Довіряйте Єгові — Богові «усілякої потіхи»
«Благословенний хай буде Бог і Батько нашого Господа Ісуса Христа — Батько глибокого співчуття та Бог усілякої потіхи» (2 КОР. 1:3).
1. Чого ми потребуємо у будь-якому віці?
УСІ ми вже змалечку прагнемо потіхи. Немовлятко криком сповіщає про свої потреби. Можливо, воно хоче на руки або голодне. Навіть у старшому віці ми часто відчуваємо потребу в розраді, особливо за скрутних обставин.
2. Як Єгова запевняє, що буде давати розраду тим, хто покладається на нього?
2 Принести нам розраду можуть родичі або друзі. А втім, деякі ситуації завдають такого болю, що люди не в стані нам допомогти. Лише Бог може потішити нас, хоч би що трапилося в нашому житті. Боже Слово запевняє: «Господь близький всім, хто взиває до Нього... благання їх чує та їм помагає» (Пс. 145:18, 19). «Очі Господні на праведних,— сказано в Псалмі 34:16,— уші ж Його — на їхній зойк». Якщо ми прагнемо підтримки і співчуття від Бога, треба цілковито довіряти йому. Псалмописьменник Давид підкреслив цю думку такими словами: «Твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі — притулком. І на Тебе надіятись будуть усі, що Ім’я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!» (Пс. 9:10, 11).
3. Як Ісус показав, наскільки Єгова любить своїх служителів?
3 Єгова дуже дорожить своїми служителями. Це видно з Ісусових слів: «Хіба не продають п’ятьох горобців за дві дрібні монети? І все-таки Бог жодного з них не забуває. А у вас навіть волосся все на голові пораховане. Не бійтеся, ви цінніші від багатьох горобців» (Луки 12:6, 7). У давнину Єгова сказав своєму народові через пророка Єремію: «Здалека Господь з’явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю» (Єрем. 31:3).
4. Чому можна довіряти обітницям Єгови?
4 Впевненість у тому, що Єгова виконає свої обітниці, може принести нам розраду в час лиха. Тому ми повинні довіряти Єгові так само, як Ісус Навин. Він сказав: «Ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш,— усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово» (Іс. Нав. 23:14). Навіть за часу випробувань, коли ми пригнічені, пам’ятаймо: «Бог вірний» і він ніколи не покине своїх відданих служителів. (Прочитайте 1 Коринфян 10:13).
5. Завдяки чому ми в стані потішати інших?
5 Апостол Павло сказав, що Єгова — «Бог усілякої потіхи». Потішати означає полегшувати біль того, хто страждає або відчуває пригнічення, заспокоювати згорьованих або засмучених і приносити їм розраду. Власне це робить Єгова. (Прочитайте 2 Коринфян 1:3, 4). Ніщо і ніхто не може стати на заваді нашому небесному Батькові, тому він у стані потішати тих, хто любить його. Ми теж можемо нести розраду одновірцям «у всіх [їхніх] лихах», «ділячись з ними тією потіхою, яку самі отримуємо від Бога». Нас дуже підбадьорює те, що Єгова є незрівнянним розрадником усіх пригнічених і засмучених.
Як боротися з причинами страждання
6. Через що люди потребують потіхи?
6 Потіха нам потрібна в багатьох сферах життя. Найбільше смутку ми зазнаємо, коли помирає близька людина, особливо подружній партнер чи дитина. Розрада необхідна і жертвам дискримінації або упередження. Через погане здоров’я, похилий вік, бідність, проблеми в подружжі чи гнітючі обставини у світі людина може потребувати розради.
7. а) Якої розради нам потрібно за гнітючих обставин? б) Як Єгова лікує серце, що є «зламаним та упокореним»?
7 За часу страждань ми прагнемо потіхи, яка заспокоює серце, розум і почуття, а також зміцняє фізичне і духовне здоров’я. Подивімося, що Біблія говорить про серце. У ній сказано, що воно може бути «зламаним та упокореним» (Пс. 51:19). Єгова, безперечно, спроможний допомогти, адже він «зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв’язує» (Пс. 147:3). Навіть за скрутних обставин Бог може дати полегшення зламаному серцю, якщо ми з вірою молимося до нього і дотримуємося його заповідей. (Прочитайте 1 Івана 3:19—22; 5:14, 15).
8. Як може допомогти Єгова, коли наш розум переповнюють тривожні думки?
