Позитивні заходи для подальшого прогресу
1 Всі ми вже прочитали журнал «Вартова Башта» за 1 січня 1992 року. Те, що ми дізналися про найвищу кількість вісників по цілому світі за 1991 рік — понад чотири з четвертю мільйона вісників у 211 країнах, а це зріст на 6,5 відсотка — зігріває наші серця! Звичайно теперішній зріст кількості вісників Царства, що відбувається по цілій землі, подає очевидний доказ сповнення пророцтва Ісаї 2:2-4 і Михея 4:1-4.
2 Хоч звіт за 1992 рік ще незакінчений, то докази явні, що Єгова увінчав цей службовий рік визначним зростом. Запрошення, приєднуватися до нашого величезного міжнародного братерства все ще дійсне. Кількість присутніх на Спомині й обласних конгресах показує, що мільйони людей ще слухають вістку про Царство. Зі всіх народів вони відгукуються на натхнене запрошення, що закликає: «Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його!»
3 Вирішіть робити поступ: Організація Єгови в русі. Оскільки так багато нових ідуть на гору правдивого поклоніння Єгові, то дуже важливо, щоб кожен із нас робив позитивні заходи для подальшого духовного поступу, а потім допомагав новим робити те саме. Потребу в такому поступі видно з того, що ті, які відгукнулися на запрошення прийти на гору Єгови, говорять до інших «Ходіть». Апостол Іван повідомляє в Об’явленні 22:17 про щось подібне: «А Дух і невіста говорять: «Прийди!» А хто чує, той каже: «Прийди»!»
4 Ісус показав, як дається таке запрошення. Коли люди відгукувалися на його вчення, він запрошував їх брати участь у служінні і навчав їх, як це робити (Мат. 4:19; 10:5-7, 11-14). Ісусові учні, завдяки тому, що були разом з ним і спостерігали за ним, навчилися ефективних методів, яких він вживав. Вони потім наслідували його взірець у своєму служінні. Вони так добре навчилися його методів, що їхнє сміливе свідчення привернуло увагу противників, які чітко бачили, що це були Ісусові учні. Дії 4:13 повідомляє: «І бачивши сміливість Петра та Івана... пізнали їх, що вони з Ісусом були».
5 Перед вознесінням на небо Ісус наказав своїм учням увічнювати християнське служіння і роблення нових учнів, навчаючи їх того, чого самі були навчені. У Матвія 28:19, 20 Ісус наказав: «Тож ідіть і навчіть всі народи,.. навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів». Щоб підтвердити те, що це продовжуватиметься аж до цих днів, він запевнив: «І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця системи».
6 Правдиві учні Ісуса Христа не перестають виконувати його вказівок, щоб навчати нових учнів усього того, що він заповів. Однак знаменитий зріст збору Свідків Єгови вимагає взяти до уваги особливі потреби новоохрещених членів збору і неохрещених вісників, а також людей, які навчаються з нами Біблії і які, можливо, майже регулярно починають відвідувати зібрання збору.
7 На початку 1992 службового року приблизно 1 з кожних 9 вісників був активним у служінні тільки один рік. Крім того 1 з 6 був вісником тільки три роки або менше; 1 з 4 брав участь у служінні не менше п’яти років. Хоча багато нових після того як стали членами збору, почали робити добрий поступ, то подальша допомога в деяких галузях буде, безсумнівно, прискорювати їхній духовний поступ.
8 Євреїв 6:1 заохочує всіх «звернутися до досконалости [зрілості, НС]». Християнська зрілість — це набагато більше, ніж тільки регулярно здавати звіт проповідування. У справу входить поступ у особистому вивченні й регулярному відвідуванні зібрань, а також ревна участь у проповідницькому служінні. У справу також входить допомога іншим навчитися правди для спасіння. Ми повинні «загострювати» своє вміння в «роздумуванні над Святим Письмом» (Дії 17:2, НС). Щоб досягнути зрілості, потрібно часу, і вона також залежить у великій мірі від нашої відданості Богові й від нашого здобуття практичного досвіду в служінні. Незважаючи на те, що ми контролюємо глибину нашої відданості Богові, то мудрість полягає в тому, щоб ми дозволяли іншим зрілим братам та сестрам допомогти нам здобути практичного досвіду. Ми можемо навчитися від їхньої досвідченості, особливо в проповідницькому служінні. Ми не мусимо навчатися всього рядом спроб і помилок.
9 Допомога тим, яким бракує досвіду: Взірець допомоги іншим був даний на початку заснування християнського збору. Ісус навчав своїх апостолів (Марка 3:14; Луки 9:1; 10:1). У свою чергу вони навчали інших. Тимофій отримав особливу підтримку і підбадьорення від апостола Павла, а учень Аполлос прогресував завдяки допомозі досвідченіших Акили та Прискилли (Дії 18:24-27; 1 Кор. 4:17). Сьогодні зрілі члени християнського збору наслідують ті приклади, навчаючи та підбадьорюючи менш досвідчених, особливо нових та молодих християн. Як говориться в Римлян 15:1, 2, «Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих».
