Як ми можемо допомагати іншим

«ЧЕРЕЗ насилля, яке спалахнуло невдовзі після нечесних виборів, тисячі Свідків Єгови мусили покинути свої домівки,— розповідає Франсуа, старійшина в одній з країн, що розвиваються.— Дуже бракувало харчів і ліків, а ті, що залишилися, дорого коштували. Банки закрились, у банкоматах або не було грошей, або вони не працювали».

Брати з філіалу швидко почали доставляти гроші і речі першої необхідності Свідкам-біженцям, які зібрались у Залах Царства по всій країні. Ворогуючі угруповання встановили контрольно-пропускні пункти, але обидві сторони знали, що Свідки займають чітку нейтральну позицію, тому вантажівки філіалу зазвичай пропускали.

«По дорозі до одного Залу Царства снайпери почали обстрілювати наш фургон,— згадує Франсуа.— Але кулі пролітали повз нас. Коли ми побачили солдата, який біг у нашому напрямку зі зброєю в руках, то швидко дали задній хід, розвернулися і мерщій поїхали до філіалу. Ми були вдячні Єгові, що залишилися живими. Наступного дня 130 братів і сестер, що зібралися в тому Залі Царства, перебралися в безпечне місце. Деякі вісники прибули до філіалу, де ми дбали про їхні духовні і матеріальні потреби, поки ситуація не змінилась».

Франсуа продовжує: «Згодом у філіал надійшло чимало листів від братів і сестер з цілої країни, в яких вони висловлювали свою невимовну вдячність. Те, як одновірці з усього світу дбали про них, зміцнило їхнє довір’я до Єгови».

Оскільки дедалі частіше стаються природні лиха та біди, спричинені людьми, ми не можемо сказати нужденним братам і сестрам: «Грійтесь та їжте досита» (Як. 2:15, 16). Натомість ми намагаємось піклуватися про їхні фізичні потреби. Так само в I столітті, почувши про голод, який мав настати, «учні постановили, що кожен з них пошле допомогу братам в Юдеї — хто що може» (Дії 11:28—30).

Ми, як Свідки Єгови, охоче допомагаємо нужденним матеріально. Але люди також мають потреби в духовному (Матв. 5:3). Щоб вони могли усвідомлювати такі потреби і задовольняти їх, Ісус доручив своїм послідовникам робити людей учнями (Матв. 28:19, 20). Кожен з нас присвячує свій час, сили і матеріальні засоби для того, щоб виконувати це доручення. Наша організація використовує певні пожертвувані кошти, щоб надавати матеріальну допомогу, але передусім пожертви йдуть на сприяння справам Царства і поширення доброї новини. Так ми виявляємо свою любов до Бога і ближніх (Матв. 22:37—39).

Ті, хто підтримує всесвітню працю Свідків Єгови, можуть бути впевнені, що їхні пожертви використовуються доцільно та належно. Чи ти в змозі надати допомогу нужденним братам? Чи прагнеш підтримувати працю навчання? Якщо так, то «не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити» (Прип. 3:27).