Схвалений стан перед Єговою

Факт, що людина колись отримувала божественну ласку, само собою не запевняє, що далі буде схвалений слуга Єгови. Ізраїльтянів, наприклад, Бог був визволив з єгипетської неволі і привів у землю Ханаан. Одначе, те, що вони стались Божим вибраним народом не запевнило для них незмінного споріднення з Всевишнім. Коли вони звернулись до ідолопоклонства та іншими способами зневажали закон Єгови, то те, що Єгова був вибрав їх ради їхніх вірних предків, втратило своє значення. Через Свого пророка, Амоса, Всемогутній сказав: „ ,Хіба ж ви, Ізраїлеві сини, Мені не такі, як сини етіоплян?’ говорить Господь [Єгова]. ,Хіба ж не Ізраїля вивів Я з краю єгипетського, а филистимлян з Кафтору, а Арама з Кіру?’ ”— Амоса 9:7.

Ізраїльтяни можливо гордились тим, що Бог був вибрав їх. Але через їхню невірність, вони не втішалися кращим станом перед Єговою від етіоплян. Їхнє обрізання дійсно не мало жодного значення. Століття пізніше апостол Павло звернув увагу на те саме, кажучи: „Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням”.— Рим. 2:25.

Подібно, лише тому, що Бог Єгова вивів ізраїльтянів з Єгипту само собою не запевняло, що вони далі будуть утішатися гарним станом перед Ним. Чудове визволення їхніх предків з Єгипту не запевняло невірних ізраїльтянів, що вони не загублять божественної ласки, так, як факт, що филистимляни та сирійці, тепер жили в інших околицях, як колись.

Це ставить великий наголос на те, що схвалений стан перед Богом не залежить від національного, племінного або родинного походження. Лише заява бути слугою Всевишнього має мале значення. Особа мусить бути та, яка чинить волю Бога Єгови.