Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
3—9 ЛЮТОГО
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 12—14
«Угода, яка впливає і на нас»
it «Угода»
Угода з Авраамом. Очевидно, угода з Авраамом набула чинності, коли Аврам (Авраам) перейшов річку Євфрат, ідучи в Ханаан. Через 430 років була укладена Закон-угода (Гл 3:17). Коли Авраам жив у Месопотамії, в Урі халдейському, Єгова сказав йому піти до краю, який Він йому покаже (Дії 7:2, 3; Бт 11:31; 12:1—3). У Вихід 12:40, 41 (LXX) говориться, що «саме в той день», коли минуло 430 років перебування ізраїльтян у Ханаані та Єгипті, вони вийшли з єгипетського рабства. Це сталося 14 нісана 1513 р. до н. е., у день Пасхи (Вх 12:2, 6, 7). Тому можна зробити висновок, що Авраам перейшов річку Євфрат дорогою у Ханаан 14 нісана 1943 р. до н. е. Очевидно, саме тоді набула чинності угода між Єговою та Авраамом. Коли Авраам прийшов у Сихем, що в Ханаані, Єгова знову з’явився йому і розширив свою обіцянку, сказавши: «Я дам цей край твоєму потомству». Так Бог показав, що ця угода пов’язана з обіцянкою, даною в Едемі, і що «потомство» походитиме з людського роду (Бт 12:4—7). Пізніше Єгова доповнив угоду ще іншими подробицями (Бт 13:14—17; 15:18; 17:2—8, 19; 22:15—18).
w89 1.7 3, абз. 4, англ.
Чому важливо знати правду про Авраама
Цю чудову обіцянку Авраам почув ще принаймні двічі (Буття 18:18; 22:18). Щоб виконати обіцяне, Бог навіть воскресить з мертвих передставників вимерлих народів. Для цих людей життя буде справжнім благословенням, адже більшість з них воскресне до життя в чудових умовах, схожих на ті, що були у раю, який люди втратили. Після цього вони будуть вчитися жити так, щоб отримати благословення вічного життя (Буття 2:8, 9, 15—17; 3:17—23)
it-2 213, абз. 3, англ
Закон
Беручи до уваги історичні докази, деякі вчені вважають, що під час продажу земельної ділянки покупцю показували ділянку з місця, звідки він міг добре її бачити, і чітко позначали її межі. Словами «Я бачу» покупець юридично підтверджував угоду. Перш ніж пообіцяти Аврааму ханаанський край, Бог попросив його подивитися на північ, південь, схід і захід. Зі слів Єгови видно, що Обіцяний край мало отримати потомство Авраама, причому значно пізніше; можливо, саме тому Авраам не сказав: «Я бачу» (Бт 13:14, 15). Мойсею як офіційному представнику Ізраїля було наказано подивитись на край. Якщо вищезгаданий погляд вчених правильний, то це означало, що край законно передається у власність ізраїльтянам; вони мали заволодіти ним під керівництвом Ісуса Навина (Пв 3:27, 28; 34:4; див. також Мт 4:8, де Сатана пропонує Ісусові владу). Коли людина проходила ділянку землі вздовж та впоперек або входила на неї, її дії, очевидно, мали подібну юридичну силу (Бт 13:17; 28:13). Були знайдені стародавні документи, в яких щоразу, коли продавали певну ділянку, вказували кількість дерев, яка на ній росла. (Пор. Бт 23:17, 18.)
