«Зодягніться в повну Божу зброю»
ХРИСТИЯНИ носять зброю? Чому вони повинні мати таку войовничу екіпіровку? Чи ж вони не люблять мир? (2 Тимофія 2:24). Так, вони люблять його. Проте усі правдиві християни вступають у бій, в якому намагаються не вбити, але перемогти.
Якщо б Сатана не збунтувався, ніколи б не було потрібно такої боротьби. Але він повстав і завів на хибний шлях Адама та Єву, які приєднались до нього в цьому повстанні. Відтоді світова система, яка розвинулась, знаходиться під владою «злого», Сатани Диявола (1 Івана 5:19, НС). Ті, котрі підкоряються повноправному Суверену Єгові, не повинні піддаватись впливові світу та його правителя. Вони повинні вести боротьбу за своє духовне життя. Через те Біблія перестерігає християн: «Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських» (Ефесян 6:11).
Зброя
Зауважте, що нам потрібна «повна Божа зброя». У такому разі давайте розглянемо кожну частину цієї зброї, як описує її апостол Павло, і зробимо чесну самооцінку, щоб визначити, чи ми повністю споряджені для духовної боротьби (Ефесян 6:14-17).
«Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою» (Ефесян 6:14а). У біблійні часи воїни надягали шкіряний ремінь шириною до 15 сантиметрів. Цей пояс допомагав захищати крижі. Затягування поясу означало, що воїн готовий вступити в бій.
Як же вдало божественна правда прирівнюється до воїнового пояса! Це добре зображає, що ми повинні дуже близько триматися правди Божого Слова, неначе бути підперезаними нею. Ми повинні глибоко роздумувати над змістом Божого Слова. Це допоможе нам уникнути хибного шляху, який базується на обмані та неправді. Крім того, слова з уст Єгови підтримають і зміцнять нас духовно та утвердять нашу чесність.
«Зодягнувшись у броню праведности» (Ефесян 6:14б). Нагрудник воїна захищає першорядний фізичний орган — серце. Крім того, у нашій, даній Богом, духовній зброї праведність охороняє наше серце. У духовному відношенні серце — це відповідний символ того, чим ми є внутрішньо — наші почуття, думки й наміри. Також Біблія говорить, що серце схильне до зла, тому істотним є розвивання рішення триматися норм праведності, яких вимагає Єгова (Єремії 17:9). Слухняність перед Богом не повинна бути лицемірною, зовнішнім проявом, але частиною внутрішніх почуттів. Це вимагає, щоб ми розвивали сильну любов до справедливості й у той же час сильну ненависть до беззаконня (Псалом 45:8). Таким способом наше серце буде захищене.
«Взувши ноги в готовість Євангелії миру» (Ефесян 6:15). Чи ти взув таким чином свої ноги? Чи вони регулярно носять тебе на проповідницьке служіння, щоб проголошувати добру новину? Чи ти намагаєшся поліпшувати якість своєї діяльності проповідування і навчання? Правда, деякі території порівняно несприйнятливі. Люди можуть бути байдужими, апатичними або ворожо настроєними. Наше проповідування може навіть викликати переслідування. Але християни наполегливо розвивають витривалість — якість, яка забезпечує захист проти нападок Сатани. Хоча Павла переслідували, він ревно проповідував і тому заохочував нас: «Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!» (1 Коринтян 11:1).
Зайнятість проповідуванням Царства зміцняє наше довір’я до доброї новини. Крім того, вона дозволяє духові Єгови діяти через нас у виконанні Його волі. Справді, така діяльність робить нас співпрацівниками ангелів і навіть Самого Бога Єгови (1 Коринтян 3:9; Об’явлення 14:6). І «збагачення завжди в Господньому ділі» робить нас «міцними, непохитними» (1 Коринтян 15:58). Який же чудовий захист!
«Візьміть щита віри» (Ефесян 6:16). Воїн давніх часів захищав себе від списів та стріл великим щитом. Якби він забув щита, його могли б серйозно поранити і навіть вбити. Християни стоять перед ще смертельнішою зброєю — «огненними стрілами лукавого». Вони охоплюють усі засоби, якими Сатана користується, щоб послабити нашу віру і вбити нас духовно. Сюди входять переслідування, обман, облудні світські філософії, матеріалістичні принади та спокуса чинити неморальність. Щоб захиститися від усього цього, нам потрібний великий щит. Жодна частина нашого тіла не може залишатись уразливою.
Авраам та його дружина Сарра мали міцну віру. Коли для них вже пройшов вік дітородіння, вони все ж таки вірили в Божу обіцянку, що їм народиться потомок. Пізніше Авраам проявив чудову віру, коли послухався наказу принести в жертву Ісака, свого єдиного сина, любимого Саррою. Єгова стримав руку Авраама й постачив замінну жертву. Але Авраам був готовий послухатись. Чому? Він мав непохитну віру в те, що Єгова міг воскресити його сина й виконати обітниці, складені відносно нього (Римлян 4:16-21; Євреїв 11:11, 12, 17-19).
