Біблійна книга 6. Ісуса Навина
Письменник: Ісус Навин
Місце написання: Ханаан
Написання закінчено: бл. 1450 року до н. е.
Описаний період: 1473— бл. 1450 роки до н. е.
1. В якій ситуації опинився Ізраїль у 1473 році до н. е.?
РІК 1473 до н. е. Події відбуваються за надзвичайних і захопливих обставин. Ізраїльтяни, що отаборилися в моавських степах, готові ввійти в Ханаан, Обітовану землю. На цій території потойбіч Йордану лежить багато невеликих царств, і кожне з них має своє військо. Вони поділені між собою та ослаблені через багаторічне згубне панування Єгипту. Однак для ізраїльського народу вони є грізним противником. Щоб підкорити цей край, ізраїльтяни повинні захопити численні укріплені міста, як, наприклад, Єрихон, Ай, Хацор і Лахіш. Попереду переломні часи. Ізраїльтяни повинні перемогти у вирішальних боях, в яких візьме участь сам Єгова. Він виконає заради свого народу могутні чудеса, щоб сповнити свою обітницю оселити їх у цій землі. Поза всяким сумнівом, потрібно буде, щоб ці хвилюючі, надзвичайно видатні події в стосунках Єгови зі своїм народом записав один з очевидців. Хто міг би це зробити ліпше, ніж сам Ісус Навин, якого Єгова призначив наступником Мойсея! (Чис. 27:15—23).
2. Чому вибір Ісуса Навина на провідника й літописця був слушним?
2 Вибір Ісуса Навина на керівника й літописця подій, які ось-ось мали розгорнутися, найдоречніший. Протягом 40 минулих років у пустелі він дуже близько співпрацював з Мойсеєм. Ісус Навин був «Мойсеєвим слугою від своєї молодости» й показав, що придатний служити як духовним, так і військовим керівником (Чис. 11:28; Вих. 24:13; 33:11; Іс. Нав. 1:1). У 1513 році до н. е., коли Ізраїль вийшов з Єгипту, Ісус Навин став на чолі ізраїльського війська й розбив амаликитян (Вих. 17:9—14). Отже, цілком закономірним є те, що, будучи вірним і відданим супутником Мойсея й безстрашним командиром, він представляв плем’я Єфрема, коли з кожного племені вибирали по одному чоловікові, аби вислати їх на небезпечну розвідувальну місію в Ханаан. Завдяки відвазі й вірності, виявленим у той час, він забезпечив собі вхід в Обітовану землю (Чис. 13:8; 14:6—9, 30, 38). Цей Ісус, син Навина, є «мужем, що в ньому Дух», чоловіком, який ‘завжди йшов за Господом’, «повним духа мудрости». Не дивно, що «служив Ізраїль Господеві по всі дні Ісуса [Навина]» (Чис. 27:18; 32:12, Хом.; Повт. 34:9; Іс. Нав. 24:31).
3. Які існують докази того, що Ісус Навин був реальним слугою Єгови і написав книгу, котра носить його ім’я?
3 З огляду на досвід Ісуса Навина, підготовку й випробувані риси правдивого поклонника Єгови, він, без сумніву, був відповідною особою, щоб писати «надхнене Богом Писання». Він не був якоюсь вигаданою особою, а реальним слугою Єгови. Його ім’я згадується в Християнських грецьких Писаннях (Дії 7:45; Євр. 4:8). Мойсей отримав наказ описати події свого часу, тож логічно, що і його наступник, Ісус Навин, мав отримати завдання записати події своєї епохи. З Ісуса Навина 6:25 випливає, що цю книгу написав очевидець подій. За єврейською традицією, ним вважався Ісус Навин, до того ж сама книга повідомляє: «І написав Ісус ті слова в книзі Божого Закону» (Іс. Нав. 24:26).
4. Як сповнене пророцтво та свідчення пізніших біблійних письменників доводять достовірність книги Ісуса Навина?
4 У час знищення Єрихона Ісус Навин наклав пророче прокляття на відбудову цього міста, що сповнилося в дивовижний спосіб приблизно через 500 років, за днів ізраїльського царя Ахава (Іс. Нав. 6:26; 1 Цар. 16:33, 34). Про достовірність книги Ісуса Навина також засвідчує багато посилань пізніших біблійних письменників, які згадували записані в ній події. Про ці події неодноразово згадують псалмоспівці (Пс. 44:2—4; 78:54, 55; 105:42—45; 135:10—12; 136:17—22), Неемія (Неем. 9:22—25), Ісая (Ісаї 28:21), апостол Павло (Дії 13:19; Євр. 11:30, 31) та учень Яків (Як. 2:25).
