності». Вона із захопленням спостерігає, як її сини керують власними сім’ями. З другого боку, це означало полегшення фізичного та емоційного навантаження, яке вона та її чоловік мають у похилому віці.

ЗМІЦНЯЙТЕ ПОДРУЖНІ УЗИ

10, 11. Яка біблійна порада допоможе християнам уникати деяких пасток середнього віку?

¹⁰ Досягаючи середнього віку, люди поводять себе по-різному. Деякі чоловіки змінюють стиль одягу, щоб виглядати молодшими. Багато жінок турбуються про зміни, які приносить із собою клімактеричний період. На жаль, декотрі люди середнього віку провокують заздрощі й ревнощі своїх подружніх партнерів, кокетуючи з молодшими особами протилежної статі. Однак побожні старші чоловіки «розсудливі» і приборкують неправильні бажання (1 Петра 4:7, Дерк.). Зрілі жінки з любові до чоловіків і через бажання задовольняти Єгову також стараються підтримувати своє подружжя міцним.

¹¹ Цар Лемуїл під натхненням записав похвалу «чеснотній жінці», яка чинить своєму чоловікові «добро, а не зло, по всі дні свого життя». Християнський чоловік не залишить без уваги те, що його дружина бореться з емоційними розладами середнього віку. Любов спонукує його ‘похваляти її’ (Приповістей 31:10, 12, 28).

12. Як подружні пари можуть з роками ще більше зблизитися?

¹² Всі ті роки, поки ви виховували дітей, ви обоє, мабуть, з радістю відмовлялися від особистих бажань, щоб піклуватися про потреби дітей. Коли вони залишають дім, настає час знову зосередитися на подружньому житті. «Після того як наші дочки залишили дім,— каже один чоловік,— я знову почав залицятися до своєї дружини». Інший чоловік каже: «Ми турбуємося здоров’ям одне одного і нагадуємо одне одному займатися фізичними вправами». Щоб не почуватися самотніми, вони з дружиною запрошують у гості інших членів збору. Так, вияв зацікавлення до інших людей приносить благословення. Крім того, це вгодне Єгові (Филип’ян 2:4; Євреїв 13:2, 16).

13. Яку роль відвертість і щирість відіграють у взаєминах подружжя, котре разом зустрічає старість?

¹³ Не дозволяйте, щоб у спілкуванні між вами та вашим партнером росла прогалина. Відверто розмовляйте одне з одним (Приповістей 17:27). «Ми поглиблюємо взаєморозуміння турботою і увагою»,— каже один сімейний чоловік. Його дружина погоджується: «Тепер, у старшому віці, ми любимо посидіти за чаєм, порозмовляти, а також працювати разом». Ваша відвертість і щирість допоможуть зміцнити подружні узи, зробити їх здатними витримувати тиск Сатани — нищителя родин.

РАДІЙТЕ СВОЇМИ ВНУКАМИ

14. Яку роль бабуся Тимофія, очевидно, відіграла у християнському вихованні свого внука?

¹⁴ «Корона для старших — онуки» (Приповістей 17:6). Спілкування з ними може приносити багато задоволення, радості й підбадьорення. Біблія схвально відгукується про Лоіду, бабусю Тимофія, яка разом з дочкою Евнікією ділилася з маленьким онуком своєю вірою. Цей хлопчик ріс, знаючи, що його мати й бабця цінують біблійну правду (2 Тимофія 1:5; 3:14, 15).

15. Що доброго можуть робити для своїх онуків бабусі й дідусі, але чого їм слід уникати?

¹⁵ Дідусі й бабусі, ви можете зробити багато доброго для своїх онуків у цій особливій галузі. Ви ділилися знанням про наміри Єгови зі своїми дітьми. Тепер ви можете робити подібне для ще одного покоління! Багато маленьких дітей із захопленням слухають, як дідусь чи бабуся розказують їм біблійні історії. Звичайно, ви не перебираєте на себе відповідальності батька пильно навчати своїх дітей біблійних істин (Повторення Закону 6:7). Але ви можете доповнювати його зусилля. Хай же ваші молитви будуть такі, як у псалмоспівця: «Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде — про чини великі Твої!» (Псалом 71:18; 78:5, 6).

16. Як дідусі й бабусі можуть виявляти обережність, щоб не стати причиною проблем у сім’ї?

¹⁶ На жаль, деякі дідусі й бабусі так пестять онуків, що наживають собі проблем зі своїми дорослими дітьми. Однак ваша щира доброзичливість може спонукати внуків довіритися вам, коли вони не можуть відкритися своїм батькам. Деколи діти надіються, що їхні поблажливі дідусь чи бабуся підтримають їх, коли вони не хочуть слухати батьків. Що тоді? Дійте мудро і заохотьте внуків бути відвертими зі своїми батьками. Можна сказати їм, що це подобається Єгові (Ефесян 6:1—3). Якщо необхідно, можете запропонувати внукам, що ви самі підготуєте їхніх батьків до розмови з ними. Діліться з онуками своїм багатолітнім досвідом. Ваша щирість і відвертість принесуть їм багато користі.