Мойсей також мав таку віру, яка потрібна нам. Він відмовився від єгипетського багатства, вибираючи краще терпіти гноблення з Божим народом. Чому? Бо він мав віру, що Єгова насправді існує і принесе спасіння Ізраїлю. Мойсеєва віра була настільки міцною, що «він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить» (Євреїв 11:6, 24-27).
Чи маємо ми таку саму віру в Єгову? Чи наша спорідненість з Єговою настільки близька, що ми майже немовби можемо бачити Його? Чи ми готові принести будь-які жертви або переносити будь-які труднощі, щоб підтримувати спорідненість із Богом? Чи ми маємо цілковиту віру в Єгову? (Євреїв 11:1). Якщо так, то огненні стріли Сатани не зможуть пробитися через наш щит віри.
«Візьміть і шолома спасіння» (Ефесян 6:17а). Шолом воїна захищає його голову, а отже, і мозок — орган координації нервової системи та мислення. Християнська надія спасіння прирівнюється до шолома тому, що він захищає розум. Розум християнина обновився через точне пізнання, але він все ще належить слабій та недосконалій особистості (Римлян 7:18; 12:2). Якщо ми дозволяємо розумові живитися руйнуючим віру аморальним думанням, витвореним духом цього світу, наше довір’я спасінню зійде нанівець і, в кінцевому результаті, може зовсім пропасти. З другого боку, якщо будемо постійно живити розум підкріпляючими Божими словами, наша надія залишиться чистою та ясною. Чи ваш шолом спасіння щільно прилягає до голови?
«Меч духовний, який є Слово Боже» (Ефесян 6:17б). Прислів’я, що напад — це найкраща оборона, є правдивим у випадку християнської боротьби. Оскільки наші ноги, взуті в добру новину миру, несуть нас у середовище невіруючих, ми не залишені беззбройними. Боже Слово, Біблія, діє як могутній меч, який розсікає духовний обман і неправильні розуміння та допомагає щиросердим особам віднайти духовну свободу (Івана 8:31, 32).
Ісус, фактично, показав силу цієї зброї, коли сперечався із Сатаною Дияволом. Тоді як Сатана спокушав Ісуса в пустині, Він оборонив Себе від трьох сатанинських атак ефективним застосуванням Божого Слова, говорячи: «Написано» (Матвія 4:1-11). Якщо ми навчимося уміло використовувати цей меч, то зможемо допомогти покірним людям вийти з-під влади Сатани. Старійшини збору також застосовують Боже Слово, щоб захищати отару від осіб, які стараються руйнувати віру слабих (Дії 20:28-30).
Уміння воїна володіти мечем не приходить легко. Тренування та довга віддана практика потрібні, щоб володіти ним вправно. Подібно і в духовній боротьбі: треба наполегливо навчатися і регулярно застосовувати знання в служінні, щоб стати вмілим проповідником Божого Слова. Безсумнівно, нам треба надалі докладати потрібних зусиль, щоб стати вмілими духовними мечниками, здатними «вірно навчати науки правди» (2 Тимофія 2:15).
Перебувайте в молитві, стійте непохитно
Усі частини вашої духовної зброї є істотними для збереження чистоти по відношенню до Бога. Але як же нам продовжувати споряджатися цією зброєю? Регулярне дослідження Біблії, приготовлення заздалегідь для участі в християнських зібраннях, уважне слухання та активна участь у них посприяє спорядженню нас цією зброєю (2 Тимофія 3:16; Євреїв 10:24, 25). Регулярна та ревна участь у проповідницькій діяльності разом із чудовим християнським співтовариством, також допоможе підтримувати в доброму стані нашу наступальну й захисну духовну зброю (Приповістей 13:20; Римлян 15:15, 16; 1 Коринтян 15:33).
Також важливо розвивати правильний склад розуму. Ми не повинні допустити, щоб принади цього світу поглинули нас. Краще, розвиваймо «просте око» (Матвія 6:19-24, НС). Узявши за приклада Ісуса Христа, нам також треба вчитися любити праведність і ненавидіти беззаконня (Євреїв 1:9). Усе це допоможе нам залишатися в даній Богом духовній зброї.
Обговорення всіх частин духовної зброї Павло закінчує словами: «Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих» (Ефесян 6:18). Вірний воїн підтримує зв’язок зі штабом армії та виконує накази. Нам як християнським воїнам потрібно підтримувати постійний зв’язок із нашим Сувереном, Єговою Богом, через Його Великого «владику народів», Ісуса Христа (Ісаї 55:4). Це можна робити не шляхом поверхової молитви, але щирим благанням, яке виражає глибоку відданість та близькість до Єгови. Регулярно спілкуючись з Єговою, ми кожного дня отримуємо силу, яка підтримує нас у боротьбі.
Ісус сказав: «Я світ переміг» (Івана 16:33). Єгова хоче, щоб ми також були переможцями. Коли наближалась смерть апостола Павла, він міг сказати: «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг» (2 Тимофія 4:7). Ми можемо висловитись подібно відносно нашої участі в боротьбі. Якщо ми дійсно бажаємо цього, то «стіймо проти хитрощів диявольських», зодягнені в повну Божу зброю (Ефесян 6:11).