Жахливе релігійне переслідування в Малавії
РАПТОВО переслідування ревної малої релігійної групи знову вибухає. Шаленість та жорстокість цього переслідування є більш подібне до Темних Віків ніж до третьої частини цього двадцятого століття. Під час минулого року вірним посвяченим християнам спалювали доми, склепи та місця поклоніння або нищили їх іншими способами, тому що ці християни старалися жити в гармонії з Біблією. Їх грабували, більше як тисячу жінок насилували, чоловіків били до непритомности, а кількох забили на смерть. А де відбувається це все? У Малавії, тій вузькій країні без берегів Центральної Африки, дещо на південносхід.
Так, то в цій новій країні де живе около чотири мільйони людей, яка раніше називалася Ниасаландія, відбувається таке жорстоке релігійне переслідування. У Лілонґве, центральній Малавії, за три ночі цим християнам спалили 170 домів. В окрузі біля Форт Джонстона, що лежить трошки на південь, до кінця жовтня 34 домів і 18 комор, в яких зберегали харч, було спалено. У Мбаламі, 27 жовтня, християнам із двох соборів спалили доми, а їх самих, уключаючи жінок, розбирали наголо і брутально били. У декотрих місцях гнобителі вживали грузовики відвозити забрані домашні меблі цих християн і тоді спалювали доми.
Один подорожуючий вісник у тій країні писав: “27-го жовтня мене цілком обграбували. . . . Мою дружину й мене дуже набили. Соткам нашим християнським братам знищили доми. Також розбили багато місць поклоніння”.
В одному місці кількох із цих християнів били до непритомности, а одного положили на купу дерев, і підпалили його, і все це за підбуренням члена Малавського парламенту. Але обдумавши справу цей політикан наказав, щоб цього непритомного християнина зараз стягнули надолину.
В іншому місці одної ночі начальники конгресової партії збудили групу цих християнів. Чоловіків дуже вибили та різали патиками та панґами [ножі] і тоді силували їх дивитися як вони насилували десятьох їхніх жінок. Двоє з цих жінок були вагітні, і одна пізніше породила мертве немовлятко.
При кінці жовтня напали на велике число християнських жінок із округи Мландже й насилували їх, а 25-го жовтня 1967 р. схопили п’ятнадцятилітню дівчину з села Мкувіла, й тому що вона не хотіла йти на компроміс з її релігійним переконанням, прив’язали до дерева й насилували шість разів. Які садистичні ці гнобителі були можна бачити коли вони навіть застромили дерев’яний кілок в одну християнську жінку.
Таке жорстоке переслідування заслало багато з цих християнів до лікарней, і до кінця листопада 1967 р. принаймні п’ять з цих померло. Сотки втікали в ліси шукаючи безпеки, а тисячі інших шукали сховку у сусідній португальській провінції, Мозамбік, де їм давали їжу та сховку.
The Times (Таймс) із Блантаєру, головне індустріяльне місто в Малавії, що лежить у північній частині країни, у своїм числі 9-го листопада описує як 3,000 з цих християнів були забрані до суду в Лілонґве, і обвинувачені бути членами незаконного товариства. Переглядаючи цей звіт, двоє місіонерів відвідали Лілонґве. Там вони знайшли 2,400 християнів у в’язниці, довідуючись, що п’ятеро дітей народилося в ній, і що 800 християнів тримали в поліційній станції. Хоч більшість цих перебули дощову ніч під відкритим небом, то вони мали добрий настрій, постановивши стояти твердо. Справді, таку віру треба похвалити, але чи уряд, який так жорстоко трактує їх не соромить себе перед цілим світом?
ХТО Є ТІ ЖЕРТВИ?
Ці переслідувані жертви належать до малої релігійної групи називаючись християнськими Свідками Єгови, яких по цілому світі пізнають по їхній сильній Біблійно-заснованій вірі. Нема сумніву, що ви знаєте декотрих Свідків Єгови у вашім сусідстві й ви зауважили, що вони кладуть свою релігію першою в їхньому житті, так як Ісус наказав своїм послідовникам робити: “Шукайте ж найперш Царства Божого й правди його”. (Мат. 6:33) Те саме є правда про Свідків Єгови в Малавії.
