усякого уряду, і влади, і сили, і панування. ...І Його дав найвище за все — за Голову Церкви» (Ефесян 1:20—22). Оскільки Ісус вже мав царську владу над християнами, Павло міг написати, що Єгова «визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина» (Колосян 1:13; 3:1).

15, 16. а) Чому ми говоримо, що Ісус не став Царем Божого Царства у 33 році н. е.? б) Коли Ісус почав правити у Божому Царстві?

¹⁵ Однак у той час Ісус не діяв як Цар і Суддя над народами. Він сидів поряд з Богом, чекаючи на час, коли зможе діяти як Цар Божого Царства. Павло писав про нього: «Кому з Анголів Він промовив коли: «Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм» (Євреїв 1:13).

¹⁶ Свідки Єгови опублікували багато доказів того, що час Ісусового чекання закінчився у 1914 році, коли він став правителем Божого Царства у невидимих небесах. В Об’явлення 11:15, 18 говориться: «Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його,— і Він зацарює на вічні віки!» «А погани розлютилися, та гнів Твій прийшов». Так, народи виразили гнів одні до одних під час першої світової війни (Луки 21:24). Війни, землетруси, пошесті, голод і таке інше — все це ми спостерігаємо з 1914 року і все це підтверджує, що Ісус тепер править у Божому Царстві і що остаточний кінець цього світу близько (Матвія 24:3—14).

17. Які ключові пункти ми встановили до цього моменту?

¹⁷ Коротко повторимо: можна сказати, що Бог сидить на троні як Цар, але в іншому значенні він може сідати на трон, щоб судити. У 33 році н. е. Ісус сів по правиці в Бога, і зараз він є Царем у Царстві. Але чи Ісус, правлячи зараз як Цар, також служить Суддею? Крім того, чому це повинно цікавити нас особливо у цей час?

18. Які є докази того, що Ісус мав бути також Суддею?

¹⁸ Єгова, який має право призначати суддів, вибрав Ісуса Суддею, котрий відповідає Його нормам. Ісус виявив це, говорячи про людей, які оживають духовно: «Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові» (Івана 5:22). Однак судова роль Ісуса виходить за межі цього суду, тому що він є суддею живих і мертвих (Дії 10:42; 2 Тимофія 4:1). Одного разу Павло проголосив: «[Бог] визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа [Ісуса], що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши» (Дії 17:31; Псалом 72:2—7).

19. Чому це правильно говорити, що Ісус засідає як Суддя?

¹⁹ Чи є підстави зробити висновок, що Ісус сідає на славний трон у конкретній ролі Судді? Так. Ісус говорив апостолам: «Коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді засядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих» (Матвія 19:28). Хоча Ісус зараз є Царем у Царстві, його подальша діяльність, згадана в Матвія 19:28,— це сидіти на троні, щоб судити протягом Тисячоліття. У той час він судитиме усіх людей, праведних і неправедних (Дії 24:15). Нам було б добре мати це на увазі, розглядаючи одну з Ісусових притч, яка стосується нашого часу і нашого життя.

Що говориться у притчі?

20, 21. Яке запитання Ісусових апостолів стосується нашого часу і до якого іншого запитання воно доводить?

²⁰ Невдовзі перед Ісусовою смертю апостоли запитали його: «Коли станеться це і який буде знак твоєї присутності і закінчення системи речей?» (Матвія 24:3, НС). Ісус передрік знаменні події на землі перед тим, як мав ‘прийти кінець’. Саме перед тим кінцем народи «побачать... «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою» (Матвія 24:14, 29, 30).

²¹ Що буде з людьми тих народів, коли Син Людський прийде у славі своїй? Про це ми дізнаємося з притчі про овець і козлів, яка починається такими словами: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться» (Матвія 25:31, 32).

22, 23. Які моменти вказують на те, що притча про овець і козлів не почала виконуватися у 1914 році?

²² Чи ця притча стосується часу, коли Ісус засів у царській владі в 1914 році, як ми розуміли довгий час? У Матвія 25:34 його названо Царем, отже логічно, що притча стосується часу після того, як Ісус став Царем у 1914 році. Але який суд він почав невдовзі після цього? Це не був суд ‘усіх народів’. У той час він звернув увагу на тих, які заявляли, що належать до «Божого дому» (1 Петра 4:17). Згідно з Малахії 3:1—3, Ісус, будучи вісником Єгови, в судовому порядку перевірив помазаних християн, які ще були на землі. Це також був час винесення судового вироку загальновизнаному християнству, яке неправдиво заявляло, що є «Божим домом»c (Об’явлення 17:1, 2; 18:4—8). Однак нічого не говорить про те, що у той час, або з того часу, Ісус засів остаточно судити людей усіх народів як овець чи козлів.