Розшукуймо духовні перлини
w16.05 5, абз. 12
Залагоджуйте непорозуміння в дусі любові
12 Ми вже згадували біблійну розповідь про Авраама і його племінника Лота. Ці двоє Божих служителів мирно розв’язали питання, що могло спричинити розбрат. Обоє чоловіків мали багато худоби, і їхні пастухи, очевидно, сварилися за пасовища. Авраам не хотів мати натягнутих стосунків з Лотом, тому запропонував йому першим вибрати землю для себе і своєї родини (Бут. 13:1, 2, 5—9). Який чудовий приклад! Авраам шукав миру, а не власної вигоди. Чи він зазнав збитків через свою щедрість? Аж ніяк. Відразу після того випадку з Лотом Єгова пообіцяв Авраамові рясні благословення (Бут. 13:14—17). Якщо служителі Бога керуються біблійними принципами і залагоджують непорозуміння в дусі любові, він ніколи не допустить, щоб вони зазнали тривалої шкоди.
it «Священик», абз. 3
Мелхиседек, цар Салима, був незвичайним священиком (коге́н). У Біблії немає інформації про його походження, народження чи смерть. Становище священика не передалось йому від батька, в нього не було ні попередників, ні наступників. Він був одночасно царем і священиком. Священство Мелхиседека було вищим, ніж священство левітів, адже, коли Авраам дав йому десятину і отримав від нього благословення, разом з цим патріархом десятину, можна сказати, дав і Левій, майбутній нащадок Авраама (Бт 14:18—20; Єв 7:4—10). Мелхиседек був прообразом Ісуса Христа; про Ісуса Біблія говорить, що він «повіки священик на подобу Мелхиседека» (Єв 7:17).
10—16 ЛЮТОГО
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 15—17
«Чому Єгова змінив ім’я Авраму і Сарі?»
it-1 817, англ.
Вина, провина
На відміну від Бога, люди часто поводяться неправильно, а діла їхніх рук недосконалі. Усі вони успадкували від Адама схильність до гріхів і помилок (Рм 5:12; Пс 51:5). А втім, Єгова,— хоча сам бездоганний,— «добре знає, як ми створені, пам’ятає, що ми порох» і виявляє милосердя (Пс 103:13, 14). Вірного і слухняного Ноя Бог вважав «бездоганним серед своїх сучасників» (Бт 6:9). Аврааму він наказав: «Служи мені і будь бездоганним» (Бт 17:1). Обидва ці чоловіки були недосконалими і померли, однак для Єгови, який «дивиться на серце», вони були бездоганними (1См 16:7; пор. 2Цр 20:3; 2Хр 16:9). Ізраїльтянам Бог звелів: «Будьте бездоганні в очах вашого Бога Єгови» (Пв 18:13; 2См 22:24). Він віддав свого бездоганного Сина (Єв 7:26) як викуп, на підставі якого може називати тих, хто виявляє віру та слухняність, «праведними», або бездоганними, і сам при цьому залишається праведним і бездоганним Суддею (Рм 3:25, 26; див. ДОСКОНАЛІСТЬ; НЕПОРОЧНІСТЬ).
it «Авраам», абз. 12
Минав час. Авраам і Сарра жили в Ханаані вже близько 10 років, але Сарра й далі залишалась безплідною. Тож вона запропонувала Аврааму взяти її служницю-єгиптянку Агар, щоб та народила для неї дитину. Авраам погодився, і в 1932 році до н. е., коли йому було 86 років, народився Ізмаїл (Бт 16:3, 15, 16). Минуло ще кілька років. У 1919 році до н. е., коли Аврааму було 99 років, Єгова наказав йому обрізати всіх чоловіків у його домі. Обрізання стало знаком, печаткою, що засвідчувала угоду між Богом і Авраамом, на основі якої між ними існували особливі стосунки. Тоді ж Єгова змінив його ім’я з Аврам на Авраам згідно зі своєю обіцянкою: «Я зроблю тебе батьком багатьох народів» (Бт 17:5, 9—27; Рм 4:11). Невдовзі після того три матеріалізовані ангели, яких Авраам гостинно прийняв як представників Єгови, пообіцяли, що Сарра завагітніє і наступного року народить сина (Бт 18:1—15).
w09 1.2 13
Яке у вас ім’я?
Іноді Бог змінював імена людей. Це мало пророче значення. Наприклад, одного зі своїх служителів він перейменував з Аврама, що означає «звеличений батько», на Авраама, «батька багатьох». Згідно з цим ім’ям Авраам дійсно став батьком багатьох народів (Буття 17:5, 6). Було змінено також ім’я Авраамової дружини Сари, яке може означати «сварлива». Як же вона, мабуть, тішилась, коли Бог дав їй нове ім’я, Сарра, тобто «вельможна» чи «княжна». Це вказувало на те, що вона мала стати прародичкою царів (Буття 17:15, 16).
