Інформаційне перевантаження

У XX столітті людство стало свідком небувалого перевантаження інформацією. Світ буквально просочений нею. Інформація поширюється за допомогою друку, радіо й телепередач, мережі Інтернет та інших засобів. Дейвід Шенк у своїй книжці «Смог даних. Як вижити за інформаційного перенасичення» (англ.) пише: «Інформаційне перевантаження стало по-справжньому небезпечним... Сьогодні нам загрожує інформаційне ожиріння».

Розгляньмо лише один приклад. Кажуть, що буденне видання газети «Нью-Йорк таймс» містить більше інформації, ніж пересічний мешканець Великобританії XVII століття міг отримати за ціле життя. До того ж, крім щоденних газет, лавину інформації живлять ще й різноманітні журнали та книжки на безліч тем. Щороку публікується десятки тисяч книжок. А оскільки обсяг наукової інформації кожних шість років подвоюється, то не дивно, що по цілому світі налічується понад 100 000 самих лише технічних часописів. Крім цього, Інтернет надає користувачам комп’ютерів доступ до величезних сховищ даних.

Згадаймо про періодичні видання. Журнали для бізнесменів, жінок, підлітків, для тих, хто цікавиться спортом або розвагами,— журнали, що обговорюють майже кожну тему і кожну сферу людських інтересів, заполонили світ, вимагаючи нашої уваги. А що сказати про рекламу, яку влучно прозвали «сурмачем непотребу»? Письменник Річард С. Верман у книжці «Інформаційна тривога» (англ.) зауважує: «Рекламні агентства оголосили війну нашим органам сприйняття, обрушуючи на нас лавину рекламних оголошень, які вимагають подивитися, послухати, понюхати або торкнутися». Вони наполягають, що вам потрібен найновіший виріб останньої моделі, аби «не відстати від Петренків».

За словами австралійського психолога та соціального дослідника д-ра Х’ю Мак-Кая, «світ тоне у потоці інформації, а людей запрошують скористатися швидкісними інформаційними супермагістралями». Проблема, як її бачить д-р Мак-Кай, полягає в тому, що наплив радіо- й телевізійних новин і поточних повідомлень разом із бурхливим зростом комп’ютерних інформаційних мереж привели до специфічних наслідків: багато людей по цілому світі відгукується на дані засобів масової інформації, які часто лише представляють окремі факти, а не дають повної картини подій.

Що таке інформація?

Латинське кореневе слово інформо передає думку про надання форми чомусь, так як гончар формує глину. Тому слово «інформувати» деколи визначають як «формувати свідомість», «впливати на мислення або виховувати його». Більшість читачів ще добре пам’ятає, як зовсім недавно інформація була просто переліком фактів або даних. Така інформація постачала нам деталі подій, відповідаючи на запитання: хто, де, що, коли або як. Галузь інформації не мала окремої мови або словникового запасу. Коли людина хотіла про щось дізнатися, вона просто питала про це або сама шукала відповідь.

Але прийшли 90-ті роки, і у світі з’явилося так багато нових слів та виразів, пов’язаних з інформацією, що самі лише ці слова вже збивають з пантелику. Деякі з них відносно прості й легкозрозумілі, наприклад: «інфоманія», «технофілія» та «інформаційна доба»,— інші можуть викликати справжнє замішання. Сьогоднішній світ охоплений інфоманією — люди вірять, що той, хто має найбільше інформації, має перевагу над усіма іншими; якщо колись інформація була лише засобом досягнути певної мети, то тепер кінцевою метою стало саме володіння інформацією.

Цю манію живить злива таких засобів дистанційного зв’язку, як телефакс, портативний телефон та персональний комп’ютер. Їх по праву вважають символом і талісманом інформаційної доби. Не можна заперечувати, що зручність, швидкість та потужність комп’ютерів відкрили нам небачений доступ до інформації. Ніколас Неґропонте з Массачусетського технологічного інституту говорить: «Праця на комп’ютері перетворилася з технічного процесу в спосіб життя». Внаслідок такої зміни, інформація та засоби її постачання опинилися у великій пошані — дехто навіть благоговіє перед ними, і в усіх частинах землі виник великий натовп послідовників цього культу. Телевізійні новини та повідомлення про поточні події слухають як святу правду. Довірлива та некритична публіка легко поглинає море беззмістовних дрібниць, які виливають на неї телевізійні шоу.

Саме через те що інформаційна доба змінила наш спосіб життя та праці, багато людей сьогодні страждають від «інформаційної тривоги» у тій чи іншій формі. Що ж таке «інформаційна тривога»? Як визначити, чи вона не торкнулася й вас? Чи можна якось її полегшити?

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Земна куля на сторінках 3, 5 та 10: Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.