Ці християни вже були в Малавії ще від першої світової війни й у 1933 р. Товариство Вартової Башти зорганізувало їх проповідувати “цю добру новину царства”. (Мат. 24:14, НС) До серпня 1967 р. в Малавії було 18,519 християнських Свідків Єгови, які дієво брали участь у своїй роботі освіти, зазнаючи мало перешкоди. Коли вони відбули конвенцію району в літі 1967 р. під назвою “Роблячи Учнів”, то на публічнім викладі було 25,830 осіб, або 7,000 осіб більше від Свідків у тій країні. Між тими присутніми були урядові глядачі, на яких це все зробило велике враження — любов, єдність та радість, яку Свідки виявили, коли тисячі осіб із різних племен товаришували разом, немов одна велика родина.
ЧОМУ Ж ПЕРЕСЛІДУВАННІ?
Якщо це є спосіб, яким Свідки Єгови поводяться, то чому ж їх так дуже переслідують у Малавії? Одна з головних причин є, що Свідки відмовляються купувати карточки, щоб бути членами Малавської Конгресової Партії, і тому що вони не хотіли ні купувати, ані носити ознаки з образком президента Малавії, д-ра Г. Камбузу Банди. Інші релігійні організації, католицькі, протестантські й мусульманські, усі піддалися цьому натискові, але Свідки Єгови не хотіли піддатися. А чому? Тому що вони точно тримаються Божого Слова.
Бувши християнами Свідки Єгови наслідують приклад Сина Божого, Ісуса Христа, який не мішався в політику його дня. Він сказав, що його послідовники не були “частиною світу, як я не є частиною світу”. (Ів. 17:16, НС) І перед римським політичним провідником Юдеї, Понтійським Пилатом, він свідчив: “Моє царство не є частиною світу цього. Якби моє царство було частиною цього світу, то мої слуги воювали б, щоб не виданий був я юдеям. Але моє царство не з цього джерела”. (Ів. 18:36, НС) Раніше, коли юдеї хотіли схопити Ісуса й зробити його царем, він уникнув їх і пішов сам на гору.— Ів. 6:15.
Так, Ісус проповідував і віддавав свою вірність “царству небесному”, “царству Божому”. Наслідуючи Ісуса, бувши щирими посвяченими християнами, Свідки Єгови не мають іншого вибору як триматися “чистими від світу”. Тому що вони можуть віддавати свою вірність лише Богові Єгові та Його царству, то вони відчувають обов’язок стримуватися й не брати жодної участи в яких-небудь учинках, які дають таку посвяту політичним провідникам. Отже вони тримаються нейтральними від політичних справ у Малавії, так як вони роблять відносно політики кожної іншої держави де вони живуть. Через такий християнський нейтралітет їх переслідують у Малавії.— Мат. 4:17; Марка 1:15; Як. 1:27.
ХТО Є ТІ ПЕРЕСЛІДУВАЧІ?
Люди в Малавії є знані як мир-люблячими людьми, і вони знають, що християнські Свідки Єгови також люблять мир. Тож пощо їх переслідують? Це дух націоналізму підпалив багатьох людей цієї країни, а головно молодь, що є членами Юнацької Ліги. Вони є подібні до націстської молоді, які так гнобили жидів, коли Гітлєр правив Німеччиною, і до Червоної Сторожі, які жахали багатьох людей в комуністичному Китаю, які вони думали, не були досить націоналістичними. Бути добрим горожанином в очах цих гуртків, не вистарчає лише платити податки й коритися всім законам країни, як це Свідки Єгови вірно робили, але кожен тепер мусить статися членом Малавської Конгресової Партії й мусить доказати це купуванням карточки членства й носити ознаку з образком президента Г. Камузу Банди.
Ще місяці перед тим ніж Малавія здобула незалежности 6-го липня 1964 р., то від січня до березня 1964 р. християнські Свідки Єгови зазнали хвилю брутального жорстокого переслідування, тому що вони трималися нейтральними в цій справі. Тоді 1,081 їхніх домів і більше як 100 Заль Царства були знищені або спалені. Також 588 полів кукурудзи, проса, фасолі, касави й бавовни були спалені або знищені. Багато Свідків були забрані до лікарней, жінки насилувані, а вісім Свідків померло від биття, а декотрі були явно забиті. Багато з цих переслідуваних християнів мусіли спати тижнями в пустині, по лісах, майже без їди, в той самий час переносити озноби дощової пори та загрози від зміїв та інших диких тварин.