Розшукуймо духовні перлини
it-1 460, 461, англ.
Хронологія
Єгова сказав Авраму (Аврааму): «Знай, що твої потомки стануть чужинцями в краю, який їм не належатиме, і тамтешній народ буде їх поневолювати й утискати 400 років» (Бт 15:13; див. також Дії 7:6, 7). Ці слова були сказані ще перед народженням Ісака, обіцяного нащадка і спадкоємця. У 1932 р. до н. е. від єгипетської служниці Агар в Аврама народився син, Ізмаїл, а в 1918 р. до н. е. народився Ісак (Бт 16:16; 21:5). Якщо від виходу з Єгипту, який позначив кінець періоду поневолення (Бт 15:14), відрахувати назад 400 років, ми приходимо до 1913 р. до н. е.; тоді Ісаку було приблизно п’ять років. Очевидно, саме в той час Ісак був відлучений від грудей і, вже будучи «чужинцем» у краю, який йому не належав, вперше стикнувся з утисками, коли над ним почав насміхатися Ізмаїл, якому було приблизно 19 років (Бт 21:8, 9). Хоча в наші дні насмішки з боку Ізмаїла можуть здаватися чимось незначним, у патріархальні часи до такої поведінки ставилися інакше. Про це свідчить реакція Сарри і те, що Єгова схвалив її наполегливі прохання відіслати Агар та Ізмаїла (Бт 21:10—13). Той факт, що цей випадок детально описаний у Біблії, теж доводить, що саме тоді почався передречений 400-літній період поневолення, який закінчився виходом з Єгипту (Гл 4:29).
it-1 778, абз. 4, англ.
Вихід з Єгипту
«Четверте покоління». Варто пам’ятати, що, згідно зі словами Єгови, в Ханаан мало повернутися четверте покоління Авраамових нащадків (Бт 15:16). Біблія показує, що в ті часи тривалість життя була досить великою, але навіть при цьому впродовж 430 років (від початку дії угоди з Авраамом і до виходу ізраїльтян з Єгипту) не могло жити лише чотири покоління. Однак безпосередньо в Єгипті ізраїльтяни провели 215 років. Якщо за основу брати цей коротший період, то виходить якраз чотири покоління. Як приклад можна навести родовід племені Левія: 1) Левій, 2) Кегат, 3) Амрам і 4) Мойсей (Вх 6:16, 18, 20).
17—23 ЛЮТОГО
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 18, 19
«“Суддя всієї землі” знищує Содом і Гоморру»
w17.04 18, абз. 1
«Суддя всієї землі» завжди поводиться справедливо
«ХІБА Суддя всієї землі не поведеться справедливо?» (Бут. 18:25). Таким запитанням Авраам висловив свою впевненість у тому, що Єгова виявить досконалу справедливість у випадку Содома і Гоморри. Авраам був переконаний, що Єгова ніколи не поведеться несправедливо і не знищить «праведного разом з неправедним». Авраам вважав це неможливим. Приблизно через 400 років після цього Єгова сказав про себе, що «він — Скеля, його діла досконалі, всі його дороги справедливі. Він — Бог вірний, він ніколи не поводиться несправедливо. Він праведний і правдивий» (Повт. 31:19; 32:4).
w18.08 30, абз. 4
Терпеливість — здатність зносити труднощі, не втрачаючи надії
Звичайно, найвидатніший приклад терпеливості подає нам Єгова (2 Пет. 3:15). У Божому Слові міститься чимало розповідей про те, як Єгова виявляв неабияку терпеливість (Неем. 9:30; Ісаї 30:18). Приміром, як зреагував Єгова, коли Авраам ставив йому запитання про його рішення знищити Содом? Перш за все Єгова не перебивав Авраама. Коли Авраам ставив запитання і висловлював свої тривоги, він терпеливо слухав. Єгова показав, що чув Авраама, повторивши його слова. Він запевнив Авраама в тому, що не знищить Содом, навіть якщо знайде в місті лише 10 праведних (Бут. 18:22—33). Який чудовий приклад того, як терпеливо слухати і не реагувати на почуте занадто гостро!
w10 15.11 26, абз. 12
Єгова — наш Всевладний Господь!
