Погляд Біблії

Чи може поклоніння Богу бути радісним і приємним?

«Я ВІРЮ в Бога та люблю його, але... ходити до церкви мені нецікаво»,— пише одна християнка. Чи ви поділяєте почуття цієї жінки? Чимало людей через нудьгу, незадоволення і розчарування, які вони відчували у своїх церквах, вирішило поклонятися Богові по-своєму.

«„Саморобні“ релігії», — так одна газета описала форми поклоніння, які люди створюють самі для себе. Вони роблять це, оскільки прагнуть, аби поклоніння Богу приносило їм радість. Однак часто таке поклоніння не дає людині задоволення. Нерідко нею знову оволодіває розчарування, яке свого часу відштовхнуло її від церкви.

Отже, постає питання: «Чи справді поклоніння Богові таке нудне і безрадісне?» Зовсім ні! Зверніть увагу, що про це думав один псалмописьменник. Він сказав: «Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно... Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!» (Псалом 95:1, 6).

Інший псалмописьменник з вдячністю співав Єгові: «Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!» У Біблії Єгову названо «щасливим Богом». До того ж його служителям завжди була притаманна радість (Псалом 83:19; 1 Тимофія 1:11).

Підстави для радості

Ми маємо справжню радість у поклонінні Єгові, коли усвідомлюємо, яку велику любов він виявив до нас. У чому вона полягає? У Біблії сказано: «Бог так полюбив світ [людство], що віддав свого єдинородного Сина [Ісуса Христа], аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не був знищений, а отримав життя вічне» (Івана 3:16).

Бог хоче, щоб «усілякі люди спаслися і набули точного знання правди» (1 Тимофія 2:3, 4). Щоб здобути точне знання, не достатньо лише вивчити деякі біблійні вірші. Потрібно розуміти те, що читаємо. А для цього необхідно ретельно та глибоко досліджувати Боже Слово (Матвія 15:10). Наші зусилля будуть винагороджені, бо, як каже Біблія, «знайдеш ти Богопізнання». Таке знання може стати для нас джерелом великої радості (Приповістей 2:1—5).

У першому столітті жителі македонського міста Верії відчули таку радість. Коли апостол Павло навчав їх Божого слова, вони «прийняли слово з величезним за́палом, щодня ретельно досліджуючи Писання, чи так є насправді». Якби дослідження Писань було нудним і безрадісним, воно не викликало б у них такого запалу (Дії 17:11).

Ісус сказав: «Щасливі голодні та спраглі праведності, бо вони наситяться» (Матвія 5:6). Подібно до тих, хто постійно голодував і нарешті почав регулярно харчуватись, чимало людей сьогодні відчувають задоволення, оскільки втамовують свій духовний голод. Як і допитливі верійці, «багато з них... стало віруючими» (Дії 17:12).

Наш спосіб життя

У I столітті правдиві поклонники, як сказано в Дії 9:2, належали до «тієї Дороги». Цей вислів стосується нового способу життя, який вели перші християни. Нині теж люди, які хочуть знайти радість у поклонінні Богу, повинні узгоджувати свій спосіб життя, мислення і поведінку з біблійними принципами.

Апостол Павло заохотив християн в Ефесі «відкинути стару особистість, яка віддзеркалює... колишній спосіб життя». Однак цього було недостатньо, і тому він також закликав «одягнутися в нову особистість, що створена за Божою волею і відповідає вимогам справжньої праведності та відданості» (Ефесян 4:22—24)a.

Коли ми узгоджуємо своє життя з Божою волею, то відчуваємо справжнє задоволення і радість. Павло нагадав християнам у Колосах, що вони повинні були зробити певні зміни у своєму житті. Після цього він сказав: «Тоді ви ходитимете гідно Єгови, намагаючись в усьому йому догоджати» (Колосян 1:10). Отже, усвідомлення того, що ми догоджаємо Богу, приносить велику радість. Крім того, ми можемо догоджати йому «в усьому». Як це можливо? Завдяки Божому прощенню.

Усі ми грішні, і тому кожен з нас потребує Божого прощення. Як сказано в 1 Тимофія 1:15, «Христос Ісус прийшов у світ, аби врятувати грішників». Завдяки Ісусовій жертві ми можемо мати прощення наших гріхів. Яке ж це полегшення для кожного правдивого поклонника! Адже тепер почуття вини не лежить важким тягарем на його серці. Він має чисте сумління і впевненість у тому, що, виконуючи Божу волю від усієї душі, матиме прощення гріхів. Це і є джерелом великої радості.

Ще одна причина для радості

Псалмописьменник Давид говорив: «Я радів, як казали мені: „Ходімо до дому Господнього!“» (Псалом 122:1). Тож, коли людина вирішує поклонятись правдивому Богу, вона не робитиме це окремо від інших. Безсумнівно, регулярне спілкування зі співпоклонниками приносить багато радості.

Один чоловік, який відвідав зібрання Свідків Єгови, написав: «Люб’язність і доброта, з якою мене прийняли, свідчили про справжній дух єдності. Діти поводились дуже виховано і спокійно. Батьки справді можуть ними пишатися. Я просто в захваті. Дякую, що ви мене запросили».

Поклоніння Єгові разом з одновірцями також може приносити вам задоволення. Псалмописьменник заохочував: «Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зі співом» (Псалом 100:2). Отже, для всіх, хто служить Богу з правильних спонук, поклоніння може бути радісним і приємним.

[Примітка]

ЧИ ВАС КОЛИСЬ ЦІКАВИЛО?

◼ На чому має ґрунтуватися правдиве поклоніння? (1 Тимофія 2:3—6).

◼ Як викупна жертва Христа сприяє нашій радості? (1 Тимофія 1:15).

◼ Як християнські зібрання можуть зробити поклоніння Богу приємним? (Псалом 100:1—5).

[Ілюстрація на сторінці 10]

Дослідження Біблії разом з іншими приносить радість.