ПРИСТОСОВУЙТЕСЯ ДО ВІКУ

17. Яке рішення псалмоспівця треба наслідувати старіючим християнам?

¹⁷ З роками ви помітите, що не можете робити усього того, що робили раніше і що хотіли б робити зараз. Як можна зжитися зі старінням? Внутрішньо ви, можливо, почуваєтеся 30-літніми, але дзеркало зраджує іншу реальність. Не знеохочуйтеся. Псалмоспівець благав Єгову: «Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене». Постановіть наслідувати рішення псалмоспівця, який сказав: «Я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!» (Псалом 71:9, 14).

18. Як зрілий християнин може принести багато користі у пенсійному віці?

¹⁸ Багато заздалегідь готуються збільшити свою участь у прославленні Єгови після виходу на пенсію. «Я наперед спланував, що мені робити, коли дочка закінчить школу,— пояснює один пенсіонер.— Я постановив розпочати повночасне проповідницьке служіння і продав своє підприємство, щоб звільнитися для повнішого служіння Єгові. Я молився до Бога про керівництво». Якщо ви наближаєтеся до пенсійного віку, хай вас потішають слова нашого Величного Творця: «Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму» (Ісаї 46:4).

19. Які поради даються особам у літах?

¹⁹ Пристосуватися до життя на пенсії не завжди легко. Апостол Павло радив старшим чоловікам бути «тверезими». Це означає також взагалі бути стриманими і не піддаватися схильності шукати легкого життя. Режим і самодисципліна тепер можуть бути навіть потрібнішими, ніж раніше. Тому будьте зайняті, «[«запопадливі», Бач.] завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!» (1 Коринтян 15:58). Розширюйте свої можливості допомагати іншим (2 Коринтян 6:13). Багато християн роблять це, запопадливо проповідуючи добру новину у новому ритмі. Незважаючи на вік, будьте «здорові у вірі, у любові, у терпеливості» (Тита 2:2).

ЯК ПЕРЕЖИТИ ВТРАТУ ПОДРУЖНЬОГО ПАРТНЕРА

20, 21. а) Що у теперішній системі речей зрештою розлучає шлюбних партнерів? б) Який добрий приклад дає овдовілим подружнім партнерам Анна?

²⁰ Це сумний, але правдивий факт, що у теперішній системі речей подружніх партнерів з часом розлучає смерть. Овдовілі християни знають, що дорогі їм особи зараз сплять, і вони впевнені, що знову побачать їх (Івана 11:11, 25). Але втрата все-таки тяжка. Як же її пережити?a

²¹ Допомогти може приклад однієї жінки з біблійних часів. Анна овдовіла всього після семи років подружнього життя, і під час подій, про які ми читаємо, їй вже було 84 роки. Звичайно, вона горювала за своїм чоловіком. Що допомогло їй пережити втрату? Вона служила Богу Єгові у храмі день і ніч (Луки 2:36—38). Аннине молитовне служіння, безумовно, стало чудовим ліком від її горя та вдовиної самотності.

22. Як деякі вдівці та вдови справляються із самотністю?

²² «Найбільшим випробуванням для мене було те, що я не мала з ким поговорити,— пояснює 72-літня жінка, яка овдовіла десять років тому.— Мій чоловік був добрим слухачем. Ми часто розмовляли про збір і про наше християнське служіння». Інша вдова каже: «Правда, час гоїть, але, на мою думку, точніше було б сказати, що гоїть правильне використання часу. Зараз я в стані більше допомагати іншим». Один 67-річний вдівець погоджується з цим: «Набагато легше пережити втрату, коли потішаєш інших».

БОГ ЦІНУЄ ПОХИЛИХ ВІКОМ

23, 24. Яку велику потіху Біблія дає людям похилого віку, особливо вдівцям і вдовам?

²³ Хоча смерть забирає дорогого партнера, Єгова завжди залишається вірним і надійним. «Одного прошу я від Господа,— співав стародавній цар Давид,— буду жадати того,— щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!» (Псалом 27:4).

²⁴ Апостол Павло закликає: «Шануй вдів, удів правдивих» (1 Тимофія 5:3). Поради після цього заклику вказують, що достойним вдовам, які не мають близьких родичів, можливо, була потрібна матеріальна підтримка від збору. Однак вказівка ‘шанувати’ означає також цінувати їх. Яку ж чудову потіху побожні вдови і вдівці можуть отримати від усвідомлення того, що Єгова цінує їх і буде їх підтримувати! (Якова 1:27).

25. Яка ціль залишається актуальною в похилому віці?

