Торгові центри. Бізнес плюс задоволення
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В АВСТРАЛІЇ
ОДНІ дуже люблять ходити по магазинах, а для інших — то справжня мука. Однак з появою торгових центрів це нудне для багатьох заняття стало значно приємнішим.
Торговий центр не є новою ідеєю. Він дуже нагадує базар — центр торгівлі й пліток. У 1859 році французький торговець Арістід Бусісо, запозичивши ідею базару, відкрив універмаг. Там продавалося чимало різного товару. Універмаги швидко набули популярності в Європі та США.
Серед тих, хто збагатився завдяки цій ідеї, був Френк Вулворс. До березня 1912 року він відкрив близько 600 таких магазинів. З часом ідея створити універмаги й спеціалізовані крамниці під спільним дахом привела до виникнення відомих сьогодні торгових пасажів. Ці центри виявилися прибутковим бізнесом для торговців роздрібним товаром. В одному з таких центрів щорічний товарний обіг становив 200 мільйонів доларів.
Торгові пасажі будують передусім для зручності покупців. Для цього потрібно, наприклад, догодити їхнім шлункам. Якщо у торговому центрі є ресторани і закусочні, то щасливі й задоволені покупці будуть більш схильні у ньому затримуватись. Головний психологічний прийом, яким стимулюють споживацький інтерес, полягає в заохоченні задовольняти не потреби, а бажання. У певній газеті зазначалось, що супермаркети — це місце, «де домогосподарка з периферії може роздивлятися розкоші країни «задзеркалля» з кондиціонерами й неоновим освітленням та оглядати товари вартістю декілька мільйонів доларів — золоті гори споживацького суспільства».
Далі слід подбати про те, щоб перетворити бажання у покупку. Аби досягти цього, купування має стати задоволенням. Рекламодавці намагаються задовольнити як чоловіків, так і жінок. Але, як зазначалося вище, головну увагу приділяють останнім. Від самого початку менеджери й рекламодавці намагаються заохотити жінок, у тому числі тих, які мають дітей, купляти саме в їхньому торговому центрі. Оскільки в пасажі є кінотеатри, кімнати з комп’ютерними іграми, приміщення, де доглядають за дітьми, розважається молодь, то клієнти не лише роблять покупки, але й спілкуються. А кав’ярні створюють невимушену атмосферу для зустрічей та відпочинку. Для тих клієнтів, які люблять спорт, один торговий центр в Австралії утримує ковзанку, а в іншому є кегельбан.
Торгові центри, здається, надзвичайно приваблюють молодь. «Тут я знайшов чимало друзів,— каже один юнак.— Щоразу, коли приходжу сюди, то зустрічаю когось знайомого... Наше місце зустрічі ось за цим столиком». Регулярно відвідувати пасажі люблять також літні люди. «Я приходжу сюди, тому що тут дружелюбна атмосфера,— каже 86-літня жінка.— Це найпривітніше місце, яке я знаю... Без нього мені було б сумно».
Проте, на думку багатьох покупців, торговому центру по праву відповідає назва, подана у книжці «Термін зберігання» (англ.),— «торгова машина». А в журналі «Гуманіст» (англ.) про торгові центри сказано ще гостріше: це — «частина нашої культури, коли цінність людини визначається вмістом її гаманця». Безсумнівно, за таких обставин треба зберігати рівновагу, щоб не потрапити у пастку матеріалізму (Матвія 6:19—21).
Пастки торгових центрів
Дехто уникає торгових центрів, оскільки жахається скупчення людей на такій маленькій площі. Деякі центри справді переповнені, особливо у вихідні. Наприклад, один торговий центр у Сіднеї (Австралія) щороку відвідує 19 мільйонів чоловік, а це дорівнює кількості населення Австралії. Однак натовпи людей відлякують не лише покупців. Коли до торгових центрів вчащає багато молоді, схоже, випадки крамничного злодійства стають частішими. Тому в певному журналі зазначається: «Одна з найбільших проблем у підтриманні порядку в торгових центрах — це, як проконтролювати величезну кількість молодих людей, які там збираються» («Сандей лайф», англ.).
Іншою проблемою для деяких власників магазинів у торгових центрах є безупинний ріст плати за оренду. «Через це власники крамниць банкрутують»,— скаржився один такий орендатор. У журналі «Форбз» говориться стосовно цього: «Хоча торгові центри можуть мати вигадливий дизайн, а власники магазинів можуть прикрашати їх за останньою модою, проте все це вимагає великих коштів». У статті навіть робиться припущення про можливий спад малого бізнесу в торговельних центрах Америки, а це невтішна новина для 1900 таких центрів у країні. «Їхніх відвідувачів стає дедалі менше»,— зазначається в статті.
Яке майбутнє чекає на ці торговельні гіганти? Як і багато інших питань, це питання залишається відкритим. Але одне можна сказати з упевненістю: людям завжди подобатиметься місце, де вони зможуть поєднувати корисне з приємним!