²³ Аналізуючи Ісусову діяльність у цій притчі, ми бачимо, як він остаточно судить усі народи. Ця притча не показує, що такий суд мав тривати багато довгих років, ніби кожну людину, яка помирає протягом останніх десятиліть, суджено, чи вона достойна вічної смерті, чи вічного життя. Виглядає, що більшість людей, котрі померли у недавні десятиліття, пішли у спільну могилу людства (Об’явлення 6:8; 20:13). Притча зображає час, коли Ісус судить людей, які походять з «усіх народів» і які, будучи тоді живими, стоятимуть перед виконанням його судового вироку.

24. Коли сповниться притча про овець і козлів?

²⁴ Іншими словами, притча говорить про майбутнє, коли Син Людський прийде у славі своїй. Він засяде судити людей, живих на той час. Судити він буде згідно з тим, якими вони себе проявили. У той час «різниця між праведником і безбожником» буде чітко визначена (Малахії 3:18, Хом.). Безпосереднє винесення і виконання вироку відбуватиметься протягом обмеженого часу. Ісус прийме праведні рішення на основі того, якою людина себе показала. (Дивіться також 2 Коринтян 5:10).

25. Чого стосуються слова в Матвія 25:31 про те, що Син Людський засяде на престолі слави своєї?

²⁵ Отже слова в Матвія 25:31 про те, що Ісус «засяде на престолі слави Своєї», щоб судити, стосуються майбутнього часу, коли цей могутній Цар засяде виносити і виконувати вирок над народами. Так, суд за участю Ісуса, описаний у Матвія 25:31—33, 46, можна порівняти до суду в 7-му розділі Даниїла, де правлячий Цар, Старий днями, засідає, щоб виконати свою роль Судді.

26. Яке нове пояснення притчі стає очевидним?

²⁶ Таке розуміння притчі про овець і козлів означає, що суд овець і козлів відбуватиметься у майбутньому. Він відбудеться після того, як почнеться «скорбота», згадана в Матвія 24:29, 30, і «прийде Син Людський у славі Своїй». (Порівняйте Марка 13:24—26). Тоді перед самим кінцем всієї злої системи Ісус почне суд і винесе та приведе у виконання вирок (Івана 5:30; 2 Солунян 1:7—10).

27. Чим нам слід цікавитися стосовно останньої притчі Ісуса?

²⁷ Це прояснює наше розуміння часу, якого стосується Ісусова притча, і показує, коли будуть суджені вівці і козли. Але як це впливає на нас, тих, які ревно проповідують добру новину про Царство? (Матвія 24:14). Чи це робить нашу працю менш важливою, чи робить її ще більш значущою? Розгляньмо у наступній статті вплив, який це розуміння робить на нас.

Яке майбутнє для овець і козлів?

«Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів» (МАТВІЯ 25:32).

1, 2. Чому притча про овець і козлів повинна цікавити нас?

ІСУС ХРИСТОС був, безумовно, найбільшим Вчителем на землі (Івана 7:46). Один з його навчальних методів полягав у використанні притч (Матвія 13:34, 35). Вони були простими, але яскраво передавали глибокі духовні та пророчі істини.

² У притчі про овець і козлів Ісус говорив про час, коли він діятиме в особливій ролі: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і...» (Матвія 25:31). Це повинно цікавити нас, тому що йдеться про притчу, якою Ісус завершує свою відповідь на питання: «Який буде знак твоєї присутності і закінчення системи речей?» (Матвія 24:3, НС). Що це означає для нас?

3. Що Ісус говорив раніше у своїй промові про події відразу після початку великої скорботи?

³ Ісус передрік вражаючі події, що мають прийти ‘зараз по’ початку великої скорботи, події, котрих ми очікуємо. Він сказав, що має з’явитися «знак Сина Людського». Це буде мати сильний вплив на «всі земні племена», які «побачать... «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою». Син Людський буде йти у супроводі «Анголів Своїх» (Матвія 24:21, 29—31)a. Який