20. Що мусять робити мешканці міста, прообразом якого є місто сховища, аби охоронитися від Месника за кров?

²⁰ Щоб охоронитися від месника за кров, той, хто невмисно вбив людину, мав залишатися в місті сховища й не виходити за межі його пасовищ. А що можна сказати про мешканців міста, прообразом якого є місто сховища? Вони не можуть виходити з цього міста, бо їм загрожує небезпека від величного Месника за кров. Авжеж, їм потрібно, так би мовити, не піддаватися спокусі виходити на край пасовищ. Вони мусять виявляти обачність, щоб в їхніх серцях не вкоренилася любов до світу Сатани. Для цього, можливо, їм потрібно багато молитися й докладати великих старань, проте від цього залежить їхнє життя (1 Івана 2:15—17; 5:19).

Богині плодючості й війни

ПІД час археологічних робіт поблизу Ебла (Сирія) було знайдено релікт із зображенням Іштар, вавилонської богині плодючості й війни. Археолог Паоло Матіай говорить, що це «циліндрична печатка із зображенням загорненої у вуаль жриці, котра здійснює акт поклоніння перед одною божественною статуєю... голова якої закріплена на високій тонкій підпірці».

Знахідка має велике значення, бо ця статуя датується початком XVIII сторіччя до н. е. На думку Матіая, це становить «переконливий доказ» того, що богині Іштар поклонялися коло 2000 років.

Поклоніння богині Іштар було започатковано у Вавилоні, й впродовж наступних сторіч воно поширилося по Римській імперії. Єгова наказав ізраїльтянам ліквідувати будь-які сліди фальшивого поклоніння в Обітованій землі, але оскільки вони не зробили цього, то потрапили в пастку поклоніння богині Ашторет, або Астарті (ханаанський двійник богині Іштар) (Повторення Закону 7:2, 5; Суддів 10:6).

Хоча Іштар та її двійник Ашторет вже не існують, репрезентований ними дух — дух неморальності й брутальності — вкрай поширений. Ми можемо доречно запитати: чи ж справді існує якась різниця між сьогоднішнім суспільством і тими давніми цивілізаціями, які поклонялися цим богиням плодючості й війни?