Нова Адміністрація для земних справ

ПРОБЛЕМА, яка завжди турбувала розсудливу людину є: Яка є ціль всього цього? Людина дивиться на красу землі, думає про яке гарне місце вона може бути для життя, але бачить так багато подій, які приносять страждання і смуток. Навіть під такими обставинами, більшість осіб утішаються коротким життям, яке незабаром приходить до кінця. І яка є ціль на таке коротке життя, лише, щоб умерти? Тут бракує щось. Наприклад, ми бачимо молодого чоловіка маючи високу ціль у життю. Він є пройнятий наміром приспособити себе, щоб допомагати своїм ближнім. Він добре вчиться в університеті, бажаючи стати лікарем, або хірургом або інженером. Він нагромаджує багато інформації, так, що його вартість для людства не можна обчислити грошовими цінностями. Одначе, коли він лише починає пристосовувати своє знання і здібність на користь своїх ближніх його кличуть до війни і чиясь куля, якого він ніколи не бачив раніше, кінчає його життя. О що за втрата!

З огляду цього, чи ми повинні знеохочуватися і переставати шукати цілі в життю? Ні, бо до цієї справи є відповідь, і ця відповідь задовольняє розум і серце. Хоч справа про яку ми вище згадали вже існує шість тисяч років людської історії, то ще лишається тисяча років під урядуванням таке сильне, розумне і таке корисне для людства, що може цілком затерти всю шкоду продовж минулих шість тисяч років. Так, воно цілком зітре її — до такого ступня, що навіть найсумніші світові події не будуть мати найменшого похмурного впливу на підданців живучи під тим урядуванням. Ану подивімся на цю відповідь і добре розгляньмо її. Аналіз або перегляд, який ми мусимо зробити знаходиться в Об’явленні двадцятому розділі, від четвертого до шостого віршика.

У дев’ятнадцятому розділі Об’явлення ми читали про останню війну на землі, Гар-Магедон, яка викорінить усе лукавство. Початкові вірші двадцятого розділу показують корінь цього лукавства, а це Сатана й його демони, зв’язані (так як ми розбирали в попередніх двох числах). Тепер уже нема перепон до повного і цілковитого благословення людства. Тепер починається тисячорічний день суботи для людства. Ми будемо розбирати, речення за реченням, опис цього видіння про нову адміністрацію землі.

ХТО ВОНИ Є

“І бачив я престоли, та тих, хто сидів на них,— і суд їм був даний”. Нам легко пізнати тих, що сидять на престолах. Ісус, коли був на землі, сказав своїм апостолам: “При відновленні світу, Син людський засяде на престолі слави своєї, тоді сядете й ви, що за мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих”. (Мат. 19:28; Луки 22:28—30) Про дванадцятьох апостолів говориться як дванадцять підвалин духовного храму Єгови, збудований на головному наріжному камені, Ісусові Христу. Одначе, підвалина цього будинка не є цілий будинок. Тут є інші, яких будується в будівлю на цій підвалині. Цей храм є духовний палац або святилище де Бог живе, в якому Він є на престолі, разом із Його Сином Ісусом Христом.— Об. 21:14; 1 Пет. 2:4.

У видінні, якого бачив Іван було більше як дванадцять престолів. По суті, кілька розділів перед цим він бачив 144.000 стоячі з Ісусом Христом на Сіонській Горі, де був храм. У попередньому видінні він бачив двадцять чотири старців навколо престолу, представляючи ту саму групу. Що їх тут не видно значить, що вони є ще одним символом на 144.000. У цьому видінні, Іван бачить 144.000 на престолах.— Об. 14:1—3; 3:21.

Що це розуміння є правдиве є підтримане апостолом Павлом. Він писав: “Хіба ви не знаєте, що святі світ [людства] судитимуть? . . . Хіба ви не знаєте, що ми будем судити ангелів”. (1 Кор. 6:2, 3) Отже ці 144.000 є царські судді, як і священики сидячи на престолах. Оскільки в Ізраїлі царство і священство були розділені, щоб не дати людським царям забагато сили, то ці небесні царі були випробовані тут на землі і доказалися праведні, вірогідні, кваліфіковані. Вони вживають свої сили під керівництвом Царя і Первосвященика Ісуса Христа.

