Чи були в Давида підстави сподіватися, що Бог дбатиме про нього? А чи Бог дбає про вас? Багатьом людям важко повірити, що Всемогутній Бог цікавиться ними. Чому?

Одна з причин полягає в тому, що форма життя, яку має Бог, значно вища за людську. Становище Бога настільки високе, що для нього цілі народи «як крапля з відра, а важать — як порох на шальках» (Ісаї 40:15). Нещодавно один письменник, який не вірить у Бога, сказав: «Треба бути вкрай зарозумілим, щоб вважати, ніби існує Бог, який особисто і щиро цікавиться ділами людей».

З іншого боку, деякі особи думають, що через свою поведінку не заслуговують турботи Бога. Наприклад, один чоловік середнього віку, на ім’я Джим, говорить: «Я постійно молився про мир і самовладання, але знову й знову впадав у гнів. Зрештою я дійшов висновку, що є дуже злою людиною і навіть Бог не спроможний мені допомогти».

Чи дійсно Бог настільки далекий від недосконалих людей, що не помічає їх? Як він до них ставиться? Ніхто не міг би відповісти на ці запитання чи сказати щось від Божого імені, якби Бог не відкрився людям. Біблія, яка містить натхнену Богом звістку для людства, запевняє, що Бог не є якоюсь відчуженою істотою, котра не цікавиться нами. У ній сказано, що «він недалеко від кожного з нас» (Дії 17:27). У наступних чотирьох статтях ми розглянемо, що Бог говорить про своє ставлення до різних людей і як виявляє свою турботу про них, у тому числі і про вас.

ЧОМУ ДЕХТО СУМНІВАЄТЬСЯ. Як показують недавні дослідження, лише в нашій галактиці існує щонайменше 100 мільярдів планет. Роздумуючи про колосальні розміри нашого Всесвіту, чимало людей запитує: «Навіщо всемогутньому Творцю пильно дивитися за простими людьми на якійсь крихітній планеті?»

ЧОГО ВЧИТЬ БОЖЕ СЛОВО. Неправильно вважати, що після того, як Бог дав нам Біблію, він перестав про нас думати. Єгова запевняє: «Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе» (Псалом 32:8).

Поміркуйте, що сталося з єгиптянкою Аґар, яка жила у XX сторіччі до н. е. Вона виявляла неповагу до своєї господині Сари. Тому Сара принизила цю жінку, і та втекла в пустиню. Чи Бог перестав цікавитись Аґар, коли побачив, що вона припустилася помилки? У Біблії розповідається: «Знайшов її Ангол Господній». Ангел запевнив Аґар: «Прислухавсь Господь до твоєї недолі» (Буття 16:4—12). Почувши це, вона сказала Єгові: «Ти Бог, що бачиш мене» (Буття 16:13, переклад Філарета).

«Бог, що бачить» пильно дивиться і за вами. Наведімо приклад. Любляча мати особливо пильно дивиться за своїми маленькими дітьми. Адже чим менша дитина, тим більше вона потребує батьківської уваги. Подібно й Бог особливо уважний до нас, коли ми пригнічені і вразливі. Єгова каже: «Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених» (Ісаї 57:15).

А втім, ви, можливо, запитуєте себе: «Наскільки пильно Бог дивиться за мною? Чи він оцінює мене за зовнішніми ознаками, чи дивиться глибше і розуміє, якою людиною я є насправді?»

ЧОМУ ДЕХТО СУМНІВАЄТЬСЯ. Багато хто вважає, що для Бога всі люди — це лише грішники, які є нечистими і негідними його уваги. Кендра страждала на депресію і мала надмірне почуття вини, оскільки не могла досконало виконувати Божі вимоги. Вона сказала: «Зрештою я перестала молитися».

ЧОГО ВЧИТЬ БОЖЕ СЛОВО. Єгова бачить більше, ніж тільки ваші недоліки,— він по-справжньому розуміє вас. Біблія говорить, що «знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох». Більше того, він поводиться з нами «не за нашими прогріхами», а милосердно прощає нас, коли ми розкаюємось (Псалом 103:10, 14).

Подумайте про ізраїльського царя Давида, чиї слова наводилися на початку цієї серії статей. Молячись до Бога, він сказав: «Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени... Випробуй, Боже, мене,— і пізнай моє серце» (Псалом 139:16, 23). Давид мав упевненість, що Єгова бачив не лише його гріхи, які часом були тяжкими, але і його розкаяне серце.

