Наслідуймо віру Ноя, який знайшов милість у Бога

ВАЖЛИВІ новини більшість з нас пам’ятає довго. Ми можемо пригадати не лише те, де ми їх почули і чим тоді займались, але і як на них реагували. Ной, безсумнівно, також запам’ятав на все життя той день, коли Бог Єгова, Володар усесвіту, повідомив йому важливу новину. Що це була за новина? Єгова сказав, що вирішив знищити «кожне тіло». Ной отримав завдання побудувати велетенський ковчег, в якому мали б урятуватися він з родиною та всякого роду тварини (Буття 6:9—21).

Як Ной сприйняв цю важливу звістку? Він зрадів чи, навпаки, обурився? Як він розповів цю новину дружині та рідним? У Біблії про це нічого не згадується. Там лише сказано, що «зробив Ной усе,— як звелів йому Бог, так зробив він» (Буття 6:22).

З цих слів видно, що Ной здобув прихильність у Божих очах, оскільки охоче слухався Бога (Буття 6:8). А чому ще Бог схвалював Ноя? Для нас необхідно знати відповідь на це запитання. Адже для того, щоб вижити, коли Бог знову очищатиме землю від зла, потрібно наслідувати приклад Ноя. Однак спершу розгляньмо, в якому суспільстві жив Ной перед Потопом.

На землю зійшли демони

Ной жив на початках людської історії. Він народився приблизно через тисячу років після створення першої людини. Багато хто вважає, що тоді жили первісні печерні люди — волохаті, розумово нерозвинуті, які ходили згорбившись та носили в руках палиці. Але насправді тогочасні люди вже вміли виковувати з заліза та міді різні знаряддя праці, і Ной, можливо, користувався ними під час будівництва ковчега. Також уже були музичні інструменти. Тоді люди одружувались, виховували дітей, вирощували збіжжя і випасали худобу. Вони купували та продавали. Загалом їхнє життя багато в чому було подібне до сучасного (Буття 4:20—22; Луки 17:26—28).

Все ж ті часи відрізнялись від наших. По-перше, люди жили значно довше. Їхній вік сягав 800 і більше років. Ной прожив 950 років, Адам — 930, а Метушалах, Ноїв дід,— аж 969 роківa (Буття 5:5, 27; 9:29).

Ще одна відмінність описана в Буття 6:1, 2. Там сказано: «І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки. І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали». Цими «Божими синами» були ангели, які сходили з неба, брали собі людські тіла та жили між людьми. Бог не посилав їх на землю, і вони не сходили з неба, аби служити людям. Вони «покинули належне місце проживання» у небі, щоб мати статеві стосунки з вродливими жінками. Ті ангели стали демонами (Юди 6).

Бунтівні ангели вирізнялися особливою силою та розумом і справляли згубний вплив на людей. Очевидно, вони панували над тодішнім суспільством. Демони не ховалися, наче злочинці, котрі бояться, щоб їх не викрили. Вони відкрито чинили зло, зухвало бунтуючись проти волі Бога.

Божі сини, які стали демонами, мали статеві стосунки з жінками, і в них народжувались діти, котрі виростали дужими велетнями (єврейською — нефілім). У Біблії сказано: «За тих днів на землі були велетні [нефілім], а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували,— то були силачі, що славні від віку» (Буття 6:4). Люди боялися тих велетнів. Саме слово «нефілім» означає «ті, хто змушує інших падати». Нефілім були вбивцями, і розповіді про їхню жорстокість, можливо, лягли в основу багатьох стародавніх міфів та легенд.

Страждання праведних

Біблія описує, наскільки великим і повсюдним було зіпсуття людей у ті часи: «Бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її — тільки зло повсякденно... Наповнилась земля насильством... Кожне-бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі» (Буття 6:5, 11, 12).

Саме в такому світі жив Ной. Але на відміну від тих людей, «Ной був чоловік праведний» і «з Богом ходив» (Буття 6:9). Праведному чоловікові нелегко жити серед неправедних людей. Їхня поведінка і слова, ймовірно, дуже пригнічували Ноя. Він, напевно, почувався так, як Лот, інший праведний чоловік, що жив після Потопу. Лот жив серед розбещених мешканців Содома, і його «доводила до відчаю розгнузданість людей, що зневажали закон» та «мучили їхні беззаконні вчинки і те, що бачив та чув цей праведник, живучи день у день серед тих беззаконників» (2 Петра 2:7, 8). Подібно, мабуть, почувався і Ной.

Чи вас теж шокують події в сучасному світі та поведінка безбожних людей? Якщо так, то вам зрозумілі почуття Ноя. Уявіть, як йому було важко протягом 600 років зносити поведінку неправедних людей. Саме в такому віці був Ной, коли стався Потоп. Цей праведний чоловік, напевно, з нетерпінням чекав визволення (Буття 7:6).