Коли апостол Іван ще був на землі він сам писав про надію, яку мали Христові духовні брати: “Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що коли з’явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є”. (1 Ів. 3:2) Жодна земна, тілесна особа не може бачити або уявити собі яке безсмертне, небесне тіло є, бо ті з небесним запрошенням мусять зазнати переміну в природі. Отже Іван, коли бачив 144.000 на престолах, один із яких був призначений для нього не каже, що він бачив себе між ними. Він каже:

ЧОМУ ВОНИ Є КВАЛІФІКОВАНІ

“Я бачив душі забитих за свідчення про Ісуса і за те, що говорили про Бога, і тих, які не вклонились дикій звірині, ані образові її, і які не одержали знамена на чола свої, і на руку свою”. Іван каже, що він бачив “душі”. Це є ті самі душі, яких Іван бачив раніше “під жертівником”, які були “забиті за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали”. (Об. 6:9—11) Люди вбили їхні людські тіла, але не могли вбити душі, себто, їхнє право до життя в Божому небесному царстві. В дійсності вони “жили”, бо Єгова є “Богом не мертвих, але живих”. Ці християнські мученики або свідки Божі, вже були мертві коли Іван бачив їхні душі під жертівником, однак їхнє життя як інтелігентні створіння було запевнене для них у Божому призначеному часі.— Мат. 22:32.

Деякі з них, в дійсності, були вбиті сокирою за те, що свідкували про Ісуса і Бога, але не всі з них. Але всі з них, щоб наслідувати Ісуса, мусіли померти жертівною смертю так, як він, себто, вони мусіли вмерти вірними. Вони вмерли різними способами, але жоден із них не поклонився символічній “дикій звірині”, себто світовій політичній системі, і від часу засновання Ліги Націй і Організації Об’єднаних Націй, жоден із них не поклонився цьому політичному “образові” символічної дикої звірини”. Вони не були попечатані на чолі, як захисники цього образа думкою чи словом, ані на руці, як дієві учасники просувати “образ”. Як члени Невісти вони мусіли тримати себе чистими, без плями від світу. Вони вибрали протилежний шлях від Вавилону Великого й його розпусних доньок, різних релігій цього світу. Ті “розпусниці” чинили духовну розпусту мішаючись у політиці і віддаючи все кесареві, а Богові нічого. (Мат. 22:21) Вірні члени 144.000 чекали на засновання Божого царства, щоб воно керувало земними справами.— Як. 1:27; 2 Кор. 11:3; Ефес. 5:25—27.

КОЛИ УПРАВЛІННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ

“І вони ожили і царювали з Христом тисячу років”. Тисячолітнє царювання Христа починається зараз після зв’язання Сатани та його демонів і вкинення їх у безодню. Ми можемо оцінити, що не кожний член 144.000 буде на небі з початком тисячолітнього царювання, бо на землі залишиться маленький останок на якийсь незнаний час, що переживе Армагеддон. Отже те речення не значить, що кожний з цих мусить бути на небі з Христом продовж його цілого тисячолітнього царювання. Ті, що повмирали перед заснуванням Царства воскресли тоді коли Єгова прийшов у храм із Його вісником угоди в 1918 р. Об’явлення 14:13 показує, що якесь число з останку помре після народження Божого Месіянського царства в 1914 р. Вони не мусять спати сном смерти аж поки Сатана Диявол буде зв’язаний. Вони зараз воскресають і прилучаються до нього.— 1 Сол. 4:15, 16; 1 Кор. 15:51—54.

Отже, коли Христове тисячолітнє царювання зачнеться, то “останок” ще на землі не буде прославляти сам себе як царі, але вони будуть служити справам Царства до самої смерти і воскресення. (2 Пет. 3:11—14; Мал. 3:17 до 4:3) Вони будуть мати участь у Христовому тисячолітньому царюванню. Але Христос є Цар і це є Його тисячолітнє царювання. Це не є потрібно, щоб усі були з ним повних тисячу років. Він дістав повну царську силу. (Об. 12:5, 10; Пс. 2:8) Його царювання є тисячу років довге від часу зв’язання Сатани і більшість з 144.000 будуть з ним від початку цієї доби. А речення, “А інші померлі не ожили аж поки не скінчиться тисяча років”, є поміщене тут, бо 144.000, що беруть участь із Ісусом Христом, як його нові керівники дістануть нагороду життя перше. Іван пише про 144.000: “Це перше воскресіння”. Воно є перше в часі, важливості і якості, бо перше воскресіння є таке саме воскресіння, яке Ісус Христос зазнав.— 1 Пет. 3:18; Рим. 6:3—9; Фил. 3:9—11; 2 Тим. 2:11, 12.

