Запитання читачів

Чи Свідки Єгови приймають дрібні фракції крові?

Відповідь передрукована з номера за 15 червня 2000 року.

Загальна відповідь — Свідки Єгови не приймають крові. Ми твердо віримо, що Божий закон про кров не підлягає реформуванню відповідно до зміни поглядів. Однак виникають нові спірні питання, оскільки тепер кров можна піддавати обробці й отримувати з неї чотири головні компоненти, а також фракції цих компонентів. Коли християни вирішують, чи приймати ці препарати, їм слід зважувати не тільки потенційну медичну користь і ризик. Християни повинні турбуватися про те, що каже Біблія, а також про потенційні наслідки для їхніх взаємин з Усемогутнім Богом.

Ключові питання досить прості. Зрозуміти, чому це так, допоможе розгляд деяких біблійних, історичних та медичних фактів.

Бог Єгова сказав нашому спільному предку Ною, що кров слід розглядати як щось особливе (Буття 9:3, 4). Пізніше святість крові знайшла відображення у законах, які Бог дав Ізраїлю: «Кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька... який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров». Ізраїльтянин, який відкинув Божий закон, міг осквернити інших, тому Бог додав: «Винищу її [ту душу] з-посеред народу її» (Левит 17:10). Пізніше на зустрічі в Єрусалимі апостоли й старші вирішили, що ми мусимо «стримуватися від... крови». Робити це так само важливо, як і стримуватися від статевої неморальності та ідолопоклонства (Дії 15:28, 29).

Що «стримуватися» означало у той час? Християни не споживали ні свіжої, ні зсілої крові; не їли вони й м’яса тварин, які не були знекровлені. Також виключалась їжа, до якої додавали кров, наприклад, кров’яна ковбаса. Прийняти кров будь-яким з цих способів означало порушити Божий закон (1 Самуїла 14:32, 33).

Більшість людей у стародавні часи не бачили нічого поганого у споживанні крові, і це видно з писань Тертулліана (II—III століття н. е.). Відповідаючи на фальшиві звинувачення, що християни споживають кров, Тертулліан згадав племена, які скріплювали договори, пробуючи кров. Він також писав про «пожадливих [глядачів], які під час вистави на арені беруть свіжу кров злочинців... щоб нею лікувати епілепсію».

Такі звичаї (навіть якщо декотрі римляни вдавалися до них з оздоровчих причин) були неприйнятні для християн: «Ми навіть не споживаємо крові тварин під час обідів»,— писав Тертулліан. Римляни використовували їжу з умістом крові, щоб випробовувати непорочність справжніх християн. Тертулліан додав: «Тож я питаю вас, як ви можете підозрювати, [що християни] жадають людської крові, коли ви впевнені, що вони з огидою відвернуться від крові тварин?»

Небагато людей сьогодні зважають на закони Всемогутнього Бога, коли лікар радить їм прийняти кров. Свідки Єгови, хоча, безумовно, бажають зберегти своє життя, твердо постановили слухатись закону Єгови про кров. Що це значить у світлі сучасної медичної практики?

Коли після Другої світової війни поширилося переливання цільної крові, Свідки Єгови зрозуміли, що воно суперечить Божому закону,— і вважають так до сьогодні. Однак з часом в медицині відбулися зміни. Сьогодні у більшості випадків переливають вже не цільну кров, а один з її головних компонентів: 1) еритроцити; 2) лейкоцити; 3) тромбоцити; 4) плазму, тобто рідку частину крові. Залежно від стану пацієнта лікарі можуть прописати еритроцити, лейкоцити, тромбоцити або плазму. Переливання цих головних компонентів дозволяє одну порцію крові розділити між більшою кількістю пацієнтів. Свідки Єгови вважають, що прийняти цільну кров чи котрийсь із тих чотирьох головних компонентів порушує Божий закон. Варто зазначити, що завдяки цій біблійній позиції вони уникають ризику заразитися багатьма хворобами, які передаються з кров’ю, у тому числі гепатитом та СНІДом.

