Наука, за визначенням одного словника, «це систематичне вивчення природи та властивостей матеріального всесвіту за допомогою спостережень, експериментів і вимірювань». Усе це вимагає неабияких зусиль і часами приносить лише розчарування. На певні дослідження вчені витрачають тижні, місяці або навіть роки і деколи заходять у глухий кут. Все ж у багатьох випадках їхні старання приносять людству блага. Згадаймо кілька з них.

Одна європейська компанія створила з міцного пластику і якісних фільтрів прилад для очищення води. Використовуючи його, можна уникнути багатьох захворювань, які виникають внаслідок споживання брудної води. Такі прилади просто незамінні під час стихійних лих, як-от землетрусу, що стався на Гаїті у 2010 році.

Високо над землею мережа супутників утворює глобальну систему позиціонування (GPS). Хоча GPS розробляли для військових цілей, сьогодні вона допомагає орієнтуватися водіям, пілотам, морякам та навіть мисливцям і мандрівникам. Тож завдяки такому винаходу вчених стало значно легше дістатися туди, куди потрібно.

Чи ви користуєтеся мобільним телефоном, комп’ютером або Інтернетом? Чи ви помітили, що завдяки розвитку сучасної медицини поліпшилося ваше здоров’я? А може, ви подорожуєте літаком? Якщо так, то ви отримуєте користь з деяких наукових досягнень. Безперечно, наука позитивно впливає на різні сфери людського життя.

БІЛІ ПЛЯМИ В СУЧАСНІЙ НАУЦІ

У пошуках нових знань сучасні вчені щораз глибше поринають у дослідження природи. Фізики-ядерники вивчають внутрішні процеси в атомі, тоді як астрофізики намагаються зазирнути на мільярди років у минуле, аби зрозуміти, як виник усесвіт. Розширюючи горизонти наукового пізнання, навіть у невидимих та недосяжних сферах, деякі дослідники роблять висновок, що якби Бог Біблії існував, то вони мали б його знайти.

Декотрі видатні вчені роблять ще сміливіші припущення. Вони пропагують ідею, яку науковий письменник Амір Аксель назвав «науковим запереченням існування Бога». Наприклад, один всесвітньо відомий фізик заявив: «Відсутність доказів існування Бога, який відіграє важливу роль у всесвіті, переконливо доводить, що такого бога не існує». Інші вчені кажуть, що діла Бога, про якого говорить Біблія, це лише «магія» й «незрозумілі трюки»a.

Усе ж постає запитання: «Чи наука достатньо дослідила навколишній світ, щоб робити такі категоричні висновки?» Якщо коротко, то ні. Наука досягла небувалих вершин, проте багато вчених визнають, що залишається чимало непізнаного і, мабуть, непізнанного. Говорячи про вивчення світу, фізик і лауреат Нобелівської премії Стівен Вайнберг зауважив: «Ми ніколи не зможемо докопатися до істини». Професор Мартін Ріс, королівський астроном Великобританії, написав: «Можливо, дечого люди ніколи не зрозуміють». Відверто кажучи, більшість загадок природи — від крихітної клітини до неосяжного всесвіту — досі незбагненні для сучасної науки. Розгляньмо кілька прикладів.

• 

  Біологи не можуть повністю пояснити процеси, що відбуваються в живих клітинах. Як вони поглинають енергію, як виробляють білки і як діляться? Вчені досі не знайшли вичерпних відповідей на ці запитання.

• 

  Сила тяжіння впливає на нас щосекунди. Але для фізиків це нерозгадана таємниця. Вони не до кінця розуміють, як ця сила притягує нас до землі, коли ми підстрибуємо, або як вона утримує місяць на його орбіті навколо нашої планети.

• 

  Космологи припускають, що майже 95 відсотків того, з чого складається всесвіт, невидиме і його не можуть зафіксувати наукові прилади. Ці невидимі компоненти всесвіту поділяють на дві категорії: темну матерію і темну енергію. Для вчених вони залишаються загадкою.

