Єремії
Провини наро́ду
12 Справедливий Ти, Господи, будеш,
коли б я судився з Тобою,
проте правува́тися буду з Тобою:
чому́ то дорога безбожним щасти́ться,
чому́ то спокійні всі зра́дники?
2 Ти їх посадив — і вони вкорени́лись,
ростуть і прино́сять плоди́.
Ти близьки́й в устах їхніх,
та далекий від їхніх серде́ць.*
3 А Ти, Господи, знаєш мене,
Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно.
Відлучи́ їх, немов на зарı́з ту отару,
і признач їх на день побиття́!
4 Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме,
і со́хнути буде трава всього поля
за зло її ме́шканців?
Гине худо́ба та пта́ство,
бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!
5 Як ти з пı́шими бігав, і вони тебе зму́чили,
то як будеш змагатися з кı́ньми?
Ти в спокı́йному кра́ї безпечний,
та що будеш робити в повı́дді Йорда́ну?
6 Бо також твої бра́ття та дім твого ба́тька —
і вони тебе зраджують,
і криком кричать за тобою,
— не вір їм, коли й добре тобі говори́тимуть!
7 Поки́нув Я Свій дім,
залиши́в спа́док Свій;
миле Моєї душі
Я віддав у долоню її ворогів.
8 Спа́док Мій Мені став,
мов лев той у лісі, —
свій голос дав проти Мене, тому́ то його Я знена́видив.
9 Чи для Мене спа́док Мій, — хижий птах різноба́рвний,
що хижі птахи́ позліта́лись круг нього?
Ідіть, позбирайте усю польову́ звірину́,
спрова́дьте, щоб же́рли!
10 Числе́нні па́стирі попсува́ли Мого виноградника,
потопта́ли Мій у́діл,
Мій улю́блений уділ
вони обернули на голу пустиню!
11 Обернули його на спусто́шення,
він при Мені у жало́бі,
спусто́шений, увесь Край опустı́лий, —
бо ніко́го нема, хто б поклав це на серце собі!
12 Поприхо́дять на всі лисі гори в пустині руїнники,
бо меч Господа все позжира́є
від кра́ю землі й аж до кра́ю землі,
миру не буде для всякого тіла!
13 Пшеницю посіяли, те́рня ж пожали,
наму́чилися, та не мали кори́сти.
І буде вам сором за ваші плоди́
через лю́тість Господнього гніву!
14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх,
що вони дотика́ються того спа́дку,
що Я дав на спа́дщину наро́ду Моєму Ізраїлеві:
Ось Я повирива́ю їх з їхньої землі,
і вирву дім Юдин з сере́дини їхньої.
15 І станеться, як Я їх повирива́ю,
то верну́ся й помилую їх,
і кожного з них приверну́ до спа́дщини його,
і кожного до кра́ю його.
16 І буде, якщо вони справді навча́ться доріг наро́ду Мого,
щоб присягатися Йме́нням Моїм:
„Як живий Господь“, —
як вони присягати навчили наро́д Мій Ваалом,
то збудуються серед наро́ду Мого!
17 А якщо не послухають,
то ви́рву наро́д цей,
вирива́ючи та вигубля́ючи, каже Господь!“