“Блаженний і святий той, хто має частку в першому воскресінні. Над ними друга смерть не матиме влади”. Ісус чекав на нагоду мати участь у цьому чудовому воскресенню; так як його послідовники щасливо чекають на нього. Вони воскресають із їхнього земного тіла, що є смертельне й тлінне, та переміняються так, що вони дістають нетлінні, безсмертні тіла. Вони можуть уходити в саму присутність Бога, Який є безсмертний. “Друга смерть”, яку символізує “озеро огняне та сірчане” в яке є вкинуті “звірина” і “пророк неправдивий” не має влади над 144.000, бо безсмертність значить, що вони вже не можуть умерти. Ісус Христос дістав “безсмертне життя” і вони мають участь із ним.— 1 Кор. 15:53, 54; Євр. 7:16.

ПІДДАНЦІ УПРАВЛІННЯ

Хоч речення, “А інші померлі не ожили аж поки не скінчиться тисяча років”, не знаходиться в Sinaitic Рукописі четвертого століття, то воно могло бути на загубленій сторінці грецького Ватиканського Рукописа, Число 1209, четвертого століття, і воно знаходиться в Греко-Александріянському Рукописі п’ятого століття і в Латинськім Vulgate, в Об’явленні 20:5.

Ті про яких тут згадується є ті, що будуть жити на землі. “Натовп великий” є кляса осіб, які стоять коло Христових духовних братів і які переживуть битву Гар-Магеддон і зв’язання Сатани Диявола та вкинення його в безодню. Там є ще ті, яких Ісус назвав ‘інші вівці’, які ще мусять воскреснути. Вони прилучаться до “натовпу великого” і будуть служити Богові протягом тисячолітнього дня суду, і всі ці разом мусять вірно стояти в часі проби на “короткий час”, коли Сатана та його демони будуть випущені з безодні.— Об. 7:9; Ів. 10:16; Об. 20:3.

Бог є Суддя, і особисто рішає хто буде жити вічно в Його всесвіті. “Бог є Той, що виправдує”. Після проби Він оправдає цих вірних, що вони є цілком віддані праведності. Він може досконало судити і знає, що вони ніколи, в майбутніх віках, не збунтуються проти Його суверенітету. Тому він нагороджує їх вічним життям на райській землі. Тепер вони дійсно “оживуть до життя” згідно з Божим поглядом.— Рим. 8:33.

РОБОТА УПРАВИТЕЛІВ

Про тих 144.000 безсмертних, Іван далі каже: “Але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з ним тисячу років”. На землі буде “натовп великий” і ті, що воскреснуть, вірні слуги Божі з стародавніх часів, і багато, можливо більйони інших мертвих. Це буде величезна, але радісна робота для цих нових управителів землі, Ісуса Христа та його 144.000 спільних царів і священиків, пристосовувати заслугу викупної жертви Ісуса Христа на користь тим, що докажуть себе слухняними. Вони будуть управляти урядом у праведності, щоб здійснити Божий намір, щоб людство вічно жило на землі в досконалості. Земля буде гарним райським садом і людина запанує над тваринами. Там не буде місця для фальшивої релігії; політика зникне навіки; там буде виконуватися тільки воля Творця, Який створив людство в Його власний образ і Який має гарні наміри для нього.— 1 Мойс. 1:27; Мат. 6:10.

Тоді обставини будуть протилежні до тих, що ми бачимо сьогодні. Тоді буде дуже легко пізнати, що в життю є якась ціль. Лукава система з фальшивої релігії і політичної корупції, яка гнобила людство буде знищена, і вже ніколи більше не буде нищення землі або тих, що живуть на ній. Головний заколотник людства, Сатана Диявол, буде знищений. Новий управитель є безсмертний, і будучи по правиці Єгови, буде постійний, так, що корупція й лукавство вже більше ніколи не зможуть повстати. Земля тоді буде сяяти мов самоцвіт або дорогоцінний камінь на зоряних небесах Бога Єгови, бувши вічною славою для Його ім’я.— Псалма 150.