Ваш слух. Дар, який слід цінувати

ТИХИЙ вечір у селі здаля від міського шуму дає нагоду зануритися у ніжні звуки ночі. Легкий вітерець ледь-ледь шарудить листям. Десь чути комах, пташок і тварин. Які ж чудові відчуття викликають такі приємні звуки! А ви чуєте їх?

Важко не захоплюватись можливостями слухових органів людини. Проведіть півгодини в заглушеній камері — акустично ізольованому приміщенні, поверхня якого пристосована поглинати всі звуки,— і ваш слух поволі настільки загостриться, що ви почнете чути незнайомі звуки, які видає ваш організм. Акустик Ф. Олтон Еверест описує це відчуття в «Посібнику з акустики» (англ.). Спочатку стає чимраз гучнішим ваше серцебиття. Потім, десь через годину перебування в цій кімнаті, ви починаєте чути, як по ваших судинах циркулює кров. Зрештою, якщо у вас гострий слух, «ваше терпіння буде винагороджене дивним сичанням, яке почуєте після кожного удару серця й хлюпання крові. Що це? Це звук від ударів часток повітря у вашу барабанну перетинку,— пояснює Еверест.— Коливання барабанної перетинки, зумовлені цим сичанням, неймовірно дрібні — всього в соту мільйонну долю сантиметра!» Це «поріг чутності», найнижча межа вашої здатності розпізнавати звуки. Більшої чутливості вам не потрібно, бо слабші звуки заглушувалися б шумом, який утворюється під час руху часток повітря.

Ми можемо чути завдяки взаємодії зовнішнього, середнього й внутрішнього вуха, а також завдяки тому, що наша нервова система й мозок здатні обробляти інформацію та розпізнавати звуки. Звук — це коливання частинок повітря, коливання, які поширюються в ньому у вигляді хвиль. Ці хвилі рухають взад і вперед наші барабанні перетинки, а цей рух у свою чергу передається середнім вухом до внутрішнього. У ньому цей рух перетворюється в нервові імпульси, які мозок «інтерпретує» як звукиa.

Ваше важливе зовнішнє вухо

Гнучка й закручена зовнішня частина вашого вуха називається вушною раковиною. Вона не тільки вловлює звук. Чи ви колись задумувалися, чому ваше вухо має стільки різних завиточків? Звукові хвилі, які відбиваються від різних поверхонь вушної раковини, досконало видозмінюються відповідно до того, звідки ці хвилі прибувають. Мозок може розшифровувати ці дрібні відхилення й визначати розташування джерела звуку, а також він порівнює період та інтенсивність звуку, який потрапляє в кожне вухо.

Щоб унаочнити це, поклацайте пальцями, піднімаючи й опускаючи руку перед людиною із заплющеними очима. Хоча ваші пальці залишаються на однаковій відстані від кожного з її вух, вона таки може сказати, чи звук доноситься згори, знизу, чи десь із середини. По суті, навіть людина, яка чує тільки одним вухом, може досить точно визначити звідки доносяться звуки.

Ваше середнє вухо — диво механіки

Головна функція вашого середнього вуха — передавати коливання барабанної перетинки до рідини, якою наповнене ваше внутрішнє вухо. Ця рідина набагато важча від повітря. Тут, подібно як у випадку з велосипедистом, котрий піднімається на крутий пагорок, потрібно відповідного «передаточного числа», щоб якомога ефективніше розподіляти корисну енергію. У середньому вусі ця енергія передається трьома крихітними кісточками, які через свою форму отримали такі назви: молоточок, коваделко й стремінце. Це мініатюрне механічне сполучення досягає «передаточного числа», яке майже ідеальне для внутрішнього вуха. Підраховано, що без такого розподілу втрачалося б 97 відсотків корисної енергії!

До сполучення у вашому середньому вусі прикріплені два делікатних м’язи. При гучному звуці низької частоти вони рефлективно напружуються за соту долю секунди й значно обмежують рухливість цього сполучення, запобігаючи будь-якому пошкодженню. Цей рефлекс настільки швидкий, що може захистити вас від майже всіх гучних звуків, наявних у природі, але не від тих, які створюються механічним обладнанням або електронною апаратурою. Крім того, ці маленькі м’язи можуть утримуватися в такому захисному стані тільки до десяти хвилин. Але цього вистачає, щоб покинути сферу дії шкідливого звуку. Цікавий момент: коли ви говорите, мозок посилає сигнали до цих м’язів, щоб вони притупили слух, аби ваш голос не був для вас занадто гучним.

Ваше дивовижне внутрішнє вухо

Частина вашого внутрішнього вуха, яка пов’язана зі слуханням, міститься в завитці, названій так через її спіральну форму. Оболонка завитки — це найтвердіша кістка у вашому тілі, яка захищає її делікатний механізм. У лабіринті завитки є базальна мембрана, одна з декількох тканин, що розділяє завиткову протоку на канали. Уздовж базальної мембрани лежить Кортіїв орган, на якому розміщені тисячі волоскових клітин — це нервові клітини з волосоподібними закінченнями, що занурені в рідину завитки.