Єгова розуміє вас, як ніхто інший. У Біблії говориться: «Чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Самуїла 16:7). Богу відомо, чому ви поводитеся певним чином і яку роль у формуванні вашої особистості відіграли спадковість, виховання, оточення та особливості характеру. Хоча ви робите помилки, він бачить, якою людиною ви прагнете стати, і цінує ваші старання.

А втім, як Бог використовує глибоке розуміння вашої особистості, щоб вас потішати?

ЧОМУ ДЕХТО СУМНІВАЄТЬСЯ. Деякі люди навіть за найскрутніших обставин вважають, що егоїстично просити Бога про допомогу і потіху. Жінка, на ім’я Ракель, каже: «Коли я стикаюся з труднощами, то вагаюся звертатись до Бога по допомогу. Мені здається, що мої проблеми надто дріб’язкові в порівнянні з важкими проблемами, які має безліч людей по цілому світі».

ЧОГО ВЧИТЬ БОЖЕ СЛОВО. Щоб допомогти нам і дати потіху, Бог вже зробив щось дивовижне. Усі люди на землі вспадкували гріх і ніколи не зможуть повною мірою дотримуватися Божих вимог. Проте Бог «полюбив нас і послав свого Сина [Ісуса Христа] як жертву примирення за наші гріхи» (1 Івана 4:10). Завдяки жертовній смерті Ісуса Бог прощає наші гріхи і обдаровує нас чистим сумлінням та надією на вічне життя в мирному новому світіa. Але чи ця жертва була принесена за людський рід загалом? Чи вона свідчить про те, що Бог цікавиться вами особисто?

Розгляньте приклад апостола Павла. З почуттям глибокої вдячності за Ісусову жертву він написав: «Я живу завдяки вірі в Божого Сина, який полюбив мене й віддав за мене самого себе» (Галатів 2:20). Ісус помер ще до того, як Павло став християнином, і все ж Павло вважав цю жертву даром, який Бог подарував особисто йому.

Жертовна смерть Ісуса є даром, який Бог також подарував особисто вам. Це доводить, що ви надзвичайно цінні для Бога. Жертва Христа може дати вам «вічну потіху та непохитну надію» і «зміцнити вас у кожному доброму ділі й слові» (2 Фессалонікійців 2:16, 17).

Ісус пожертвував своїм життям майже 2000 років тому. Але чому можна сказати, що Бог і сьогодні запрошує людей до нього наблизитися?

ЧОМУ ДЕХТО СУМНІВАЄТЬСЯ. Чимало віруючих людей відчувають себе далекими від Бога. Одна жінка з Ірландії, на ім’я Крістіна, щотижня ходила до церкви. Вона розповідає: «Для мене Бог був просто Тим, хто все створив. Я не знала його і ніколи не почувалася близькою до нього».

ЧОГО ВЧИТЬ БОЖЕ СЛОВО. Навіть якщо ми вважаємо себе безнадійними, Єгова так не думає. Щоб показати турботу Бога про нас, Ісус навів приклад: «Коли якийсь чоловік має сто овець і одна з них заблукає, чи ж не залишить він дев’яносто дев’ятьох на горі та не вирушить на пошуки тієї заблуканої?» Чого вчить нас цей приклад? «Так само й мій небесний Батько не бажає, аби загинув хоч один з цих малих» (Матвія 18:12—14).

Бог цінує кожного «з цих малих». Але як він шукає тих, хто «заблукав»? У біблійному вірші, наведеному на початку статті, сказано, що Єгова їх приводить до себе.

Ось кілька прикладів, як Бог приводив до себе щирих людей. У I столітті він наказав Пилипові, послідовнику Христа, наздогнати колісницю ефіопського вельможі і пояснити значення біблійного пророцтва, яке той читав (Дії 8:26—39). Також Бог послав апостола Петра до римського сотника, на ім’я Корнилій, який завжди молився і докладав зусиль, щоб поклонятися Богові (Дії 10:1—48). Бог скерував апостола Павла і його супутників до річки за містом Филипи. Там вони зустріли «одну богобійну жінку», Лідію, і «Єгова відкрив її серце, щоб вона зважала на Павлові слова» (Дії 16:9—15).

У кожному з цих випадків Єгова подбав про те, щоб люди, котрі шукали його, мали можливість з ним познайомитись. Хто в наш час ділиться біблійною звісткою про Бога, відвідуючи людей вдома чи зустрічаючи їх деінде? Багато хто скаже, що це Свідки Єгови. Запитайте себе: «А може, Бог через Свідків запрошує мене до нього наблизитися?» Настійно заохочуємо вас просити в молитві Бога, щоб він допоміг вам відгукнутись на його запрошення і наблизитися до ньогоa.