Вже тепер керуйте своїм життям!
НАУКОВЕ вивчення людської поведінки й мотивації принесло нам багато користі. Можливо, нам легше тепер давати собі раду з певними хворобами завдяки глибшому їх розумінню. Водночас нам бажано обережно ставитися до сенсаційних теорій, особливо до тих, що суперечать усталеним принципам.
Коли йдеться про генетику й поведінку, постають запитання: чи можемо ми відхилятися од відповідальності й не визнавати вини за свої вчинки? Чи можемо ми викручуватися чи навіть звинувачувати когось або щось за свою нетактовність чи погану поведінку і таким чином приєднуватися до дедалі більшої кількості тих, хто скидає зі себе вину? Аж ніяк. Більшість людей охоче приймають похвалу за будь-який успіх у житті, то чому ж вони не бажають нести відповідальність за свої помилки?
Отже, постає запитання: що Боже Слово, Свята Біблія, говорить про те, ким або чим керується нині наше життя?
Який погляд Біблії?
Перш за все нам усім слід визнати, що ми народилися з гріхом, успадкованим від наших перших батьків Адама і Єви (Псалом 51:7). Окрім того, ми живемо в особливий період, який Біблія називає «останніми днями», коли люди переживають «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1). А з цього видно, що, загалом кажучи, нам важче благотворно керувати своїм життям, ніж людям у минулому.
А зрештою, усі люди мають свободу волі й право власного вибору. У цьому плані вони керують своїм життям. Так було й у ранні часи, як це видно зі слів Ісуса Навина до ізраїльтян: «Виберіть собі сьогодні, кому будете служити» (Ісуса Навина 24:15).
Біблія визнає факт, що Сатана Диявол скинений з неба й нині в небувалих масштабах справляє негативний вплив на людство. У ній теж говориться, що навіть за днів апостола Івана цілий світ лежав у владі лукавого (1 Івана 5:19; Об’явлення 12:9, 12). Однак подібно до того, як Всемогутній Бог не керує усіма нашими вчинками і не визначає нам кінця, про котрий знає лише він, ми не можемо звинувачувати лише Сатану в кожній своїй помилці чи хибі. Наступна біблійна правда показує, що «кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх» (Якова 1:14, 15). Апостол Павло написав наступні натхнені слова: «Не обманюйтеся,— Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне» (Галатів 6:7).
Отже, Бог Єгова від кожного з нас вимагає нести відповідальність за свої вчинки. Нам слід уважати, щоб не шукати виправдань у генетичному коді чи вспадкованій недосконалості. Бог притягнув до відповідальності за негідні вчинки брутальне гомосексуальне населення стародавніх міст Содома і Гоморри. Вочевидь, він не вважав цих людей бідолашними, нещасними творивами, що не могли бути інакшими через гадані генетичні вади. Це правда, що й за часів Ноя люди жили серед великого зла, однак якщо вони хотіли пережити Потоп, то мусили зробити вибір, особисте рішення. Мало хто з них зробив правильний вибір. Більшість припустилися помилки.
Єврейський пророк Єзекіїль підтверджує, що людина повинна особисто керувати своєю поведінкою, якщо хоче мати Боже схвалення: «Ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував» (Єзекіїля 3:19).
Найліпша допомога
Звісна річ, кожному з нас потрібно допомоги, аби керувати своїм щоденним життям, адже для більшості з нас це досить-таки нелегко. Але не впадаймо у відчай. Хоч і наші успадковані грішні схильності неприємні для Бога, він подасть нам найліпшу допомогу — свій святий дух та натхнену правду, якщо ми тільки бажаємо змінити свою поведінку. Попри будь-які генетично зумовлені схильності й вплив зовнішніх чинників, ми можемо ‘скинути з себе людину стародавню [«стару особистість», НС] з її вчинками, та зодягнутися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її’ (Колосян 3:9, 10).
Багато християн у коринтському зборі зробили разючі зміни у своїй поведінці. Натхнене Слово каже: «Ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони! І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога» (1 Коринтян 6:9—11).
Отож, коли ми боремось зі своєю недосконалістю, то не опускаймо рук. Багато сучасних християн показали, що з допомогою Єгови вони змогли ‘перемінитися відновою розуму, щоб пізнати, що то є воля Божа,— добро, приємність та досконалість’. Вони зосереджуються на тому, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, любе, гідне хвали, чеснотливе, похвальне, і вони ‘думають про це’. Вони живляться твердою духовною поживою, і їхні чуття привчені звичкою розрізняти добро й зло (Римлян 12:2; Филип’ян 4:8; Євреїв 5:14).
Підбадьорливо знати про їхні зусилля, тимчасові прогріхи й кінцеві успіхи, які вони здобувають з допомогою Божого святого духу. Бог запевняє нас, що зміна нашої поведінки часто пов’язана зі серцем та його бажаннями: «Мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі! Розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме, щоб тебе врятувати від злої дороги» (Приповістей 2:10—12).
Отже, якщо ви ставите собі за мету здобути вічне життя — життя без гризот, пов’язаних з лихим світом, і без принизливої недосконалості, то «силкуйтеся» керувати своїм життям вже тепер і керуйтеся небесною мудрістю (Луки 13:24). Користуйтесь допомогою святого духу Єгови, і ви зможете виявляти плід самовладання. Виховуйте у своєму серці бажання узгодити своє життя з Божими законами і слухайтесь поради: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Приповістей 4:23). Задля того, щоб отримати «правдиве життя» в Божому новому світі, в котрому Бог Єгова виправить усі генетичні вади на підставі віри у викупну жертву Ісуса Христа, варто докладати усіх зусиль, керуючи своїм життям у цьому світі! (1 Тимофія 6:19; Івана 3:16).
[Ілюстрація на сторінці 9]
Вивчення Біблії дасть нам сили подолати глибоко вкорінені слабкості.
[Ілюстрація на сторінці 9]
Біблійне вивчення допоможе нам дотримуватися Божих моральних норм.