Ной не боявся відрізнятись від інших

Ной був «невинний у своїх поколіннях» (Буття 6:9). Зауважте, в Біблії не сказано, що Ноя вважали невинним його сучасники, а сказано, що він був невинним. Іншими словами, таким його вважав Бог, а не люди. Адже сучасники Ноя, котрі жили до Потопу, дивилися на нього, як на великого дивака. Ной не підтримував багатьох загальноприйнятих поглядів того часу і не брав участі у безбожних розвагах чи справах. Уявіть, що́ про нього думали, коли він почав будувати ковчег. Мабуть, з нього сміялися і глузували. Але він цим не переймався.

Крім того, Ной мав глибокі релігійні переконання і ділився ними з іншими, тому в Біблії його названо «проповідником праведності» (2 Петра 2:5). Ной розумів, що його поведінка викличе протидію. Його прадід, праведний чоловік Енох, передрік, що Бог виконає присуд над злими людьми. Очевидно, через це Еноха теж переслідували. Але Бог не дозволив супротивникам убити його (Буття 5:18, 21—24; Євреїв 11:5; 12:1; Юди 14, 15). Отож, щоб протистояти Сатані, демонам, нефілім і злим чи байдужим людям, Ной мав бути сміливим і вірити в те, що Єгова може захистити його.

Божі служителі завжди зазнають протидію від тих, хто не слухається Бога. Ненавиділи навіть Ісуса Христа і його учнів (Матвія 10:22; Івана 15:18). Ной не боявся служити Богові, хоча більшість цього не робила. Він розумів, що значно важливіше мати схвалення Бога, ніж тих, хто противиться Йому. Ось чому Ной знайшов милість у Бога.

Ной звертав увагу

Як ми вже згадували, Ной був сміливим проповідником. А як його сучасники реагували на звістку, котру він проголошував? Біблія каже, що «люди їли, пили, женилися й виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і не звертали уваги, поки не прийшов потоп та не змів їх усіх». Вони не зважали на попередження (Матвія 24:38, 39).

Ісус передрікав, що за нашого часу будуть подібні обставини. Уже понад 100 років Свідки Єгови проголошують, що Єгова незабаром почне рішуче діяти і сповнить свою обітницю про новий праведний світ. Мільйони людей відгукуються на це попередження, але більшість не звертає на нього уваги. «Вони просто не хочуть зважати» на теперішні обставини і на те, що сталося під час Потопу (2 Петра 3:5, 13).

Проте Ной звернув увагу на Боже попередження і повірив йому. Виявляючи в усьому послух, Ной врятувався. Апостол Павло писав: «Завдяки вірі Ной, отримавши попередження від Бога про те, чого ще ніхто не бачив, виявив побожний страх і збудував ковчег для порятунку своїх домашніх» (Євреїв 11:7).

Приклад для наслідування

Ной збудував величезний ковчег — довший, ніж футбольне поле і заввишки приблизно як п’ятиповерховий будинок. Ковчег був на 30 метрів довший за шхуну «Вайомінг», яка вважається найбільшим дерев’яним судном. Звичайно, ковчег — це не корабель, він лише мав триматися на воді. А втім, щоб його збудувати, потрібні були неабиякі вміння. Ной мав покрити ковчег ззовні та всередині смолою. Будівництво ковчега могло тривати понад 50 років (Буття 6:14—16).

До того ж Ною необхідно було заготовити харчі для родини і тварин приблизно на рік. Він мусив позбирати до ковчега тварин. «І зробив Ной усе, як звелів був Господь». Ной був дуже задоволений, коли завершив усі приготування і Єгова закрив двері ковчега (Буття 6:19—21; 7:5, 16).

І ось почався Потоп. Дощ лив 40 днів і 40 ночей. Усі, хто перебував у ковчезі, мусили чекати цілий рік, поки не спали води (Буття 7:11, 12; 8:13—16). Злі люди загинули, і на очищеній землі залишився тільки Ной з родиною.

У Біблії сказано, що Всесвітній потоп був «прикладом того, що станеться». Як саме? Ми читаємо: «Теперішні небеса і земля, згідно з тим самим словом, призначені для вогню та зберігаються на день суду й знищення безбожних людей». У майбутньому, як і за днів Ноя, будуть ті, хто переживе знищення. Не сумніваймось, «Єгова знає, як визволити з випробування побожних людей» (2 Петра 2:5, 6, 9; 3:7).

Ной був відданим Богові, праведним чоловіком, а його сучасники — злими й зіпсованими. Він в усьому слухався Бога. Ной робив правильне в Божих очах і не боявся, що це спровадить на нього зневагу та ненависть тих, хто не служив Богові. Якщо ми будемо в цьому наслідувати Ноя, то матимемо Боже схвалення і надію на спасіння та чудове життя в прийдешньому новому світі (Псалом 37:9, 10).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 5]

Розповіді про жорстокість нефілім, можливо, лягли в основу багатьох стародавніх міфів та легенд

[Ілюстрація на сторінці 7]

Наслідуючи віру Ноя, ми знайдемо милість у Бога

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 5]

Alinari/Art Resource, NY