10 Батьки є відповідальними, щоб вживати позитивних заходів для допомоги своїм дітям у духовному зростанні. Така допомога включає в себе сімейні вивчення, навчання дітей того, як треба навчатися особисто, регулярно відвідувати зібрання і брати у них участь, а також вміло застосовувати те, що вони навчилися (Еф. 6:4; 1 Тим. 5:8). Особливо ведучі книговивчення в зборі повинні першими організувати допомогу, щоб усі на їхніх зібраннях книговивчення і зустрічах для проповідування робили духовний поступ. Службовий наглядач, інші старійшини, а також службові помічники й інші члени збору також можуть допомагати в цьому.
11 Постачайте те що потрібно: Можливо буде треба допомоги тільки в деяких аспектах християнської діяльності, як наприклад, в особистому вивченні. Такій особі, мабуть, потрібні практичні поради, як розкладати час на особисте навчання. Комусь іншому можливо потрібна допомога в підготовці відповідати на зібраннях або можливо виконувати завдання. Ще іншим, мабуть, потрібно навчитись, як досліджувати біблійні теми.
12 Багатьом новим потрібна допомога в проповідницькій діяльності. Вісник, можливо, бажає стати ефективнішим у проповідуванні від дому до дому, робити повторні відвідини або як розпочинати й проводити біблійні вивчення. У цьому можуть допомогти декілька практичних занять із використанням вступів і представлень, запропонованих у «Нашому служінні Царству». В інших випадках, можливо, потрібно лише допомоги, як скласти практичний графік проповідницької діяльності і допомогти дотримуватися його. Домовляйтесь ходити на служіння з особою, яка потребує допомоги, і це допоможе їй робити поступ у певних галузях.
13 Боже Слово заохочує нас щоб наш духовний прогрес був явний. Таку пораду Павло написав своєму співробітнику Тимофію (1 Тим. 4:15). У гармонії з цим заохоченням, Павло наголосив на потребу тренувати самих себе, як для атлетичних змагань або для успішної боротьби в духовній війні (1 Кор. 9:24-27; 2 Кор. 10:5, 6). Ми повинні швидко застосовувати все, чого ми навчаємося про Божу волю так, щоб спостерігачі бачили в нас живі приклади правдивої християнської віри. Подібно ми повинні робити поступи в мистецтві навчати інших, щоб вони ставали присвяченими учнями Ісуса Христа (Якова 1:22-25; 1 Тим. 4:12-16).
14 Прогрес потребує витривалості під час випробовування: Сам Ісус Христос навчився цінних уроків зі свого страждання (Євр. 5:8). Ми також можемо навчитися. Відповідно до цього наш духовний прогрес посилюватиметься, коли будемо мати позитивного погляду, якого нам рекомендується в Якова 1:2, 3: «Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість». Таким чином, коли мусимо долати труднощі хронічних хвороб, економічні труднощі, життя коли один з подружжів не в правді, опозицію людей на території або будь-які інші погані умови, то маємо запевнення від Єгови, що з його допомогою ми можемо все це перебороти й надалі прогресувати в нашому поклонінні Єгові (1 Кор. 10:13; 2 Кор. 12:9; 1 Пет. 5:8-11). Успіх досягається непохитністю за будь-яких умов, говорячи Божі слова, служачи силою, яку Бог дає, «щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом» (1 Пет. 4:11).
15 Приймайте допомогу для подальшого прогресу: Якщо ти є одним із тих, котрому потрібна допомога для того, щоб робити подальший духовний прогрес, то будь схильним приймати допомогу від досвідченіших членів збору. Навіть якщо тобі ніхто не запропонував допомогу, то не допускай, щоб сором’язливість стримувала тебе від нагоди отримати допомогу. Звернися по допомогу. Не почувай себе вимушеним просити допомоги від будь-кого досвідченішого в зборі. Або можна попросити у свого ведучого книговивчення в зборі, службового наглядача або будь-якого іншого старійшину про необхідну допомогу. (Порівняйте Буття 32:26; Матвія 7:7, 8).
16 Звичайно, це чудовий привілей входити в число постійно зростаючого міжнародного «великого натовпу», який іде на гору чистого поклоніння Єгові (Об’яв. 7:9). Для нас також привілей запрошувати інших разом із нами підніматися на цю «гору». Щиросердечно цінуючи, все це давайте надалі робити позитивні заходи для прогресу, зміцняючи себе духовно й роблячи все, що можемо, щоб допомогти іншим прогресувати разом з нами в служінні Єгові.