Проте оскільки під час обробки з крові можна виділити не тільки головні компоненти, виникають питання щодо фракцій, отриманих з головних компонентів. Як використовуються ці фракції і що християнам слід взяти до уваги, приймаючи рішення щодо їх використання?

Кров — складна за будовою рідина. Навіть плазма, яка на 90 відсотків складається з води, містить безліч гормонів, мінеральних солей, ферментів і поживних речовин, у тому числі неорганічних, а також цукор. Крім того, плазма містить такі білки, як альбумін, фактори зсідання крові та антитіла для боротьби з хворобами. Спеціалісти виділяють і використовують багато білків плазми. Наприклад, фактор зсідання VIII дають хворим на гемофілію, в яких є схильність до кровотечі. Або коли хтось наражається на небезпеку заразитися певними хворобами, то лікарі можуть прописати ін’єкції гама-глобуліну, отриманого з плазми крові тих людей, які вже виробили імунітет. В медичних цілях використовуються ще інші білки плазми крові, але вищесказане ілюструє, як один з головних компонентів крові (плазму) переробляють, щоб отримати фракціїa.

Подібно як плазма крові може бути джерелом різних фракцій, інші головні компоненти (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) також піддаються обробці і з них виділяють дрібніші складові. Наприклад, з лейкоцитів отримують інтерферони та інтерлейкіни, які використовують для лікування декотрих вірусних інфекцій та ракових захворювань. З тромбоцитів виділяють фактор загоєння ран. З’являються також інші ліки, для виготовлення яких використовують (принаймні на ранній стадії) екстракти з компонентів крові. Такі методи лікування не є переливанням головних компонентів, у них, як правило, застосовуються частинки або фракції головних компонентів. Чи слід християнам погоджуватися на лікування цими фракціями? Ми не можемо цього сказати. Біблія не містить подробиць на цю тему, отже християнам слід прийняти власне свідоме рішення перед Богом.

Одні відмовляються від усього, що походить з крові (навіть фракцій, які повинні надати тимчасовий пасивний імунітет). Так вони розуміють Божий наказ «стримуватися від... крови». Вони пояснюють це тим, що закон, який Бог дав Ізраїлю, вимагав, щоб кров, випущена з істоти, була ‘виллята на землю’ (Повторення Закону 12:22—24). Як це стосується справи? Для отримання гама-глобуліну, факторів зсідання крові і т. д. кров потрібно взяти і тоді піддати її обробці. Тому декотрі християни відмовляються від цих препаратів, як і від переливання цільної крові або її чотирьох головних компонентів. Їхню щиру, свідому позицію слід поважати.

Інші християни приймають інакше рішення. Вони також відмовляються від переливання цільної крові, еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів чи плазми. Однак вони можуть дозволити лікареві ввести їм фракцію, отриману з головних компонентів. Навіть тут бувають відмінності. Один християнин може погодитись на ін’єкцію гама-глобуліну, але він може не погодитися на ін’єкцію, яка містить речовини, отримані з еритроцитів чи лейкоцитів. А що взагалі спонукує декотрих християн вирішити, що вони можуть приймати фракції крові?

У «Вартовій башті» за 1 червня 1990 року (англ.) в рубриці «Запитання читачів» зазначалося, що білки плазми (фракції) переходять з кровоносної системи вагітної жінки в окрему кровоносну систему її плода. Так мати передає своїй дитині імуноглобуліни, які постачають цінний імунітет. Крім того, коли еритроцити плода завершують свій життєвий цикл, їхня складова, котра має функцію перенесення кисню, переробляється. Деяка її частина стає білірубіном, котрий проходить через плацентарний бар’єр до матері й усувається разом з виділеннями її організму. Декотрі християни роблять висновок, що оскільки фракції крові можуть переходити до іншої особи таким природним шляхом, то вони можуть приймати фракції крові, отримані з її плазми або клітин.

