Провідники землі на тисячу років

ЗЕМЛЯ бачила багато провідників, які приходили й уходили. Провідники, як і ті над якими вони володіють вже випробовували різні можливі форми людського уряду, але жоден з них не міг привести дійсного полегшення і щастя. Це вже тягнеться більше як шість тисяч років.

Але, в дійсності через цей довгий час над землею був лише один провідник володіючи цілим світовим ладом. А як це є? Через його вплив на недосконалих людей, що складають усі ці системи. Ми можемо бачити чи цей провідник був добрий чи злий наслідуванням причини-і-наслідок принципа в Біблії: “Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний — то стогне народ”.— Прип. 29:2.

Так, людство вже стогне продовж шістьох тисячоліть, тому що над ними невидимо панує той, якого писання називає ‘бог цього ладу’, і “князь світу цього”, який є ворог Бога. (2 Кор. 4:4; Ів. 12:31; 14:30) Біблія показує, що це є Сатана Диявол. (Об. 12:9) Він показав, що володів земними урядами, коли давав Ісусові Христу всі царства світу за один учинок поклоніння.— Мат. 4:8—10.

Тепер, люди, які хочуть мир, життя і свободу можуть надіятися на щось кращого. Вони можуть радіти правдою ще одної біблійної приповістки: “Як множаться несправедливі — провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок”. Сьогодні зло страшно поширилося. Але його кінець уже близько.— Прип. 29:16.

Шість тисяч років людської історії вже кінчається і для людей це є довгий час. Але Всесвітньому Провідникові шість тисяч років є лише немов кілька днів або годин. Однак, люди мали досить нагоди побачити безнадійність людського зусилля і потреби Божого царства, якого Він приготовив і яке стоїть готове заступити всі інші володіння землі.— 2 Пет. 3:8, 9.

За тисячу років Боже Месіянське царство розв’яже всі погані наслідки Сатанського шоститисячолітнього володіння землі. Ісус Христос є Цар, але з Ним будуть 144.000 спільних царів. А які провідники вони будуть? Як ми можемо бути певні, що вони не дозволять зіпсуттю ввійти в уряд? (Бо найменший відступ від правильних принципів може поширитися і зіпсувати цілий уряд та його людей. “Трохи розчини квасить усе тісто”. [Гал. 5:9]) А як ці провідники можуть кваліфікувати до такої важної посади?

Певна річ, що Ісус Христос дуже цікавиться якістю або рисами тих царів, які будуть з Ним. Про тих царів повторно згадується у видінні, якого він дав апостолові Іванові. Іван каже:

“І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонилися звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, а царювали з Христом тисячу років. А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння. Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні. Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років”.— Об. 20:4—6.

Престоли, яких Іван бачив були не на землі, але на небі, бо Христовий престол є на небі. (Об. 3:21) І число тих не було якесь необмежене число. Їх було 144.000, рівняючися з 144.000 духовними ізраїльтянами попечатані ‘печаткою живого Бога’ і які “йдуть за Агнцем [Ісусом Христом], куди Він іде”. (Об. 7:1—8; 14:1—5) Тут Іван бачив початок того славетного дня суду, що має тривати тисячу років. Про цей день згадувалося перед Судом Аропагу, в Афенах, більше як дев’ятнадцять століть тому, оцими словами:

“Бо Він [Бог] визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказ всім, із мертвих Його воскресивши”. (Дії 17:31)

“СТЯТІ СОКИРОЮ”

Як ми можемо бути певні, що тих 144.000 провідників будуть вірно дотримувати праведність свого провідника і Месіянського Царя Ісуса Христа? Видіння каже, що перед їхнім воскресенням на царів, вони були ‘стяті сокирою’. А чому? “За свідчення про Ісуса й за Слово Боже”. (Об. 20:4, НС) Вони, так як Ісус, набули перемоги над світом, тому що не зламали свою вірність Богові. Вони далі свідчать про Боже царство, про Ісуса, як Його Царя, а Бога, як Його Творця, і Його надходяче володіння землі. Лише смерть може припинити їхнє вірне свідоцтво.

Це не значить, що кожен із тих 144.000 майбутніх царів будуть вигублені дійсною сокирою, або що їм будуть стинати голову. Апостола Якова забили мечем за наказом Ірода Агриппи 1-го. (Дії 12:1, 2) Традиція каже, що апостолові Павлові стяли голову в Римі, Італії. (2 Тим. 4:8) Інших убивали різними способами, а деякі вмирали “звичайною” смертю.

Всі, проте, мусіли лишитися вірні до самої смерти. (Об. 2:10) Вони мусіли вмерти, щоб змінитися природою від людини до “божественної” природи (духа, так як Бог) через воскресення, так як Христос. (2 Пет. 1:4) Вони мусіли вмерти “Його смертю”, щоб “осягнути (ранішнє) воскресення з мертвих”. (Фил. 3:10, 11) Отже вони не вмирають за свої власні гріхи. Їхня смерть є нібито “жертовна” разом із Христом. Павло пише: “Бо коли ми з’єдналися подобою смерти Його, то з’єднаємось і подобою воскресення”.— Рим. 6:5.

Але, як можна говорити, що вони є ‘стяті сокирою’? У Римській Імперії сила екзекуції була символізована сокирою завита в клунку лозини називаючись фаскес. Беніто Муссоліні також зробив цей символ популярним у часі свого “фашистського” володіння Італії.