²⁵ Боже натхнене Слово каже: «Пишність старих — сивина». «То пишна корона, [«коли», Кул.] знаходять її на дорозі праведности» (Приповістей 16:31; 20:29). Тому, одружені ви чи знову самотні, продовжуйте ставити служіння Єгові на перше місце. Тоді ви вже сьогодні матимете добре ім’я в Бога і надію на вічне життя у світі, де не буде більше страждань похилого віку (Псалом 37:3—5; Ісаї 65:20).

1. В якому боргу ми є перед своїми батьками і тому як нам слід ставитися до батьків і поводитися з ними?

«СЛУХАЙ батька свого,— він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя»,— радив мудрий чоловік давнини (Приповістей 23:22). «Я б ніколи цього не зробив!» — можливо, скажете ви. Замість гордувати матір’ю чи батьком, більшість з нас відчуває до них глибоку любов. Ми усвідомлюємо, що є у великому боргу перед ними. По-перше, батьки дали нам життя. Джерелом життя є Єгова, але без наших батьків нас просто не було б. Хоч би що ми дали батькам, воно не буде таким цінним, як життя. По-друге, подумаймо: скільки потрібно саможертовності, пильного догляду, витрат і ніжної уваги, щоб виховати дитину від немовлятка до дорослого. Яка ж розсудлива порада Божого Слова: «Шануй свого батька та матір... щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!» (Ефесян 6:2, 3).

УСВІДОМЛЕННЯ ЕМОЦІЙНИХ ПОТРЕБ

2. Як дорослі діти можуть «віддячуватися» своїм батькам?

² Апостол Павло писав до християн: «Нехай [діти чи внуки] учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно» (1 Тимофія 5:4). Дорослі діти ‘віддячуються’ тим, що виявляють своїм батькам та дідусям з бабусями вдячність за роки любові, праці й турботи, які вони затратили на них. Діти можуть робити це, визнаючи, що літні особи, як і всі люди, мають потребу — а деколи дуже сильну — в любові й підтримці. Як усі ми, вони теж хочуть почуватися потрібними. Вони хочуть бачити, що їхнє життя має цінність.

3. Як можна шанувати своїх батьків та дідусів з бабусями?

³ Отже, ми можемо шанувати своїх батьків та дідусів з бабусями, говорячи їм, що любимо їх (1 Коринтян 16:14). Якщо батьки не живуть з нами, ми повинні пам’ятати, що вісточка від нас значить для них дуже багато. Бадьорий лист, телефонний дзвінок чи візит можуть дуже потішити їх. Мійо, 82-річна жінка з Японії, пише: «Моя дочка [чоловік якої є роз’їзним служителем] каже мені: «Мамо, будь ласка, «подорожуй» з нами». Вона висилає мені їхній розклад візитів і номери телефонів, за якими їх можна застати кожного тижня. Я можу відкрити карту і сказати: «Ага, вони зараз тут!» Я постійно дякую Єгові, що він поблагословив мене такою дитиною».

МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА

4. Як єврейська релігійна традиція заохочувала до бездушності у ставленні до літніх батьків?

⁴ Чи шанування батьків включає в себе також турботу про їхні матеріальні потреби? Так, часто потрібно і цього. У дні Ісуса єврейські релігійні провідники підтримували традицію, за якою людина могла оголосити свої гроші або майно «даром Богові», і тоді вона звільнялася від відповідальності використовувати їх для догляду за батьками (Матвія 15:3—6). Як бездушно! По суті, тодішні релігійні провідники заохочували людей не шанувати своїх батьків, а гордувати ними, егоїстично закривати очі на їхні потреби. Хай же так ніколи не станеться з нами! (Повторення Закону 27:16).

5. Чому інколи шанування батьків включає в себе фінансову допомогу, хоча в деяких країнах й існують державні соціальні програми?

⁵ Сьогодні у багатьох країнах існують державні соціальні програми, завдяки котрим задовольняються деякі матеріальні потреби похилих віком людей — наприклад, потреба в їжі, одязі й притулку. Крім того, старші особи, можливо, самі відкладали деякі кошти на старість. Але якщо у них кінчаються засоби або їх не вистачає, діти шанують своїх батьків, докладаючи всіх сил, щоб задовольнити їхні потреби. По суті, турбота про батьків похилого віку є доказом відданості Богу Єгові — Творцеві сім’ї.

ЛЮБОВ І САМОПОЖЕРТВА

6. Які зміни у плані житла дехто робить, щоб ліпше піклуватися про потреби своїх батьків?

⁶ Багато дорослих дітей відгукуються на потреби своїх немічних батьків з любов’ю і самопожертвою. Одні забирають батьків до себе додому або переїжджають жити ближче до них. Інші переїжджають у дім батьків. Часто такі кроки стають благословенням як для батьків, так і для дітей.

7. Чому недобре поспіхом приймати рішення стосовно стареньких батьків?