Чи той факт, що погляди і свідомі рішення можуть різнитися, означає, що це питання несуттєве? Ні. Це серйозне питання. Однак суть його проста. Вищенаведений матеріал показує, що Свідки Єгови відмовляються від переливання цільної крові і її головних компонентів. Біблія наказує християнам «стримуватися від ідольських жертов та крови... та від блуду» (Дії 15:29). В інших випадках, стосовно фракцій головних компонентів, кожен християнин після старанних і молитовних роздумів повинен сумлінно прийняти особисте рішення.

Багато людей погодилося б на будь-який метод лікування, що нібито обіцяє негайне полегшення, навіть на терапію з відомим ризиком для здоров’я, який несуть із собою кров’яні препарати. Щирі християни намагаються ширше, більш врівноважено дивитися на справу та брати до уваги не лише її фізичні аспекти. Свідки Єгови цінують зусилля лікарів надати кваліфіковану медичну допомогу, і вони зважують ризик і користь кожного методу лікування. Проте коли справа стосується препаратів, отриманих з крові, вони старанно зважують, що каже Бог, а також свої особисті взаємини з Життєдавцем (Псалом 36:10).

Яке ж благословення для християн — мати таку впевненість, як псалмоспівець, який писав: «Сонце та щит — Господь, Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить. Господи Саваоте,— блаженна людина, що на Тебе надіється»! (Псалом 84:12, 13).

[Примітка]

[Рамка на сторінці 31]

ПРОПОНОВАНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ЛІКАРЯ

Якщо ти сподіваєшся операції чи лікування, в якому можуть застосовуватись кров’яні препарати, запитай:

Чи всі залучені у лікування члени медперсоналу знають, що, як Свідок Єгови, я розпорядився, щоб за ніяких обставин мені не робили жодного переливання крові (цільної крові, еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів чи плазми крові)?

Якщо ліки, котрі будуть прописані, можуть бути виготовлені з плазми крові, еритроцитів, лейкоцитів чи тромбоцитів, запитай:

Чи ліки виготовлені з одного з чотирьох головних компонентів крові? Якщо так, розкажіть, будь ласка, про їхній склад.

Яку кількість цих ліків, отриманих з крові, мені можуть дати і яким способом?

Якщо моє сумління дозволяє мені прийняти цю фракцію, який існує медичний ризик?

Якщо моє сумління спонукує мене відмовитись від цієї фракції, який інший метод лікування можна було б застосувати?

Коли я можу поінформувати вас про своє рішення, після того як детальніше розгляну цю справу?

Запитання читачів

З огляду на те, що в Біблії наказано належно ставитись до крові, як Свідки Єгови розглядають медичні процедури, пов’язані з вживанням власної крові?

Роблячи рішення в такій ситуації, християнину недостатньо лише взяти до уваги власні уподобання або прислу́хатися до певних порад лікарів; він також повинен серйозно обміркувати те, що говорить Біблія. Це справа між ним і Єговою.

Єгова, якому ми завдячуємо життям, постановив, що кров не можна споживати (Буття 9:3, 4). У законі, даному стародавньому Ізраїлю, Бог обмежив використання крові, бо вона символізує життя. Він наказав: «Душа тіла — в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші». А що коли людина вб’є тварину для їжі? Бог сказав: «Він виллє кров того й закриє її піском» (Левит 17:11, 13)a. Єгова повторював цей наказ раз у раз (Повторення Закону 12:16, 24; 15:23). У єврейському виданні «Сонсіно Кумаш» зазначається: «Кров не слід зберігати, її треба робити непридатною для споживання, виливаючи на землю». Жоден ізраїльтянин не повинен був забирати, зберігати і використовувати кров іншої істоти, чиє життя належить Богові.

Після смерті Месії від людей вже не вимагалося дотримуватися Мойсеєвого Закону. Однак Божий погляд на святість крові не змінився. Натхнені святим духом апостоли наказали християнам «стримуватися... від крови». Цією заповіддю не можна було легковажити. Вона була настільки ж важлива з морального погляду, як і стримування від статевої неморальності та ідолопоклонства (Дії 15:28, 29; 21:25). Коли у XX сторіччі донорство й переливання крові стало звичайним явищем, Свідки Єгови зрозуміли, що це суперечить Божому Словуb.