8 Коли ми зазнаємо́ різних випробувань, наш розум можуть переповнювати тривожні думки, і тоді нам також потрібно потіхи. У такі часи нелегко самотужки давати собі раду. Псалмописьменник казав: «Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу» (Пс. 94:19). Крім того, Павло заохочував: «Ні про що не тривожтесь, але завжди з будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога, виявляючи йому також вдячність. Тоді Божий мир, який неможливо збагнути розумом, берегтиме завдяки Христу Ісусу ваші серця та здатність мислити» (Фил. 4:6, 7). Долати гнітючі думки нам допоможе читання Святого Письма і роздуми над ним (2 Тим. 3:15—17).
9. Завдяки чому ми зможемо подолати негативні почуття?
9 Іноді через велике знеохочення ми можемо піддатися негативним почуттям. Скажімо, ми вважаємо себе нездатними виконувати біблійні обов’язки або якісь завдання в організації. У такому разі нас також може підбадьорити й підтримати Єгова. Ось приклад: коли Ісус Навин отримав доручення повести ізраїльтян проти могутніх ворожих народів, Мойсей сказав йому: «Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю... Господь, Він Той, що піде перед тобою,— не опустить тебе й не покине тебе,— не бійся й не лякайся» (Повт. 31:7, 8). З підтримкою Єгови Ісус Навин зміг ввести Божий народ до Обіцяної землі та перемогти всіх ворогів. Раніше, біля Червоного моря, Мойсей висловив подібне запевнення від Бога (Вих. 14:13, 14, 29—31).
10. Що може нам допомогти, коли через пригнічення страждає наше фізичне здоров’я?
10 Неприємні події можуть погано впливати на наше фізичне здоров’я. Ми, звичайно ж, можемо до певної міри дбати про своє здоров’я, коли будемо належно харчуватись, відпочивати, робити фізичні вправи та дотримуватись особистої гігієни. Поліпшити самопочуття допоможе також духовний погляд на справи. Тому за скрутних часів варто пам’ятати, що́ пережив Павло. Він сказав: «В усьому нас утискають, але ми не загнані в кут; ми розгублені, але не залишені у безвиході. Нас переслідують, але ми не кинуті напризволяще; ми повалені, але не знищені» (2 Кор. 4:8, 9).
11. Як протистояти духовній недузі?
11 Деякі випробування можуть згубно впливати на наше духовне здоров’я. Єгова і тоді підтримає нас. Його Слово запевняє: «Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує» (Пс. 145:14). Щоб здолати духовну недугу, нам треба просити допомоги у старійшин (Як. 5:14, 15). Крім того, постійно пам’ятаймо про біблійну надію на вічне життя, яка додає сил зносити випробування віри (Ів. 17:3).
Бог потішає своїх служителів
12. Як Єгова потішав Авраама?
12 Псалмописьменник під натхненням сказав: «Пам’ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене» (Пс. 119:49, 50). У Біблії міститься багато прикладів того, як Бог потішав своїх служителів. Приміром, Авраам, можливо, дуже засмутився, коли почув, що Єгова збирається знищити Содом. Цей вірний патріарх запитав Бога: «Чи погубиш також праведного з нечестивим?» Єгова заспокоїв Авраама, запевнивши його, що не знищить Содома, навіть якщо в ньому знайдеться лише 50 праведних людей. Ще п’ять разів Авраам запитував Єгову: а якщо буде лише 45 праведних? 40? 30? 20? 10? Єгова щоразу терпеливо і лагідно запевняв Авраама, що й тоді місто не буде знищене. І, хоча там не знайшлося навіть десяти праведних людей, Єгова зберіг життя Лотові та його дочкам (Бут. 18:22—32; 19:15, 16, 26).
13. Як Анна виявила своє довір’я до Єгови?
13 Анна, дружина Елкани, дуже хотіла мати дитину, але була неплідна. Через це вона вельми сумувала. Анна молилась до Єгови про свою проблему, і священик Ілій сказав їй: «Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє». Це заспокоїло Анну, тож «обличчя її не було вже сумне» (1 Сам. 1:8, 17, 18). Цілковито довіряючи Єгові, Анна залишила справу в його руках. Вона не знала, що́ принесе майбутнє, все ж мала душевний спокій. Згодом Єгова відповів на її молитву: Анна завагітніла й народила хлопчика, якого назвала Самуїлом (1 Сам. 1:20).
14. Чому Давид потребував розради і в кого він її шукав?
