Спостерігаємо світ

Бідність і довкілля

Незважаючи на розвиток економіки, понад 1,3 мільярда чоловік по цілому світі все ще отримують на прожиток менше двох доларів у день. Бідність, за повідомленням ООН, не тільки не зникає, але й росте. Сьогодні більше мільярда людей заробляють гірше, ніж 20, 30 або й 40 років тому. А через це сильніше руйнується довкілля, бо «бідність вимагає негайно використовувати природні ресурси і тим зводить нанівець усі зусилля зберегти їх для майбутнього»,— говориться в журналі «Джерела ЮНЕСКО» (англ.). «Коли справи й далі стоятимуть так, як сьогодні, то ліси на островах у Карибському морі повністю зникнуть менш ніж за 50 років... На державному рівні ситуація навіть ще гірша: ліс на Філіппінах протримається 30 років, в Афганістані — 16 років, а в Лівані — 15 років.

Не впадайте у розпач

«Науковці... кажуть, що розпач шкодить серцю так само, як 20 цигарок, випалених щодня,— повідомляє лондонська газета «Таймс».— Протягом чотирьох років було обстежено майже 1000 фінів середнього віку, і виявилося, що розпач набагато збільшує ризик атеросклерозу або ущільнення стінок артерій». Обстеження показало, що душевний стан людини може істотно впливати на її здоров’я. «Ми знову й знову виявляємо зв’язок між здоров’ям та розумовим і душевним станом людини,— говорить д-р Сюзан Еверсон, яка проводила це дослідження.— Лікарі мусять усвідомити, що безнадійність негативно впливає на здоров’я і ускладнює хворобу. Людям треба зрозуміти, що, коли вони втрачають надію та впадають у розпач,— слід звертатися за допомогою».

Роки у вуличному русі

Мешканці найбільших італійських міст витрачають дуже багато часу на дорогу з дому на роботу чи до школи та назад. Скільки саме? За даними Леґамбієнте, Італійського товариства з охорони довкілля, мешканці Неаполя щодня проводять у дорозі 140 хвилин. Якщо виходити з того, що середня тривалість людського життя дорівнює 74 рокам, то неаполітанець втратить у вуличному русі 7,2 року свого життя. Житель Рима, який щодня витрачає на дорогу 135 хвилин, загубить 6,9 року. В інших містах ситуація теж не ліпша. Як повідомляє газета «Репуббліка», мешканці Болоньї втратять 5,9 року, а Мілана — 5,3.

Час на Близькому Сході

Різниця у часі на Близькому Сході може сильно ускладнити життя. Наприклад, Іран, за словами газети «Нью-Йорк таймс», давно тому «перевів свої годинники не на цілу годину вперед порівняно з гринвіцьким часом,— як це робить більшість країн,— а на три з половиною години. Щоб послухати, скажімо, випуск новин всесвітньої служби Бі-Бі-Сі, котрий виходить в ефір о 5 годині ранку, вам слід настроїти приймач на потрібну хвилю о 8:30 і намагатися не звертати уваги на бій дзвонів Біг-Бена, що звинувачують ваш годинник у похибці». І тоді як усі навколишні країни змінюють літній час в останні вихідні вересня, Ізраїль минулого року перевів годинники 13 вересня. Визначити вихідні теж нелегко. У більшості країн Перської затоки відпочинок припадає на четвер і п’ятницю. Проте в Єгипті та більшості сусідніх з ним країн вихідними є п’ятниця та субота, а в Лівані — субота та неділя. «Мандрівник, який планує прибути в Абу-Дабі, скажімо, у середу опівдні, а в п’ятницю ввечері відлетіти в Бейрут, забезпечить собі чотири вихідних дні. А тому, хто не може без роботи, треба тільки спланувати поїздку в зворотньому напрямі»,— зауважує «Нью-Йорк таймс».