Коли рухи кісточок середнього вуха викликають вібрацію овального вікна завитки, воно «хвилює» рідину. Ці хвилі приводять у рух перетинки, так само як брижі коливають листям на гладіні ставка. Хвилі згинають базальну мембрану у відповідних для конкретних частот місцях. Тоді волоскові клітини труться об покривну мембрану. Цей контакт викликає збудження волоскових клітин, а вони породжують імпульси й передають їх у ваш мозок. Чим інтенсивніший звук, тим більше й швидше збуджуються волоскові клітини. Так мозок розпізнає гучніший звук.

Ваш мозок і слух

Ваш мозок — це найважливіша ділянка слухової системи. Він посідає дивовижну здатність перетворювати потік інформації, яку отримує у формі нервових імпульсів, у відчуття звуку. Ця головна функція вказує на особливий зв’язок між думкою та слухом — зв’язок, який досліджується психоакустикою. Наприклад, мозок дає вам змогу почути одну з багатьох розмов у кімнаті, де повно людей. Мікрофон не має таких можливостей, тому майже неможливо розібрати голоси на звукозаписі з такої кімнати.

Роздратування, викликане неприємними звуками, демонструє ще один момент цього зв’язку. Хоч би якою малою була сила звуку, якщо ви чуєте його, коли вам не хочеться цього, такий звук може діяти на нерви. Наприклад, сила звуку води, яка капає з крана, незначна. Але цей звук для вас вкрай неприємний, коли в глуху ніч він не дає вам спати!

Безсумнівно, наші емоції тісно пов’язані зі слухом. Лишень подумайте про дію заразливого сміху або про теплоту, яку викликає слово щирої любові або похвали. Також через наші вуха передається дуже багато корисної для нас інформації.

Дар, який слід цінувати

Багато захопливих таємниць, пов’язаних з нашим слухом, залишаються нерозкритими. Але знання, яке здобули науковці, поглиблює наше цінування розуму й любові, що виявляються в цьому дарі. «Уважно досліджуючи вухо людини,— пише дослідник у галузі акустики Ф. Олтон Еверест,— важко не дійти висновку, що до його складних функцій та структури хтось не доклав своєї майстерної руки».

У царя Давида зі стародавнього Ізраїлю не було сучасних наукових знань про внутрішні процеси нашого слуху. Однак він розмірковував про своє тіло з його багатьма дарами та співав своєму Сотворителю: «Я дивно утворений! Дивні діла Твої» (Псалом 139:14). Наукові дослідження дивовижі й таємниць організму, в тому числі й слуху, підтверджують те, що Давид був правий,— нас чудово сконструював мудрий та велелюбний Творець!

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 24]

Допомога тим, у кого пошкоджений слух

Тривале перебування під дією гучного звуку спричиняє невідворотне пошкодження слуху. Слухати надмірно гучну музику або працювати без захисту з шумним обладнанням не варто такої втрати. Слухові апарати можуть дечим допомогти людям з пошкодженим слухом, а навіть тим, хто народився глухим. Такі прилади повертають багатьом людям цілий світ глибоких вражень. Після того як одній жінці вперше припасували слуховий апарат, вона почула дивний звук за вікном своєї кухні. «Це пташки! — вигукує вона.— Я вже багато років не чула їх!»

Навіть коли слух не пошкоджений, зазвичай з віком притуплюється здатність розпізнавати звуки високої частоти. На жаль, сюди входять і частоти приголосних звуків, які нерідко є найважливішими для розуміння мови. Тому людям похилого віку можуть заважати в усному спілкуванні звичайні домашні звуки, як, скажімо, шум води або шарудіння паперу, оскільки при цьому виникають звуки високої частоти, котрі перебивають приголосні. Слухові апарати можуть частково допомагати, але вони мають свої недоліки. Передусім високоякісні слухові апарати бувають дуже дорогими й через це абсолютно недоступними для простих людей у багатьох країнах. У всякому разі жодний слуховий апарат не може повністю повернути вам нормального слуху. Що ж тоді робити?

Дуже потрібно виявляти уважність. Перш ніж говорити до когось зі слабим слухом, переконайтеся, чи він знає, що ви зараз почнете говорити. Постарайтесь повернутися до цієї людини обличчям. Це дає їй можливість бачити рухи вашого тіла й губ, а також ліпше чути приголосні у ваших словах. Якщо можливо, наблизьтесь до людини й говоріть повільно та чітко, але не кричіть. Багатьом людям з вадами слуху гучні звуки навіть можуть заподіювати біль. Якщо сказане вами незрозуміле, замість повторювати, постарайтеся перефразувати його. А якщо ваш слух не такий, як колись, ви можете полегшувати іншим спілкування з вами, наближаючись до співбесідника й виявляючи терпеливість. Такі додаткові зусилля можуть поліпшувати стосунки з іншими й допомагати вам підстроюватися до оточення.

[Ілюстрація]

Коли звертаєтесь до людини зі слабим слухом, поверніться до неї обличчям і говоріть повільно й чітко.

[Схеми на сторінці 23]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Ваше вухо

Вушна раковина

Слуховий прохід

Барабанна перетинка

Молоточок (malleus)

Коваделко (incus)

Стремінце (stapes)

Вікно завитки

Овальне вікно

Завитка

Слуховий нерв

Кортіїв орган

Слуховий нерв

Волоскові клітини

Покривна мембрана

Нервові волокна

Базальна мембрана