⁷ Однак деколи такі переїзди не дають добрих результатів. Чому? Можливо, тому, що рішення було прийняте поспіхом або воно базувалося виключно на емоціях. «Розумний добре обдумує дороги свої»,— мудро перестерігає Біблія (Приповістей 14:15, Дерк.). Скажімо, вашій старенькій матері важко жити самій і ви думаєте, що було б краще, якби вона переїхала до вас. Обдумуючи свої дороги, ви можете зважити наступне: які її дійсні потреби? Чи існують приватні або урядові служби соціального обслуговування населення, які пропонують прийнятне альтернативне рішення? Чи вона хоче переїжджати? Якщо так, як це вплине на її життя? Чи їй доведеться залишити друзів? Як це вплине на неї в емоційному плані? Чи ви обговорили все це з нею? Як такий переїзд вплине на вас самих, вашого подружнього партнера та ваших дітей? Якщо матері потрібен догляд, хто буде цим займатися? Чи можна поділити відповідальність? Чи ви обговорили справу з усіма, кого вона прямо стосується?

8. З ким можна порадитися перед прийняттям рішення про допомогу стареньким батькам?

⁸ Оскільки відповідальність за догляд лежить на всіх дітях у сім’ї, можливо, було б мудро зібрати сімейну раду, щоб кожен міг взяти участь у прийнятті рішення. Корисно також порадитися зі старійшинами християнського збору або друзями, які зустрічалися з подібними ситуаціями в житті. «Ламаються задуми з браку поради,— застерігає Біблія,— при численності ж радників здійсняться» (Приповістей 15:22).

ВИЯВЛЯЙТЕ СПІВЧУТТЯ І РОЗУМІННЯ

9, 10. а) Незважаючи на похилий вік, якої пошани заслуговують літні особи? б) Що дорослі діти завжди повинні виявляти своїм батькам, діючи в їхніх інтересах?

⁹ Шанування наших постарілих батьків вимагає співчуття і розуміння. З роками їм буде щораз важче ходити, їсти і запам’ятовувати. Вони, можливо, потребуватимуть допомоги. Часто діти починають вважати, що їхні батьки зовсім безпорадні, і намагаються давати їм вказівки. Але похилі віком — це дорослі люди, які ціле життя нагромаджували життєву мудрість і досвід, самі піклувалися про себе і приймали власні рішення. Роль батьків і дорослих може лежати в самій основі їхньої індивідуальності й самоповаги. Коли батьки відчувають, що мусять передати управління своїм життям у руки дітей, вони можуть стати пригніченими або гнівливими. Деякі обурюються і протистоять будь-яким діям, котрі вони розглядають як намагання позбавити їх самостійності.

¹⁰ Для таких проблем не існує легких вирішень, але було б гарно з нашого боку дозволити літнім батькам, наскільки можливо, самим стежити за собою і приймати власні рішення. Мудро також не вирішувати чогось за батьків, не порозмовлявши попередньо з ними самими. Вони, можливо, вже багато втратили. Дозвольте їм володіти тим, що у них ще є. Ви, мабуть, побачите, що, чим менше ви контролюєте життя батьків, тим ліпшими будуть ваші взаємини з ними. Вони будуть щасливішими і ви також. Навіть коли необхідно наполягти на чомусь заради їхнього добра, шанувати батьків означає рахуватися з їхнім почуттям власної гідності й виявляти їм належну повагу. Боже Слово радить: «Перед сивим волосом мусиш підвестись і особу старого шанувати» (Левит 19:32, Хом.).

ПРАВИЛЬНЕ СТАВЛЕННЯ ДО БАТЬКІВ

11—13. Якщо у дорослих дітей були не досить добрі взаємини з батьками у минулому, як вони все-таки можуть піклуватися про батьків похилого віку, хоча це і нелегко?

¹¹ Деколи дорослим дітям важко шанувати своїх постарілих батьків через колишні взаємовідносини з ними. Скажімо, ваш батько був холодним і непривітним, а мати — деспотичною і різкою. Ви, можливо, досі відчуваєте гіркоту, гнів чи біль через те, що батьки не були такими, як вам хотілося. Чи можна перебороти такі почуття?a

¹² Чоловік на ім’я Бассе, який виріс у Фінляндії, розповідає: «Мій вітчим був есесівським офіцером у фашистській Німеччині. Він дуже швидко виходив із себе і тоді ставав небезпечним. Багато разів він на моїх очах бив матір. Раз він розізлився і вдарив мене пряжкою ременя по обличчі. Удар був настільки сильний, що я впав на ліжко».

¹³ Однак була також інша сторона його особистості. Бассе розповідає: «З другого боку, він тяжко працював і не шкодував себе, забезпечуючи сім’ю матеріально. Він ніколи не виявляв батьківської любові, але я знав, що у нього зранена душа. Мати вигнала його з дому ще малим хлопцем. Він ріс, покладаючись на кулаки, і пішов на війну дуже молодим. До деякої міри я розумів його і не звинувачував. Коли я підріс, то вирішив допомагати йому як можу аж до його смерті. Це не було легко, але я робив усе, що в моїх силах. Я старався до кінця бути йому добрим сином і думаю, що він вважав мене таким».

