Хто буде слухати нашу звістку?
1 Як ніколи раніше в історії людей затоплює потік інформації, більшість якої є незначною і навіть вводить в оману. Внаслідок цього багато людей перенасичені цією інформацією і нам важко спонукати їх слухати звістку про Боже Царство. Вони не розуміють того, що Боже Слово може позитивно впливати на них, якщо вони слухають його (Луки 11:28).
2 Ми раді, що в багатьох частинах світу десятки тисяч людей слухають звістку і згоджуються на запропоновані нами домашні біблійні вивчення. Проте в інших територіях відгукується не так багато людей. Чимало відвідин у нашому служінні не приносять позитивних результатів, і тому в нас можуть виникати сумніви щодо того, чи хтось слухатиме нашу звістку.
3 Нам треба пильнувати, щоб не занепасти духом. Павло пояснив: «Кожен, хто покличе Господнє Ім’я [«ім’я Єгови», НС], буде спасений». Але як покличуть Того... що про Нього не чули? А як почують без проповідника? ...Як написано: «Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра» (Римл. 10:13—15). Якщо ми з ретельністю сіємо насіння Царства, то Бог зростить його в тих людях, які мають щире серце (1 Кор. 3:6).
4 Головне є в тому, щоб робити регулярні повторні відвідини. У територіях, де, здається, що небагато людей слухають нашу звістку, нам необхідно зосередитися на тому, щоб розвивати будь-який інтерес, котрий бачимо в інших, незалежно від того, чи ми залишимо літературу, чи ні. Чи є сенс поспішно робити висновок про те, що в нас нічого не вийде? Коли ми сіємо насіння, то не знаємо, де воно вийде на краще (Еккл. 11:6). Якщо ми добре підготуємося, щоб під час повторних відвідин прочитати щось зі Святого Письма, навіть лише коротко, то, можливо, досягнемо серця людини. Ми можемо залишити буклет або запропонувати поточні журнали. Зрештою можна продемонструвати біблійне вивчення. Ми будемо приємно здивовані, побачивши, як рясно Єгова благословляє наші зусилля (Пс. 126:5, 6, Хом.).
5 Одній жінці, котра виявила деякий інтерес, залишили буклет. Протягом двох місяців її неможливо було застати; коли ж її застали вдома, то і тоді вона була занадто зайнята, щоб порозмовляти. Їй знову залишили такий самий буклет. Незважаючи на наполегливі зусилля вісника застати її вдома, пройшло ще три місяці, аж поки з нею зустрілися, але в той час вона хворіла. Наступного тижня сестра відвідала її і коротко порозмовляла з нею про буклет. Пройшов ще один тиждень, і, коли сестра прийшла знову, ця жінка виявила справжній інтерес до звістки про Царство. Через зміну життєвих обставин вона стала усвідомлювати свої духовні потреби. Було розпочато біблійне вивчення, і відтоді вона з ентузіазмом навчалася кожного тижня.
6 Квіти, городина чи інтерес до звістки Царства — усе, що ми бажаємо, аби воно росло, треба вирощувати. Це вимагає часу, зусиль, любові та рішучості, щоб не опускати рук. Минулого року більше третини мільйона чоловік, в яких зійшло насіння Царства, були охрещені! Якщо ми й далі проповідуємо, то будьмо певні, що знайдемо ще більше тих, хто слухатиме нашу звістку. (Порівняйте Галатів 6:9).