12 Ми можемо бути впевненими, що Єгова незабаром доведе правомірність своєї верховної влади. Він не буде без кінця терпіти зло, і нам відомо, що ми живемо в останні дні. Єгова вигубив безбожних людей у Потопі. Він спустошив Содом і Гоморру, а пізніше знищив фараона та його військо. Сісера зі своїм військом і Санхерів з ассирійськими воїнами зазнали поразки, повстаючи проти Всевишнього (Бут. 7:1, 23; 19:24, 25; Вих. 14:30, 31; Суд. 4:15, 16; 2 Цар. 19:35, 36). Тому ми переконані, що Бог Єгова не буде нескінченно терпіти зневагу його імені і несправедливе ставлення до своїх Свідків. Більш того, ми бачимо ознаку Ісусової присутності та закінчення цієї злої системи (Матв. 24:3).
Розшукуймо духовні перлини
g89 8.4 22, абз. 5, 6
Чи хтось уже бачив Бога?
Уже ясно чому Авраам звертався до матеріалізованого ангельського представника Божого, як до Самого Бога Єгови. Тому що цей ангел говорив точно те, що Бог хотів переказати Авраамові, і особисто представляв Його [Єгову], тому то Біблія каже, що це «Єгова з’явився йому» (1 Мойсеєва 18:1, НС).
Пам’ятайте, що ангельський представник може так точно передавати Божі звістки, так як наші слова точно передаються по телефону або радіо. Отже, можемо зрозуміти чому Авраам, Мойсей, Маноах, та інші могли говорити з матеріалізованим ангелом немов з Самим Богом. Тоді як ці особи бачили тих ангелів і славу Єгови передану ними, то не могли бачити Бога. Тому це ніяк не суперечить словам апостола Івана: «Ніхто Бога ніколи не бачив» (Івана 1:18). Ці чоловіки бачили тільки представників Бога, а не Його Самого.
w19.06 20, абз. 3
Допомагайте іншим долати стрес
3 Лот прийняв немудре рішення, коли вирішив оселитися в Содомі серед вкрай розпусних людей. (Прочитайте 2 Петра 2:7, 8.) Землі Содома були родючими, але Лот дорого заплатив за те, що поселився там (Бут. 13:8—13; 14:12). Його дружина, очевидно, настільки полюбила це місто і деяких його мешканців, що не послухалася Єгови. Вона втратила життя, коли Бог з неба послав вогняний та сірчаний дощ на цей край. Також подумайте про двох дочок Лота. Вони були заручені з чоловіками, які загинули в Содомі. Лот втратив свій дім, майно, і, що найгірше, він втратив свою дружину (Бут. 19:12—14, 17, 26). Чи тоді Єгова перестав виявляти терпіння до Лота? Ні.
24 ЛЮТОГО — 1 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 20, 21
«Єгова завжди виконує те, що обіцяє»
wp17.5 14, 15
Бог назвав її «вельможною»
Чи реакція Сарри вказує на те, що їй бракувало віри? Зовсім ні. У Біблії сказано: «Завдяки вірі також Сарра, хоча була вже не в тому віці, щоб народжувати, отримала силу зачати потомство, оскільки вважала вірним того, хто обіцяв» (Євреїв 11:11). Сарра добре знала Єгову, тому не сумнівалася, що він спроможний виконати будь-яку свою обіцянку. Всім нам дуже потрібна така міцна віра. Чим краще ми пізнаємо́ Бога, тим краще розуміємо, що Сарра мала всі підстави йому довіряти. Єгова є вірним Богом. Він виконує кожну свою обіцянку, і деколи робить це таким несподіваним способом, що викликає в нас справжній подив чи навіть сміх.