14. Яка біблійна порада стосується усіх ситуацій, включаючи ті, коли виникає потреба доглядати за постарілими батьками?

¹⁴ У справах сім’ї, як і у всіх життєвих ситуаціях, можна застосовувати наступну біблійну пораду: «Вдягніться... у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість, терплячи один одного й прощаючи одне одному взаємно, коли б хтось мав на кого скаргу. Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само» (Колосян 3:12, 13, Хом.).

ПІКЛУВАЛЬНИКИ ТАКОЖ ПОТРЕБУЮТЬ ПІКЛУВАННЯ

15. Чому догляд за батьками деколи є джерелом пригнічення?

¹⁵ Піклування про немічних батьків — важка праця, вона включає в себе різні обов’язки, велику відповідальність і займає багато часу. Але найтяжче буває в емоційному плані. Важко дивитися на батьків, що втрачають здоров’я, пам’ять і самостійність. Санді, яка походить з Пуерто-Рико, розповідає: «Мати була центром нашої родини. Серце обливалося кров’ю, коли я доглядала її. Спершу вона почала кульгати, потім їй знадобилася паличка, далі ходунки, а потім крісло на колесах. Після цього її стан ставав щораз гіршим, аж поки вона померла. У неї розвивалася злоякісна пухлина кості, і їй потрібен був цілодобовий догляд. Ми купали її, годували і читали для неї вголос. Нам було дуже важко, особливо в емоційному плані. Коли я усвідомила, що мати помирає, я розплакалася, тому що дуже любила її».

16, 17. Які поради допоможуть піклувальникові мати врівноважений погляд на ситуацію?

¹⁶ Що вам робити, якщо ви опинитесь у подібній ситуації? Велика допомога — слухати Єгову, читаючи Біблію, і звертатися до нього в молитві (Филип’ян 4:6, 7). Намагайтеся повноцінно харчуватися і висиплятися. Тоді ви будете краще підготовані як емоційно, так і фізично, щоб піклуватися про дорогу вам людину. Добре деколи зробити перерву від щоденних турбот. Навіть коли відпустка неможлива, все одно було б мудро відкладати деякий час на відпочинок. Для цього можна попросити когось іншого побути з немічним батьком чи матір’ю.

¹⁷ Досить часто піклувальники ставлять нереалістичні вимоги до себе. Але не почувайтеся винними в тому, що є понад ваші сили. У деяких випадках може виникнути потреба довірити дорогу вам людину на піклування в установу з медичним доглядом. Якщо ви є піклувальником, майте реалістичні сподівання щодо себе. Слід зважувати потреби не тільки батьків, але й дітей, подружнього партнера, а також свої.

НАДНОРМАЛЬНА СИЛА

18, 19. Яку підтримку обіцяє Єгова і який приклад показує, що він сповняє цю обіцянку?

¹⁸ Через своє Слово, Біблію, Єгова турботливо дає вказівки, які можуть дуже допомогти у піклуванні про стареньких батьків, але це не єдина допомога, яку дає Єгова. «Близько Господь до всіх, які до нього взивають...— писав псалмоспівець під натхненням,— заклик їхній почує і спасе їх». Єгова спасе, тобто збереже, своїх вірних слуг навіть у найважчих ситуаціях (Псалом 145:18, 19, Хом.).

¹⁹ Жінка з Філіппін, на ім’я Мирна, відчула це, коли доглядала свою матір, яку розбив параліч. «Нічого так не пригнічує, як страждання дорогої людини, коли вона не може навіть сказати, де болить,— пише Мирна.— Це було так, ніби вона тоне на моїх очах, а я нічого не можу зробити. Багато разів я схилялась на коліна і говорила Єгові про те, яка я зморена. Я голосила, як Давид, котрий просив Єгову зібрати його сльози в посудину і пам’ятати про нього [Псалом 56:9, Хом.]. І Єгова згідно зі своєю обіцянкою дав мені необхідну силу. «Господь був підпорою моєю» (Псалом 18:19, Хом.).

20. Які біблійні обіцянки допомагають піклувальникам залишатися оптимістичними, навіть коли особа, яку вони доглядають, помирає?

²⁰ Хтось сказав, що догляд за старенькими батьками — це «історія без щасливого кінця». Незважаючи на найщиріші зусилля піклувальника, старша людина може померти, як це сталося з матір’ю Мирни. Але ті, хто довіряє Єгові, розуміють, що смерть не є кінцем історії. Апостол Павло сказав: «Маю надію я в Бозі... що настане воскресення праведних і неправедних» (Дії 24:15). Тих, які втратили стареньких батьків через смерть, потішає надія на воскресіння і обіцянка чудового Божого нового світу, в якому «не буде вже смерти» (Об’явлення 21:4).