Тривога за долю французької мови

Недавно представники франкомовних країн зібралися на триденну конференцію в Ханої (В’єтнам), щоб прославити «універсальність французької мови»,— повідомляє паризька газета «Фіґаро». Французькою постійно розмовляє більше 100 мільйонів чоловік. У часи свого розквіту в XVII столітті вона була мовою міжнародної дипломатії. «У розділеній Європі війни та сутички закінчувалися мирними угодами, написаними французькою мовою»,— говорить газета. Проте сьогодні ця мова «шукає свого місця в світі». Падіння інтересу до неї можна пояснити тим, що росте популярність англійської мови, зокрема як мови комерсантів. Намагаючись зменшити цю відстань, президент Франції заохотив сприяти поширенню французької мови на інформаційній супермагістралі. Але один політик так висловив свою тривогу за майбутнє цієї мови: «Використання французької по світі не знаходить підтримки широкого загалу, засобів масової інформації або політиків. Цей брак інтересу у Франції відчутний, либонь, ще більше, ніж в інших країнах».

Намагання покінчити з хабарництвом

У Китаї це називають хуейлу, у Кенії — кіту кідонґо. Мексиканці вживають термін уна мордіда, росіяни — взятка, а на Середньому Сході це — бакшиш. Багато де хабарництво стало способом життя, а деколи без хабара неможливо укласти комерційної угоди, щось дістати або навіть добитися правосуддя. Проте недавно 34 країни підписали договір, спрямований на викоренення хабарництва в міжнародному бізнесі. До тих країн увійшло 29 членів Організації економічного співробітництва і розвитку, в тому числі Аргентина, Болгарія, Бразилія, Словакія та Чилі. Крім того, провідні фінансові організації світу — Всесвітній банк та Міжнародний грошовий фонд — також запроваджують заходи проти службової корупції. До цих кроків спонукало проведене Всесвітнім банком опитування, у ході якого виявилось, що 40 відсотків підприємств у 69 країнах платять хабарі. Дві вищезгадані фінансові організації тепер погодилися припинити виплату грошей тим країнам, які ігнорують корупцію.

Захоплення гусінню

Для незаможних селян у Південно-Африканській Республіці гусінь мопан давно вже є звичним харчем і майже єдиним джерелом білків. Ця гусінь метеликів павиноочок дістала свою назву від дерева мопан, листям якого вона живиться. У квітні та грудні жінки збирають гусінь, потрошать її, варять і висушують на сонці. За вмістом білків, жирів, вітамінів та енергетичною цінністю гусінь вважається ліпшою, ніж м’ясо та риба. Але сьогодні страви з гусені мопан стають популярними в ресторанах Південної Африки. В Європі та Сполучених Штатах Америки теж поширюється захоплення такими стравами, і це тривожить африканських селян. Чому? «Оскільки попит росте, то невідомо, чи той вид виживе»,— говориться у лондонській газеті «Таймс». Сьогодні «гусінь мопан вже зникла на великих територіях сусідніх країн Ботсвани і Зімбабве».

Чи паління завдає непоправної шкоди?

За даними одного недавнього дослідження, паління завдає артеріям пошкоджень, які можуть лишитись назавжди. У «Журналі Американської медичної асоціації» (англ.) дослідники повідомили, що і звичайне, і пасивне паління непоправно пошкоджує артерії. У ході дослідження було обстежено 10 914 чоловіків та жінок віком від 45 до 65 років. До групи піддослідних входили курці, колишні курці, ті, хто раз у раз мусив дихати тютюновим димом, і ті, кому лише деколи доводилось це зносити. За допомогою ультразвуку дослідники виміряли товщину стінок сонної артерії в шиї. Через три роки ці вимірювання були повторені.

Як і очікувалося, артерії постійних курців зазнали значних змін — у тих, хто протягом 33 років випалював щодня приблизно пачку цигарок, стінки артерій стали наполовину менш еластичними. У колишніх курців, хоч дехто з них кинув палити вже 20 років тому, артерії також звузилися, і на чверть швидше, ніж у тих, хто не палить. У пасивних курців ущільнення артерій було на 20 відсотків більшим, ніж у тих, хто не наражався на вплив тютюнового диму. Згідно з цим дослідженням, щороку в одних лише Сполучених Штатах Америки через пасивне паління вмирає приблизно 30 000—60 000 чоловік.

Незмінене обличчя

Сім років у Єгипті тривала реставрація Великого сфінкса, і врешті його звільнили з риштування. «На відновлення сфінкса за період між 1990 та 1997 роком пішло сто тисяч каменів»,— розповів Ахмад Аль-Хаґґар, управитель старожитностей того регіону. Проте він додав, що старанна праця реставраторів не торкнулася пошкодженого обличчя «величезного напівлева-напівлюдини з вапняку».