Як Єгова вас пам’ятатиме?

«ПАМ’ЯТАЙ же мене, Боже». Неемія багато разів благав Бога цими словами (Неемії 5:19; 13:14, 31). Це природно, коли люди, потрапивши у скрутне становище, звертаються до Бога з подібним проханням.

Але що люди мають на думці, коли просять Бога, аби він про них пам’ятав? Вони, очевидно, сподіваються, що Бог не просто пам’ятатиме їхні імена. Безперечно, вони мають таку ж надію, як один зі злочинців, котрого стратили поряд з Ісусом. Цей чоловік, на відміну від іншого, благав Ісуса: «Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!» Він хотів, щоб Ісус не тільки пам’ятав його, але й зробив щось для нього, тобто воскресив його (Луки 23:42).

Біблія виявляє, що для Бога «пам’ятати» часто означає вживати позитивних заходів. Наприклад, через 150 днів після того, як земля покрилась водами потопу, «згадав Бог про Ноя... і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати» (Буття 8:1, Хом.). Кілька століть пізніше Самсон, якому филистимляни вибрали очі й зв’язали ланцюгами, молився: «Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу». Єгова згадав про Самсона, давши йому надлюдську силу, і він зміг помститися Божим ворогам (Суддів 16:28—30). У випадку з Неемією, Єгова поблагословив його зусилля, і в Єрусалимі було відновлено правдиве поклоніння.

«Все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію»,— написав апостол Павло (Римлян 15:4). Якщо ми пам’ятаємо Єгову, намагаючись виконувати його волю, як це робили його вірні слуги давнини, то зможемо бути впевнені, що Єгова пам’ятатиме нас: допомагатиме піклуватися про наші щоденні потреби, підкріплятиме в часи випробувань і врятує нас, спровадивши суд на безбожників (Матвія 6:33; 2 Петра 2:9).