21. Які добрі плоди приносить пошана до батьків похилого віку?

²¹ Божі слуги глибоко поважають своїх батьків, навіть якщо ті постаріли (Приповістей 23:22—24). Вони шанують їх. Чинячи так, вони бачать сповнення натхненої приповісті: «Батько твій і матір твоя будуть задоволені; хай потішиться та, що породила тебе» (Приповістей 23:25, Дерк.). Але ті, хто шанує своїх батьків похилого віку, приносять утіху і честь передусім Богу Єгові.

1. Яким був намір Єгови для сім’ї?

КОЛИ Єгова з’єднав Адама і Єву подружніми узами, Адам виразив свою радість словами, які стали найранішою єврейською писаною поезією (Буття 2:22, 23). Однак Творець мав на думці не тільки задоволення людей — своїх дітей. Він хотів, щоб подружні пари і сім’ї виконували його волю. Він сказав першій парі: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!» (Буття 1:28). Яке ж величне й цінне призначення! Якими щасливими могли бути Адам і Єва разом зі своїми майбутніми дітьми, коли б вони виконували волю Єгови з цілковитою слухняністю!

2, 3. Як сім’ї можуть стати щасливішими сьогодні?

² Також і сьогодні сім’ї найбільш щасливі, коли в них усі разом виконують Божу волю. Апостол Павло писав: «Благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього» (1 Тимофія 4:8). Сім’я, що живе благочестиво і дотримується вказівок Єгови, які містяться у Біблії, знайде щастя у «житті теперішньому» (Псалом 1:1—3; 119:105; 2 Тимофія 3:16). Навіть коли тільки один член сім’ї застосовує біблійні принципи, справи ідуть краще, ніж коли цього не робить ніхто.

³ У книжці розглядалося багато біблійних принципів, які сприяють сімейному щастю. Мабуть, ви помітили, що деякі з них повторюються досить часто. Чому? Тому що вони представляють могутні істини, корисні для всіх членів родини в різних сферах сімейного життя. Сім’ї, котрі намагаються застосовувати ці біблійні принципи, бачать, що благочестя справді «має обітницю життя теперішнього». Перегляньмо ще раз чотири з цих важливих принципів.

ЦІННІСТЬ САМОВЛАДАННЯ

4. Чому самовладання є дуже необхідним у подружньому житті?

⁴ Цар Соломон говорив: «Людина, що стриму не має для духу свого,— це зруйноване місто без муру» (Приповістей 25:28; 29:11). ‘Стримування духу’ — самовладання — є життєво необхідним для тих, хто хоче мати щасливу сім’ю. Підкорення згубним емоціям, наприклад люті чи неморальній похоті, завдасть збитків, на відшкодування котрих підуть роки, якщо ситуацію взагалі можна буде виправити.

5. Як недосконалі люди можуть розвивати самовладання і яка з цього буде користь?

⁵ Звичайно, ніхто з нащадків Адама не може повністю контролювати свою недосконалу плоть (Римлян 7:21, 22). Однак самовладання, або стриманість, є плодом Божого духу (Галатів 5:22, 23, Дерк.). Отже, Божий дух розвине в нашій особистості самовладання, якщо ми молимося про це, якщо застосовуємо відповідні поради зі Святого Письма, а також якщо спілкуємося з людьми, котрі виявляють цю рису, і уникаємо тих, які не мають її (Псалом 119:100, 101, 130; Приповістей 13:20; 1 Петра 4:7). Це допоможе нам ‘утікати від розпусти’ навіть тоді, коли ми відчуваємо спокусу (1 Коринтян 6:18). Ми будемо відкидати насилля, уникати алкоголізму або переборювати його. Ми також будемо спокійніше реагувати на те, що нас дратує, і на складні ситуації. Хай же всі, в тому числі діти, вчаться розвивати цей важливий плід духу (Псалом 119:1, 2).

НАЛЕЖНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ГОЛОВУВАННЯ

6. а) Який порядок головування встановив Бог? б) Про що повинен пам’ятати чоловік, щоб його головування приносило сім’ї щастя?

⁶ Другим важливим принципом є визнання головування. Павло описав належний порядок головування так: «Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог» (1 Коринтян 11:3). Це значить, що провід у сім’ї бере чоловік, дружина вірно і віддано підтримує його, а діти слухаються своїх батьків (Ефесян 5:22—25, 28—33; 6:1—4). Зауважте, однак, що головування веде до щастя лише тоді, коли воно здійснюється належним чином. Чоловіки, які живуть благочестиво, знають, що голова — це не диктатор. Вони наслідують свого Голову — Ісуса. Хоча Ісус мав бути за «голову над усім», він «прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити» (Ефесян 1:22, Кул.; Матвія 20:28). Так само християнські чоловіки головують не для власної вигоди, але щоб піклуватися про інтереси дружини та дітей (1 Коринтян 13:4, 5).