Отже це значить, що політичний штат вигубляє тих 144.000 спадкоємців Царства судячи їх негідними жити під їхньою владою. Він нібито присуджує їх на смерть. Це тому, що світ ненавидить їх. (Ів. 17:14; Мат. 24:9) Вони є ‘небажані’ в очах релігійних і політичних провідників цього світу, так як апостоли були.— 1 Кор. 4:13.

НЕ ПОКЛОНЯЮТЬСЯ “ДИКІЙ ЗВІРИНІ”

Ми можемо бути певні про вірність цих 144.000 царів, коли подумаємо про іншу причину чому вони були ‘стяті сокирою’. Це тому, що вони “не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою”.— Об. 20:4.

Вони не були ‘стяті сокирою’ за якесь фанатичне релігійне або революційне діло, або тому що вони мішалися в політику. Це тому, що вони лишилися нейтральні в різних політиках та ділах кругом світу. Вони підтримували Боже царство бути єдиною надією для людства. І останок цих спадкоємців Царства у цьому двадцятому столітті не поклоняється організації Об’єднаних Націй, яку встановили світового миру й безпечности.

Не ‘вклонитися’ політичній державі або її “образові”, організації Об’єднаних Націй, значить, що вони не відбирають свою надію та вірність від Божого царства. Ці духовні брати Христа далі проповідують про Царство. Вони не мають ‘знамена на чолі або на руці’. А саме, вони не мають знамена державного слуги і не беруть дієвої участи у поширенні світського діла, яке часто є звіряче. Вони не добиваються політичних посад, і не голосують на політичних кандидатів. Вони не беруть жодної участи в кривавих війнах.

Але ці християнські свідки Божого суверенітету ніколи не перешкоджають справам політичних держав. Вони ‘дають кесареві кесареве’ дотримуючи закони реєстрування та податків і коряться всім законам держави, які не противляться Божим законам, як ці знаходяться в Біблії. Це тільки тоді коли “кесар” вимагає те, що належить до Бога, себто, поклоніння, відданість або що-небудь, що відбирає від їхнього признання Єгового суверенітету, тоді вони мусять відмовляти, вибираючи “Бога повинно слухатися більш, як людей”. Це приводить їх до символічної, і часами буквальної смерти ‘сокирою’.— Мат. 22:21; Дії 5:29.

Це вигублення ‘сокирою’ не є з їхньої власної волі. Вони не шукають переслідування або смерти мученика. Одначе, вони наперед знають, що світ зненавидить їх, коли вони будуть свідкувати про Ісуса, як Христа і Царя і коли будуть проголошувати, що Бог є правильний провідник всесвіту (включаючи й нашу землю). Вони знають, що мусять наслідувати Христа до самої смерти, лишаючись вірні Богові, так як він був.— 1 Пет. 2:21.

ПРАВЕДНИЙ УРЯД ЗАПЕВНЕНИЙ

Чи ми можемо бути певні, що уряд таких царів під Христом буде справедливий, праведний, безсторонний та милосердний? Про них Біблія каже: “Не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні”. (Об. 14:5) Бог є певний про них, і Його вироки та проникливість є досконалі та нехибні. Він каже, що вони є “святі”, а це значить цілком чисті, праведні. (Об. 20:6) Апостол Павло, розказавши як Бог довершить число 144.000 духовного Ізраїля складаючись із повного тіла з 144.000 спадкоємців Царства, каже: “О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і не досліджені дороги Його!”— Рим. 11:33.

Чи можна побачити хоч проблиск того тисячолітнього царювання? Так, Біблія дає нам такий проблиск. У наступніх статтях маємо надію представити деякі з цих добрих речей.

Тимчасом, через студіювання Біблії і товаришування з деякими з останку цих спадкоємців Царства та з їхніми друзями ви можете скуштувати “доказ і знак” того, що те праведне володіння зробить, коли заснує праведний мир, єдність і любов між всім людством. Свідки Єгови люблять це товаришування, і ми є певні, що ви також будете любити його. Вас запрошується приходити на зібрання в їхній місцевій Залі Царства, щоб ви могли самі переконатися в цій справі.

[Запитання для вивчення]

1. Як довго люди вже старалися володіти собою, з яким наслідком?

2, 3. (а) В дійсності, хто володів, і як ми знаємо, що він є злий? (б) Які писання доказують, що це так?

4. Хто сьогодні може підкріпитися?

5. Чи час лукавого володіння був надто довгий?

6. Які питання виринають про тих, що будуть володіти землею тисячу років, і чому?

7-10. (а) Де були ті престоли, яких Іван бачив, і скільки їх було? (б) Який довго-очікуваний день тут починався?

11. Чому 144.000 були ‘стяті сокирою’?

12. Чи кожний з помазаних був дійсно ‘стятий сокирою’?

13. Чи всі ці майбутні царі мусять умерти? Чому?

14. Що ‘сокира’ символізує?

15. Отже, як політичний штат ‘вигубляє’ спадкоємців Царства?

16. Яка є ще інша причина чому держава ‘вигубляє’ цих свідків?

17. Чи спадкоємці Царства мішалися в політику, або яка є спричина на таке ‘вигублення’?

18. Чи ті майбутні царі не мали ‘знака на своїм чолі і на руці’?

19. Лише коли ті християнські свідки не коряться наказам політичних урядів?

20. Чи спадкоємці Царства шукають переслідування, або бути ‘стяті сокирою’?

21. Що можна заключати про наше довір’я до цих спільних царів під Христом?

22, 23. Чи можна сьогодні скуштувати наперед те тисячолітнє царювання?