«ПОСЛУХАЙСЯ ЇЇ»
І от нарешті настав день, якого Сарра чекала все своє життя: у віці 90 років вона народила сина своєму столітньому чоловікові! Як Єгова і наказав, Авраам назвав його Ісаком, що означає «сміх». Можемо уявити собі виснажену, але щасливу Сарру, яка говорить: «Бог дав мені радісний сміх. Тепер кожен, хто почує про це, буде сміятися зі мною» (Буття 21:6). Цей дивовижний подарунок від Єгови, без сумніву, тішив їй серце до кінця її днів. Але разом з тим народження дитини принесло нові обов’язки.
Ісакові виповнилося п’ять років, і в той день, коли його відлучили від грудей, сім’я влаштувала бенкет. Але в їхньому житті були і нелегкі моменти. Сарра «стала помічати», що 19-річний син Агар насміхається з маленького Ісака. І це не були невинні жарти. Пізніше апостол Павло під натхненням сказав, що Ізмаїл переслідував Ісака. Сарра розуміла, що такі знущання є справжньою загрозою для благополуччя її сина. Вона знала, що Ісак мав відіграти ключову роль у намірі Єгови. Тож вона набралася сміливості і рішуче попросила Авраама вигнати Агар з Ізмаїлом (Буття 21:8—10; Галатів 4:22, 23, 29).
І як повівся Авраам? У Біблії сказано: «Коли Авраам почув таке про свого сина, то дуже засмутився». Він любив Ізмаїла, і через свої батьківські почуття закривав очі на його поведінку. Але Єгова добре бачив цю ситуацію і втрутився. Біблія розповідає: «Тоді Бог сказав Аврааму: “Хай тебе не засмучує те, що Сарра говорить про хлопця і твою рабиню. Послухайся її, бо обіцяне тобі потомство прийде через Ісака”». Єгова запевнив Авраама, що подбає про Агар та її сина. Авраам, вірний Богові чоловік, зробив усе так, як Бог йому наказав (Буття 21:11—14).
Розшукуймо духовні перлини
wp17.3 12, прим.
«Ти така вродлива жінка!»
Сарра була єдинокровною сестрою Авраама. Вони обоє були дітьми Тераха, але від різних жінок (Буття 20:12). Сьогодні такі шлюби неприйнятні. Все ж треба пам’ятати, що то були зовсім інші часи. Тоді люди мали набагато міцніше здоров’я, адже були ближчими до досконалості, яку втратили Адам з Євою. Тож, очевидно, у той час шлюб між близькими родичами не ніс з собою ризику народити дітей з генетичними вадами. Але приблизно через 400 років тривалість людського життя скоротилась, і люди жили в середньому стільки ж, скільки ми сьогодні. Саме тоді Мойсеїв закон заборонив статеві стосунки між близькими родичами (Левіт 18:6).
w89 1.7 20, абз. 9, англ.
Авраам — приклад для тих, хто шукає дружби з Богом
9 Це спонукало Авраама до ще одного вчинку віри. В оповіді сказано: «Аврам побудував там жертовник для Єгови» (Буття 12:7). Очевидно, він також приніс на ньому тваринну жертву. Пізніше Авраам повторив такі вчинки віри й в інших частинах краю. Крім того, він «кликав ім’я Єгови» (Буття 12:8; 13:18; 21:33). Єврейський вислів «кликати ім’я» також означає «проголошувати (проповідувати) ім’я». Можна бути певним, що Авраамові домашні, а також ханаанці чули, як він сміливо проголошував ім’я Єгови, свого Бога (Буття 14:22—24). Подібно і сьогодні, ті, хто шукає дружби з Богом, мають кликати його ім’я, виявлючи свою віру. Це означає, що ми будемо брати участь у праці проповідування і завжди приносити «Богові жертву хвали, тобто плід наших уст, що привселюдно звіщають його ім’я» (Євреїв 13:15; Римлян 10:10).