У науці є чимало білих плям. Чому про це варто пам’ятати? Відомий науковий письменник слушно зазначає: «Те, що ми знаємо, мізерне в порівнянні з тим, чого не знаємо. Як на мене, наука має розвивати в людині жагу до нових знань, а не робити її догматичною».

Якщо вас непокоїть те, що наука витіснить Біблію і зруйнує віру в Бога, поміркуйте ось над чим: видатним ученим, озброєним потужними приладами, вдалося пізнати лише крихітну частину світу природи. Тож чи мудро бездумно відкидати існування того, що лежить за межами наукового пізнання? Які ж влучні слова містить «Британська енциклопедія» у підсумку до великої статті про історію і розвиток астрономії: «Астрономія існує майже 4000 років, а всесвіт усе ще такий загадковий, як і в часи вавилонян».

Свідки Єгови поважають право кожного на власну думку. Ми прагнемо слухатися біблійної поради: «Нехай про вашу поміркованість знають усі» (Філіппійців 4:5). З огляду на це заохочення запрошуємо вас розглянути, як наука і Біблія узгоджуються між собою та доповнюють одна одну.

Останніми роками набули популярності книжки, які пропагують погляди прибічників так званого нового атеїзму. Навколо них точиться чимало обговорень і дискусій. Стосовно цього невролог Девід Іглман написав: «У деяких читачів... складається враження, ніби науковці вже розставили всі крапки над “і”». А тоді додав: «Однак справжня наука завжди об’єктивна і, як показує її історія, повна несподіванок».

Упродовж віків талановиті вчені, шукаючи відповідей на складні запитання, робили видатні відкриття. Проте деякі допускалися серйозних помилок. Ісаака Ньютона можна назвати одним з найбільших учених усіх часів. Він пояснив, що сила тяжіння об’єднує планети, зірки й галактики в єдиний усесвіт. Також він заклав основи математичного аналізу, який використовується при створенні комп’ютерних систем, для здійснення космічних польотів і в ядерній фізиці. Водночас Ньютон захоплювався алхімією — псевдонаукою, мета якої полягала в тому, щоб за допомогою астрології і магії перетворити свинець та інші метали в золото.

Ще за 1500 років до народження Ньютона грецький астроном Птолемей досліджував небо лише неозброєним оком. Він спостерігав за рухом планет у нічному небі та був вправним картографом. Однак Птолемей вірив, що земля є центром усесвіту. Астрофізик Карл Саган написав про Птолемея: «Його геоцентрична система світу панувала в науці 1500 років і стала застережливим прикладом того, що навіть дуже розумні люди можуть мати вкрай хибні погляди».

Нині науковці у своїх пошуках стикаються з подібними труднощами. Чи вони колись зможуть дати вичерпні відповіді на всі запитання про всесвіт? З одного боку, варто визнати, що наука зробила значний поступ і приносить людству неабияку користь. Та з іншого, не можна забувати, що її можливості обмежені. Фізик Пол Дейвіс зауважив: «Пошук довершеної логічної схеми, яка б давала повне й послідовне пояснення всього, приречений на невдачу». У цих словах міститься незаперечна істина: людству не під силу повністю зрозуміти навколишній світ. Тому було б немудро легковірно сприймати будь-яке твердження про здатність науки відповісти на всі запитання.

Описуючи дива природи, Біблія каже: «Це лише частина діл [Бога], про нього ми чуємо тільки слабкий шепіт!» (Йова 26:14). Усе ще існує безліч таємниць, які залишаються за межами людського розуміння. Якими ж правдивими є слова апостола Павла, сказані ним близько 2000 років тому: «О глибино Божого багатства, мудрості і знання! Які ж нез’ясовні присуди його та незбагненні шляхи його!» (Римлян 11:33).