У тому часі Свідки Єгови в Малавії, через своїх представників старалися як могли переговорити справу з відповідальними урядовими начальниками, щоб припинити таке буйне переслідування невинних чоловіків, жінок та діточок. На одній оказії вони зійшлися з тодішнім міністром Домашніх Справ, Ятута Чісіза (який пізніше збунтувався проти д-ра Банди, президента, і якого малавські сили обезпеки розстріляли). Чісіза пояснив їм, що він був дуже незадоволений тим, що лише Свідки відмовлялися купувати карточки членства Малавської Конгресової Партії, і він сказав промовцеві Свідків, що якщо він не змінить своєї думки, то він “зазнає дуже сумний випадок”. Тут знову можна бачити, що Свідків переслідують за їхній нейтралітет у народній політиці.
Але, хоч зустріч із міністром Чісізою, як і попередня з президентом Бандою, не була дуже задовольняючою, то стан для Свідків у Малавії поліпшився. Принаймні їм дозволяли вернутися до своїх сел і відбудовувати доми та Залі Царства. Багато з тих, які колись знущалися над Свідками Єгови, тепер приступали до них і просили прощення, і кілька з них сталися Свідками. Можна було сказати, що тепер Свідки в Малавії “зайшли в добу миру, бувши підкріплені”, так як було з першими християнами під подібними обставинами.— Дії 9:31.
“ГРІМ ІЗ ЯСНОГО НЕБА”
Тому що від 1965 до 1966 р. Свідки Єгови втішалися спокійними обставинами під якими вони могли продовжати свою службу в Малавії то справді, коли вони почули по радіо 23-го квітня 1967 р. як президент Г. Камузу Банда нападав на них, це був немов “грім із ясного неба”. У пів годиновій промові він говорив про різні проблеми своєї країни, а около одну третю з того часу він нападав на Свідків. Між іншими речами він сказав:
“Мене дуже тривожить рапорти з майже кожної округи навмисного роздратування моїх прихильників, членів Малавської Конґресової Партії, а особливо членів Юнацької Ліги та Молодих Піонерів Свідками Єгови. Це навмисне роздратування членів моєї партії . . . набирає різні форми. Одна форма є коли Свідки Єгови відмовляються платити податків. Свідки Єгови не лише самі не хочуть платити податків, але вони й намовляють або стараються намовляти інших не платити податків. І коли начальники Партії кажуть їм, щоб вони перестали намовляти інших не платити податків, то вони навмисно дуже ображають провідників партії. . . . Інша форма роздратування є коли Свідки Єгови стараються силувати членів Малавської Конґресової Партії не відновляти карточок членства або купувати нових карточок показувати членство Малавської Конґресової Партії. Знову коли провідники Малавської Конґресової Партії . . . наказують їм, щоб вони не намовляли інших не купувати карток Малавської Конґресової Партії, то Свідки Єгови кажуть, ‘Так, я хочу, щоб ви били мене, ви не можете припинити мене, щоб я не намовляв інших. Я навмисно роблю це, щоб ви били мене, так, щоб я тоді міг заскаржити вас до поліції”. . . . Уряд буде хоронити кожного закон-дотримуючого горожанина від якого-небудь докучання . . . але це не дасть Свідкам Єгови дозволу дратувати когось. . . . Я тепер хочу пояснити це дуже докладно. Свідки Єгови мусять перестати дратувати інших, дратувати людей. І коли вони не перестануть, але далі будуть продовжати своє діло, тоді вони не повинні нарікати коли їх будуть бити”.
ЗНАНІ ЗА ТЕ, ЩО ВОНИ ПЛАТЯТЬ ПОДАТКИ
Обвинувачування, що християнські Свідки Єгови не хочуть платити податків, і що вони намовляють інших не платити податків не є правдою. Повторно, їхня література нагадує про біблійний обов’язок християнина платити податки так, як вимагають уряди цього ладу, бо Ісус наказав платити податків, кажучи: “Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже”. І так заохочував апостол Павло, коли він писав до християнів у Римі: “Тож віддайте належне усім: кому податок — податок, кому мито — мито, кому страх — страх, кому честь — честь”.— Мат. 22:15—22; Рим. 13:7.
