Плавність

ЧИ СПОТИКАЄШСЯ ти на певних фразах, коли читаєш уголос? І чи зауважуєш, що під час виступу перед іншими тобі часто бракує потрібних слів? Ствердна відповідь на ці запитання свідчить, що ти, мабуть, маєш клопоти з плавністю мовлення. З уст особи, котра вміє плавно читати і говорити, слова та думки ллються вільно, з помітною легкістю. Але це зовсім не означає, що така людина говорить безперестанку, дуже швидко або не думаючи. Навпаки, її мовлення приємне та зв’язне. Плавності мовлення на заняттях школи приділяється особлива увага.

За брак цієї риси можуть відповідати різні чинники. Чи якийсь нижченаведений пункт заслуговує особливої уваги з твого боку? 1) Мовець відчуває нерішучість, натрапляючи під час читання на незнайомі слова. 2) До уривчастості викладу призводить надмірна кількість незначних пауз. 3) Проблему також може поглиблювати недостатня підготовка. 4) Поширена причина браку плавності у мовленні перед групою — невміння викласти матеріал у логічній послідовності. 5) Бідний словниковий запас призводить до нерішучості, бо мовцю важко знайти потрібні слова. 6) Плинність може порушуватись через наголошення надто великої кількості слів. 7) Іноді труднощі з плавністю — це наслідок недостатнього знання правил граматики.

Якщо твоїм словам бракує плинності, слухачі, звичайно ж, не покинуть Залу Царства в буквальному розумінні, але думками блукатимуть деінде. Тому чимало сказаного може пройти повз їхню увагу.

Разом з тим слід уважати, щоб мовлення, яке має бути плинним і переконливим, не стало надривним і не почало бентежити слухачів. Якщо для людей, котрі виховані в іншому культурному середовищі, твої слова звучать зухвало та нещиро, тоді усі твої зусилля можуть піти намарно. Слід зауважити, що навіть такий досвідчений мовець, як апостол Павло, звертався до коринтян «у немочі, і в страху, і в великім тремтінні», бо нізащо не хотів привертати зайвої уваги до власної особи (1 Кор. 2:3).

Чого уникати. Багато хто звик наповнювати своє мовлення такими звуками, як «е-е-е...», «мм» тощо. Інші частенько розпочинають речення з «так ось» або до будь-чого сказаного припасовують такі слова, як «ну», «цей от», «знаєш», «значить», «так би мовити». Цілком можливо, що ти навіть не усвідомлюєш, наскільки часто вживаєш подібні вислови. У зв’язку з цим попроси когось послухати тебе й повторити за тобою вголос усі слова-паразити, які ти вживаєш. Результати можуть здивувати тебе.

У мовленні багатьох людей спостерігається і така вада: вони часто зупиняються посеред фрази, а тоді ще раз повторюють сказане або якусь його частину.

Інші ж говорять досить швидко, проте схильні часто змінювати хід думки, не закінчивши попередньої. Хоча слова таких осіб ллються вільно й легко, плинність їхнього мовлення страждає через різкі зміни думки.

Як поліпшуватись. Якщо зауважуєш, що тобі часто бракує потрібних слів, спрямуй зусилля на розширення свого словникового запасу. Звертай особливу увагу на незнані тобі слова, які бачиш у «Вартовій башті», «Пробудись!» та інших публікаціях. Відшукуй їх у словнику, перевіряй їхнє значення, правильну вимову, а тоді долучай деякі з них до свого лексикону. Якщо ти не можеш дістати жодного словника, попроси допомоги в того, хто добре володіє мовою.

Щоб поліпшити плавність, вироби звичку регулярно читати вголос. Звертай увагу на важкі слова і проказуй їх кілька разів.

Для того щоб читання було плинним, потрібно розуміти, як пов’язані між собою слова у реченні. Щоб передати думки автора, слова́ переважно слід зачитувати не поодинці, а цілими групами. Звертай особливу увагу на такі групи. Позначай їх, якщо це допоможе тобі. Твоя мета — не просто правильно зачитувати слова, але й виразно передавати думки. Опрацюй цілий абзац, аналізуючи речення за реченням. Ознайомся з ходом думки. Відтак потренуйся читати текст уголос. Читай абзац знову і знову — допоки не навчишся робити це без затинання і пауз у невідповідних місцях. Після цього переходь до інших абзаців.

Наступний крок — читати, збільшуючи темп. Якщо розуміти, як слова у реченні пов’язані між собою, це дозволить тобі охоплювати поглядом цілі групи слів і передбачати подальший хід думки. Завдяки цьому дієвість твого читання відчутно зросте.

У здобутті корисних навичок може придатися і регулярна читка з аркуша. Приміром, старайся читати вголос без попередньої підготовки денний вірш та коментар до нього; роби це регулярно. Привчайся бачити не окремі слова, а цілі звороти, що виражають завершену думку.

Щоб бути плинним у розмові, потрібно наперед обмірковувати свої слова. Призвичайся робити це кожного дня. Починай говорити тільки після того, коли вирішиш, які думки викласти і в якому порядку. Не поспішай. Намагайся висловити завершену думку, не зупиняючись посередині і не перестрибуючи на іншу тему. Для цього варто вживати короткі й прості речення.

Якщо ти точно знаєш, що́ хочеш сказати, слова повинні виходити з уст легко і природно. Підшуковувати наперед окремі слова немає потреби. По суті, варто лише чітко зафіксувати думку в розумі, а про слова думати вже під час її формулювання. Якщо зосереджуватися не на словах, а на думці, вони литимуться мимоволі і виражатимуть твої справжні почуття. Але тільки-но станеш думати не про думки, а про слова, як одразу ж почнеш затинатися. Плавність — цю важливу у читанні і мовленні рису — можна успішно розвинути шляхом постійних тренувань.

Мойсей уважав, що нездатний виконати призначення Єгови і стати виразником його волі перед єгипетським фараоном та Ізраїлем. Що було причиною такого міркування? Мойсей не вмів плинно говорити — він, мабуть, мав дефект мовлення (Вих. 4:10; 6:12). Він намагався знайти різні відмовки, але Бог не прийняв жодної з них. Єгова призначив Аарона Мойсеєвим речником, і, крім того, особисто допомагав Мойсеєві промовляти. Згодом Мойсей багато разів промовляв з великим успіхом не тільки до окремих осіб чи малих груп, але й до цілого народу (Повт. 1:1—3; 5:1; 29:1; 31:1, 2, 30; 33:1). Якщо будеш покладатися на Бога Єгову і сумлінно поліпшувати плавність свого мовлення, то теж зможеш уживати свої уста Йому на хвалу.