7. Які біблійні принципи допоможуть дружині сповняти роль, відведену їй Богом у сім’ї?

⁷ Зі свого боку дружина, яка живе благочестиво, не конкурує з чоловіком і не намагається тримати його у своїх руках. Вона з радістю підтримує його і співпрацює з ним. Біблія деколи каже про жінку «заміжня» або «мужня», і оригінальне значення цих слів не залишає сумнівів, що муж є її головою (Буття 20:3, Хом., Кул.). Через шлюб вона потрапляє під «закон чоловіка» (Римлян 7:2). У той же час Біблія називає її «помічником під стать йому» (Буття 2:20, Дулуман). Вона має риси і здатності, яких бракує чоловікові, і дає йому потрібну підтримку (Приповістей 31:10—31). Біблія також говорить, що дружина — це «подруга», вона працює плече до плеча зі своїм партнером (Малахії 2:14). Ці біблійні принципи допомагають чоловікові й дружині цінувати становище одне одного, ставитися з належною повагою до свого партнера і шанувати його почуття власної гідності.

‘БУДЬТЕ ШВИДКИМИ ПОСЛУХАТИ’

8, 9. Поясніть деякі принципи, котрі допоможуть усім членам сім’ї покращити своє вміння спілкуватися.

⁸ У цій книжці часто наголошується на потребі спілкування. Чому? Тому що набагато легше вирішувати справи, коли люди розмовляють і справді слухають одне одного. Повторно підкреслюється, що спілкування — процес двосторонній. Учень Яків так сказав про це: «Нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити» (Якова 1:19).

⁹ Важливо також стежити за тим, як ми говоримо. Необдумані, задирливі або надто критичні слова не сприяють успішному спілкуванню (Приповістей 15:1; 21:9; 29:11, 20). Навіть коли ми праві, але говоримо жорстоко, пихато чи бездушно, це принесе, мабуть, більше шкоди, ніж користі. Наше слово має бути зі смаком, «приправлене сіллю» (Колосян 4:6). Воно повинне також бути, як «золоті яблука на срібнім тарелі» (Приповістей 25:11). Сім’ї, які вчаться добре спілкуватися, роблять цим великий крок до щастя.

ВАЖЛИВА РОЛЬ ЛЮБОВІ

10. Який вид любові надзвичайно важливий у подружжі?

¹⁰ На сторінках цієї книжки часто трапляється слово «любов». Чи ви пам’ятаєте, який вид любові головним чином мався на увазі? Правда, романтичне кохання (грецьке е́·рос) відіграє важливу роль у подружжі, і у щасливих сім’ях між чоловіком і дружиною розвивається глибока прихильність і дружба (грецьке фі·лı́·а). Але ще важливішою є любов, яку по-грецьки називають а·ґа́·пе. Це та любов, яку ми розвиваємо до Єгови, до Ісуса і до ближніх (Матвія 22:37—39). Це любов, яку Єгова виявляє до людей (Івана 3:16). Як чудово, що ми можемо виявляти той самий вид любові до нашого подружнього партнера й дітей! (1 Івана 4:19).

11. Як любов сприяє благополуччю подружжя?

¹¹ У подружжі ця велична любов справді є «досконалим зв’язком єдності» (Колосян 3:14, НС). Вона зближує подружніх партнерів і спонукує їх робити все для блага одне одного і своїх дітей. Коли сім’ї стикаються зі складними ситуаціями, любов допомагає їм вирішувати справи в єдності. З плином часу, коли подружні партнери зустрічатимуть старість, любов допомагатиме їм далі підтримувати й цінувати одне одного. «Любов... не шукає тільки свого... усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!» (1 Коринтян 13:4—8).

12. Чому любов шлюбних партнерів до Бога зміцнить їхнє подружжя?

¹² Подружній союз особливо міцний, коли він базується не тільки на взаємній любові між партнерами, але головним чином на любові до Єгови (Екклезіяста 4:9—12). Чому? Послухаймо, що написав апостол Іван: «Це бо любов до Бога: берегти його заповіді» (1 Івана 5:3, Хом.). Так, наприклад, подружжя повинне виховувати своїх дітей у благочесті не лише через глибоку любов до них, але й тому, що це наказ Єгови (Повторення Закону 6:6, 7). Подружні партнери повинні остерігатися неморальності не лише через любов одне до одного, але головним чином тому, що вони люблять Єгову, який «блудників та перелюбів судитиме» (Євреїв 13:4). Навіть коли один партнер створює у подружжі серйозні проблеми, любов до Єгови спонукуватиме іншого далі дотримуватися біблійних принципів. Щасливі ті сім’ї, в яких взаємна любов зміцняється любов’ю до Єгови!

СІМ’Я, ЩО ВИКОНУЄ БОЖУ ВОЛЮ

13. Як рішучість виконувати Божу волю допоможе концентруватися на справді важливих речах?