14 Цар стародавнього Ізраїлю, Давид, був одним з тих, хто теж отримував розраду від Єгови. Оскільки Бог «дивиться на серце», він знав, що Давид є його вірним і відданим служителем, і тому призначив його на царя Ізраїлю (1 Сам. 16:7; 2 Сам. 5:10). А втім, пізніше Давид учинив перелюб з Вірсавією і намагався приховати цей гріх, влаштувавши вбивство її чоловіка. Коли Давид усвідомив, наскільки жахливим був його вчинок, то почав молитись до Єгови: «Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої! Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха, бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно» (Пс. 51:3—5). Давид щиро покаявся, і Єгова простив йому. Проте Давидові довелося жити з наслідками свого гріха (2 Сам. 12:9—12). Милосердя Єгови стало для цього смиренного служителя джерелом справжньої потіхи.
15. Яку допомогу від Єгови отримав Ісус перед своєю смертю?
15 Коли Ісус жив на землі, він зносив багато труднощів. Бог допускав ці випробування віри. Досконалий Ісус зберіг непорочність, бо завжди покладався на Єгову та обстоював його верховну владу. Перед тим як Ісуса зрадили і стратили, він молився до Єгови: «Хай виконується не моя воля, а твоя». Відтак Божому Синові з’явився ангел і зміцнив його (Луки 22:42, 43). Бог дав Ісусові необхідну розраду, силу й підтримку.
16. Як Бог допоможе нам у час, коли за свою віру доведеться дивитись у вічі смерті?
16 Якщо за свою віру нам доведеться дивитись у вічі смерті, Єгова допоможе залишатись відданими йому. Також нас підкріпляє надія на воскресіння. Ми з нетерпінням чекаємо дня, коли «останній ворог», тобто смерть, буде знищений (1 Кор. 15:26). Ті, що вже померли,— чи то віддані служителі Єгови, чи інші люди — перебувають у його досконалій пам’яті та повернуться до життя (Ів. 5:28, 29; Дії 24:15). Впевненість у тому, що Єгова воскресить померлих, дуже потішає нас і зміцняє надію за часу переслідувань.
17. Як Єгова може потішити нас, коли помирає дорога нам людина?
17 Нас потішає знання того, що дорогі нашому серцю люди, які повмирали і перебувають у спільній могилі людства, воскреснуть у чудовому новому світі, вільному від теперішніх лих і страждань. Як чудово, що ми належимо до «великого натовпу» Божих служителів, котрі переживуть кінець цієї злої системи і будуть зустрічати й навчати воскреслих до життя на землі! (Об’яв. 7:9, 10).
«Ти в вічних раменах Його»
18, 19. Як Божі служителі отримували потіху за часу переслідувань?
18 Словами величної та зворушливої пісні Мойсей запевнив ізраїльський народ: «Ти в вічних раменах Його» (Повт. 33:27). Пізніше пророк Самуїл сказав ізраїльтянам: «Не відступіть від Господа, і служіть Господеві всім серцем своїм... Господь не полишить народу Свого ради Свого великого Ймення» (1 Сам. 12:20—22). Якщо ми вірно служимо Єгові, він ніколи не покине нас і буде завжди нам допомагати.
19 У ці важкі часи Бог не перестає давати своєму народові підтримку і розраду. Вже понад сторіччя тисячі наших одновірців у різних країнах зазнаю́ть переслідувань та потрапляють у в’язниці за те, що служать Єгові. Їхнє життя є доказом того, що під час випробувань Єгова завжди потішає своїх служителів. Наприклад, один брат з колишнього Радянського Союзу за свою віру був засуджений до 23 років ув’язнення. Але навіть в ув’язненні йому вдавалось отримувати духовний харч, через який Єгова давав йому підтримку і потіху. Брат каже: «Протягом цих років я навчився йому довіряти. Я відчував, як він зміцнює мене». (Прочитайте 1 Петра 5:6, 7).
20. Чому ми впевнені, що Єгова нас не покине?
20 Хоч би що трапилось у нашому житті, завжди пам’ятаймо слова псалмописьменника: «Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить» (Пс. 94:14). Кожен з нас потребує потіхи, проте ми також можемо нести її іншим. У наступній статті ми побачимо, як потішати тих, кого гнітять проблеми цього неспокійного світу.
Як би ви відповіли?
• Що нас може засмучувати?
• Як Єгова дає розраду своїм служителям?
• Що може потішити нас, коли нам доведеться дивитись у вічі смерті?
[Рамка/Ілюстрації на сторінці 25]
ЯК ДОЛАТИ ПРОБЛЕМИ, ЩО МОЖУТЬ ВПЛИВАТИ НА
▪ серце Пс. 147:3; 1 Ів. 3:19—22; 5:14, 15
▪ розум Пс. 94:19; Фил. 4:6, 7
▪ почуття Вих. 14:13, 14; Повт. 31:6
▪ фізичне здоров’я 2 Кор. 4:8, 9
▪ духовне здоров’я Пс. 145:14; Як. 5:14, 15