5. а) Який період охоплює книга Ісуса Навина? б) Чому ім’я Ісуса Навина підхоже?
5 Книга Ісуса Навина охоплює період понад 20 років — від входу в Ханаан 1473 року до н. е. до близько 1450 року до н. е., коли, очевидно, помер Ісус Навин. Саме ім’я Ісуса (єврейською Єгошу́аʽ), що означає «Єгова є спасіння», найбільш підхоже, з огляду на роль, котру відіграв цей видимий керівник Ізраїлю під час завоювання Ханаану. Усю славу визволителя він віддавав Єгові. У Септуагінті ця книга називається Іесоу́с (грецький відповідник слова Єгошу́аʽ), і від неї походить ім’я Ісус. Завдяки таким чудовим рисам, як мужність, слухняність і непорочність, Ісус Навин був справді чудовим пророчим образом «Господа нашого Ісуса Христа» (Рим. 5:1).
ЧОМУ КОРИСНА
6. Яке мудре напучення з книги Ісуса Навина дає надзвичайний пожиток і сьогодні?
6 Чи не зворушують вам серце прощальні настанови Ісуса Навина про вірне служіння? Чи ж ви не повторюєте слова Ісуса Навина, вимовлені ним понад 3400 років тому: «А я та дім мій будемо служити Господеві»? А коли ви, служачи Єгові, зазнає́те різних випробувань або вас відокремлено від вірних Божих слуг, чи ж не додають вам сил слова Єгови, якими він звернувся до Ісуса Навина перед входом в Обітовану землю: «Тільки будь дуже сильний та відважний»? Крім того, чи ви не отримуєте безцінний пожиток, слухаючись Його напучення — читати Біблію ‘вдень та вночі, щоб... зробити щасливими дороги свої’? Безперечно, кожен, хто послухається такої мудрої поради, пересвідчиться, що вона надзвичайно корисна (24:15; 1:7—9).
7. На яких головних засадах правдивого поклоніння наголошено?
7 Яскраво описані в книзі Ісуса Навина події — це не просто стародавня історія. Вони наголошують на Божих принципах, зокрема на міцній вірі й цілковитій слухняності Єгові, які є необхідною умовою, аби отримати його благословення. Апостол Павло пише, що вірою «впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх» і що вірою «блудниця Рахав не згинула з невірними» (Євр. 11:30, 31). Яків також нагадує християнам про Рахав, як про повчальний взірець віри, котра виявляється вчинками (Як. 2:24—26).
8. Які яскраві нагадування містяться в книзі Ісуса Навина?
8 Незвичайні, надприродні події, описані в книзі Ісуса Навина 10:10—14, коли затрималося сонце й спинився місяць, а також багато інших чудес, які Єгова виконав для свого народу,— це яскраве нагадування про те, що Бог може й хоче цілковито знищити всіх нечестивих ворогів. Ісая пов’язує Ґів’он, де проходили битви за часів Ісуса Навина й Давида, з тим, як Єгова повстане у гніві, аби виконати це знищення, «щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу свою» (Ісаї 28:21, 22).
9. Який зв’язок з обітницями Царства має книга Ісуса Навина і як вона запевняє, що ‘усі вони збудуться’?
9 Чи події з книги Ісуса Навина пророчо вказують на Боже Царство? Авжеж! Апостол Павло засвідчив, що завоювання і заселення Обітованої землі слід пов’язувати з чимось значно величнішим: «Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день [Бог] не казав би по цьому. Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок» (Євр. 4:1, 8, 9). Цей люд іде вперед, щоб запевнити собі «вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа» (2 Пет. 1:10, 11). Згідно зі словами в Матвія 1:5, Рахав стала прародичкою Ісуса Христа. Отже, книга Ісуса Навина є важливою ланкою в описі подій, які довели до появи Царського Нащадка. Вона слугує непорушним запевненням того, що обітниці Єгови про Царство неодмінно сповняться. Згадуючи про Божу обітницю, дану Аврааму, Ісаку та Якову, а потім повторену їхнім нащадкам — ізраїльтянам, ця книга говорить про дні Ісуса Навина: «Нічого не було невиконаного з усього того доброго слова [«добрих обітниць», НС], що Господь говорив до Ізраїлевого дому,— усе збулося» (Іс. Нав. 21:45; Бут. 13:14—17). Так само буде і з «доброю обітницею» Єгови про справедливе небесне Царство: вона неодмінно сповниться!