По суті, Свідки Єгови в Малавії мають репутацію бути такими добрими податковцями, що коли д-р Банда обвинувачував їх, що вони не хотіли платити податків, то дуже багато людей явно не погоджувалися з ним. Більше цього, якщо б християнський Свідок навмисно відмовився платити своїх податків, то його виключили б з собору. У цьому відношенні цікаво зауважити, що одно фальшиве заскарження, яке наводили проти Ісуса Христа, Сина Божого, під час його заарештування, було, “Ми ствердили, що цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві”. (Луки 23:2) Тепер уряд у Малавії вибрав подібний шлях до того, який завдав смерть Ісусові Христу.
Ті, що є знайомі з Свідками Єгови в Малавії кажуть, що Свідки не лише сумлінно платять свої власні податки, але вони також виконують свої обов’язки так званих само-помічних проєктів уряду будувати школи, лікарні й так далі. По суті, Свідки Єгови дали такий гарний приклад у цьому відношенні, що багато начальників села публічно хвалили їх за це сумлінне зусилля в таких справах. Навіть багато урядових начальників хвалили Свідків бути найкращими податковцями в країні. І коли португальський начальник переглянув великий гурток Свідків, які були примушені втікати до Мозамбіку, то він знайшов, що кожен із них мав на собі папір доказати, що він заплатив податок, цим чином виявляючи обвинувачування, що вони не “хотіли платити податків” бути навмисною брехньою.
НЕМА ДОКАЗУ РОЗДРАТУВАННЯ
Обвинувачування, що Свідки Єгови навмисно дратували інших спонукуючи цих нападати на них також не має жодної основи. Пам’ятайте, що ці націоналістичні юнаки не були задоволені лише бити Свідків Єгови, але вони вивозили їхнє майно вагонами. Вони спалювали їхні доми та Зали Царства, насилували жінок, навіть убивали чоловіків. Справді, трудно повірити, щоб Свідки Єгови навмисно запрошували такого жорстокого переслідування проти себе. Сам факт, що тисячі Свідків шукали сховку в Мозамбіку показує, що обвинувачування дратуванням є фальшиве.
Крім цього, маємо законний доказ, що це не є правда, бо це не був перший раз, що накидали такого обвинувачування. Таким чином суддя Л. М. Е. Емеджулу, у свойому вироку справи під Кримінальним Числом 46, 1964 р., коли Дафтер Бізівек і сім інших були засуджені за мордерство Елтона Мвачанде, одного з Свідків у Малавії, сказав:
“Я не бачу жодного доказу дратування. Правда, що Свідки Єгови мають велику постанову поширювати їхню віру й стараються навертати інших, але вони пам’ятають свої цивільні обов’язки й виконували все, що від них вимагалося включаючи й суспільне розвиття. Вони лише не хотіли прилучуватися до якої-небудь політичної партії. . . . Нема, жодного доказу, що вони старалися силувати когось приймати їхню релігію. Маємо протилежний доказ. Конституція запевняє їм право належати або не належати до якої-небудь політичної партії. Я не бачу жодного доказу дратування”.
Про цей особистий суд мордерства The Glasgow Herald (Ґласко Вісник) (Шкотландія) у четвер, 29-го жовтня 1964 р., сказав:
“Вісімох Засуджено на Смерть. Убивство Свідка Єгови. Блантаєр, Малавія. Середа.— Високий Суд засудив на смерть минулого тижня вісімох чоловіків, включаючи трьох начальників Малавської Конгресової Партії, за те, що вони замордували одного Свідка Єгови, бо він не хотів зареєструватися на Загальні Вибори. Докази показують, що пана Елтона Барнета Мвачанду ‘зловили й забили’, коли в Мландже минулого лютого Свідки Єгови мусіли втікати від чоловіків, що спалювали доми всіх людей, які не хотіли реєструватися.— Рютер”.
(Продовження в наступному числі)