Прогресивний погляд на невідкладність праці роблення учнів
1 Перш ніж залишити землю, Ісус наказав своїм послідовникам ‘робити учнями всі народи’. Для цього їм треба було розпочати інтенсивну кампанію проповідування й навчання і поширювати свою діяльність по всій населеній землі (Матв. 28:19, 20, Хом.; Дії 1:8). Чи вони вважали це доручення тягарем, який занадто тяжко нести? За словами апостола Івана, зовсім ні. Провівши 65 років у праці роблення учнів, він написав: «То любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі» (1 Івана 5:3).
2 Біблійна оповідь про діяльність ранніх християн доводить, що вони з невідкладністю виконували своє доручення — роблення учнів Ісуса Христа (2 Тим. 4:1, 2, НС). Вони робили це не просто через обов’язок, а через своє щире бажання хвалити Бога й приносити надію про спасіння іншим людям (Дії 13:47—49). Оскільки всі нові учні самі робили учнів, то в першому сторіччі християнський збір швидко зростав (Дії 5:14; 6:7; 16:5).
3 Праця роблення учнів прискорюється. Найбільша за всю історію праця роблення учнів виконується у XX столітті! До цього часу мільйони людей прийняли добру новину й діють у згоді з нею (Луки 8:15). Оскільки швидко збігає час теперішньої системи речей, то «вірний і мудрий раб» дає нам такі знаряддя, завдяки котрим щиросерді люди мають можливість за короткий період навчитися правди (Матв. 24:45).
4 У 1995 році ми отримали книжку «Знання, яке веде до вічного життя», а в 1996 році — брошуру «Чого Бог вимагає від нас?». У виданні «Вартової башти» за 15 січня 1996 року, сторінка 14, про книжку «Знання» повідомлялося: «Цю 192-сторінкову книжку можна пройти за порівняно короткий час, і ті, «котрі схильні до вічного життя», повинні навчитися з неї настільки, щоб присвятитися Єгові й охреститися» (Дії 13:48, НС).
5 У вкладці до «Нашого служіння Царству» за червень 1996 року «Як робити учнів за допомогою книжки «Знання» дається така порада: «Залежно від обставин та здібностей учня, напевно, тобі вдасться проходити більшість розділів за одне заняття, яке триватиме приблизно годину, аби не квапитися під час вивчення. Учні робитимуть більший поступ, коли як учитель, так і учень будуть дотримуватися своєї домовленості про вивчення кожного тижня». Далі в цій статті говориться: «Слід сподіватися, що з часом, коли людина закінчуватиме вивчати книжку «Знання», її щирість у служінні Єгові і глибина зацікавлення ним стануть очевидними». У рубриці «Запитання» в «Нашому служінні Царству» за жовтень 1996 року пояснювалося: «Очікується, що у відносно короткий проміжок часу вмілий вчитель зможе допомогти щирому учневі із середніми здібностями набути достатні знання, щоб зробити розумне рішення служити Єгові».
6 Книжка «Знання» приносить результати. У зв’язку зі своїм хрещенням одна молода жінка розповіла про власні почуття під час вивчення книжки «Знання». Якийсь час вона вивчала публікацію «Жити вічно». Після випуску книжки «Знання» сестра, яка проводила вивчення, стала досліджувати з нею цю нову публікацію. Незабаром учениця побачила, що таке вивчення спонукувало її робити рішення, відтоді вона зробила швидкий поступ. Та молода жінка, яка тепер є нашою сестрою, говорить: «Книжка «Жити вічно» допомогла мені полюбити Єгову, але книжка «Знання» допомогла мені зробити рішення служити йому».
7 Розгляньмо, як ще одна жінка швидко навчилася правди. Після другого заняття вона відвідала зібрання у Залі Царства під час візиту районного наглядача. Того ж тижня, на третьому занятті, вона сказала йому, що вже присвятилася Єгові й бажає стати неохрещеним вісником. Вона зустрілася зі старійшинами, які затвердили її як вісника, і наступного тижня розпочала польове служіння. Їй настільки подобалося біблійне вивчення, що вона взяла відпустку на роботі, щоб займатися по два-три рази на тиждень і проводити більше часу в служінні. Інколи вони проходили по два чи три розділи за один раз. Та жінка почала застосовувати те, чого навчалася, у всіх сферах свого життя, закінчила вивчати книжку «Знання» за чотири тижні й охрестилася!
