Погляд Біблії

Перелюб. Простити чи не простити?

«ПРОЩАЙТЕ, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші» (Марка 11:25). Коли шлюб порушується перелюбом, ці слова, промовлені Ісусом, піднімають декілька важких запитань: чи мусить невинна християнка пробачити своєму партнерові й зберегти шлюб?a Якщо вона вирішить розлучитися, чи не наразить на небезпеку свої особисті стосунки з Богом? Подивімось, як Біблія допомагає відповісти на ці запитання.

Чи ти завжди мусиш пробачати?

Чи слова Ісуса «прощайте, як маєте що проти кого» означають, що християнин повинен прощати у всіх випадках, навіть тоді, коли подружній партнер вчинив перелюб? Слова Ісуса треба розглядати у світлі інших роз’яснень, які він зробив щодо прощення.

Наприклад, ми вчимось важливого принципу прощення зі слів Ісуса, записаних у Луки 17:3, 4: «Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: «Каюся»,— вибач йому!» Ясно, що у випадках серйозного гріха ображеного заохочується намагатися простити, якщо кривдник щиро розкаюється. Сам Єгова дивиться на речі в такий спосіб: для того щоб заслужити божественне прощення, нам треба щиро покаятись (Луки 3:3; Дії 2:38; 8:22).

Проте це також показує, що коли перелюбник не розкаюється, відмовляючись визнати відповідальність за свій гріх, то дружина може не пробачити. (Порівняйте 1 Івана 1:8, 9).

Прощення. А що сказати про наслідки?

Що ж, коли перелюбник розкаюється? Коли людина кається, з’являється підстава для прощення. Але чи прощення означатиме, що провинник звільнюється від усіх наслідків своїх поганих вчинків? Розгляньмо деякі приклади того, як прощає Єгова.

Коли ізраїльтяни повстали, послухавшись десятьох розвідників, які описали Ханаанський край в поганому світлі, Мойсей благав Єгову: «Прости ж провину цього народу». Єгова відповів: «Я простив за словом твоїм». Чи це означало, що образники були звільнені від усіх наслідків своїх дій? Єгова сказав далі: «Всі ті люди, що... не слухалися голосу Мого... не побачать вони того Краю, що Я заприсяг був їхнім батькам» (Числа 14:19—23). Єгова лишився вірним своєму слову, і те старше покоління, за винятком Ісуса Навина і Калева, не побачило Обітованої землі (Числа 26:64, 65).

Подібно до цього, коли пророк Натан докорив царю Давиду за його гріх з Вірсавією, розкаяний Давид визнав: «Згрішив я перед Господом». Тоді Натан сказав Давиду: «Господь зняв твій гріх» (2 Самуїла 12:13). Але, незважаючи на те що Єгова простив Давиду, решту життя Давид страждав від наслідків свого гріха. (2 Самуїла 12:9—14; дивіться також 2 Самуїла, розділ 24).

Ці приклади божественного прощення підкреслюють важливий урок: ми не можемо грішити безкарно (Галатів 6:7, 8). Розкаяного грішника, хоч він і отримав прощення, не обов’язково обминуть наслідки його поганих вчинків. Чи це означає, що жінка може простити перелюбнику, принаймні в тому розумінні, що забуде гірку образу, і все ж таки вирішить розірвати з ним шлюб?

Прощення і розлучення

Під час свого служіння Ісус у трьох випадках говорив про розлучення (Матвія 5:32; 19:3—9; Луки 16:18). Цікаво, що жодного разу під час тих дискусій Ісус не згадав прощення. Наприклад, згідно з Матвія 19:9, він сказав: «Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб». Говорячи «не з причини перелюбу», Ісус визнав, що сексуальна неморальність дає невинному партнеру право, або біблійну «підставу», на розлучення. Втім, Ісус не сказав, що невинному треба розлучитися. Однак він ясно показав, що невинний може зробити так.

Шлюб є зв’язком, який тримає двох людей разом (Римлян 7:2). Але якщо один з них невірний, зв’язок може бути розірваний. У такому випадку невинний партнер справді зустрічається з потребою прийняти два рішення. Перше — чи вона повинна простити? Як ми вже побачили, вирішальним чинником тут є те, розкаявся перелюбник чи ні. Якщо він розкаявся, жінка може з часом пробачити, принаймні в тому значенні, що забуде почуття образи.

Друге рішення — чи повинна вона розлучитися? Чому може повстати таке питання, якщо вона простила його?b Що ж, у неї можуть бути вагомі підстави побоюватися як за свою безпеку, так і за безпеку своїх дітей, особливо тоді, коли чоловік колись її ображав. А що, коли вона боїться заразитись хворобою, яка передається статевим шляхом? Або, можливо, вона має внутрішнє відчуття, що більше не може довіряти йому в подружніх стосунках, бо він був невірний? У таких випадках припусти́мо, що жінка може пробачити своєму партнерові, який допустився помилки (у розумінні залишити почуття образи), але все ж таки вирішити розлучитися, тому що вона не хоче з ним далі жити. Залишити почуття образи може допомогти їй повернутися до нормального життя. Це також може допомогти їй в майбутньому підтримувати з перелюбником необхідні стосунки більш коректними.

Розлучатися з невірним подружнім партнером чи ні — особисте рішення дружини, яке вона повинна робити після того, як ретельно й з молитвою розгляне всі пов’язані з цим фактори (Псалом 55:22). Ніхто інший не має права намагатися стримувати або підштовхувати її вибрати якесь з цих двох рішень. (Порівняйте Галатів 6:5). Пам’ятайте, Ісус не сказав, що невинний партнер повинен робити. Тому ясно, що Єгова не буде незадоволений тими, хто вибере розлучення на належній біблійній підставі.

[Примітки]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 10]

Life