Іноді лікар переконуватиме хворого здати кров за декілька тижнів до операції (передопераційне збирання аутокрові), щоб у разі потреби перелити йому його власну збережену кров. Проте такий збір, збереження і переливання крові прямо суперечить тому, що говориться в Левит і Повторення Закону. Кров не можна зберігати; її слід виливати на землю, так би мовити, повертати Богу. Щоправда, тепер ми не підлягаємо Мойсеєвому Закону. Однак Свідки Єгови шанують принципи, які Бог вклав у цей закон, і вони сповнені рішучості «стримуватися від крови». Тому ми не віддаємо й не зберігаємо крові для переливання, бо її необхідно ‘виливати’. Такі методи суперечать Божому закону.

Інші процедури або тести, де використовують власну кров людини, прямо не суперечать установленим Божим принципам. Наприклад, багато християн здають певну кількість своєї крові для проведення аналізів, після чого її викидають як непридатну. Лікарі можуть також рекомендувати інші, складніші процедури з використанням власної крові пацієнта.

Для прикладу: протягом деяких хірургічних процедур з організму можуть забрати певну кількість крові; цей процес називається гемодилюція. Решту крові в організмі пацієнта розбавляють. Пізніше кров, котра циркулює в штучному колі кровообігу, направляють знову в організм, що майже нормалізує гематокрит пацієнта. Подібно кров, яка тече до рани, можуть зібрати й профільтрувати, щоб червонокрівці можна було повернути до пацієнта; цей метод інтраопераційного збереження крові називається реінфузія червонокрівців. Інший метод полягає у тому, що кров надходить до апарата, який тимчасово виконує функцію, котру зазвичай виконує той чи інший орган пацієнта (як-от серце, легені або нирки). Потім кров з апарата повертається до пацієнта. Під час інших процедур кров відводиться до сепаратора (центрифуги), аби усунути пошкоджені чи дефектні частинки. Або ж ціллю може бути відокремити деякі компоненти крові й ввести їх у якусь іншу частину організму. Також існують тести, коли певну кількість крові виводять з організму, щоб позначити деякі її частинки чи щоб змішати з ліками, після чого її повертають до пацієнта.

Подробиці можуть різнитись; крім того, безсумнівно, будуть впроваджуватись нові методи лікування й тести. Нашим обов’язком не є аналізувати кожне нововведення й подавати рішення. Християнин повинен сам вирішувати, як його кров використовуватиметься протягом хірургічного втручання, медичного аналізу чи курсу лікування, який він проходить. Він мусить завчасно запитати лікаря чи фахівця, що саме робитиметься з його кров’ю під час тої чи іншої процедури. Потім він повинен зробити рішення згідно зі своїм сумлінням. (Дивіться інформацію в рамці).

Християнин мусить пам’ятати про своє присвячення Богу й зобов’язання ‘любити його всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом’ (Луки 10:27). На відміну від більшості людей цього світу, Свідки Єгови високо цінують свої взаємини з Богом. Життєдавець наполягає, аби ми вірили у пролиту кров Ісуса. У Біблії читаємо: «Маємо в Ньому [Ісусі Христі] відкуплення кров’ю Його, прощення провин» (Ефесян 1:7).

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 31]

ЗАПИТАННЯ, ЯКІ СЛІД СОБІ ПОСТАВИТИ

Якщо моя кров буде виведена з організму й циркуляція може навіть перерватись на якийсь час, чи моє сумління дозволить мені розглядати цю кров усе ще як частину мене, таким чином не потребуючи, щоб її ‘вилили на землю’?

Чи не буде мене турбувати навчене Біблією сумління, якщо під час діагностики або терапії візьмуть певну кількість моєї крові, видозмінять її і знову введуть у мій організм?