8 Чоловік одної нашої сестри говорить про себе, що він був «типовим невіруючим чоловіком». Якось брат запропонував йому біблійне вивчення за допомогою книжки «Знання» з умовою, що той чоловік може припинити вивчення вже після першого заняття або в будь-який час після цього. Чоловік погодився, незважаючи на те що колись він погано вчився в школі й більше 20 років не досліджував ніякої релігійної літератури. Як вивчення книжки «Знання» вплинуло на нього? Він сказав: «Я надзвичайно втішився, коли побачив, що цей біблійний посібник був написаний дуже просто. Інформація була представлена так ясно й логічно, що незабаром я вже з нетерпінням чекав на наше наступне заняття. Мій учитель вміло використовував методи, як робити учнів, пропоновані Товариством, і за допомогою духу Єгови я охрестився через чотири місяці. Я можу щиро сказати: коли ми розвиваємо любов до праці роблення учнів, під час проповідницького служіння розшукуємо людей з праведними серцями, використовуємо книжку «Знання» та інші біблійні посібники Товариства і, що найважливіше, молимося про керівництво Єгови, то матимемо особливий привілей — допомагати робити учнів». Вищенаведені випадки є справді винятковими. Більшість наших учнів не пізнають правди так швидко.
9 Учні прогресують з різною швидкістю. Загальновідомо, що здібності як вчителів, так і учнів Божого Слова можуть значно відрізнятися. Духовний ріст може бути повільним або швидким. Декотрі учні за кілька місяців роблять такий поступ, для досягнення якого іншим потрібно набагато більше часу. На ступінь духовного росту людини впливає її освіта, міра вдячності за духовні речі та глибина її відданості Єгові. Не кожний зацікавлений має ‘повний запал’, щоб досліджувати Святе Письмо день-у-день так, як це робили стародавні верійці, котрі увірували (Дії 17:11, 12).
10 Ось чому у вкладці до «Нашого служіння Царству» за квітень 1998 року «Потрібно більше біблійних вивчень» дається ця корисна вказівка: «Звичайно, не всі зацікавлені прогресують однаково. Одні люди, на відміну від інших, менше схильні до духовних речей або не так швидко сприймають те, чого навчаються. Інші особи дуже зайняті й не можуть виділити час, необхідний для того, щоб проходити цілий розділ щотижня. Тому часом може виникнути потреба проходити певні розділи книжки не за одне заняття і знадобляться додаткові місяці для її закінчення».
11 Ті, хто робить учнів, дотримуються врівноваженого погляду. Необхідно визначати темп вивчення згідно з обставинами та здібностями учня. Оскільки ми заохочені розпочинати вивчення за допомогою брошури «Чого Бог вимагає», то, можливо, знадобиться два-три місяці, щоб закінчити її, перш ніж приступити до книжки «Знання». Якщо ми використовуємо всі поради з вкладки до «Нашого служіння Царству» за червень 1996 року, нам потрібно буде ще від шести до дев’яти місяців, щоб закінчити вивчення книжки «Знання». Деякі вісники, що тільки-но розпочали вивчення цієї книжки із зацікавленими, перейшли до брошури «Чого Бог вимагає», щоб допомогти учням швидше пізнати основні біблійні істини. Потім знову продовжувалося вивчення книжки «Знання». Якщо розпочато вивчення книжки «Знання» й воно проводиться успішно, можливо, буде корисно вивчати брошуру «Чого Бог вимагає» після закінчення книжки, швидко повторивши основні істини з Божого Слова. У будь-якому випадку, ми не хочемо недостатньо добре навчити учня за рахунок швидкого проходження матеріалу. Кожному учневі необхідна міцна основа для його новознайденої віри в Боже Слово.
12 Знаючи про те, де ми є в потоці часу, як ніколи раніше, існує дуже невідкладна потреба допомагати іншим навчитися правди. Окрім постійних молитов про розпочинання нових біблійних вивчень, молімося ж за тих, з ким ми займаємося. Тоді нам буде радісно приводити до хрещення більше учнів «по всі дні аж до кінця віку» (Матв. 28:20, Хом.).