¹³ Ціле життя християнина зосереджується на виконанні Божої волі (Псалом 143:10). Власне це розуміється під благочестям. Виконання Божої волі допомагає сім’ям концентруватися на справді важливих речах (Филип’ян 1:9, 10, НС). Наприклад, Ісус попереджував: «Я ж прийшов «порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір’ю, і невістку з свекрухою її». І: «вороги чоловікові — домашні його!» (Матвія 10:35, 36). Як і перестерігав Ісус, багато його послідовників зазнають переслідування від членів своєї сім’ї. Яка сумна і важка ситуація! Однак сімейні узи не повинні переважати нашої любові до Бога Єгови та Ісуса Христа (Матвія 10:37—39). Якщо ми витерпимо, незважаючи на опір сім’ї, противники можуть змінитися, побачивши добрі плоди нашого благочестя (1 Коринтян 7:12—16; 1 Петра 3:1, 2). Навіть коли цього не стається, якщо ми припинимо служити Богові через опір, то не досягнемо цим тривалих добрих результатів.

14. Як бажання виконувати Божу волю допоможе батькам діяти в інтересах своїх дітей?

¹⁴ Виконання Божої волі допомагає батькам приймати правильні рішення. Наприклад, у деяких суспільствах батьки схильні вважати виховання дітей можливістю вкласти гроші з таким розрахунком, що діти доглядатимуть їх на старість. Хоча батьки мають право сподіватися у похилому віці догляду від своїх дорослих дітей, вони не повинні з таких міркувань скеровувати дітей до матеріалістичного способу життя. Батьки не роблять жодної послуги своїм дітям, коли виховують у них більше цінування матеріальних речей, ніж духовних (1 Тимофія 6:9).

15. Який чудовий приклад матері, яка виконує Божу волю, дала Евнікія, мати Тимофія?

¹⁵ Чудовим прикладом у цьому є Евнікія, мати Павлового молодого друга Тимофія (2 Тимофія 1:5). Хоча Евнікія мала невіруючого чоловіка, вона разом з Тимофієвою бабусею Лоідою досягла успіху, виховавши Тимофія так, що він тримався благочестя (2 Тимофія 3:14, 15). Коли Тимофій досяг відповідного віку, Евнікія дозволила йому залишити дім і розпочати місіонерську працю проповідування Царства разом з Павлом (Дії 16:1—5). Як вона, мабуть, тішилася, коли її син став чудовим місіонером! Його відданість Богові у дорослому віці свідчила про те, яке виховання він отримав, будучи дитиною. Безумовно, Евнікія відчувала задоволення й радість, слухаючи повідомлення про Тимофієве вірне служіння, хоча, мабуть, і скучала за сином (Филип’ян 2:19, 20).

СІМ’Я І ВАШЕ МАЙБУТНЄ

16. Яку належну синівську турботу виявляв Ісус, але що було його головною метою?

¹⁶ Ісус виховувався у побожній сім’ї і в дорослому віці виявляв належну синівську турботу про свою матір (Луки 2:51, 52; Івана 19:26). Однак головною метою Ісуса було виконувати Божу волю, яка для нього полягала також в тому, щоб відкрити людям дорогу до вічного життя. Він зробив це, коли склав своє досконале людське життя у жертву за грішних людей (Марка 10:45; Івана 5:28, 29).

17. Яку славну перспективу Ісусова вірність відкрила для тих, хто чинить Божу волю?

¹⁷ Після смерті Ісуса Єгова воскресив його до небесного життя і дав йому велику владу, зрештою призначивши його Царем у небесному Царстві (Матвія 28:18; Римлян 14:9; Об’явлення 11:15). Завдяки жертві Ісуса з’явилася можливість, щоб деякі люди були вибрані правити з ним у тому Царстві. Вона також відкрила решті людей праведного серця шлях до досконалого життям на землі, відновленій до райського стану (Об’явлення 5:9, 10; 14:1, 4; 21:3—5; 22:1—4). Одним з найвеличніших привілеїв, що існує сьогодні, є розповідати цю славну добру новину своїм ближнім (Матвія 24:14).

18. Яке нагадування і підбадьорення дається сім’ям та окремим особам?

¹⁸ Як показав апостол Павло, живучи благочестиво, люди мають обітницю отримати ті благословення «майбутнього життя». Це, безумовно, найкращий спосіб знайти щастя! Пам’ятайте: «Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:17). Тому діти чи батьки, чоловіки чи дружини, одинокі дорослі люди з дітьми чи без них — усі намагаймося чинити Божу волю! Навіть коли ви зазнає́те тиску чи зустрічаєтеся з надзвичайними труднощами, не забувайте, що ви є слугою живого Бога. Тож хай ваші дії приносять Єгові радість (Приповістей 27:11). І хай ваша поведінка принесе вам щастя тепер і вічне життя у майбутньому новому світі!