Як ладити з батьками подружнього партнера?

НЕПОРОЗУМІННЯ з батьками подружнього партнера — улюблена тема гумористів. Проте в реальному житті не до сміху. Ріна, жінка з Індії, розповідає: «Свекруха постійно втручалась у наше сімейне життя. Я не могла їй нічого сказати, тож виливала свій гнів на чоловіка. Він був змушений обирати, кому догодити — мамі чи мені».

Чому деякі батьки втручаються у сімейне життя своїх дітей? Дженні, про котру згадувалось на початку, вказує на одну з причин: «Батькам важко змиритись з тим, що про їхнього сина чи доньку буде турбуватись хтось молодий і недосвідчений». Діліп, чоловік Ріни, наводить іншу причину: «Батьки, котрі повністю віддавались вихованню дітей, тепер можуть почуватись непотрібними. Вони думають, що їхній дитині бракує життєвої мудрості для вирішення сімейних проблем».

Іноді чоловік або дружина самі втягують батьків у свої сімейні справи. Ось приклад Майкл та Ліен з Австралії. Майкл каже: «Ліен виховувалась в дружній сім’ї, де всі питання відкрито обговорювались. Після весілля вона й далі радилась зі своїм батьком щодо справ, котрі стосувались нашої сім’ї. Звичайно, у мого тестя великий життєвий досвід, але мене ображало те, що Ліен йшла до нього, а не до мене».

Справді, непорозуміння з батьками чоловіка чи дружини ускладнюють сімейне життя. Чи знайома вам ця проблема? Які у вас стосунки з батьками вашого подружнього партнера? А які у нього стосунки з вашими? Розгляньмо дві типові проблеми і практичні поради щодо їх вирішення.

СИТУАЦІЯ 1.

Ваш подружній партнер надто прив’язаний до своїх батьків. Чоловік з Іспанії, на ім’я Луїс, каже: «Моїй дружині здавалося, що вона зрадить батьків, якщо житиме далеко від них. З іншого боку, коли народився наш син і мої тато з мамою приходили до нас мало не щодня, вона дратувалася. Через це ми сварилися».

Біблійні принципи.

Описуючи сімейний устрій, Біблія каже, що «покине... чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом» (Буття 2:24). Вислів «одне тіло» показує, що чоловік і жінка житимуть разом та створять власну сім’ю, котра має стати важливішою за ту, в якій вони виросли (1 Коринфян 11:3). Звичайно, діти повинні шанувати батьків, приділяючи їм належну увагу (Ефесян 6:2). А що, коли ви через увагу вашого подружнього партнера до своїх батьків почуваєтесь непотрібними?

Проаналізуйте себе.

Подивіться на ситуацію об’єктивно. Чи ваш чоловік або дружина справді занадто прив’язані до своїх батьків? А може, ви так гостро реагуєте, бо у вас з батьками не такі тісні стосунки? Може, ви ревнуєте? (Приповістей 14:30; 1 Коринфян 13:4; Галатів 5:26).

Чесно відповісти на ці запитання не легко, а втім, важливо. Якщо непорозуміння з батьками подружнього партнера призводять до сварок між вами, то насправді проблема не в батьках, а у вас самих.

Незгоди в сім’ї часто виникають через різний погляд партнерів на якесь питання. Чи могли б ви поставити себе на місце іншого? (Филип’ян 2:4; 4:5). Ось приклад чоловіка з Мексики, на ім’я Адріан. Він розповідає: «Моя дружина виростала в неблагополучній сім’ї, тож я уникав близьких стосунків з її батьками. Згодом я взагалі перестав з ними спілкуватись. Так тривало багато років. Ми сварилися з дружиною, бо вона хотіла підтримувати тісні взаємини з рідними, особливо з мамою».

З часом Адріан почав більш урівноважено ставитись до родичів дружини. Він каже: «Я усвідомлюю, що часте спілкування жінки з батьками погано впливає на її емоційний стан, але повністю відмовитись від нього теж недобре. Я постарався відновити з ними контакт і намагаюсь підтримувати хороші стосунки»b.

СИТУАЦІЯ 2.

Батьки втручаються у ваше сімейне життя і непрохано дають поради. Неля з Казахстану розповідає: «Після весілля ми сім років жили з рідними чоловіка. Вони постійно дорікали нам за те, як ми виховуємо дітей, як я готую чи як прибираю. Коли я намагалась обговорити проблему з чоловіком та свекрухою, ми починали ще більше сваритись».

Біблійні принципи.

З моменту одруження людина вже не перебуває під владою батьків. Біблія говорить: «Кожному чоловікові голова — Христос, жінці голова — чоловік» (1 Коринфян 11:3). Як згадувалось раніше, і чоловік, і дружина повинні поважати своїх батьків. У Приповістей 23:22 сказано: «Слухай батька свого,— він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя». Але що робити, коли ваші батьки або батьки вашого партнера ігнорують біблійний принцип головування і нав’язують свої погляди?

Проаналізуйте себе.

Постарайтесь поставити себе на місце батьків і зрозуміти, чому вони так поводяться. Раян, про якого згадувалось на початку, каже: «Батькам важливо відчувати, що вони все ще потрібні своїм дітям». Часто батьки втручаються в життя дітей, не маючи поганих намірів. Тож прислухайтесь до біблійної поради: «Терпеливо зносьте один одного і продовжуйте з готовністю прощати, якщо маєте підстави на когось поскаржитись» (Колосян 3:13). Однак батьки можуть настільки контролювати ваше життя, що це призводить до серйозних конфліктів між вами і вашим подружжям.

Деякі пари чітко визначили, до якої міри вони слухатимуться порад своїх батьків. Звісно, це не означає, що ви повинні оголосити список правил для батьківc. Зазвичай треба просто показати своїми вчинками, що насамперед ви зважаєте на думку свого подружнього партнера. Чоловік з Японії, на ім’я Масаюкі, каже: «Коли батьки висловлюють якісь побажання, не погоджуйтесь відразу. Пам’ятайте: ви будуєте власну сім’ю. Тому перш за все дізнайтесь, що про дану пораду думає ваш подружній партнер».

Ви уникнете багатьох проблем, якщо постараєтесь зрозуміти спонуки батьків, а також не дозволите, щоб непорозуміння впливали на ваші стосунки. Ось що каже Дженні: «Іноді ми піддавалися емоціям, розмовляючи про наших батьків. Ми вказували на їхні недоліки і цим завдавали болю одне одному. З часом ми навчились вирішувати проблему, а не дорікати помилками батьків. Це дуже зміцнило нашу сім’ю».